Політика
ПА НАТО вимагає допустити міжнародних спостерігачів до місць утримання українських полонених
Парламентська асамблея НАТО вимагає від Росії надати допуск міжнародним спостерігачам до місць утримання українських полонених.
Про це повідомила народна депутатка Анна Пуртова у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Парламентська асамблея НАТО підтримала ініціативу щодо допуску міжнародних спостерігачів до місць утримання українських полонених… Цього тижня на сесії Парламентської асамблеї НАТО пролунало чітке слово – засудження катувань, до яких вдається РФ, і вимога допустити міжнародних спостерігачів до місць утримання українських військовополонених. Сьогодні проголосовано мою правку до резолюції – і це важливий сигнал світу: тема не зникне з порядку денного», – зазначила Пуртова.
За її словами, після того як Росія вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням і нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, це питання потрібно порушувати на міжнародному рівні.
«Далі працюємо разом із громадськими організаціями, міжнародними місіями, послами та всіма, хто не дозволить цій темі зникнути. Ми нагадуватимемо, вимагатимемо та боротимемося — поки кожного полоненого не повернуть додому», – заявила Пуртова.
Як повідомляв Укрінформ, 29 вересня Росія вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням.
Фото Укрінформу можна купити тут
Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.
«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.
Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.
«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.
Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, здійснить візит до Великої Британії.
Про це глава держави заявив під час Військового молитовного сніданку, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи планує Президент візит до Великої Британії у понеділок, 8 грудня, Зеленський відповів: “Так”.
Він також додав, що сьогодні у другій половині дня очікує доповідь від секретаря РНБО Рустема Умєрова про результат перемовин у США.
Як повідомляв Укрінформ, попередній візит глави Української держави до Великої Британії відбувся 24 жовтня. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч з королем Об’єднаного Королівства Чарльзом та прем’єр-міністром Кіром Стармером. Також у Лондоні 24 жовтня відбулося засідання Коаліції охочих.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, який прибув до Брюсселя.
Про це вона повідомила в мережі Х, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Зустрілася з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером, щоб обмінятися думками щодо ситуації в Україні та заморожених російських активів. Ми погодилися, що час має вирішальне значення, враховуючи поточну геополітичну ситуацію», – написала фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що фінансова підтримка України має центральне значення для європейської безпеки.
Президентка Європейської комісії відзначила «дуже конструктивний» обмін думками з цього приводу в контексті занепокоєнь Бельгії щодо власних фінансових, економічних та політичних ризиків, які випливають з ідеї репараційного кредиту на основі активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.
«Особлива ситуація Бельгії щодо використання заморожених російських активів є незаперечною і має бути вирішена таким чином, щоб усі європейські держави несли однаковий ризик», – констатувала фон дер Ляєн.
За її словами, сторони домовилися продовжити переговори з метою досягнення консенсусу на засіданні Європейської ради 18 грудня.
Як повідомляв Укрінформ, Фрідріх Мерц відкинув передачу Сполученим Штатам заморожених на території ЄС російських активів, що, за інформацією ЗМІ, було предметом мирних переговорів, які просуває адміністрація Дональда Трампа.
Єврокомісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та «репараційна позика».
Раніше бельгійський депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених активів РФ, заявив, що європейські уряди зіткнуться з вищими борговими витратами, якщо ЄС використає ці кошти для надання Україні кредитів на суму 140 млрд євро.
Бельгія, де зберігається більша частина заблокованих активів РФ, розкритикувала план Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що нова пропозиція Єврокомісії щодо «репараційної позики» для України за рахунок заморожених російських активів враховує майже всі занепокоєння Бельгії.
Фото: ОП
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Усі новини1 тиждень agoстали відомі три правильні ознаки, що вас «зламали»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини6 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші