Війна
Пам’яті пластуна і солдата Андрія Буди
Він виховав двох Героїв України, яким це звання держава надала посмертно
Пластун-сеніор, солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Андрій Буда загинув 10 грудня 2025 року під час бойового завдання в с. Свято-Покровське Бахмутського району внаслідок атаки ворожого дрону. Він був легендою Пласту, двоє його вихованців є Героями України.
Як повідомили в Тернопільському Пласті, Андрій доєднався до них на початку 1990-х років: «Був новаком, згодом юнаком гуртка «Сірі Вовки» 29 куреня ім. Ю. Старосольського, відтак перейшов до 51 куреня ім. Святослава Завойовника. Пластову присягу склав 1 грудня 1998. Згодом здобув ступінь розвідувача. Активний учасник пластового життя. Організатор та співорганізатор низки пластових вишколів, таборів, змагань та заходів. Один із сподвижників індіанського пластування та розвитку мандрівництва, зокрема через крайовий табір «Говерля». Періодично був членом станичних старшин Тернопільського Пласту».
Фото пластового виховника Андрія Буди з вихованцями гуртка «Сірі Вовки», двоє з яких, Віталій Дерех та Віктор Гурняк, мають звання Герой України посмертно, облетіло медіа.
Історик, пластун Юрій Юзич написав у Фейсбуці, що на фронті загинув найкращий виховник Національної скаутської організації України Пласт.

«Найкращий, бо виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Раз склавши пластову присягу вірності Україні, вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями», – розповів Юзич.
Він повідомив, що діти захоплювались Андрієм.
«Мало хто в наші дні може спокійно пройти десятки кілометрів босим чи в домашніх «шльопках». Андрій був мінімалістом. Від пластового однострою починаючи. До наплічника – любив звичайного «колобка». А ще легко ходив горами без карти та компаса, відставав (о, які в нього були чудові гриби, що сам збирав) і доганяв свою групу, вибираючись із якихось дебрів. У 2014 році Андрій був серед тих, хто в числі перших пішли боронити рідний край. З гумором розповідав, як потрапив у розвідку. Як його хлопці скидались на спорядження, бо вони тепер «розвідники» і треба виділятись відповідно. Андрій сміявся з них, бо знав, що справжній розвідник не в спорядженні. Співчуття родині і близьким. Вічна пам’ять, Другові! СКОБ! (пластове вітання – ред.),» – написав Юзич.

Один із вихованців Андрія, Тарас Волянюк, який також серед п’ятьох на знаменитому фото і також служить у війську, дізнавшись про його загибель, написав: ми просто закінчуємося…
«Загинув Андрій Буда, мій пластовий виховник з 12-ти років. Це в нього на коліні я сиджу на цій світлині.
Андрій брав участь в АТО, з 22 року – у повномасштабці. Щирий, добрий і життєрадісний чоловік. Він так багато зробив для нас, дітей та юнаків, коли нам потрібна була ця підтримка та рольові моделі в період формування особистості…
З цього фото нас залишилося живими лише двоє, інші троє загинули у війні: Андрій, Віталій Дерех та Віктор Гурняк. Ми просто закінчуємося…», – написав Волянюк.

Поза Пластом та війною Андрій був знаним мандрівником та дослідником історії.
Як розповіли в Тернопільському Пласті, він працював вчителем історії в школі №12 міста Тернополя, менеджером з продажів, менеджером в книгарні «Є».
«З початком так званої антитерористичної операції в травні 2014 року зголосився до сил оборони України. Став бійцем 6-го батальйону ТрО Тернопільської області («Збруч»). Брав участь у військових діях з оборони Маріуполя та служив на Херсонщині, прикриваючи дороги з Криму. У 2017 році підписав контракт з 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, після чого був задіяний у виконанні завдань в районі міста Попасна на Луганщині.
З повномасштабним російським вторгненням мобілізувався до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в обороні Лисичанська та Слов’янська на Донеччині. За період участі в АТО і повномасштабному вторгненні отримав сім відзнак та медалей. Проте у війську був солдатом – принципово відмовлявся від сержантських звань».

«Формально служив водієм кулеметного взводу. Насправді три роки у роті вогневої підтримки – протитанковий взвод, де використовував корсари, фаготи, джавеліни», – написав про побратима Юзич.
Іще додав, що Андрій був із тих військових пластунів, котрі беруть відпустки із війська для того, аби поїхати на пластовий табір «Говерля».
«Не десь в Європу, а в Карпати, до дітей, які потребують підтримки та ціннісних орієнтирів. До вихованців Пласту, які готуються до чи для фронту», – написав Юзич.

Портрет Андрія Буди авторства Юрія Журавля
Друг військового, мандрівник Володимир Горон, написав, що про загибель Андрія стало відомо 11 грудня – в День гір.
«Сьогодні День Гір. І сьогодні я дізнався, що десь в горах Донеччини загинув пластун Андрій Буда. Колись давно – в часи турклубу Кристал ходили з ним разом в гори. Я не знав Сковороду, але Андрій чимось нагадував його: завжди здавався філософом. Честь», – поділився Горон.

Волонтерка Дарця Веретюк на спомин про Андрія Буду написала:
«10 грудня Андрій Буда загріб веслом і відчалив звідси на своєму надувному каное у якийсь гарний простір, сподіваюсь. Про його героїчний чин і шлях воїна буде де прочитати, бо він дійсно такий і був. Як і у інших пілігримів такого високого гатунку, мав вправний аналітичний розум, загострене відчуття справедливості та завжди пряму відвертість мови — рідкісні чесноти, важкі. Дуже цінні. Завжди прямий і простий. Тим і складний багатьом. Зате йому можна було вірити. Хай твій шлях далі буде легкий і цікавий, а ватра яскравою і теплою», – написала Веретюк.
Чин похорону Андрія Буди відбувся 14 грудня 2025 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря у Тернополі.
Честь Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Андрій Буда, Фейсбук-сторінка Iryna Myronova, Тернопільський Пласт
Війна
Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів
ЗСУ на початку серпня провели комплексні дослідницькі випробування систем захисту багаторазових ударних БпЛА типу «бомбер» від ворожих дронів-перехоплювачів. Технології випробували на шести провідних українських безпілотних платформах у різних конфігураціях.
Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.
“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.
Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.
«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.
Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ
Війна
Генштаб підтвердив ураження виробничого комплексу газової компанії «Новатек» у Ленінградській області
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження в ніч на 14 серпня комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Слободці Ленінградської області РФ.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомив у Фейсбуці.
«Зафіксовано пожежу. За попередньою інформацією, уражено дві переробні установки», – ідеться у повідомленні.
У Генштабі поінформували, що «НОВАТЭК-Усть-Луга» – виробничо-перевалочний комплекс, призначений для фракціонування та переробки стабільного газового конденсату. Потужність – майже 8 мільйонів тонн сировини на рік. Продукція комплексу використовується у воєнно-економічній діяльності РФ та задіяна у забезпеченні потреб російських Збройних сил.
Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
«Робота по ключових об’єктах противника триває», – наголосили у Генштабі.
Як повідомляв Укрінформ, у порту Усть-Луга на північному заході Росії у ніч на п’ятницю, 14 серпня, була зафіксована пожежа після атаки безпілотників.
Фото ілюстративне
Війна
Плетенчук вважає, що РФ не буде виводити свій флот з Новоросійська
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук вважає, що РФ залишить свій флот у Новоросійську попри масований удар по їхніх кораблях.
Про це він заявив у телеефірі, повідомляє Укрінформ.
«Бігти нема куди в Азово-Чорноморському регіоні. Варіантів у них два. Це або піти на дно, або піти з акваторії. З акваторії, як ви бачите, йти вони не хочуть», – наголосив речник.
На його думку, росіяни скоріше кораблі «просто там втратять під час атаки, аніж зроблять черговий жест доброї волі».
Щодо вразливості кораблів ворога у Новоросійську Плетенчук зауважив, що «ця атака була непростою операцією, адже тут скомбіновано удари різними засобами з застосуванням різних структур, які мали між собою не перетинатися, не заважати один одному, зберегти цю операцію, підготовку її в таємниці, без витоків і це теж завдання непросте».
Він підкреслив, що ворог зробив висновки і буде намагатися слабкі місця перекрити.
«Хоча насправді, як ви бачите, масована атака все одно дає результати, як ти не захищаєшся. Цей інструмент працює в обидва боки», – додав він і пояснив, що росіяни стали масово бити по суднах цивільних в нашій акваторії, а коли створюється тиск кількісний, протиставити цьому щось досить складно.
Плетенчук повідомив, що у Новоросійську ще залишається три надводних кораблі й і два підводні човни. «Але, звісно, пошкоджені одиниці були головними й, до речі, не вперше вони вже потрапляють під удари, раніше ми теж їх знищували кілька разів, але, як ви бачите, з усім тим, вони продовжували їх експлуатувати», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 12 серпня уразили чотири російські військові кораблі у Новоросійську Краснодарського краю Російської Федерації.
За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири військових кораблі: два фрегати проєкту 11356, «Адмирал Макаров» та «Адмирал Ессен», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» та сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».
Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Відбудова7 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Події7 днів agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
