Політика
ПАРЄ у жовтні ухвалить резолюцію про українських журналістів у російському полоні
Незабаром у ПАРЄ відбудуться треті слухання щодо полонених РФ журналістів, а восени буде готова та винесена на голосування окрема резолюція з цієї теми.
Про роботу над цим документом Укрінформу розповіла його авторка та доповідачка з цього питання в Асамблеї, народна депутатка Євгенія Кравчук.
«Я, як авторка резолюції, працюю з українськими журналістами, з громадянським суспільством, з ІМІ (Інститут масової інформації – ред.), із міжнародними організаціями, і вже найближчим часом відбудуться треті слухання по цій темі. На минулих виступав наш правозахисник і колишній полонений Максим Буткевич, на слуханнях під час цієї сесії тримав слово Комісар справ людини Ради Європи Майкл О’Флаерті. І ми говорили про злочини як проти журналістів, так і проти самих медіа», – розповіла Кравчук.
Вона сподівається, що в резолюцію вдасться внести конкретні імена незаконно ув’язнених.
«Так, я сподіваюся, що будуть перелічені імена, бо це важливо, щоб люди не забували про тих, хто в російських тюрмах. Як і про те, що українські журналісти попали в цей полон через те, що вони казали світові правду про війну Росії проти України», – додала вона.
У резолюції наполягатимуть на активнішій ролі міжнародних організацій, які мають право на доступ до в’язнів, та на посиленні тиску на РФ в цьому питанні.
«По-перше, це заяви про посилення тиску, дипломатичного тиску на Російську Федерацію. Ми сподіваємося на більш активну роль міжнародних організацій, гуманітарних організацій Червоного Хреста, бо в них є мандат іти і перевіряти, в яких умовах перебувають полонені. І ми бачили, що, наприклад, до Вікторії Рощиної ніхто не прийшов і не перевірив, в яких умовах вона знаходилась, і як її довели до смерті в російському полоні», – поділилась Кравчук.
На її думку, у той час, коли йдеться про початок мирних переговорів, про шлях до миру, «передумовою має бути звільнення всіх військовополонених, повернення вкрадених українських дітей та звільнення усіх цивільних, які незаконно утримує Росія в полоні, в тюрмах».
Нагадаємо, саме на цьому акцентували увагу на слуханнях комітету культури, науки, освіти і медіа під час цієї весняної сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Зокрема, Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті, що взяв участь у засіданні, виступив з промовою, в якій заявив, що РЄ буде наполягати на тому, щоб свобода журналістів була інтегрована як центральна складова на шляху до миру.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 про полонених журналістів, серед яких багато так званих громадянських журналістів, які фіксували злочини російської влади в окупованому Криму, вперше окремо згадали в резолюції ПАРЄ.
Президент Володимир Зеленський з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим обговорили реалізацію кроків, про які домовилися під час візиту Зеленського до Азербайджану кілька тижнів тому.
Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.
«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.
Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.
Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.
«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.
Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.
«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.
Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.
«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.
Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.
«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.
Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.
У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.
Фото: скриншот з відеотрансляції
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга констатував порушення Росією режиму припинення вогню, ініційованого Україною з 6 травня, та закликав на посилення тиску на Кремль у відповідь.
Про це йдеться в дописі глави МЗС у соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зазначив, що Росія порушила режим припинення вогню, ініційований Україною опівночі з 5 на 6 травня. Російські атаки з використанням 108 безпілотників та 3 ракет тривали протягом усієї ночі, включаючи ранкові удари по Харкову та Запоріжжю
«Москва знову проігнорувала реалістичний та справедливий заклик до припинення бойових дій, підтриманий іншими державами та міжнародними організаціями. Це показує, що Росія відкидає мир, а її фальшиві заклики до припинення вогню 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією. Путіна цікавлять лише військові паради, а не людські життя», – підкреслив Сибіга.
Міністр додав, що таке ставлення Кремля вимагає сильного та посиленого тиску на російський режим, включаючи нові раунди санкцій, ізоляцію, відповідальність за злочини Росії та посилену підтримку України в усіх сферах.
Як повідомляв Укрінформ, 4 травня Міністерство оборони Росії оголосило про те, що воно назвало “перемир’ям на честь святкування Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні”, яке діятиме з 8 по 9 травня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних сигналів від Росії щодо припинення бойових дій, попри заяви в соцмережах. Незважаючи на це, Київ оголошує режим тиші з 6 травня та закликає Москву перейти від риторики до реальних кроків.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни