Суспільство
Паска, яйця та зелена цибуля: суботні ціни на одеському Привозі – Новини Одеси
Кореспондент Одеса Онлайн пройшовся по ринку та дізнався актуальні ціни.
Кореспондент Одеса Онлайн пройшовся по ринку та дізнався актуальні ціни на овочі, фрукти, м’ясо, молочку та яйця.
Овочі
Кілограм огірків на ринку коштує 100–130 гривень.
Помідори продають по 80 – 130 грн.
Солодкий перець на ринку можна купити 170-230 гривень за кіло, а гострий можна придбати по 10 гривень за штуку.
Картоплю на ринку продають по 40-45 гривень за кілограм. Молода картопля на “Привозі” коштує 230-250 грн за кіло.
Цибулю продають – по 30, моркву віддають по 35, буряки – 40 гривень за кілограм.
Печериці на ринку коштують 100-130 гривень, вішанки 170 гривень за кіло.
Білокачанну капусту продають по 65-85, цвітну по 100, броколі 100-130, цвітну по 130, броколі по 160-180 за кілограм.
Кіло часнику на “Привозі” коштуватиме 70-100 за кілограм, молодий часник 280 гривень за кіло.
Зелена цибуля на ринку коштує 10 гривень за пучок, салат – 15, щавель по 10, шпинат по 10-20 за пучок, зелений часник по 20, черемша по 10.
Кабачок на ринку продають по 80-120 грн, сині по 120 гривень за кілограм.
Авокадо продають 30-60 гривень за штуку.
Редиску продають по 80-100 гривень за кілограм.
Фрукти
Лимон на ринку коштує по 70-80 гривень за кіло, банани по 80-100 грн.
Ківі на ринку продають по 80-100 гривень за кіло.
Апельсини продають по 50-60 грн, мандарин 60, грейпфрут – 80.
Кіло груші продають по 70 грн, яблука 30-40 за кілограм.
Імбир продають по 100–250 грн.
Полуниця на ринку коштує 230-250 гривень за кіло.
Паску продають від 50 гривень за штуку, домашню від 200, рулет із маком по 300 гривень за кілограм, сирна паска – 600 гривень за кіло.
Молочні продукти
У молочному корпусі кіло бринзи коштує 170–250 гривень. Сир – по 100-140 гривень за кілограм.
Літр сметани можна купити від 100 гривень, вершків від 300 грн. Молоко продають по 50-60 гривень за літр.
Ціна десятка курячих яєць варіюється від 55 до 90 грн. Домашні продають по 90-100 грн.
М’ясо
Як повідомив продавець м’яса Руслан Миронов, ціни на яловичину у м’ясному корпусі “Привозу” залишилися незмінними, а свинина подорожчала.
Так, теляча задня частина коштує 250-280 гривень, теляча лопатка – 240-260, а теляча шия – 200-220 гривень.
Антрекот коштує 200–220 гривень за кілограм, ребра віддають за 150–160.
Язик яловичий продають по 450 гривень за кіло.
Кілограм свинячої шиї продають по 250-350 гривень, задню частину свині – по 220-250, свинячу лопатку – по 200-220, ребра – по 220-250 гривень, биток –250-300.
Обрізки – 100-200 грн.
Голяшка – 150 гривень.
Сало тонке коштує 100-130 грн, а товсте 170-220 гривень за кіло.
У молочному корпусі копчений підчеревок продають по 250 гривень за кілограм. Кров’янку віддають за 150-170 гривень, сало солоне – від 150 до 300 гривень.
Домашня курка коштує від 150 гривень за кіло, а бройлер продають за 94.50.
Крупи
Кіло гречки на ринку коштує 50-60 гривень. Рис продають від 70 грн (басматик від 100 гривень) за кілограм.
Булгур коштуватиме 60 гривень за кіло. Кускус продають за 75 грн.
Кіло нуту коштує 60 гривень, а сочевиці – 80 грн.
З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.
Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.
Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.
«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.
Фото: pixabay
У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.
Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.
За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.
“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.
Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні
Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.
Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»