Політика
Підтримка вступу України до ЄС – стратегічний хід
Допомога Україні на шляху євроінтеграції є внеском у безпеку та процвітання Європи, а у заходах із відбудови України важливу роль може зіграти в тому числі приватний капітал.
Про це на конференції Rebuild Ukraine у Варшаві заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
«Шлях до членства в ЄС – це не тільки маяк надії для народу України, а й стратегічна інвестиція у процвітання Європи і – що стає все важливішим – у європейську безпеку. Тому все, що ви робите сьогодні або плануєте робити в Україні, робить внесок у процвітання та безпеку Європи», – заявила Кос, звертаючись до учасників конференції з відбудови України.
Вона привітала велику кількість представників приватного бізнесу, які взяли участь у заході, висловивши надію, що вони розуміють вигоду від того, що можуть зробити перші кроки вже зараз, враховуючи, що євроінтеграція передбачатиме повний доступ України на єдиний ринок ЄС, що відкриє повні можливості щодо торгівлі, інвестицій та інновацій.
Також єврокомісарка підкреслила, що без участі Євросоюзу, а також без залучення приватного капіталу відновлення України неможливе. «ЄС вже зараз є основним торговельним партнером України та інвестором. Ми підтримуємо реформи, які модернізують українську економіку, синхронізуючи її з європейськими стандартами», – заявила Кос.
«Звичайно, Україна також є лідером у веденні сучасної війни – від безпілотних технологій до логістики на полі бою, Україна робить внесок завдяки своєму унікальному досвіду в колективну безпеку Європи». Вона долала, що залучення України до європейських оборонних програм дозволяє стверджувати, що Україна вже зараз робить Європу безпечнішою.
«Таким чином, підтримка України на шляху до вступу в ЄС – це не просто акт солідарності, а й стратегічний хід, спрямований на те, щоб зробити Європу сильнішою, безпечнішою та більш процвітаючою», – стверджує Кос.
Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу в Європейському парламенті заявив, що українські виробники вже дотримуються багатьох стандартів Європейського Союзу щодо безпеки та відстеження харчових продуктів, наступний крок – інтеграція агросектору до Спільної аграрної політики ЄС (САП).
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні