У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Про це заявив у телеефірі речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, коментуючи дані української розвідки про те, що Росія може спробувати розпочати наступ на півночі Україні у разі проведення додаткової мобілізації.

«Станом на зараз якихось дій по той бік кордону, зокрема нарощення сил, ми не спостерігаємо. Але ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій. Бо навіть якщо ворог не накопичить достатньо велику кількість своїх сил, які могли б здійснити повномасштабне вторгнення або здійснювати заходи щодо активних наступальних дій, не маючи достатньо сил, можуть створюватись провокативні дії із надією, що Україна перекине на цей напрямок додаткові сили, а не використовуватиме їх там, де ведуться активні бойові дії», – сказав Демченко.

За його словами, підрозділи розвідки Міноборони та Держприкордонслужби постійно відстежують ситуацію по той бік кордону, зокрема в напрямку Чернігівської області, щоб своєчасно оцінювати дії противника та його можливості.

Речник запевнив, що наразі ударних угруповань Росії біля північного кордону немає. Водночас Сили оборони продовжують посилювати оборонні можливості на цьому напрямку, підкреслив Демченко і нагадав, що потенційна загроза зберігається також і з території Білорусі.

«Попри все наші позиції нарощуються, укріплюються, щоб можна було активно протидіяти противнику, якщо він вирішить, що цей напрямок буде для нього пріоритетним щодо планів наступу. Це якщо говорити про Чернігівську область і кордон із Росією, бо кордон із Білоруссю також для нас є в цілому загрозливим. Але на даний момент Росія не має достатніх сил і навіть невеликого угруповання, яке могло б створювати загрозу Україні. Але в будь-який момент Білорусь, напевно, люб’язно надасть свою територію, якщо у Росії будуть зайві підрозділи, які вона може перекинути на територію Білорусі й використовувати їх по напрямку з кордоном України. Тому й на цьому відтинку нашого кордону також проводяться активні інженерні та фортифікаційні заходи, щоб наростити наші оборонні можливості», – запевнив Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький сказав, що Росія у лютому може розпочати наступ на півночі України, якщо проведе нову хвилю мобілізації.

Суд у США заблокував плани адміністрації Дональда Трампа щодо перенесення штаб-квартири Федерального бюро розслідувань до офісної будівлі у Вашингтоні замість раніше затвердженого плану розпочати будівництво нового об’єкта ФБР у штаті Меріленд.