Як повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, 17 лютого у Стокгольмі підписано угоду про створення Фонду підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund, UTSF), передає Укрінформ.

«У Стокгольмі відбувся Четвертий діалог високого рівня з питань транспорту в Україні. До Діалогу долучились представники понад 20 країн та міжнародних організацій, зокрема профільні міністри транспорту та інфраструктури <…> Ключовою подією Діалогу стало підписання угоди про створення Фонду підтримки транспорту України», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що документ підписали Україна, Швеція, Литва, Канада.

Фонд підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund, UTSF) створюється для фінансування малих і середніх проєктів з відновлення цивільної транспортної інфраструктури. Міністерство розвитку громад та територій України визначено бенефіціаром фонду.

UTSF має забезпечувати швидку реалізацію інфраструктурних проєктів у сферах автомобільного, залізничного, водного транспорту, міської мобільності та супутньої інфраструктури.

Крім того під час заходу до підписання спільної декларації про підтримку України та сфери транспорту долучились ще п’ять країн: Данія, Німеччина, Норвегія, Естонія та Велика Британія. У декларації йдеться про підтримку рішення запустити відповідний фонд.

Також українська делегація провела низку двосторонніх зустрічей із міжнародними партнерами з метою посилення координації допомоги та розширення співпраці.

Як повідомляє Delfi, у Міністерстві комунікацій та транспорту Литви розповіли, що Фонд створюється для надання фінансової та аналітичної допомоги у задоволенні невідкладних потреб України у сфері цивільного транспорту, включаючи дороги, залізниці, порти, авіацію, міську мобільність та логістику. 

Профільний міністр Юрас Тамінскас заявив, що Литва продовжить активно підтримувати Україну, надаючи всю необхідну допомогу, досвід та знання для відновлення транспортного сектору країни.

Координацію роботи Фонду забезпечуватиме CIG4U (Common Interest Group for Transport in Ukraine). Ця група допомагає країнам обмінюватися актуальною інформацією щодо невідкладних потреб української транспортної системи, просуває ініціативи щодо відновлення довгострокових транспортних зв’язків.

За пропозицією Литви, виконавчі функції фонду візьме Центральне агентство з управління проєктами (ЦАУП).

Перші заплановані проєкти включатимуть встановлення автоматизованих систем зважування транспортних засобів на українських прикордонних пунктах, реконструкцію електричних підстанцій, а також проєкти, спрямовані на підвищення стійкості та захист критично важливої ​​транспортної інфраструктури.

Підтримка України надаватиметься у співпраці зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними фінансовими інститутами.

Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі 3 грудня Канада, Литва, Швеція та Україна підписали спільну декларацію щодо створення нового Фонду підтримки транспорту України.  

Створення UTSF – ініціатива Групи спільних інтересів з питань транспорту України у межах Міжнародного транспортного форуму (МТФ). Наголошується, що фінансування проєктів здійснюватиметься за рахунок грантів.

Фото: mindev.gov.ua

Про це мер Нансі Матьє Кляйн, розповів в інтерв’ю Укрінформу.

«Я бачу, що в міста є енергія. Життя триває під час війни, діти вчаться, люди працюють і планують своє майбутнє. І це справді щось дуже сильне. Це для мене великий доказ мужності. Я щиро захоплююся українським народом. Уже чотири роки він переживає абсолютно жахливу війну, але рішуче налаштований її виграти і, головне, готується до життя після неї», – наголосив мер.

За його словами, співпраця з українцями розвинулась дуже швидко. І вже після першого візиту у Вінницю, що відбувся влітку 2023 року, Нансі, Карлсруе та Вінниця уклали договір про потрійне партнерство. Тепер Нансі не лише допомагає українцям з енергетичною інфраструктурою, а й планує спільні проєкти після закінчення війни.

«У нас є чудовий проєкт на майбутнє. Це так званий Urbanloop – легка керована автономна транспортна система, екологічна. Вона була винайдена тут, у Нансі, і представлена на Олімпійських іграх у Парижі минулого року. Мер Вінниці дуже зацікавився цим, оскільки після війни планується, що в місті знову відкриється аеропорт, тож ці транспортні «капсули» допоможуть його обслуговувати. Так, я розумію, що тепер це трохи відірвано від жорстокої реальності, але цей проєкт, який дає перспективи, допомагає дивитись уперед», – розповів він.

За словами мера, Нансі також співпрацює з українським містом у сфері медицини, проводить партнерські обміни та запрошує українських дітей на відпочинок.

«До речі, ми вже обмінялися виноградними лозами з кожного міста. Тож тут, у Тулі (містечко з виноградниками біля Нансі), уже висаджена виноградна лоза з Вінниці, а в них є наша лоза з Туля», – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, президент Еммануель Макрон заявив, що Франція пропонує Індії об’єднати зусилля, аби прискорити припинення війни Росії проти України, зокрема підтримавши мораторій на удари по цивільних та цивільній інфраструктурі.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності

Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».

Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.

Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.

Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.

Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.

У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.

Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.

За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.

Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.

Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.

Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.

Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.

За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.

Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.

Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства