Відбудова
Понад 20 мільйонів українців отримали підтримку через фонд Світового банку URTF
Програма Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (Ukraine Recovery, Reconstruction and Reform Trust Fund – URTF) Світового банку надала допомогу більш як 20 мільйонам українців.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова та регіональний директор Світового банку Боб Сом провели засідання, під час якого представники відомства, Світового банку та 17 країн-донорів обговорили результати роботи фонду URTF та пріоритети його подальшої діяльності в Україні.
“URTF залишається критично важливим інструментом для України, який дозволяє уряду оперативно залучати партнерське фінансування. Прозорість та підзвітність у впровадженні ініціатив, що фінансуються завдяки міжнародній співпраці, є ключовим пріоритетом для України”, – зазначила Зикова.
Зауважується, що цільовий фонд URTF до кінця 2024 року зібрав 2 млрд дол. США донорських коштів, причому 1,2 млрд дол. вже спрямовано на реалізацію проєктів. Завдяки цій грантовій підтримці Україна додатково змогла залучити ще 6,2 млрд дол. на відбудову, відновлення та впровадження реформ.
У межах програми підтримку отримали 20 млн українців, серед яких 87 тисяч домогосподарств отримали компенсації на ремонт пошкоджених війною будинків (проєкт HOPE у житловому секторі); 3,5 млн громадян відновили електропостачання, а 1,5 млн – теплопостачання завдяки поставкам критично важливого обладнання.
Також 6,3 млн осіб отримали послуги з охорони психічного здоров’я та медичні обстеження, 5,2 млн дітей були вакциновані, а 33 тисячі фермерів отримали доступ до пільгового фінансування.
Завдяки проєкту PEACE на підтримку спроможності України надавати державні послуги 13 млн осіб вчасно отримали виплати соціальної допомоги. А проєкт LEARN в освіті дозволив 380 тисячам школярів скористатися покращеною освітою, а 12 тисячам дітей у віддалених районах – отримати безкоштовний транспорт.
“Надзвичайно важливою була підтримка Світового банку у сфері енергетики. За виділені кошти ми змогли отримати необхідні трансформатори та критично важливе обладнання для відновлення електропостачання. Це допомогло пройти нам складні періоди відключень влітку, восени та взимку минулого року», – наголосила Зикова.
Як повідомляв Укрінформ, представники Мінекономіки та Світового банку домовились про подальше фінансування та розширення програми RISE, а також співпрацю у розробці інвестиційної й промислової стратегій та підтримці іпотечних програм в Україні.
Фото: Міністерство фінансів України
Відбудова
Шмигаль перевірив відновлення енергооб’єкта на Київщині й доручив оновити запит до Фонду підтримки
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль відвідав один із енергетичних об’єктів на Київщині, де ознайомився з ходом відновлювальних робіт та провів нараду з керівництвом станції і представниками енергетичних підприємств.
Про це повідомляє Міністерство енергетики у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Під час наради учасники обговорили забезпечення підприємств необхідним обладнанням для проведення ремонтних робіт, потреби енергокомпаній та шляхи вирішення проблемних питань. Окрему увагу приділили формуванню резервів обладнання для оперативного реагування та прискорення відновлення енергетичної інфраструктури у разі нових пошкоджень.
Шмигаль доручив оновити запити щодо потреб підприємств в обладнанні до Фонду підтримки енергетики України та подати відповідні запити у Міненерго для подальшого опрацювання.
Учасники також обговорили хід будівництва захисту та подальші кроки для посилення стійкості об’єкта. Київській обласній військовій адміністрації очільник Міненерго доручив опрацювати питання забезпечення фінансування та визначення замовників робіт з облаштування інженерно-технічного захисту критичних елементів енергетичної інфраструктури.
Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів нараду щодо проблемних питань відновлення об’єктів ПАТ “Центренерго”.
На Донеччині за минулий тиждень фахівці АТ «Донецькоблгаз» зафіксували 21 пошкодження газових мереж через російські обстріли, які спричинили витоки газу та відключення споживачів.
Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.
«Протягом періоду з 8 по 14 червня 2026 року внаслідок бойових дій зафіксовано 21 пошкодження газових мереж», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики відновили газопостачання для понад 400 абонентів.
Зокрема, у Краматорську російські атаки спричинили сім пошкоджень газової інфраструктури, без газопостачання залишилися 313 абонентів. Водночас фахівцям АТ «Донецькоблгаз» вдалося відновити розподіл газу для 368 абонентів.
У Слов’янську за тиждень зафіксовано 14 пошкоджень газових мереж. Через ворожі обстріли без газопостачання залишилися 355 абонентів. Після проведення аварійно-відновлювальних робіт газопостачання повернули до осель 47 споживачів.
У Донецькоблгазі підкреслили, що попри складну безпекову ситуацію аварійні бригади продовжують працювати.
«Сьогодні наші працівники працюють у надзвичайно складних умовах. Щодня аварійні бригади виїжджають на місця обстрілів, локалізують витоки газу та відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Водночас ми стикаємося з випадками стороннього втручання в роботу газових мереж, які створюють додаткові ризики та навантаження для наших фахівців», – заявив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій.
Він закликав мешканців не проводити жодних самовільних робіт на газових мережах та дотримуватися правил безпеки.
Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту.
Фото: Донецькоблгаз
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили основні роботи з ліквідації пожежі внаслідок російської атаки, попередні збитки від пошкодження Успенського собору вже перевищують 500 млн грн.
Про це повідомив у телеефірі генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Завершені основні роботи з приборкання вогню. Вже загрози від вогню немає, і наразі силами Державної служби надзвичайних ситуацій ведеться ліквідація небезпечних уламків, демонтаж пошкоджених конструкцій і підготовка даху Успенського собору для встановлення тимчасових конструкцій для консервації собору», – сказав Остапенко.
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За його словами, у заповіднику вже опрацьовують обсяги збитків і потребу в подальшій реставрації та реконструкції святині.
«Ми закінчуємо підготовку цих даних, але очевидно, що вона перевищує 500 млн грн. Це на сьогодні стартова інформація. Наразі надходять ще додаткові дані», – зазначив гендиректор заповідника.
Він наголосив, що одним з першочергових завдань є оцінка стану склепіння собору, яке зазнало впливу високих температур під час пожежі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
«Був ризик обвалення його всередину собору, і тоді міг загорітися іконостас та багато інших речей. Зупинити пожежу було б дуже складно, і ми втратили б величезні художні твори, які знаходяться всередині Успенського собору», – пояснив Остапенко.
Завдяки роботі рятувальників вдалося уникнути тотального знищення храму.
«Склепіння витримало, хоча було дві ділянки, де вогонь вже почав потрапляти всередину собору, і небезпека була дуже серйозною. Тільки те, що вдалося залучити більше 20 одиниць техніки, це врятувало собор від тотального знищення», – розповів гендиректор.
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
Остапенко наголосив, що працівники ДСНС продовжували роботу навіть під час повторних ворожих ударів.
За його словами, спільними зусиллями працівників заповідника, поліції та монахів Києво-Печерської лаври вдалося евакуювати всі реліквії, що зберігалися в соборі.
«Жоден предмет не був пошкоджений і втрачений, тобто відразу була організована евакуація, буквально через 10 хвилин після прильоту», – відзначив Остапенко.
Він висловив сподівання, що за умови належної підтримки відновлення Успенського собору може тривати близько двох років.
«Я думаю, що при нормальних умовах ми зможемо за два роки відновити Успенський собор. І сподіваюся, що ми зможемо і далі його використовувати як найбільшу святиню Києво-Печерської лаври», – додав генеральний директор.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила черговий російський удар, внаслідок якого пошкоджено територію Києво-Печерської лаври – обʼєкта всесвітньої спадщини.
Більше наших фото можна купити тут
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна6 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць