Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Укрінформ.

Заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова провела робочу зустріч із делегацією польського банку розвитку BGK на чолі з директором Управління міжнародних партнерств та аналізу Департаменту міжнародних інструментів розвитку банку Каролем Тофілем.

Сторони обговорили підготовку до початку повноцінної діяльності BGK в Україні після ратифікації Верховною Радою та підписання Президентом України у березні Угоди про діяльність банку. Документ надає BGK статус, подібний до міжнародних фінансових організацій, що відкриває можливості для масштабної операційної роботи.

“BGK відіграє особливу роль фінансового мосту між нашими країнами, поєднуючи ресурси, експертизу та можливості європейських інструментів для відбудови України. Переконана, що наша взаємодія сприятиме швидкому запуску практичних проєктів, залученню інвестицій та зміцненню довгострокового українсько-польського партнерства”, – наголосила Зикова.

Учасники зустрічі розглянули можливості фінансування відновлення критичної інфраструктури громад банком, зокрема систем водо- та теплопостачання. Також обговорили поєднання грантів ЄС із кредитними лініями BGK для зменшення вартості запозичень тощо.

Окрім того, було обговорено підходи до реалізації проєктів у межах Ukraine Investment Framework, а також фінансову підтримку проєктів на місцевому рівні через українські державні банки з гарантійним покриттям Європейської комісії.

Наразі в межах інвестиційної програми Ukraine Investment Framework (UIF) схвалено два рамкові проєкти BGK для реалізації в Україні із залученням гарантій Європейської комісії – у приватному секторі (інвестиції в енергетику, транспорт і будівництво обсягом близько 200 млн євро) та державному секторі (підтримка відновлення інфраструктури громад на 20 млн євро).

Сторони домовилися продовжити практичну координацію та обмін досвідом для ефективної реалізації спільних ініціатив і посилення українсько-польського партнерства у відбудові України.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого Верховна Рада ратифікувала угоду між урядами України та Польщі про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. Законодавча ініціатива №0363 була ухвалена 261 голосом депутатів.

У березні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між урядами України та Польщі про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні.

Перше фото: Adrian Grycuk, wiki, фото в тексті:.mof.gov.ua 

Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.

«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.

За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.

«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.

За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.

«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

Фото архівне: Маріупольська міськрада

За його словами, ще рік тому будівля Хортицької підстанції була у вкрай занедбаному стані. Реконструкція розпочалась в липні 2025 року і нещодавно завершилась. Під час капітального ремонту повністю оновили інженерні системи, утеплили фасад, замінили покрівлю та облаштували сучасне укриття.

У Запоріжжі завершили реконструкцію підстанції екстреної меддопомоги / Фото: Дмитро Смольєнко. Укрінформ

1 / 16

“Диспетчерська сьогодні розміщена в укритті або ж на нульовому поверсі. Для чого ми це робимо? Бо розуміємо, що швидка медична допомога працює в найкритичніших умовах, коли масові прильоти і масові поранення, а наші співробітники не мають відволікатись на вибухи, бо від їхньої роботи залежить життя людей. Працівники підстанції можуть бути сфокусовані на роботі. Це одна з унікальних диспетчерських в Україні, бо мало яка з них знаходиться в укритті. В ході реконструкції було перенесено серверні, спецканали зв’язку. Сьогодні співробітники працюють в безпеці і в комфортних умовах”, – сказав Федоров.

Після проведення необхідних тестувальних процесів учора, 31 березня, тут відпрацювала перша зміна. За словами начальника оперативно-диспетчерського управління Владислава Долинного, було прийнято 660 звернень, а бригадами здійснено 330 виїздів.

Наразі система екстреної медичної допомоги в області налічує понад 1100 працівників, 45 бригад щодня, 9 підстанцій і 9 пунктів базування.

Хортицька підстанція екстреної швидкої допомоги має стратегічне значення, оскільки обслуговує, зокрема, і Запорізький район.

Після реконструкції вона стане основною резервною підстанцією на правому березі Запоріжжя. Для цього тут продублювали частину технологічних процесів, щоб посилити стійкість і безперервність роботи екстреної медичної служби в області. Вартість реконструкції становила близько 50 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, у Кривому Розі на Дніпропетровщині триває реконструкція лікарні вартістю понад 1,3 млрд грн.