Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.

Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.

«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.

Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».

Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.

«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.

Фото: facebook.com/maria.mezentseva

Про це повідомили організатори заходу на підсумковій пресконференції в п’ятницю у Гданську, передає кореспондент Укрінформу.

Заступниця міністра розвитку та технологій Польщі Еліза Зайдлер, яка координувала підготовку URC 2026, повідомила, що у цьогорічній конференції взяли участь близько 7,5 тис. учасників, що зробило Гданськ на два дні “світовим центром дискусій щодо повоєнного відновлення України”.

За її словами, конференція об’єднала майже 70 урядових делегацій, з яких 19 були представлені на найвищому політичному рівні, а також 38 делегацій міжнародних організацій. Близько 5 тис. учасників представляли бізнес, а понад 200 компаній і організацій презентували свої проєкти на виставковому майданчику AmberExpo.

Організатори наголосили, що головним результатом конференції стали не лише політичні дискусії, а й конкретні домовленості, які визначатимуть процес відновлення України у найближчі роки. Особливу увагу було приділено відбудові критичної інфраструктури, розвитку енергетичного сектору, а також зміцненню співпраці між урядами, міжнародними фінансовими інституціями та приватним бізнесом.

Як зазначив урядовий уповноважений у польському уряді з питань відбудови України Павел Коваль, це була «найбільша бізнесово-політична зустріч, що відбулася цього року в Європі».

Організатори також відзначили активну участь польського бізнесу.

«Польські компанії чудово скористалися цією можливістю. Конференція виявилася дуже продуктивною як для державних інституцій, так і для приватного сектору, насамперед завдяки новим партнерствам і діловим контактам», – підкреслила Зайдлер.

Підбиваючи підсумки заходу, організатори подякували місту Гданську за проведення конференції. Мер міста Александра Дулькевич наголосила, що саме атмосфера стала однією з головних переваг форуму.

«У розмовах із міжнародними партнерами я неодноразово чула, що саме атмосфера зробила цю конференцію особливою. Її створили люди, які щодня живуть і працюють у Гданську», – сказала вона.

Під час церемонії закриття Польща офіційно передала право проведення наступної конференції Естонії. URC 2027 відбудеться у Таллінні.

URC 2026 була п’ятою Конференцією з відновлення України після форумів у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні, що Україна продовжує формувати пакет міжнародної підтримки для відновлення та енергетики: за результатами конференції в Гданську досягнуто домовленостей у межах 160 угод на суму понад 10 млрд євро.

Фото архівне: ВР

Про це заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич повідомила у телеефірі, передає Укрінформ.

«Ці два дні у Гданську були досить плідними – проведено низку перемовин, підписано низку документів, в тому числі щодо залучення підтримки, ресурсів для медичної сфери. За ці два дні було підписано документів і залучено партнерств на суму понад 900 млн доларів», – розповіла вона.

За словами Карчевич, ця підтримка є важливою як для системи охорони здоров’я, так і для медичних працівників та закладів.

При цьому значна частина зусиль спрямована на відновлення медичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії.

«Тут мова йде і про відбудову зруйнованих закладів охорони здоров’я, тому що за час війни Російська Федерація фактично пошкодила або зруйнувала  понад 2600 об’єктів медичних закладів», – сказала заступниця міністра.

Окремо вона підкреслила важливість розвитку людського капіталу та підтримки медичних працівників.

Карчевич зазначила, що медична система України змінюється під впливом війни та нових викликів: «Досвід війни показав, що українські лікарні мають працювати незалежно від будь-яких обставин. Ми розуміємо, що лікарі мають приймати пацієнтів і лікарі мають продовжувати рятувати життя. Тому перший пріоритет – це стійкість».

Пріоритетом, за її словами, є створення автономної та стійкої мережі медзакладів.

«Ми будуємо спроможну мережу – понад 600 закладів охорони здоров’я по всій країні, але важливо, що вони мають бути автономні. Тут мова йде і про резервне живлення, про автономні джерела, постачання води, тепла, про новітні технології, в тому числі іпро цифрові рішення», – пояснила Карчевич.

Серед пріоритетів вона також назвала доступність медичних послуг та людиноцентричність медицини. І додала, що йдеться про реабілітацію, ментальне здоров’я та підтримку ветеранів.

«Власне, про ці пріоритети ми говорили у Гданську і, безумовно, будемо продовжувати роботу з нашими партнерами, аби втілювати їх в життя», — резюмувала заступниця міністра охорони здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, на Конференції з відновлення України URC2026 у Гданську підписані 160 угод на суму понад €10 мільярдів та нові партнерства у сферах оборонної промисловості та енергетики.

Фото: Марія Карчевич, Фейсбук