Політика
Посол України розповів про перспективи відкриття нових консульств у Польщі
Як повідомив український дипломат, розширення консульської присутності у Польщі є одним з пріоритетів української дипломатії на консульському напрямку. За його словами, зараз більше як 70 тис. громадян України припадають на одного консула у Польщі. Це зумовлює відкриття нових консульських установ України в РП.
Посол повідомив, що процедура відкриття віцеконсульства України у Ряшеві, яке підпорядковуватиметься генконсульству України в Любліні, вже триває.
«У Ряшеві влада міста вже виділила приміщення і ми визначили посадову особу, яка там розпочне діяльність. Ми сформуємо відповідний штат, наситимо віцеконсульство відповідними технічними засобами і, сподіваюся, що до осені матимемо нову повноцінну консульську установу»,- зазначив Боднар, додаючи, що оформлення відповідних документів займе декілька місяців.
Він підкреслив, що Ряшів – дуже важливе для України місто, адже там розташований ключовий хаб з надання допомоги Україні (Ряшів-Ясьонка), регіон межує з Україною.
За його словами, у зоні відповідальності цього віцеконсульства буде декілька повітів Підкарпатського воєводства, а також, можливо, частина Люблінського воєводства. Боднар також повідомив, що з польською стороною узгоджуватиметься питання щодо сфери компетенцій новостворюваної консульської установи, аби не втратити вже набуті компетенції почесних консульств України в цьому регіоні – у Перемишлі й Тарнуві.
Торкаючись відкриття консульства України у Познані на заході РП посол зазначив, що у Великопольському воєводстві проживає приблизно 150 тис. громадян України, що зумовлює необхідність відкриття там консульської установи. За його словами, консульство в цьому місті повністю покриватиме Великопольське воєводство РП.
Боднар не підтвердив, що консульство у Познані розташовуватиметься у приміщенні колишнього генконсульства Росії в цьому місті. За його словами, найближчим часом він обговорить з владою Познані варіанти розміщення української консульської установи в цьому місті.
«Відкриття консульства у Познані в цьому році є оптимістичним прогнозом. Але є розуміння того, хто і що там має робити, які справи треба вирішити»,- констатував дипломат.
Торкаючись питання перетворення консульства України у Гданську в генеральне консульство, Боднар зауважив, що це питання у «процесі вирішення», очікується рішення з цього приводу керівництва МЗС України.
У Польщі на сьогодні функціонує п’ять державних консульських установ України: генконсульства в Любліні, Кракові та Вроцлаві, консульство у Гданську і консульський відділ у Варшаві. Крім того, Україна має дев’ять почесних консульств у Польщі.
У Польщі на сьогодні може проживати до трьох мільйонів громадян України, з яких майже мільйон прибув після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як передавало агентство, на вимогу Польщі у Познані торік було закрито генконсульство Росії, дипломати якого були визнані небажаними особами в РП. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський тоді повідомив: якщо Україна звернеться про використання нерухомості, яка звільниться після росіян, для відкриття власної консульської установи у цьому місті, то Варшава поставиться до цього прихильно.
У МЗС Польщі повідомили Укрінформу, що Варшава позитивно ставиться до відкриття нових консульських установ України на території Польщі.
Політика
Умєров обговорив із главою МЗС Туреччини повернення українців з російського полону
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
Політика
П’ять країн НАТО відхилили план Рютте щодо 0,25% ВВП на військову допомогу Україні
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
Політика
Україна вимагає терміново скликати Радбез ООН та ОБСЄ після атаки Росії
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що дав доручення дипломатам забезпечити скликання термінових засідань Ради Безпеки ООН та інших міжнародних інституцій після нової масованої атаки Росії.
Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Я доручив усім нашим місіям при міжнародних організаціях повною мірою використовувати багатосторонній інструментарій у відповідь на вчорашній варварський ракетний російський обстріл Києва. ООН, ОБСЄ, Рада Європи та ЮНЕСКО повинні дати адекватну та рішучу відповідь агресору, який намагається компенсувати відсутність військового прогресу на полі бою терором проти цивільного населення», – заявив Сибіга.
Він додав, що Україна негайно вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва в галузі безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
«Путін намагається залякати Україну, нападаючи на мирних жителів та руйнуючи житлові будинки, музеї, школи та критично важливу інфраструктуру. Він також намагається залякати світ, запускаючи балістичні ракети проміжної дальності проти мирних міст. Все це вимагає рішучих та скоординованих дій міжнародної спільноти», – зазначив міністр.
За словами урядовця, Україна закликає партнерів до рішучих багатосторонніх дій, спрямованих на стримування Росії та примушення її до всеосяжного, справедливого та тривалого миру.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки є пошкодження на пів сотні локацій. Ідеться про багатоквартирні та приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адміністративні будівлі ДСНС і поліції, Національний музей «Чорнобиль» та інші.
Кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 81. Двоє цивільних загинули.
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
