Політика
Поспішне проведення виборів поставить під питання їхню легітимність і зіграє на руку Росії
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Політика
Підтримка України буде на порядку денному саміту НАТО в Туреччині
Питання підтримки України буде на порядку денному цьогорічного саміту НАТО, який відбудеться в Анкарі 7-8 липня цього року.
Про це повідомила заступниця генерального секретаря НАТО Радмила Шекеринська на конференції з безпеки в Осло на тему «Трансатлантичне партнерство перед обличчям нової норми», передає Укрінформ з посиланням на Türkiye Today.
“Надзвичайно важливо, щоб підтримка продовжувалася, щоб Україна могла сидіти за столом переговорів сильнішою та безпечнішою”, – сказала Шекеринська.
Заступниця генсека НАТО вказала, що питання підтримки України буде у порядку денному саміту НАТО в Анкарі та назвала Норвегію «зразковим» прикладом політичної підтримки України, забезпечення гуманітарних потреб, енергетичної безпеки та військових засобів, і закликала інших союзників наслідувати цей приклад.
«Якщо з досвіду України взяти один абсолютно чіткий урок, то він полягає в тому, що темпи виробництва, промисловість та інновації є настільки ж важливими, як політична воля до боротьби, військова міць та система командування й управління”, – сказала Шекеринська.
Вона також попередила, російська загроза не зникне після закінчення війни в Україні.
“Росія чітко показала, що агресія є частиною її зовнішньої політики щодо майже всіх її сусідів”, – зазначила заступниця генсека.
Шекеринська наголосила, що найбільша перевага НАТО полягає в її «ДНК» — здатності обговорювати, знаходити вихід і пропонувати рішення, що відповідають спільним інтересом безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, наступний саміт лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу відбудеться у липні 2026 року в турецькій столиці Анкарі. Зустріч запланована на 7-8 липня 2026 року в президентському комплексі, що в районі Бештепе турецької столиці.
Фото з сайту community-democracies.org
Політика
Генсек ОБСЄ та головуючий в ній очільник МЗС Швейцарії прибули до Києва
Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, який головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), та генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу прибули до Києва з візитом.
Про це глава МЗС Швейцарії повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Як Діючий голова ОБСЄ, я прибув сьогодні до Києва разом із генеральним секретарем ОБСЄ Сінірліоглу. Я тут, щоб підтвердити роль ОБСЄ як платформи для діалогу та її готовність підтримувати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та міцного миру відповідно до міжнародного права та Гельсінських принципів», – зазначив Кассіс.
На оприлюдненому ним фото видно, що керівників ОБСЄ зустрічав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року Швейцарія розпочала головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Під час представлення пріоритетів Швейцарського головування Кассіс заявляв, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) має бути готовою взяти на себе допоміжну роль у разі деескалації чи досягнення припинення вогню між Україною та Росією.
Фото: x.com/ignaziocassis
Політика
Мельник розповів про свій перший демарш в ООН
Про це він сказав у коментарі Укрінформу.
«Уперше в історії мені довелося зробити свій перший публічний демарш в ООН: я демонстративно встав з першого ряду та на знак протесту залишив залу Генеральної Асамблеї», – зазначив Мельник.
За його словами, це відбулося 27 січня в той момент, коли організатори надали слово постпреду Росії при ООН Василю Небензі після виступів постійних представників Ізраїлю та США. Причина, чому дали слово послу «терористичної держави, яка саме в ці зимові морози продовжує масово вбивати українців», більш ніж шокує: «нібито ерефія має мандат представляти Радянську армію, яка звільнила концтабір Аушвіц-Біркенау», зазначив дипломат.
Мельник розповів, що надіслав Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу лист, «у якому висловив своє обурення тим фактом, що через 81 рік після розгрому німецького нацизму саме Росії, яке веде новітню війну на винищення української нації, дають абсолютно нічим не заслужене право монополізувати перемогу».
У листі він зазначив, що рішення дозволити російському представнику виступати «де-факто від імені колишнього Радянського Союзу – держави, яка перестала існувати 35 років тому, – є, м’яко кажучи, глибоко сумнівним». Він наголосив, що жодна держава не має морального чи історичного права монополізувати пам’ять про Другу світову війну чи трагедію Голокосту.
Мельник нагадав Генеральному секретарю, що «саме українці належать до найбільших жертв Другої світової війни, втративши до 10 мільйонів жертв». Але так само українці стали й справжніми визволителями континенту від нацизму, заплативши за це неймовірно високу ціну, зауважив він.
За словами Мельника, у листі він підкреслив, що надання представникові РФ трибуни ООН є зневагою до більш як 6 млн українців, які воювали в лавах Червоної армії та своїм життям і самопожертвою звільнили Європу від нацизму. «Понад три мільйони українських солдатів загинули», – додав він.

Мельник також нагадав про внесок українців у визволення концтабору Аушвіц-Біркенау. «Саме воїни 100-ї Львівської дивізії Першого Українського фронту першими прорвалися до концтабору й під командуванням полтавця Анатолія Шапіро зірвали браму цього найстрашнішого табору смерті», – вказав дипломат.
Він висловив обурення спробами Росії монополізувати перемогу у Другій світовій війні. «Цей жест став справжнім плювком в обличчя мільйонам українців, які сьогодні страждають від не менш варварської московської агресії», – зауважив він.
Шкода, що «досі в стінах ООН мало хто хоче знати про цей історичний героїзм українців, а натомість ми маємо справи з неоімперськими російськими наративами», сказав постпред у коментарі.
За словами Мельника, замість слухання Небєнзі він зустрівся того дня з українськими євреями, які пережили Голокост. «Вони були не менше, ніж я, шоковані й рішуче виступили проти паплюження Росією священної правди про Голокост», – розповів постпред.
Делегація українських євреїв, які пережили Голокост, та їхні нащадки «в один голос звернулися до секретаріату ООН: наступного року їхні численні забуті голоси має з високої оонівської трибуни представляти саме посол України», сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, українці та міжнародна спільнота 27 січня вшанували пам’ять жертв Голокосту.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство6 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини7 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини7 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство7 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
