Connect with us

Події

Постійно нагадуємо про викрадені Росією картини

Published

on



Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка, з якого упродовж п’яти осінніх днів 2022 року росіяни вивезли понад 10 тисяч експонатів, нині працює в онлайн-форматі, а також періодично проводить виставки у Києві.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила директорка закладу Аліна Доценко.

Вона повідомила, що в різний спосіб музейники, митці та громадські активісти постійно нагадують про вкрадені Росією українські цінності. Щоби привертати увагу до картин із фондів Херсонського художнього музею та проблеми повернення вкрадених українських артефактів, митці створюють ювелірні вироби, омажі, артпринти, вишиванки; проводять виставки.

Зокрема, до проєкту «Не/вкрадене: штудії та омажі», який стартував у березні нинішнього року, вже долучилися 15 художників із різних міст України. Вони переосмислюють сюжети картин, які російські окупанти викрали в Херсонському музеї. Так, відомий київський митець Матвій Вайсберг створив омаж на роботу 1930 року Давида Бурлюка «Сільський пейзаж» і штудію до картини Григорія Сергеєва «Річковий причал. 1925 рік. Картинки старого Херсона».

Інший проєкт – «Викрадене мистецтво» – має на меті показати в Києві, а потім і в інших містах артпринти шедеврів українських митців, викрадених із Херсонського художнього музею. Ініціатори – засновники Vivid Fusion Art Ганна Криволап і Максим Вітик – мають намір започаткувати міжнародний рух сприяння поверненню викраденого українського мистецтва.

У Національному музеї «Київська картинна галерея» Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка 18 листопада представить персональну виставку видатного французького художника українського походження Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894–1982 рр.), який усе життя вважав рідним саме Херсон. Показуватимуть десять робіт митця, які до повномасштабного вторгнення подарував відомий французький колекціонер та дослідник українського авангарду Жан-Клод Маркаде. Від потрапляння до списку викрадених Росією їх врятувало те, що музейники не встигли перевезти роботи з Києва в Херсон.

Читайте також: ГУР оприлюднило дані про понад тисячу цінностей, викрадених росіянами з Херсонського художнього музею

Як повідомляв Укрінформ, у Львові 11 листопада відкриється виставка «Херсон: не/вкрадене. Штудії та омажі», присвячена пограбованому російськими загарбниками Херсонському художньому музею.

Раніше також повідомлялося, що працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка ідентифікують викрадені твори мистецтва, які «спливли» у Криму.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Події

У Польщі презентують мальопис про виживання у блокадному Маріуполі

Published

on


У Польщі, у Кракові, відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Маріупольська міська рада. 

«У Кракові відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін. У ньому розповідається історія маріупольця, який виживає в оточеному місті», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, через особисту історію героя авторка передає трагедію міста, життя під постійними бомбардуваннями та боротьбу за виживання мирних людей. Також на виставці будуть представлені роботи, присвячені Ірпеню та Донеччині.

Як інформують у міській раді, мисткиня працює з художніми книгами, ілюстрацією та рисунком. У своїй творчості вона документує психологічні переживання та фізичні руйнування, спричинені війною, фіксуючи колективний досвід українців засобами мистецтва.

Читайте також: Фоторепортер Євген Малолєтка написав книжку «Облога Маріуполя»

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення захід стане можливістю вшанувати пам’ять про пережите, підтримати одне одного та об’єднатися навколо спільної історії Маріуполя.

У Фейсбуці організатори інформують, що подія відбудеться 21 лютого у кавʼярні-книгарні Nić, виставку можна буде побачити з 17 лютого.

Як повідомляв Укрінформ, у межах культурної програми в Мілані відбувся міжнародний освітній проєкт Brera–Kharkiv за участю українських студентів із Маріуполя та Харкова.



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні пройде національний тиждень читання поезії

Published

on



Український інститут книги оголосив про проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції «Національний тиждень читання поезії», який проходитиме вже втретє і триватиме з 16 по 22 березня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.

Цьогорічна тема національного тижня читання поезії – «Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.

«”Золотий гомін” Павла Тичини 1917 року – про духовне відродження українського народу, його, таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. “Золотий гомін” знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає», – підкреслили в УІК.

У межах тижня поезії буде презентований «Каталог поезії 2025-2026 років», що стане цінним джерелом інформації для книгорозповсюджувачів, вчителів літератури, бібліотекарів та всіх тих, хто цікавиться літературним процесом.

Читайте також: В Індії презентували бенгальський переклад вибраних творів Шевченка

Крім цього, під час тижня поезії запланована низка онлайн активностей:

«Бінго української поезії». Інститут сформував сім поетичних категорій та пропонує всім охочим долучитися до цієї активності й розповісти про улюблені та важливі поетичні рядки, обравши одну з категорій або всі;

Онлайн-фестиваль читання поезії «Золотий гомін», у межах якого українські поети та поетки у запланований час читатимуть свої твори в прямому ефірі на своїх сторінках у соцмережах.

«Об’єднаймося навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, відкрити нові імена та тексти, а головне – почитати поезію та розділити між собою трохи світла», – закликали в УІК.

Читайте також: Книжковий інфобум – 2025: найкращі твори із понад 100

Як повідомляв Укрінформ, Український інститут книги у 2025 році втретє провів конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції, у межах якого фонди публічних українських бібліотек отримали 113 тисяч нових видань для читачів різних вікових категорій.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Події

Письменник Андрій Любка отримав польсько-литовську премію імені Єжи Ґедройця

Published

on



Український письменник, волонтер і військовий Андрій Любка став лауреатом спільної нагороди Форуму співпраці і діалогу Польща – Литва та Форуму імені Єжи Ґедройця у Вільнюсі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінку Форуму у Фейсбуці.

Нагороду вручали в королівському замку у Варшаві. Письменник не зміг особисто взяти участь у церемонії. Він підготував зворушливого листа, який присутні нагородили овацією стоячи.

 

«Ми думками з Андрієм і бажаємо йому сили тіла і духу у викликах, які стоять перед ним у його новій ролі – солдата Збройних сил України», – зазначили на сторінці нагороди.

Разом з Любкою нагороду здобув білоруський історик Аляксандр Смальянчук.

Форум діалогу та співпраці Польща – Литва імені Єжи Ґедройця проходить у Польщі. Його мета – покращувати відносини між країнами. Нагороду присуджують з 2013 року особам, які зробили винятковий внесок у поглиблення політичних, культурних, наукових та соціальних відносин у регіоні. Відзнаку вручають діячам п’яти галузей: історії, культури, медіа, державної служби та економіки.

Читайте також: Андрій Любка презентував у Туреччині свій перший шпигунський роман «Вечір у Стамбулі»

У 2022 році нагороду отримав Сергій Жадан. Крім нього, лауреатами стали тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, військовий капелан Сергій Дмитрієв, історикиня Наталія Яковенко.

Як повідомляв Укрінформ, в січні 2026 року письменник, волонтер та віцепрезидент Українського ПЕН Любка заявив про рішення мобілізуватися до лав Збройних сил України.

Фото: Facebook/Andriy Lyubka



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.