Запрошуємо провести вільний час на Промтоварному ринку «7 кілометр»!

Відвідувачів «7 км» у квітні очікують нові надходження одягу, взуття та аксесуарів, всілякі господарчі та інші товари за найкращими цінами! На всій території ринку відбувається розпродаж зимових колекцій! Приїжджайте до нас за покупками!

Звертаємо увагу, що у Великдень, 12 квітня (неділя), на ринку – вихідний день.

Всі інші дні квітня графік роботи ринка «7 кілометр» залишається незмінним: з 6:00 до 15:00 у будні, до 16:00 – у суботу та неділю. П’ятниця – завжди вихідний.

Запрошуємо до нас: Одеська область, Одеський район, с-ще Авангард, вул. Базова, 20.

Сьогодні, 20 квітня, рух до кордону з Молдовою значно ускладнений через великі затори на деяких ділянках дороги. Поїздка може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Через нестабільну дорожню обстановку водіям рекомендують регулярно перевіряти актуальну інформацію.

Про затори свідчать дані сервісу Google Maps, передає Новини.LIVE.

Затори у напрямку Паланки

Наразі шлях до пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” ускладнений через кілька значних заторів. Найбільші труднощі спостерігаються поблизу Нижньодністровського національного парку, а також безпосередньо перед кордоном. Орієнтовний час у дорозі цим маршрутом становить близько 1 години 22 хвилин.

Затори у напрямку Орлівки

Рух до поромної переправи “Орлівка” наразі сильно ускладнений. На під’їздах до Дунаю спостерігаються великі затримки, які виникають як перед транзитною ділянкою, так і під час її проходження. Орієнтовний час поїздки до переправи становить близько 4 годин 14 хвилин.

Затори до Рені

Рух у напрямку пункту пропуску “Рені — Джюрджюлешть” ускладнено через затори на під’їздах до кордону з Молдовою та під час проїзду транзитної ділянки. Орієнтовний час у дорозі складає близько 4 годин 43 хвилин. Альтернативний маршрут, що переважно проходить територією сусідньої країни, може зайняти більше 5 годин.

Як повідомляли Новини.LIVE, водіям, які їдуть до Румунії радять мати з собою сертифікат техогляду, який підтверджує справність автомобіля. На кордоні почали частіше перевіряти не лише страховку і реєстрацію авто, а й технічний стан транспорту. Якщо такого документа немає, у перетині кордону можуть відмовити.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки, щоб уникнути ділянки, яка зараз проходить територією Молдови. Проєкт має стратегічне значення для транспортного сполучення півдня України та дозволить зробити маршрут повністю українським.

Видання “Kyiv Independent” з’ясувало, що рухи спротиву “Жовта стрічка” та “Зла Мавка” підтримувала британська компанія “IN2”, яка працює з-за кордону та залучала кошти урядів Великої Британії і Канади. Водночас попередження про ризики для учасників, за даними журналістів, системно ігнорувалися.

Ще у 2022–2023 роках представники “Жовтої стрічки” відкрито говорили про арешти та загибель активістів. Однак згодом риторика змінилася: у відповідь на запит журналістів організація заперечила такі випадки, визнавши лише окремі затримання.

Свідчення про переслідування активістів

Попри заперечення, журналісти отримали доступ до матеріалів, зібраних українськими військовими у 2025 році. У них зафіксовано випадки ув’язнення, насильства та вбивств учасників руху упродовж 2023–2025 років.

Серед них — історія 24-річної жінки з Мелітополя, яка зникла після участі у діяльності “Злої Мавки” і була знайдена мертвою через два місяці. Інший випадок — кримська татарка Ксенія Світлишина, яку російський суд у Севастополі засудив до 13 років ув’язнення за діяльність у русі.

Навіть дії, що вважалися “безпечними”, могли мати серйозні наслідки. Зокрема, фотографування української символіки дозволяло спецслужбам РФ встановлювати геолокацію і знаходити активістів. Так, у 2024 році була затримана активістка Сєвіль Вєлієва — її ідентифікували через фото та записи камер спостереження.

Як відбувалося залучення учасників

Набір до руху здійснювався через Telegram-бот, що, за оцінкою журналістів, є вкрай ненадійним способом у середовищі тотального контролю. Весь процес реєстрації займав лічені хвилини, а ознайомлення з правилами безпеки не було обов’язковим.

Більше того, під час виконання ризикованих завдань — від збору інформації до публічних проявів української ідентичності — учасники не отримували додаткових попереджень про небезпеку.

Представник української розвідки заявив журналістам, що організатори “безпідставно наражають людей на ризик і фактично заробляють на цьому”.

Фінансування і витрати

За відкритими даними, Канада виділила компанії “IN2” понад 2,3 млн канадських доларів у 2022–2024 роках. Після завершення цього фінансування компанія звернулася до британського уряду, який продовжив підтримку у 2025 році.

Водночас оцінки показують, що реальні витрати на функціонування “Жовтої стрічки” могли бути значно нижчими — до 20 тисяч доларів на місяць. Через сумніви щодо ефективності та безпеки програми фінансування згодом припинили.

Хто стояв за проєктом

До роботи “IN2” були залучені консультанти, зокрема Ганна Шелест та Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, вони мали долучатися до питань безпеки активістів.

Втім обидва заперечили, що їхня діяльність могла створювати ризики для учасників руху.

Суперечності у заявах

Наприкінці березня організація заявила про зміну підходів до передачі даних, щоб уникнути ідентифікації активістів. Однак уже наступного дня опублікувала фото з Донецька, зроблене біля “Донбас Арени”, що знову поставило під сумнів дотримання власних правил безпеки.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що в InformNapalm пояснили небезпеку фоторуху “Жовта стрічка”.

Зокрема, “Жовта стрічка” повідомляла, що окупанти в Криму змушують готелі бронювати номери для військових.