Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінрозвитку.

Зазначається, що зустріч відбулася в межах робочого візиту української делегації на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським до Німеччини.

«Обговорили посилення співпраці у сфері житлової політики, міського планування та комплексного відновлення – для нас це один із ключових напрямів. Як приклад – показали результати відбудови в Бородянці. Нам потрібно масштабувати цей досвід на інші зруйновані населені пункти», – зазначив Кулеба.

Він нагадав, що на сьогодні майже 500 тис. родин уже отримали державну підтримку в житловій сфері, зокрема завдяки механізмам підтримки Німеччини.

Окрему увагу сторони приділили розвитку серійного та модульного будівництва багатоповерхового житла.

Такий підхід дозволяє швидко зводити житло, забезпечувати енергоефективність та відповідати європейським стандартам якості.

Як повідомлялось, за даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), потреба у відновленні житлового сектору України на 31 грудня 2025 року становить 83,7 млрд дол.

Фото: Мінрозвитку

Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк.

“За даними опитування банків, за період з 1 червня 2024 року до 1 квітня 2026 року вони надали понад три з половиною тисячі кредитів бізнесу на суму 38,6 млрд грн та понад 16 тисяч – населенню на суму 2,9 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що банки долучилися до реалізації проєктів розбудови, реконструкції та відновлення генерації потужністю 1,517 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових і гідро / біо / вітрових установок.

Крім генерації, банки фінансують проєкти зі зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами становить 631 МВт.

У Нацбанку зауважують, що надані раніше кредити поволі погашаються частково або повністю, тож валовий портфель “енергетичних” кредитів юридичним особам станом на 01 квітня 2026 року становив 27,0 млрд грн, фізичним особам – 2,3 млрд грн.

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.

У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів та розширити можливості для бізнесу. Наразі до меморандуму приєдналися 53 підписанти.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.

Ратифікація необхідна для набрання чинності фінансової угоди «Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС «Шляхи солідарності» («Відновлення транспортних мереж»)» між Україною та Європейським інвестиційним банком, підписаної 10 липня 2025 року у Римі.

У рамках реалізації угоди Європейський інвестиційний банк надасть Україні офіційну фінансову підтримку у вигляді позики в обсязі 134 млн євро для фінансування пріоритетних інвестиційних потреб у дорожньому секторі, що охоплюють реконструкцію та розвиток основних експортних маршрутів, консультаційні послуги з нагляду, співфінансування затверджених проєктів «Механізму «Сполучення Європи», спрямованих на поліпшення інфраструктури перетину кордону в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності», а також термінове відновлення та капітальний ремонт пошкодженої національної дорожньої інфраструктури.

Реалізація проєкту буде спрямована на відновлення фізичних елементів, необхідних для забезпечення функціональності транспортної мережі та відновлення найбільш економічно важливих західних транзитних зв’язків, які з’єднують Україну з країнами ЄС, зокрема Польщею та Румунією.

Як повідомляв Укрінформ, 25 березня Верховна Рада ратифікувала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком у рамках Ініціативи ЄС “Шляхи солідарності”.

Фото Укрінформу можна купити тут