Відбудова
Представники інституції Світового банку ознайомилися з відновленням зруйнованих будинків в Ірпені
Представники Міністерства розвитку громад та територій відвідали місто Ірпінь на Київщині разом із делегацією Міжнародної фінансової корпорації (IFC) – однієї з п’яти інституцій Групи Світового банку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба міністерства.
“IFC є ключовим партнером України у процесі відбудови: корпорація сприяє залученню приватного сектору та бізнесу до відбудови України. Основна ідея – держава залучає бізнес до будівництва чи управління об’єктами, а бізнес – отримує вигоду: прибуток, довгострокову оренду, плату за обслуговування”, – зазначила перша заступниця міністра Альона Шкрум.
Крім того, IFC адмініструє донорський трастовий фонд, який співфінансує діяльність Фонду енергоефективності.
Перед візитом в Україну представники IFC розглядали можливість припинення адміністрування фонду, тому для української сторони було важливо показати партнерам, як саме працюють ці кошти.
У міністерстві зазначили, що на Київщині відновлено вже 70% зруйнованих об’єктів – це 21 тисяча з 30 тисяч будинків, шкіл, лікарень, об’єктів інфраструктури й доріг. Ірпінь – яскравий приклад цієї спільної роботи Мінрозвитку, Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури, а також підтримки донорів.
Відновлення, зокрема в Ірпені, відбувається і за програмою “ВідновиДІМ” Фонду енергоефективності. За її допомогою можна замінити вікна, балкони, фасади, дахи, провести протиаварійні роботи, облаштувати пандуси, оновити інженерні системи.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 31 березня 2025 року ухвалив рішення про виділення додаткових 1,5 млрд грн для завершення вже розпочатих проєктів відбудови на Київщині.
За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, за останньою оцінкою Світового банку, потреби на відбудову Київської області становлять близько 37,6 млрд доларів.
Згідно з новим звітом Світового банку про оцінку збитків і потреб, на відновлення України упродовж наступного десятиліття необхідно 524 млрд доларів.
Першу чергу нових очисних споруд у Миколаєві, що забезпечать постачання якісної питної води через новозбудований водогін Нова-Одеса – Миколаїв, планують завершити вже на початку січня 2026 року.
Про це журналістам під час поїздки на Миколаївщину з метою ознайомлення з ходом робіт повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.
Сухомлин відвідав будівництво нових очисних споруд у Миколаєві / Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ
«Першу чергу нових очисних споруд у Миколаєві, які дадуть змогу постачати якісну питну воду споживачам через новозбудований водогін, буде завершено вже на початку січня 2026 року. А весь комплекс робіт планується виконати до кінця березня. Під час будівництва водогону Нова-Одеса – Миколаїв ми зекономили близько 2,5 млрд грн. Це дало змогу почати спорудження нових очисних споруд, так як існуючі не можуть справитися з доведенням води до нормативних кондицій», – зазначив Сухомлин.
За його словами, наразі рівень будівельної готовності об’єкта сягає близько 80%, і він уже перебуває на завершальній стадії.
Нові очисні споруди працюватимуть на сучасному обладнанні, всі процеси будуть автоматизовані і не потребуватимуть втручання людини. Система відстежуватиме 18 параметрів якості води в режимі реального часу та самостійно регулюватиме кількість реагентів для оптимальної ефективності й мінімальної витрати матеріалів.
Як зазначив Сухомлин, наразі підрядник – компанія Autostrada – завершує монолітні роботи та здійснює монтаж сучасних дискових мікрофільтрів DynaDisc, які стануть ключовим елементом багаторівневої системи очищення води. Ця технологія добре зарекомендувала себе у Швеції та Німеччині.
Крім того, комплексна система очищення передбачає попереднє дозування активованого вугілля, яке адсорбує органічні забруднення та усуває запах і присмаки, а також корекцію pH сірчаною кислотою для забезпечення стабільних параметрів води.
На об’єкті наразі цілодобово працює понад 500 фахівців та більше як 100 одиниць техніки.
Як повідомлялося, завершилося будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, який має забезпечити обласний центр питною водою. Пропускна спроможність водогону – 120 тис. кубометрів на добу для Миколаєва та 50 тис. кубометрів для меліоративної системи міста Нова Одеса і Миколаївського району.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.
«Хочу ще раз наголосити, що Європейська комісія твердо підтримує Україну та Молдову у світлі цих постійних атак. Росія вже багато років цілеспрямовано й систематично б’є по українській енергетичній інфраструктурі, і останні атаки цього тижня спричинили кілька відключень електроенергії, які вплинули на обидві країни, Україну та Молдову. Вони показують, як Москва продовжує використовувати зиму як зброю», – сказала речниця.
Вона зазначила, що Європейська комісія засуджує ці удари «найрішучішим чином», та підтвердила зобов’язання ЄС прискорити допомогу Україні і Молдові.
«Ми працюємо над інтеграцією їхніх енергосистем у нашу мережу, фінансуванням ремонтних робіт та зміцненням стійкості до такої агресії», – заявила вона, додавши, що ЄС тісно контактує з українською та молдовською владою, а також із делегаціями ЄС в обох країнах.
Ітконен нагадала, що Молдова, яка зіткнулася з дефіцитом електроенергії через російські удари по українській енергетичній інфраструктурі, отримує підтримку від Румунії у вигляді термінового експорту електроенергії та екстреної допомоги для стабілізації мережі та запобігання гуманітарній кризі.
«Молдові наразі вдається покривати попит за підтримки Румунії, тоді як Україна перебуває в ситуації, коли їй доводиться застосовувати обмеження навантаження протягом годин», – наголосила речниця.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Укренерго, для покращення ситуації з електропостачанням після атаки РФ у ніч проти 6 грудня можуть знадобитися тижні.
Фото: ДСНС, ілюстративне
АТ «Укрзалізниця» зведе нову будівлю вокзалу у Фастові на Київщині: на час робіт пасажирів обслуговуватимуть у тимчасовій модульній конструкції.
Про це у Фейсбуці повідомив міський голова міста Михайло Нетяжук, передає Укрінформ.
«За результатами засідання штабу ліквідації наслідків ворожої атаки під головуванням керівника Укрзалізниці Олександра Перцовського ухвалено рішення про повний демонтаж пошкодженої конструкції та будівництво нового вокзалу у Фастові <…> На час будівництва нового вокзалу на пероні планується встановити тимчасову модульну конструкцію», – йдеться в повідомленні.
Нетяжук зауважив, що проєкт нової будівлі вокзалу пройде процедуру публічних обговорень – до роботи над ним обов’язково будуть долучені мешканці громади.
Наразі станція Фастів відновила роботу після російського обстрілу 6 грудня. Залізничники роблять усе можливе, щоб із понеділка сполучення з Києвом працювало у звичному режимі. Для обігріву та організації зони очікування для пасажирів на пероні встановлено намет.
Як повідомлялося, 6 грудня внаслідок масованого удару РФ була зруйнована залізнична інфраструктура у Фастові.
Вдень голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський повідомив, що рух через вузлову станцію Фастів відновили.
Фото: Микола Калашник, ФБ
-
Суспільство5 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська Кассандра від польського режисера. Жінка у війні
-
Усі новини1 тиждень ago5 фільмів, які отримали найбільше Оскарів в історії кіно
-
Політика7 днів agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України