Connect with us

Події

Премія книжкових блогерів оголосила короткий список

Published

on


Премія книжкових блогерів оголосила короткий список претендентів на перемогу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Цього року премія, яку 2024 року заснував фестиваль “Книжкова країна”, відзначає твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю.

На весняній “Книжковій країні” обрали найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній відзначать перекладну.

До короткого списку осінньої премії увійшли:

“Зайчик” Мони Авад, видавництво “Жорж”;

“Одного разу розбите серце” Стефані Ґарбер, видавництво “Vivat”;

“Щасливе місце” Емілі Генрі, видавництво “ARTBOOKS”;

“Наречена” Алі Гейзелвуд, видавництво “Vivat”;

“Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.

Цьогоріч до журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю з минулорічної премії, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками.

До жюрі увійшли Надія Панченко (Svitlo Bibliotek); Тетяна Гонченко (Непозбувний книгочитун); Юлія Типусяк (Проліт); Олексій Рафалович (Перехресні стежки); Сергій Маловічко (A book about); Діана Данилюк (Називай мене Діаночка); Марі Ініч (Марі Ініч про книжки); Валентина Комар (In book we trust); Ліза Сусік (Susic.book); Дмитро Катеруша (Dima.Superpersik).

Короткий список сформували читачі шляхом голосування. Книжки з нього організатори відправлять у бібліотеку на сході.

Нагородження книжки-переможниці відбудеться восени під час фестивалю.

Премія книжкових блогерів має на меті популяризувати читання, згуртувати книжкових шанувальників та посилити співпрацю блогерів та видавців.

Читайте також: У Львові учетверте вручили премію «Сміливі»

Переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році — роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили проєкт “Буксінь” – мобільну бібліотеку в автобусі, який забезпечений книжками та культурною програмою.

Фото Укрінфрму можна купити тут.



Джерело

Події

На Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття

Published

on



За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».

Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.

Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.

Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.

Читайте також: На Рівненщині до переліку культурної спадщини внесли вишивку картин із бузком і хусток на чотири кути

За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».

Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».

Фото: Андрій Карауш



Джерело

Continue Reading

Події

В галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»

Published

on


«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.

В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».

Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.

Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
 

 

 
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
 
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

Два українські фільми стали переможцями Краківського кінофестивалю

Published

on



На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.

Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.

Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.

Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.

Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.

“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”,  заявили журі.

Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.

Читайте також: Український фільм TO DIE TO LIVE увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах

Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.

Фото: Krakow Film Festival/FB



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.