Політика
Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях
Під час неформальної зустрічі європейських лідерів у Копенгагені відбулася складна дискусія щодо запропонованої Єврокомісією репараційної позики для України, яка передбачає використання готівкових залишків із заморожених в ЄС російських активів.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка виступила на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським після саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора (на неформальному засіданні Європейської ради – ред.) ми мали складну дискусію щодо репараційних кредитів. Вона також була дуже плідною. Є деякі технічні питання, які потрібно поставити та на які потрібно відповісти, але я цілком впевнена, що ми зможемо знайти шлях», – сказала прем’єр-міністр.
Вона вважає справедливим, щоб саме Росія заплатила за збитки, завдані Україні та Європі.
Водночас Фредеріксен зазначила, що остаточне рішення про надання репараційної позики має бути ухвалене на зустрічі в офіційному форматі та не може бути остаточно узгоджене в неформальній обстановці, як це було під час неформального засідання Європейської ради.
Вона пояснила, що рішення мають бути ухвалені пізніше, проте необхідно їх підготувати та мати напоготові політичні рішення: «І саме це ми й робили, і я думаю, що все відбулося досить добре», оскільки лідери брали участь в обговореннях, присвячених глибшому розгляду цього питання.
«Гадаю, ми наблизилися», – підсумувала Фредерікссен.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія підтверджує, що ризики Бельгії, пов’язані з використанням заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні, мають бути розділені з іншими країнами.
Відповідні коментарі речників Єврокомісії пролунали у відповідь на висловлені прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером занепокоєння, що юридичні ризики, з якими може зіткнутися Бельгія у разі використання російських активів, заморожених у бельгійській компанії Euroclear, мають бути розділені, а також що ідея репараційного кредиту для України передбачає використання російських активів, що зберігаються виключно в Euroclear.
Президент Литви Гітанас Науседа на церемонії підняття Державного Прапора України виголосив промову українською мовою і запевнив, що Литва залишатиметься з Україною до перемоги.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Дух свободи, який я тут відчуваю, не можна порівняти ні з чим. Приклад самопожертви, який ви демонструєте щодня, особливо дорогі для литовського народу. Ми добре знаємо ціну свободи. Ми знаємо, як боляче її втратити і скільки зусиль потрібно, щоб її повернути», – сказав Науседа.
Він зазначив, що добре пам’ятає лютий 2022 року, коли разом із колишнім президентом Польщі відвідав Київ за день до початку повномасштабної збройної агресії РФ.
«У ті страшні дні вся Литва об’єдналася, щоб допомогти Україні та її народу. Вулиці наших міст заполонили українські прапори. Це видовище, якого я ніде більше не бачив. Прапори, підняті 42 місяці тому, майорять і сьогодні», – запевнив президент Литви.
Він наголосив, що литовці добре знають, що лише перемога України принесе мир і спокій всій Європі.
Над Києвом підняли головний прапор України / Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 19
«Тому ми і надалі будемо підтримувати Україну. Ми не визнаємо окупації українських територій. Ми будемо посилювати тиск на державу-агресора та її спільників. І тоді, коли ця жахлива війна закінчиться… ми допоможемо Україні відбудувати зруйновані школи, лікарні, електростанції, відновити життя людей, загоїти рани. Ми допоможемо вам у прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО», – пообіцяв Науседа.
Як повідомляв Укрінформ, міністр культури Литви Лукас Алсіс відвідав знищений росіянами книжковий склад у Харкові.
«Щодо Ірини Мудрої – у мене немає більше деталей, ніж є у вас. Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи – одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки – реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, – я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація – будемо реагувати на додаткову інформацію», – розповів Зеленський.
Він також акцентував, що антикорупційні органи не мають до нього запитань.
«У керівників антикорупційних органів до мене нуль питань. Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій, яке буде продовжене 24 серпня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026
-
Одеса1 тиждень ago
Обухов про електрику, воду та підготовку Одеси до зими
-
Політика1 тиждень agoдепутат Бундестагу дорікнув Мерцу за Taurus для України
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо