Україна
Прогноз погоди на завтра — де в Україні 24 березня пройдуть дощі
В Укргідрометцентрі зазначили, що цього дня очікуються сильні пориви вітру та хмарна погода.
У понеділок, 24 березня, в Україні очікується хмарна погода, сильні пориви вітру. На заході та півночі країни пройдуть дощі, пише у Facebook “Український гідрометеорологічний центр”.
Фото: укргідрометцентр
По всій території країни буде хмарна погода. У західних, Вінницькій, Житомирській та Київській областях, вдень і на Чернігівщині та Сумщині дощі, на решті території без опадів.
“Вітер південно-східний, 7-12 м/с, вночі місцями в західних областях, вдень в Україні, крім Прикарпаття, Закарпаття та Луганщини, пориви 15-20 м/с”, — йдеться в повідомленні.
Стовпчик термометра вночі підніметься до +2…+7 градусів, на сході — буде близько 0 градусів. Вдень температур повітря очікується до +7…+12 грдусів тепла, а у західних та південно-західних областях — до +11…-+16.
Погода в Києві та Київській області
У Києві та Київській області очікується хмарна та дощова погода. Температура у столиці вночі буде +3…+5 градусів тепла, вдень стовпчик термометра підніметься до +10…+12. В Київській області вночі очікується температура до +7 градусів тепла, вдень до +7…+12°.
Нагадаємо, раніше прогнозом погоди на вихідні ділилась синоптикиня Наталія Діденко. Вона зазначила, що після нетривалого похолодання до України повертається весіннє тепло. Однак в неділю набіжать хмари, а температура знизиться.
Тим часом астрологи назвали знаки Зодіаку, яким варто відпустити всі образи й розчарування. Їм також необхідно помиритися з близькими людьми до кінця березня 2025 року.
Україна
Школи Одеси з 23 листопада працюватимуть дистанційно: скільки триватимуть зміни
В Одесі через значні перебої з електро-, тепло- та водопостачанням усі школи з 23 до 27 листопада включно працюватимуть дистанційно.
Для дітей, які не зможуть долучитися до онлайн-уроків через відсутність електроенергії, підготували відеозаписи занять, повідомили в Департаменті освіти та науки Одеської міської ради.
За інформацією відомства, учні зможуть отримати записи уроків через класних керівників або адміністрацію навчальних закладів.
У дитячих садках Одеси працюватимуть лише чергові групи. Вони прийматимуть дітей працівників підприємств критично важливої інфраструктури.
Водночас в Одеській обласній військовій адміністрації пояснили, що проблеми з електропостачанням пов’язані зі значними пошкодженнями магістральних електромереж унаслідок російських атак.
Через масштаб руйнувань наразі неможливо передати споживачам Одеси та прилеглих районів необхідний обсяг електроенергії.
Станом на ранок 22 листопада енергетикам вдалося частково відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури.
Наразі фахівці опрацьовують резервні схеми живлення та інші технічні рішення, які мають допомогти поступово відновити електропостачання.
В ОВА наголосили, що через значні пошкодження повне відновлення електропостачання потребуватиме часу.
Нагадаємо, що росіяни понад добу безперервно атакують енергетичну інфраструктуру Одеської області. У регіоні масштабні знеструмлення. Ситуація з електропостачанням на Одещині залишається складною.
Фокус розбирався, чого чекати мешканцям Одеси, Харкова та Києва у випадку повного блекауту.
Україна
Звільнення Києва 1943 — як відбулася битва за столицю та Київська операція
У листопаді 1943 року почалась Київська наступальна операція, яка була частиною ширших наступальних операцій СРСР під загальною назвою “Битва за Дніпро”. 6 листопада 1943 року радянські війська звільнили столицю України від німецько-фашистських загарбників. Під час звільнення Києва загинули чи отримали поранення близько 30 тисяч солдатів радянської армії, а противник втратив удвічі менше — близько 15 тис. осіб. Ця подія стала ключовим етапом битви за Київ та визволення України, але принесла нові випробування — репресії, мобілізацію та втрату свободи.
Гітлерівська Німеччина намагалась втримати Київ силами 4 танкової армії Вермахту (у складі угрупування військ “Південь”), загальною чисельністю 80-100 тис. солдатів, з тисячами гармат, чотирма сотнями танків та такою ж кількістю літаків. Тим часом СРСР наступав силами 1 Українського фронту, зосередивши під Києвом близько 150 тис. бійців, тисячі одиниць артилерії, сотні танків й літаків. Щоб зламати опір противника, на Лютізькому плацдармі створили надщільний вогонь гармат: 300-350 стволів на 1 км фронту гатили по позиціях Вермахту та призвели до прориву 3 листопада 1943 року. Фокус зібрав інформацію про події, які відбувались під час визволення української столиці 83 роки тому.
Як відбувалося визволення Києва
За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.
Битва за Київ — загальна карта наступальної операції “Битва за Дніпро” у 1943 році
Фото: Історична правда
Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.
Битва за Київ — військові на вулицях української столиці, 1943 рік
Фото: З відкритих джерел
До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.
Битва за Київ: між перемогою та трагедією
Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.
Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.
Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.
Звільнення Києва і нова окупація
Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.
Битва за Київ — підсумки наступальної операції у 1943 році
Фото: З відкритих джерел
Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.
З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.
Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.
Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.
Український внесок у визволення
У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.
Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.
За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.
Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.
Історичне значення події
Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.
Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.
Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.
Основні факти про визволення Києва:
- Дата події: 6 листопада 1943 року
- Операція: Київська наступальна операція
- Ключова битва: битва за Київ — складова битви за Дніпро
- Командувач: генерал армії Микола Ватутін
- Втрати: понад 417 тисяч солдатів
- Історичне значення: початок визволення України від нацистської окупації
Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні. Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною. Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.
Битва за Київ — 1943 та 2022 роки
Битва за Київ у 1943 році справді тривала три дні, з 3 по 6 листопада, хоч ще до 13 листопада тривало остаточне звільнення столиці від загарбників. Для наступу на підрозділи Вермахту, які окупували Київ, СРСР кинув 150-тисячне військо та здобув перевагу завдяки потужному артилерійському валу. У лютому 2022 року російська армія спробувала повторити події 80-річної давнини. Для цього в наступ на Київ кинули угрупування ЗС РФ в 30-40 тис. осіб, які їхали довгими колонами танків, БТР, БМП тощо та спробували десантуватись в ключових точках на підступах до столиці: Сили оборони спинили наступ росіян. “Київ за 3 дні” перетворився на знак “доброї волі” та відступ у березні 2022 року та затяжну війну станом на листопад 2026 року.
Фокус також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.
Фокус ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.
Україна
НМТ-2027 — які будуть предмети на іспитах — Міносвіти
Освітній комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, за яким НМТ-2027 проходитиме за цьогорічною моделлю з чотирьох предметів. Комітет рекомендував парламенту ухвалити документ за основу та в цілому.
Про це повідомив голова комітету Сергій Бабак у Telegram. За запропонованою моделлю абітурієнти складатимуть три обов’язкові предмети: українську мову, математику та історію України. Ще один предмет вони зможуть обрати самостійно. Таким чином пропонується зберегти чинну схему “3+1“.
Що визначатиме МОН
Законопроєкт не встановлює всіх параметрів тестування. Кількість днів, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій та умови перескладання визначатиме Міністерство освіти і науки. Рішення комітету не означає остаточного затвердження моделі НМТ на 2027 рік. Для цього Верховна Рада має ще ухвалити відповідний закон.
Нагадаємо, у Верховній Раді обговорюють можливість скорочення кількості предметів на НМТ з чотирьох до трьох. Також школярам, які потрапили під нічні обстріли перед тестуванням, дозволять складати НМТ в інший день.
Крім того, у Міністерстві освіти і науки України розробляють алгоритми, які дадуть змогу випускникам та абітурієнтам перескладати національний мультипредметний тест (НМТ).
Також ми писали, що за даними останніх тестів, лише 54% школярів в Україні досягли базового рівня знань з математики. На думку економіста Тимофія Милованова, це неподобство, ба більше — національна проблема: адже знання та освіта — наша зброя проти ворога.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
