Події
Пропаганда РФ «протягує минуле», наша справа розʼяснити причини і наслідки
Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
Національний банк 15 травня 2026 року ввів у обіг дві нові пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Іван Падалка” та “Розстріляне відродження. Майк Йогансен”.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НБУ.
“Ці монети продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, які у 20-х – на початку 30-х років XX століття стали символом потужного культурного прориву України, але були безжально знищені тоталітарним радянським режимом”, – ідеться в повідомленні.
Іван Падалка – художник-монументаліст, графік і педагог, талановитий учень Михайла Бойчука. Митець ілюстрував дитячі книжки, розписував фрески, створював гравюри, як-от “Будівництво Держпрому в Харкові” (1927 рік). Його твори експонувалися на виставках у Данії, Італії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Франції та Японії, зокрема на Венеційській бієнале 1928 року.
Майк Йогансен – поет, прозаїк, перекладач, лінгвіст, сценарист і критик. Був одним із засновників літературних об’єднань “Гарт”, “ВАПЛІТЕ” та “Техно-мистецької групи А”, співредактором Літературного ярмарку. Поліглот, мандрівник і невтомний експериментатор, він піднімав українську літературу до рівня Європи.
Ці українські митці в 1937 році були репресовані і розстріляні тоталітарною владою, а їхні імена протягом багатьох років були під забороною.
Обидві пам’ятні монети мають спільний символічний аверс із написом “СЛОВО” – назвою легендарного харківського будинку, який став свідком трагічної долі своїх мешканців.
Трагізм історичної епохи підкреслює прострелена літера “О”, з якої стікає кров, нагадуючи про болючу рану в історії України.
Пам’ятні монети мають номінал 5 гривень, виготовлені з нейзильберу, оздоблені кольоровим друком. Тираж кожної – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет розпочнеться 19 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, Національний банк України 19 червня 2025 року ввів у обіг дві пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Микола Хвильовий” та “Розстріляне відродження. Юліан Шпол”.
Фото: НБУ
Події
Стрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
На Міжнародному фестивалі документального кіно Beldocs International Documentary Film Festival покажуть фільм режисера Антона Штуки “Останній Прометей Донбасу”.
Про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Фестиваль проходитиме 20 – 26 травня 2026 року у столиці Сербії – Белграді. Beldocs International Documentary Film Festival — один із найважливіших фестивалів документального кіно в Південно-Східній Європі та на Балканах, має дуже сильну репутацію серед авторського й суспільно-політичного документального кіно.
Фільм буде представлений у програмі “Hope Is a Discipline”. Ця програма зібрана навколо життя в умовах війни, кризи або соціальної травми; людей, які продовжують діяти попри безнадійність; тем солідарності, витривалості й людської гідності; кіно, де надія не романтизована, а “виборюється”.
Показ стрічки запланований на 23 травня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, фільм “Останній Прометей Донбасу” фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники Курахівської ТЕС, яка розташовувалася всього за 10 км від лінії фронту на Донеччині, залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Фото: Держкіно
Голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон і англійський актор Роберт Паттінсон зіграють у фільмі «Бетмен. Частина ІІ» (The Batman: Part II).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.
За словами кінорежисера стрічки Метта Рівза, Паттінсон зіграє головну роль «Бетмена», а роль Йоганссон наразі не розголошується.
Також у фільмі знімуться Колін Фаррел у ролі Оза Кобба, Себастіан Стен у ролі Гарві Дента, Джеффрі Райт у ролі Джима Гордона, Енді Серкіс у ролі Альфреда Пенніворта тощо.
Зазначається, що перший сюжет «Бетмена» (2022) зібрав 772 мільйони доларів США у світовому прокаті.
Минулого тижня Рівз розповів у соцмережі Instagram, що зйомки проєкту вже розпочалися. Очікується, що «Бетмен. Частина II» вийде в кінотеатрах 1 жовтня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор і номінант на премію «Оскар» Лоренс Фішберн приєднається до акторського складу фільму «Екзорцист» (The Exorcist), в якому зіграє голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон.
Фото: imdb.com
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків