Новина про намір одеської влади взяти кредит на суму понад 600 мільйонів гривень під 16,5% викликає гостру тривогу — не лише через розмір суми чи невигідні умови, а передусім через контекст, у якому це відбувається. Бо в мирний час — це було б одне. Але у воєнний — зовсім інше.

Почнемо з того, що кредити самі по собі не є злом. У сучасній фінансовій практиці позики — це інструмент розвитку. Їх беруть для реалізації інфраструктурних проєктів, модернізації транспорту, утеплення будинків, будівництва нових шкіл і лікарень. І в багатьох випадках це розумна інвестиція в майбутнє міста, якщо все прозоро, прораховано й під контроль громадськості.

Проте в умовах повномасштабної війни, коли економіка країни балансує на межі витривалості, будь-яке боргове навантаження повинне бути виправданим до останньої копійки. Коли бюджети всіх рівнів тріщать по швах, а зовнішні й внутрішні ризики зростають щодня — залучення кредиту під такі відсотки перетворюється на прямий фінансовий тягар для наступних років.

Особливо неприємно, що цю ініціативу просуває мер Геннадій Труханов — людина, яка роками критикувала своїх попередників за практику кредитування. Сьогодні він не лише йде тим самим шляхом, а й робить це за гірших умов. Це викликає логічне питання: якщо тоді кредити були “злом”, то чому тепер вони стали “порятунком”?

Крім того, сама необхідність звертатися до кредитів у серпні (!) свідчить про серйозні прорахунки в бюджетному плануванні. Міський бюджет має бути збалансованим і стратегічно сформованим. Якщо вже через кілька місяців після його ухвалення виявляється, що грошей бракує на критичні потреби — це або недбалість, або маніпуляція, щоб створити штучну “дірку” і під неї взяти кошти.

І тут ми підходимо до найголовнішого: таймінг. Вибори наближаються? Тоді дуже ймовірно, що цей кредит потрібен не для розвитку міста, а для показових ремонтів, тендерів, підрядів “своїм” компаніям. Бо, як показує практика, асфальт кладуть саме перед виборами.

Натомість реальні потреби міста — це стабільність, прозорість та стратегічне управління. Не кулуарні рішення, не борги, за які доведеться платити нашим дітям, а публічна дискусія й відповідальність перед громадою.

Одеса заслуговує на більше, ніж політичні “схеми” під красивим соусом “порятунку бюджету”.

Валерій Болган

Публікації у розділі “Блоги”
відображають винятково
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.