Одеська область повністю готова до нового опалювального сезону. Проте тепло в оселях з’явиться не одночасно — його подаватимуть залежно від погоди та температури повітря. Лікарні, школи й важливі комунальні підприємства забезпечили резервним живленням. Також в області підготували додаткові джерела виробництва енергії.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Коли увімкнуть опалення

Одещина завершила основну підготовку до осінньо-зимового періоду. Протягом останніх місяців громади разом із комунальними та іншими профільними службами перевіряли готовність важливих об’єктів до холодів. Наразі область готова розпочати опалювальний сезон. Водночас точної дати подачі тепла поки немає. Опалення вмикатимуть залежно від погодних умов і температури повітря. Тому початок сезону може відрізнятися в різних громадах області.

Підготовка до відключень

Окрему увагу приділили роботі важливих об’єктів під час можливих перебоїв з електропостачанням. Лікарні, школи, підприємства тепло- та водопостачання забезпечили генераторами. Для них також підготували запаси палива, щоб обладнання могло працювати у разі відключень світла.

Крім того, на Одещині до роботи готова 21 установка розподіленої теплової генерації. Їхня загальна потужність становить 36 МВт. Таке обладнання допоможе підтримувати енергопостачання та зменшити залежність важливих об’єктів від централізованої мережі.

Паралельно в області продовжують встановлювати блочно-модульні котельні. Вони можуть забезпечувати теплом окремі будівлі або групи об’єктів. Також посилюють захист критичної інфраструктури.

“Попри те, що безпекова ситуація залишається непередбачуваною, робимо все можливе, щоб у будь-яких умовах критично важливі об’єкти працювали стабільно”, — написав Кіпер.

Тариф на опалення

У листопаді 2026 року для жителів Одеси планують зберегти тариф на опалення на рівні попереднього сезону. Згідно з проєктом КП “Теплопостачання міста Одеси”, населення платитиме 1 813,94 грн за 1 Гкал із ПДВ. У будинках із лічильниками сума залежатиме від фактичного споживання тепла, а без них плату розраховуватимуть за площею житла відповідно до чинних правил.

Водночас для інших споживачів передбачили вищі тарифи. Бюджетні установи платитимуть 5 354,12 грн за 1 Гкал, релігійні організації — 5 797,86 грн, а бізнес та інші споживачі — 6 458,10 грн. Окрім вартості тепла, одесити щомісяця сплачують абонентську плату — 21,17 грн або 24,94 грн залежно від обслуговування лічильників. Остаточні тарифи на сезон 2026–2027 років мають затвердити окремим розпорядженням.

Як повідомляли Новини.LIVE, у листопаді 2026 року одесити платитимуть за електроенергію за чинним тарифом, якщо уряд не ухвалить нового рішення. Вартість однієї кіловат-години наразі становить 4,32 грн. Водночас частина споживачів може суттєво скоротити витрати завдяки нічному тарифу. Для цього потрібно мати спеціальний лічильник.

Також Новини.LIVE писали, що підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років у Подільську триває, однак його початок опинився під загрозою. Комунальники попереджають про серйозну проблему, яка може вплинути на подачу тепла взимку. Причиною стала заборгованість жителів міста за опалення. Споживачів закликають терміново розрахуватися за отримані послуги.

Україна змусила російський флот змінити тактику в Чорному морі, але небезпека для Одеси не зникла. Портам і торговельним суднам досі загрожують удари з повітря та морські міни. Попри успіхи українських військових, Росія продовжує атакувати прибережну інфраструктуру. Водночас нові технології відкривають додаткові можливості для захисту узбережжя.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Суспільне Одеса.

Реклама

Як Україна стримала російський флот

Україна змогла суттєво обмежити дії російського флоту в Чорному морі, навіть не маючи великої кількості бойових кораблів. Вирішальну роль у цьому відіграли берегові ракетні комплекси та морські дрони. Про це 22 жовтня під час міжнародного форуму в Бухаресті розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. За його словами, через українські атаки Росія була змушена перевести найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до Новоросійська. Тепер російські судна значно обережніше виходять у море. Однак це не означає, що Одеса та порти області перебувають у безпеці.

“Ви можете бути більш-менш успішними на морі, але отримаєте удар із повітря”, — зазначив Риженко.

Головною небезпекою для прибережних міст залишаються ракети та ударні безпілотники. Тому Україні потрібно розвивати не лише морські дрони, а й протиповітряну оборону та засоби радіоелектронної боротьби. Одним із можливих рішень експерт назвав перехоплення ворожих безпілотників ще над морем. Для цього можна використовувати спеціальні морські платформи. Такий підхід допоможе зменшити небезпеку для міст, зокрема й від уламків збитих дронів.

Загроза для суден

Ще однією серйозною проблемою Чорного моря залишаються міни. Особливо небезпечні ті, що відриваються від місць встановлення та починають дрейфувати під впливом течій. Їхнє розташування постійно змінюється, тому такі боєприпаси складно виявляти. За даними Міністерства оборони Румунії від 17 жовтня 2026 року, від початку повномасштабної війни в Чорному морі нейтралізували 161 міну. Найбільше — 133 — у водах України. Ще 11 знешкодили біля Туреччини, дев’ять — Румунії, шість — Болгарії та по одній — Грузії й Росії.

Водночас ці цифри не показують, скільки вибухонебезпечних предметів досі залишається у воді. Президент із глобальних операцій американської компанії Ocean Aero Оскар Рохас наголосив, що під час розмінування потрібно захищати не лише судна, а й підводні комунікації. Йдеться про кабелі зв’язку та енергетичну інфраструктуру, які можуть постраждати під час знешкодження мін.

Одним із рішень є автономні підводні апарати. Вони здатні обстежувати морське дно, шукати небезпечні предмети та зменшувати ризики для людей. За словами Рохаса, його компанія вже протягом двох років використовує безпілотні системи в Чорному морі.

Український досвід для Європи

Українські технології, які змінили ситуацію в Чорному морі та на фронті, дедалі більше цікавлять європейських партнерів. Однак просто придбати дрони недостатньо, щоб отримати такі самі результати. Член правління UARM Hub Мустафа Найєм пояснив, що ефективність безпілотників залежить від цілої системи. Потрібні підготовлені оператори, ремонт, технічне обслуговування, управління та взаємодія з іншими військовими підрозділами.

“Ми можемо продати багато дронів, але це не допоможе вам створити безпілотні системи, безпілотні сили, тому що для цього потрібна значно більш інтегрована екосистема”, — зазначив Найєм.

За його оцінкою, на безпілотні системи припадає близько 85% уражень на фронті. Подібні дані раніше озвучували й у Міністерстві оборони України. А президент Володимир Зеленський у липні 2026 року заявляв, що країна виробляє 10 мільйонів дронів на рік. Водночас Найєм звернув увагу на проблему співпраці з європейськими країнами. Українські виробники змушені проходити додаткові перевірки та доводити ефективність техніки на полігонах, хоча вона вже використовується в реальних бойових умовах.

Чого Європа вчиться в України

Колишній прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке також наголосив, що сучасна війна потребує нового підходу до оборони. Безпілотники, сенсори та засоби зв’язку мають працювати разом, а не окремо. Водночас, на його думку, нові технології поки не можуть повністю замінити традиційне озброєння. Не менш важливо навчати військових правильно користуватися сучасними системами.

Чуке застеріг, що навіть дороге обладнання може виявитися малоефективним у реальних бойових умовах. Саме тому європейським арміям варто враховувати український досвід, а не лише закуповувати нову техніку.

“Навчатися в України абсолютно необхідно”, — підсумував Чуке.

Для Одеси ці висновки мають особливе значення. Україна вже змогла обмежити можливості російських кораблів, проте захист портів, торговельних маршрутів і прибережних міст залишається важливим завданням. Основними викликами залишаються удари з повітря та мінна небезпека.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

Перетин українсько-молдовського кордону може змінитися. Прикордонний контроль пропонують перенести на територію сусідньої держави, щоб зменшити ризики для людей в умовах війни. На перший погляд, ідеться лише про зміну місця перевірки документів, однак наслідки такого рішення можуть бути значно ширшими. 

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, як вони ставляться до такої ініціативи та яких змін від неї очікують.

Реклама

Безпека перетину кордону

Після початку повномасштабного вторгнення Молдова стала одним із найбільш затребуваних напрямків для виїзду за кордон. Однак через безпекову ситуацію робота пунктів пропуску призупиняється під час тривог, що ускладнює планування поїздок. Тому перенесення прикордонного контролю на молдовську територію розглядають як один зі способів зробити перетин кордону безпечнішим.

“Мені здається, що з приводу безпеки і відсутності черг, що це було б влучно. Тому що ми зараз відчуваємо ці проблеми. Через те, що в нас тривога, кордони закриваються, і ми не можемо перетнути їх вчасно, щоб сісти на свої літаки. Тому мені здається, що це непогана ідея“, — говорить Ольга.

Та найбільше людей хвилює не те, скільки доведеться простояти на кордоні, а наскільки безпечним буде це очікування. Адже російські атаки не припиняються, тож заради власної безпеки одесити готові змиритися з додатковими незручностями.

“Ми зараз в такий час живемо, що ми повинні власні інтереси трохи стримувати. Напевно, безпека перш за все — важливіша. Якщо це знизить ризики, люди безпечно перетинатимуть кордон, не буде під обстрілом територія, яка нібито охороняється НАТО, то я думаю, що людина може трохи потерпіти. Це ж заради її безпеки”, — ділиться В’ячеслав.

Черги на кордоні

Передбачити зараз тривалість перетину кордону складно. Через це пасажирам доводиться виїжджати із запасом у кілька годин, щоб не ризикувати подальшими планами. А завчасний виїзд не позбавляє головної проблеми — тривалого очікування, яке робить дорогу виснажливою та непередбачуваною

“Я думаю, з труднощів — черга може бути. В принципі, звичайно, як я можу ставитися? Ті люди, які виїжджають за кордон — для них це проблема. Я, якщо їду, то тільки разом з Оперним театром на гастролі. В нас також бувають такі проблеми”, — зазначає Валерій.

Саме перенесення прикордонного контролю не гарантує, що черги зникнуть. Швидкість перевірок перш за все залежить від організації роботи пунктів пропуску та кількості транспорту.

“Швидше за все, треба кращу організацію взагалі вести цих контрольно-пропускних пунктів. На якій вони території будуть це все одно, чесно кажучи. На Паланці, припустимо, дуже зручно було. Не знаю як зараз, я останній місяць не їздив, але було досить зручно, коли молдавські прикордонники та українці на одному боці були”, — пояснює Сергій.

Ризики для Молдови

Втім, перенесення пунктів пропуску на територію іншої держави не означає повного усунення небезпеки. Російські атаки залишаються непередбачуваними, тому частина одеситів сумнівається, що зміна місця прикордонного контролю справді захистить людей. До того ж виникають побоювання щодо можливих ризиків для самої Молдови.

“А вони не будуть бомбити Молдову? Ви в цьому впевнені, бо я — ні. Якщо їм потрібно буде, то вони і Молдову будуть бомбити”, — каже Людмила.

Перенесення прикордонного контролю на територію Молдови може полегшити поїздки українців, проте повністю розв’язати питання безпеки навряд чи вдасться. Адже російська загроза не обмежується українським кордоном, а зміна місця перевірок не дає гарантій захисту від можливих атак. До того ж важливо враховувати й інтереси самої Молдови, на території якої планують організувати контроль.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як одесити ставляться до сезонного переведення годинників. Частина містян не бачить у цьому проблеми, тоді як інші вважають зміну часу незручною та виступають за її скасування.

Також Новини.LIVE розповідали, як одесити ставляться до проведення президентських виборів під час війни. Найбільше запитань у містян викликають безпека, доступність голосування та можливість забезпечити рівні умови для всіх виборців.