Політика
Путін не хоче миру, треба визначати рамки його стримування
На порядку денному президента країни-агресора Володимира Путіна немає питання миру, тому треба визначати рамки його стримування від продовження агресії.
Про це заявив колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер під час виступу на 17-му Київському безпековому форумі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Путін ніколи не погодиться на мир. Він не вірить, що Україна є суверенною незалежною державою, а українці існують як окремий народ. Путін вважає, що Росія має право на всі території, які він називає “ісконно рускімі зємлямі”, і що він може завойовувати й інші землі – у Грузії, Молдові, будь-де. Миру немає на порядку денному Путіна. Саме тому нам треба визначати рамки стримування і устрашення – таким має бути наш менталітет, наше сприйняття і наші дії, щоб стримати Путіна від майбутнього нападу”, – сказав Волкер.
Він додав, що Путін, як людина, яка вийшла з КДБ, ностальгує за минулим і за Радянським Союзом.
“Тому, якщо ми хочемо зупинити Росію, щоб у майбутньому Путін не продовжував свою агресію, нам треба повертатися до подій історії”, – вважає американський дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, колишній очільник військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Росія лише завдяки підтримці Китаю та інших автократій може продовжувати війну проти України, в якій вона, попри величезні втрати за понад три роки, не досягла жодної зі своїх стратегічних цілей.
Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Туреччини.
Про це глава Української держави написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.
“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).
За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.
“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.
Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса6 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна6 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика1 тиждень agoприпинення вогню та гарантії безпеки