Політика
Путін не хоче миру, треба визначати рамки його стримування
На порядку денному президента країни-агресора Володимира Путіна немає питання миру, тому треба визначати рамки його стримування від продовження агресії.
Про це заявив колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер під час виступу на 17-му Київському безпековому форумі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Путін ніколи не погодиться на мир. Він не вірить, що Україна є суверенною незалежною державою, а українці існують як окремий народ. Путін вважає, що Росія має право на всі території, які він називає “ісконно рускімі зємлямі”, і що він може завойовувати й інші землі – у Грузії, Молдові, будь-де. Миру немає на порядку денному Путіна. Саме тому нам треба визначати рамки стримування і устрашення – таким має бути наш менталітет, наше сприйняття і наші дії, щоб стримати Путіна від майбутнього нападу”, – сказав Волкер.
Він додав, що Путін, як людина, яка вийшла з КДБ, ностальгує за минулим і за Радянським Союзом.
“Тому, якщо ми хочемо зупинити Росію, щоб у майбутньому Путін не продовжував свою агресію, нам треба повертатися до подій історії”, – вважає американський дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, колишній очільник військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Росія лише завдяки підтримці Китаю та інших автократій може продовжувати війну проти України, в якій вона, попри величезні втрати за понад три роки, не досягла жодної зі своїх стратегічних цілей.
Кандидатка у президенти Франції від ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен заявила, що готова зустрітися з Володимиром Зеленським у Брюсселі, щоб обговорити фінансову підтримку України.
Про це вона розповіла журналістам на виставці Made in France у Парижі, передає Укрінформ із посиланням на Le Monde.
«Вважаю, що це було б цілком доречне місце. Річ у тім, що питання фінансування України нині розбурхує Європу», – сказала Ле Пен.
Зазначається, що у понеділок, 16 листопада, Ле Пен має провести закриту зустріч із послом України у Франції Вадимом Омельченком. Вона сказала, що повідомить йому про свою готовність зустрітися із Зеленським у Брюсселі.
Ле Пен заявила, що низка країн виступила проти додаткового фінансування України. І за її словами, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц «починає погрожувати то одним, то іншим».
Нагадаємо, Мерц запропонував пов’язати переговори про наступний довгостроковий бюджет ЄС із зобов’язанням усіх 27 членів долучитися до фінансування України. Такий підхід розкритикували прем’єр-міністри Словаччини та Чехії.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні Ле Пен заявила, що в разі її перемоги на президентських виборах-2027 Франція надаватиме фінансову допомогу Україні ще пів року, після чого припинить її. Вона також висловила готовність приїхати в Україну для розмови із Зеленським. Президент України у відповідь наголосив, що співпраця вигідна й самій Франції, зокрема завдяки українському військовому й технологічному досвіду.
Фото: Instagram/marine_lepen
Міністерство закордонних справ України привітало рішення Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA) про виключення російської державної інформаційної агенції ТАСС зі своїх членів.
Про це йдеться в дописі речника МЗС Георгія Тихого у соцмережі X, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що державні інформаційні агенції Росії є інструментами режиму, який веде агресивну війну проти України, тож вони не повинні бути частиною європейської медіаспільноти.
«Ми закликаємо до максимальної ізоляції держави-агресора в медіа, культурі, спорті, академічних колах та інших сферах, доки режим у Москві продовжує відкидати мир, вчиняти воєнні злочини та підривати безпеку в Європі», – зазначив Тихий.
Він також привітав Укрінформ та його керівництво з цією важливою перемогою, відзначивши їхню тривалу й наполегливу роботу задля ухвалення цього рішення.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада на генеральній асамблеї Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA), що відбувається в Ларнаці (Кіпр), було ухвалено рішення про виключення російської інформаційної агенції ТАСС із членів Альянсу.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон вважає неприйнятною можливість відмови окремих країн Євросоюзу від участі у спільних рішеннях щодо фінансової підтримки України і виступає за використання заморожених російських активів на користь України.
Про це він заявив перед початком неформальної зустрічі лідерів ЄС у Дубліні, коментуючи питання фінансування України та участі Європи в мирних переговорах, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми повинні чітко заявити, у що насправді віримо. І дозволити окремим країнам просто відмовитися (opt-out) від підтримки України — для нас це неприйнятно. Тому я повністю поділяю позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з цього приводу. Це просто неприпустимо», — наголосив глава шведського уряду.
Він зазначив, що Швеція готова розглядати будь-які фінансові рішення, які допоможуть Україні пройти зиму та забезпечити належну підтримку цивільного населення.
Крістерссон також підтвердив позицію Швеції щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоча визнав наявність юридичних і технічних перешкод.
«Ми, безумовно, вважаємо, що заморожені активи мають бути використані на користь України. Проте тут є складні технічні та юридичні проблеми», — сказав він.
Прем’єр нагадав, що ці кошти залишаються заблокованими та призначеними для використання на користь України, тому питання їх залучення залишається актуальним.
Окремо Крістерссон застеріг від самостійних переговорів окремих європейських країн із Росією. На його думку, Європа має виступати єдиним голосом, адже двосторонні контакти з Москвою можуть зіграти на користь Росії.
«Я дуже побоююся ситуації, за якої окремі країни відчують, що вони мають якесь особливе право вести сепаратні розмови з Росією — двосторонньо чи в інший спосіб. Адже такий розголос і багатоголосся гратимуть виключно на користь Росії, а не на користь України», — зазначив він.
Водночас прем’єр наголосив, що Європа має брати участь у переговорах, якщо цього хоче Україна, однак не варто покладати надмірних сподівань на їхні результати.
«Те, що Росія робить на практиці, говорить про її наміри набагато більше, ніж те, що вони можуть казати за зачиненими дверима», — зауважив Крістерссон.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада лідери ЄС зібралися на неформальну зустріч, під час якої обговорюють, зокрема, проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу та передбачені в ньому кошти на підтримку України.
Фото: Ninni Andersson/Government Offices of Sweden
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова7 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі арештували директора фонду за продаж гумдопомоги