Події
Писанкарство — духовний зв’язок України з Європою, який триває тисячоліттями
Україна, розташована на перехресті Східної і Західної Європи, має багатий історичний та культурний контекст, який підтверджує її європейську ідентичність.
Історично територія сучасної України була домівкою для багатьох народів і культур: від трипільської до скіфської, від давньоруської доби до Козацької України. Це створило багатогранну культурну спадщину, яку ми повинні зберігати та захищати. І головне – знати, що Україна вже дуже давно є частиною Європи, попри численні спроби ворога спотворити нашу автентичну культуру та переписати історію.
Писанка як доказ культурної єдності України та Європи
Українське писанкарство — збережений приклад спадщини, завдяки якому ми можемо говорити про єдиний культурний код Східної Європи, що читається навіть через візерунки на яєчній шкаралупі.
Якщо розглядати культурну карту Європи, то історично Україна — один із центрів писанкарства, що охоплює Карпати, Польське Підкарпаття, Схід Литви та Захід України. Цей “етнічний пояс” має спільні риси. Наприклад, ритуальне створення писанок з молитвою на світанку та натщесерце. Писанка виконує функцію оберега — яйце дарували на весілля, при народженні, залишали на могилах предків. Спільною рисою є віра у циклічність життя, де яйце — символ Всесвіту, що оновлюється щовесни.
Грецькі писанки
Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій дослідив техніки, символіки та семантики писанок у країнах Центрально-Східної Європи, аби пояснити, чому українська писанка є частиною європейської культурної спадщини.
Україна — невід’ємна частина європейського культурного ландшафту. Її традиції не периферійні, а структурно подібні, історично синхронні і смислово взаємопов’язані з великою культурною зоною, яка охоплює Балтію, Карпати й Центральну Європу.
Розповідаємо детальніше про спільні риси українських та європейських писанок:
- Структурна спорідненість символів
Символіка писанки — не абстрактне мистецтво, а мова архаїчних знаків, яка існує в різних етносах. В Україні, Литві, Румунії, Польщі ми бачимо одні й ті ж образи. Зірка-сонце як знак космосу й Бога, безкінечник – як вічне життя, потік часу. Птахи, зерно, дерево є символами родючості, початку, предків.
- Історичні паралелі
Археологічні знахідки з Київської Русі, Галицького князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Австро-Угорщини свідчать про одночасне існування традиції воскового розпису, ідентичні календарні обряди весни, Великодня в Європі та на території України
- Функціональна спільність
В Україні, Литві, Польщі, Словаччині писанка виконує оберегову функцію, передається від матері до доньки, використовується у весільному, поховальному, весняному обрядах. Це означає, що ми маємо справу не з декоративною практикою, а з феноменом живої культурної спадщини, до якої Україна належить повноправно.
Україна — Європа не тільки географічно, а й світоглядно
Писанка — це сакральний артефакт, який несе глибинні цінності: шанування життя, збереження пам’яті предків, відповідальність перед природою. Ці цінності тотожні європейським. Через писанку Україна артикулює ті самі ідеї, що й інші європейські народи — просто в особливій, неповторній візуальній формі.
Писанкарство — це не лише традиція, що символізує родючість та відродження, але й значна частина культурного ландшафту України, що зберігає в собі риси європейської ідентичності. Це духовний зв’язок України з Європою, який триває тисячоліттями. І якщо писанка — це код культури, то її прочитання свідчить: ми — в Європі, бо ми творили її разом.
«Вражає, наскільки різноманітними є писанкарські техніки і мотиви розпису в Україні: Гуцульщина, Покуття, Лемківщина, Буковина, Закарпаття, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля, Полісся, Наддніпрянщина, Таврія — кожна етнічна група має свої специфічні техніки, свої кольори й символи, що передаються віками від покоління до покоління. При цьому ми бачимо спільний культурний простір — українська писанка перегукується з традиціями багатьох європейських народів. У цьому і полягає унікальність народного мистецтва — різноманітність, що водночас єднає, бо має спільну основу, спільне підґрунтя», – розповідає Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель.
Внесення писанки до ЮНЕСКО
Збереження культурної спадщини – це не лише про ї популяризацію, а й про охорону на міжнародному рівні. У грудні 2024-го на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, яка проходила в столиці Парагваю, до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства був включений перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць».
Роботу над номінацією розпочали 2017 року. Всього вона складається з трьох елементів: «Українська писанка: традиція і мистецтво», «Традиція гуцульської писанки» та «Українська писанка, традиція і мистецтво оздоблення великодніх яєць».
«Це наш спільний успіх, який засвідчує силу нашої єдності. Ми проголошуємо на весь світ: жива спадщина нас об’єднує, дарує відчуття причетності та уособлює нашу ідентичність», — заявляв Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
Українці усім серцем люблять Великдень. Це свято, яке об’єднує сім’ї, щоб святкувати разом з близькими. Це час для обміну теплом та турботою. Великдень символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою, що дуже актуально у часи, коли ми щодня наближаємо Перемогу та як ніколи потребуємо віри.
Відповідно, значення писанкарства теж виходить за межі естетики. Розмальовуючи писанки, ми створюємо символи захисту і процвітання, наділяємо кожне яйце сенсами та духовними цінностями. Саме тими, які ментально та культурно визначають нас як європейську націю.
Юлія Савостіна, засновниця проєкту Made in Ukraine, експертка з нематеріальної культурної спадщини Офісу підтримки відновлення при МКСК
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Українська письменниця Катерина Єгорушкіна стала першою лавреаткою міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича та учасницею Charleston Literary Festival у США.
Як передає Укрінформ, про це Єгорушкіна повідомила у Фейсбуці.
Вона зазначила, що цьогоріч серед хедлайнерів – лавреати Пулітцерівської премії, зокрема Барбара Кінгсолвер, Ернан Діас, Деніел Краус, письменниця Лілі Кінг та інтелектуал Стівен Пінкер.
На фестивалі Єгорушкіна читатиме власні поезії в перекладі Ганни Лелів і візьме участь у дискусії про документальну літературу та свою нонфікшн-книжку “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни”. Її співрозмовником стане старший репортер The New York Times та лавреат Пулітцерівської премії Кевін Сак.
Крім того, Єгорушкіна проведе три воркшопи-презентації книжки Our World: Ukraine, яка має два видання у США.
Для участі в стипендійній програмі письменниця проходила відбір.
“Коли позаду були всі етапи відбору на цю програму (в тому числі комітет ознайомився з розділами моєї нофікшн-книжки і поезією у перекладі англійською), я засумнівалася, що оберуть людину, яка не має американської візи. Та через два тижні після співбесіди одержала листа”, – зазначила Єгорушкіна.
У листі йшлося: “Вас обрано лауреаткою нашої Міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича — престижної нагороди, яку щорічно присуджують одному письменнику, що працює за межами Сполучених Штатів. Ця відзнака є визнанням Ваших видатних мистецьких досягнень і таланту в галузі літератури.
Виконавча директорка Сара Моріарті та я були глибоко зворушені нашою розмовою з Вами, і я щиро радію можливості допомогти донести Вашу творчість до ширшої аудиторії. Ми відчуваємо, що Ваша праця має надзвичайно великий вплив — не лише на українців, а й на широку аудиторію, допомагаючи краще осягнути ту глибоку й часто непомічену людяність на тлі конфлікту, що триває”.
Як поінформувало “Читомо” з посиланням на організаторів Charleston Literary Festival, 10 листопада Єгорушкіна візьме участь у відкритій зустрічі стипендіатів фестивалю, під час якої говоритиме про роль літератури в умовах війни.
Charleston Literary Festival проходитиме з 6 до 15 листопада 2026 року в Чарлстоні, штат Південна Кароліна. Цьогоріч організатори вперше запровадили міжнародну стипендію для письменників, які працюють за межами США. Щороку її присуджуватимуть автору з іншої країни.
Єгорушкіна зазначила, що запрошення взяти участь у конкурсному відборі отримала від Сари Пек, а рекомендацію для участі їй надав український письменник Андрій Курков. Також вона подякувала Волтеру Фідеровичу за можливість долучитися до десятиденної резиденції та фестивалю.
“Радію, що понад два десятиліття моєї відданої праці в галузі літератури почали приносити такі добрі плоди”, — написала письменниця.
Charleston Literary Festival був заснований у 2017 році.
Катерина Єгорушкіна — письменниця, поетка, літературознавиця, членкиня Українського ПЕН і Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації. Авторка понад двадцяти книжок для дітей і дорослих, права на які продали до низки країн. Її твори перекладають іноземними мовами, а поезії у перекладі Ганни Лелів у 2023 році перемогли в європейському конкурсі Poems of Liberty: Human Rights in Inhumane War.
Як повідомляв Укрінформ, книжка Єгорушкіної “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” увійшла до довгого списку Премії імені Юрія Шевельова 2026 року, до якого відібрали 11 видань української есеїстики.
Фото: ФБ
Український інститут книги оприлюднив умови участі в Лондонському книжковому ярмарку, який пройде 16-18 березня 2027 року, зареєструватися українські видавці можуть до 20 листопада.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Український інститут книги.
“Український інститут книги розпочинає підготовку до участі України в The London Book Fair 2027 – одній із ключових бізнес-подій книжкової індустрії англомовного світу. Запрошуємо видавців долучитися до участі на ярмарку”, – ідеться в повідомленні.
Участь українських видавництв у межах національного стенда безкоштовна. Щоб долучитися, слід заповнити реєстраційну форму за посиланням.
Дедлайн реєстрації – 20 листопада.
На національному стенді можуть бути представлені виключно книжки українських авторів.
Представник видавництва має бути присутнім у день забудови стенда для викладки книжок, а також упродовж усіх днів ярмарку. Якщо видавництво не має змоги забезпечити власну присутність, воно має самостійно домовитися з іншим видавництвом-учасником про представлення своєї продукції.
Видавництво має запланувати ділові зустрічі на час проведення ярмарку.
Витрати на проїзд, проживання, оформлення віз і придбання вхідних квитків представники видавництв покривають самостійно.
Видавництва самостійно оформлюють документи, необхідні для виїзду за кордон. За потреби Український інститут книги може звернутися до організаторів щодо отримання запрошень для представників видавництв і надати лист-підтвердження участі. Водночас УІК не супроводжує процес оформлення документів для отримання дозволу на виїзд.
Самостійна доставка книжок до місця проведення ярмарку буде перевагою.
Лондонський книжковий ярмарок – це важливий міжнародний майданчик для професійного спілкування, пошуку партнерів і розвитку книжкового бізнесу. У 2026 році свою продукцію тут представили 1005 учасників з усього світу, а кількість відвідувачів сягнула близько 30 000 осіб.
Національний стенд на Лондонському книжковому ярмарку 2027 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні на Франкфуртському книжковому ярмарку в Німеччині відкрили національний стенд України, який цьогоріч присвятили втратам українського книговидання через російські атаки.
Фото ілюстративне
В Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Мистецька палітра Прикарпаття». Експозицію приурочили до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який відзначатимуть 9 листопада.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Мистецька палітра Прикарпаття» особлива тим, що її представляють більше 20 художників та майстрів, які розвивають і передають нащадкам унікальні ремесла Карпатського краю», – зазначила директорка Івано-Франківського краєзнавчого музею Галина Беднарчик.
Традиційну Коломийську кераміку на виставці представила 80-річна майстриня Надія Никорович.
«Це ріжковий розпис. Раніше розписували глиняний посуд лише коров’ячим ріжком та гусячим пером, звідси і назва. Таку кераміку наша родина вже робить у п’ятому поколінні. Я працюю із глиною не менше 50 років», – зізнається Надія Никорович.
Вона додала, що тепер родинне ремесло продовжують ще її син та онук. Щоправда, додає майстриня, вона дотримується старої технології – випалює глиняні вироби у печі на дровах, а це до 24 годин поспіль, що майже удвічі довше, ніж у електричних печах.
«Робити посуд із глини – це суцільне задоволення. У нас тепер багато посуду, але на Святвечір завжди хочеться традиційного. От викладу на вишиту скатертину глиняний посуд і лише тоді відчуваю свято», – наголосила майстриня.
Унікальне бісероплетіння на виставці демонструє Оксана Белегай. Каже, працювала у школі вчителем. Якось на уроці технології захотіла здивувати дітей, а тому взялась за бісер. Відтоді понад 20 років створює бісерні прикраси і навчає цьому дітей.
«Прагну, щоб діти навчились бачити красу у природі, черпали від неї натхнення і пізнали українські традиції. Знаєте, завжди хочеться шукати поряд щось красиве, робити світ і людей добрішими», – зауважила майстриня.
Розповідає, що коли почала отримувати багато замовлень, то допомогти їй погодився син Богдан. Тепер бісероплетіння стало родинним захопленням.
До організації виставки «Мистецька палітра Прикарпаття» долучився обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В експозиції представлені ще ліжникарство, писанкарство, ткацтво, вишивка, ювелірне мистецтво, соломоплетіння та живопис.
Як повідомляв Укрінформ, у Культурному центрі «Дубрава» в Загребі відкриють виставку «Символи ідентичності у збережених традиційних ремеслах хорватської та української культурної спадщини».
Фото: Ірина Дружук/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Усі новини7 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну надійшло понад 16 тисяч доз вакцини проти Hib-інфекції для дітей
-
Війна1 тиждень agoЩомісяця до армії РФ долучаються близько 1800 іноземців
-
Події1 тиждень agoРосіяни планують облаштувати військовий табір часів імперії у Ханському палаці