Політика
Радники з питань нацбезпеки лідерів країн G7 обговорили зустріч лідерів у Парижі
У п’ятницю, 28 березня, в Офісі Президента відбувся онлайн-брифінг з радниками з питань національної безпеки країн “Групи семи”, на якому обговорювались результати зустрічі європейських лідерів у Парижі.
Про це повідомила пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак звернув окрему увагу на результати паризької зустрічі щодо підтримки України.
За словами Єрмака, зустріч європейських лідерів продемонструвала єдність європейських країн у допомозі нашій державі та важливість трансатлантичної співпраці зі США.
Зокрема, він відзначив ухвалення нових пакетів допомоги, підтримку чеської ініціативи щодо постачання боєприпасів та рішення Франції виділити додаткові €2 мільярди. Крім того, ішлося про безпекові гарантії для України та розгортання сил країн-партнерів після укладення мирної угоди.
Керівник Офісу Президента наголосив на щирому прагненні нашої країни до миру, підкресливши готовність до безумовного припинення вогню.
«Україна завжди займала конструктивну позицію й повністю підтримує підхід американської адміністрації щодо безумовного припинення вогню. Натомість російська сторона навмисно затягує переговорний процес, створюючи нові перешкоди, тоді як обстріли українських населених пунктів не припиняються, тривають атаки на фронті, а на території країни-агресорки формуються нові військові угруповання», – додав Єрмак.
У розмові взяли участь: радниця прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки Наталі Друен, радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Єнс Пльотнер, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, заступник радника президента США з питань нацбезпеки Алекс Вонг, дипломатичний радник президента Франції Бертран Бушвальтер, дипломатичний радник голови Ради міністрів Італійської Республіки Фабріціо Саджо, заступник головного секретаря Кабміну Японії Кеічі Ічікава, керівник Кабінету президента Європейської ради Педро Лурті та керівник Кабінету президентки Європейської комісії Бйорн Зайберт.
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі відбулася зустріч лідерів держав, на якій обговорювалася підтримка України у стримуванні російської агресії та досягненні справедливого й тривалого миру. Йшлося, зокрема, по перспективу розгортання в Україні гарантійних сил.
Головними темами на зустрічі європейських лідерів у Парижі були зміцнення України та тиск на РФ заради миру.
Фото: Офіс президента
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами