Політика
Резолюції ПАРЄ сформують кейси для Спеціального трибуналу
Випадки злочинів агресії, зафіксовані у резолюціях ПАРЄ, можуть бути кейсами для Спеціального трибуналу, і таким чином посилюватиметься механізм контролю за виконанням резолюцій ПАРЄ, що мають рекомендаційний характер.
Про це у коментарі кореспонденту Укрінформу розповів перший заступник постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи Сергій Соболєв.
«Особливість резолюцій ПАРЄ, навіть якщо це не рекомендації, а ті розділи, які є обов’язковими до виконання, які голосуються двома третинами голосів, полягає в тому, що немає механізмів контролю за цим. Окрім хіба що питань, щодо яких можна звернутись в Європейський суд з прав людини, бо вони стосуються порушень, які знаходяться в його компетенції», – пояснив він.
Соболєв нагадав, що всі інші резолюції, хоч вони є важливими та необхідними, не мають такого механізму контролю. Однак після початку функціонування Спеціального трибуналу, за його словами, це зміниться.
«Тобто випадки конкретних злочинів агресії, зафіксовані в резолюціях парламентської асамблеї Ради Європи, можуть бути кейсами при розгляді справ Спецтрибуналу, оскільки вони підлягають під його пряму компетенцію», – відзначив член моніторингового комітету ПАРЄ.
Теж саме, на його думку, буде стосуватися і згадки прізвищ конкретних осіб в резолюціях.
«В купі резолюцій ПАРЄ проходять дуже багато кейсів, які стосуються конкретних посадовців. І тому в цьому плані це теж буде ідеально, бо це буде фактично пряма норма дії. Теж саме буде стосуватися, в тому числі, і Путіна, і Мішустіна, і Лаврова, Єдине, що у випадку з цією трійкою, після того, як їх офіційно оголосять обвинуваченими і передадуть цей акт для подальшого процесу, сам процес має бути призупинений на час, поки вони обійматимуть свої посади. По всіх інших топпосадовцях судовий розгляд та винесення вироку фактично буде відбуватись навіть заочно, тобто in absentia», – уточнив Соболєв.
Нагадаємо, церемонія підписання двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи відбулася у Страсбурзі 25 червня 2025 року за участі Президента України Володимира Зеленського.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі розповіли про основні юридичні положення проєкту створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України в межах моделі Ради Європи.
Політика
ВАКС відмовився скасувати підозру Тимошенко
Вищий антикорупційний суд відмовив захисту народної депутатки Юлії Тимошенко у задоволенні скарги на оголошення їй підозри.
Про це повідомив слідчий суддя, передає Укрінформ.
«Слідчий суддя постановив: у задоволенні скарги захисника Тимошенко адвоката Гаєвського на повідомлення про підозру – відмовити», – сказав він.
Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня її оголошення.
Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України повідомили Тимошенко про підозру за пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Була внесена вся сума застави.
12 січня ВАКС арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловіку народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Тойота Лендкрузер 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив до 13 травня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.
Політика
Мельник – російській делегації: «Пізно, Васю, пити боржомі»
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
Політика
Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
