Про плани уряду щодо програми “Національний кешбек” міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев розповів в інтерв’ю LIGA.net, опублікованому 13 січня. За його словами, програму хочуть модифікувати, щоб дати більше переваг українським товарам перед імпортними.

“Наприклад, до нас звернулися виробники молочної продукції з пропозицією підвищити відсоток кешбеку за покупку твердих сирів, оскільки в цій категорії відчувають найбільший тиск імпорту. І одночасно знизити або взагалі відмовитися від кешбека на деякі інші найменування своїх товарів, де імпорт не становить загрози. Це стало б додатковим аргументом у конкурентній боротьбі за нашого споживача”, — пояснив урядовець.

В Мінекономіки порахували, що за час дії програми “Національний кешбек” частка українських товарів у середньостатистичному чеку збільшилася з 65% до 75%, а також згідно з підрахунками MasterCard в Україні стало на 14% більше безготівкових розрахунків у ритейлі.

За даними уряду, в програмі беруть участь 8,2 млн громадян, 400 000 товарів виробництва України та майже 2 000 виробників.

“Національний кешбек” у 2026 році: що відомо

Олексій Соболев зазначив, що у 2025 році на “Національний кешбек” було спрямовано 5,7 млрд грн, а цьогоріч суми очікуються менші.

“Плануємо модифікувати програму в такий спосіб, щоб створити більше попиту на українські товари з боку приватних споживачів коштом зменшення імпорту”, — сказав голова Мінекономіки.

Нагадаємо, 24 листопада 2025 року ЗМІ з посиланням на постанову Кабінету міністрів №1510 писали, що нарахування коштів за програмою “Національний кешбек” офіційно планується завершити з травня 2026 року, проте в разі дефіциту фінансування виплати можуть припинитися раніше.

В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України того ж дня спростували закриття програми “Національний кешбек” та запевнили, що відповідні документи не готувалися та не розглядалися.

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, морозів, які обіцяють синоптики на початку січня, система переживе, пише “Телеграф”. Проблема зовсім не в температурах, а в атаках. Тривалість відключень та їхня частота залежить від того, наскільки активно працюватиме ворог і як ефективно енергетики зможуть протистояти.

“На жаль, ми не можемо передбачити, якими будуть атаки. Тривалість відключень, частота відключень — все це фактично залежатиме від ворога, від їхніх дій. Від того, наскільки вдало ми захищатимемося і наскільки інтенсивно вони зможуть атакувати”, — додав він.

Що стосується обіцянок міністра енергетики про повернення світла за два місяці, Харченко пояснює, що це трохи інша річ. За його словами, реально можна забезпечити постачання електрики домогосподарствам вже за 10–12 тижнів, але щоб відновити повністю систему, усунути наслідки руйнувань і гарантувати стабільність для бізнесу, знадобляться роки — два-три, а швидше три-чотири.

“Повернути до ситуації, коли ми не будемо відключати домогосподарства, дійсно можна. Я можу сказати, що пан Артем трохи оптиміст, але за 10-12 тижнів точно можна. Це факт”, — пояснив журналістам Харченко.

Він також зауважив, що на лівому березі ситуація залишатиметься складною ще кілька днів, тоді як у передмістях все залежить від конкретного міста. У Вишгороді вже більш-менш стабільно, а під Броварами роботи ведуть інтенсивно — включають, відключають, ремонтують, і часом доводиться знову відключати через технічні нюанси.

“Під Броварами йде дуже активна робота. На жаль, є каскадні технічні проблеми: щось включають, щось відключається, доводиться відключати знову, щоб ремонтувати — це неможливо під напругою. Люди вже працюють на знос, у холоді, з металом. Немає іншого виходу, на жаль. Якщо зараз прибрати аварійні бригади, початок січня пройде в людей без світла”, — зауважив експерт.

Раніше Фокус писав, що 31 грудня після майже днів без енергетики у Вишгороді повернули світло в оселі мешканців. Крім того, жителям Обухівського району відновили теплопостачання.

Також повідомлялося, що станом на 2 січня ситуація в енергетиці дещо покращилася, а у Київській області графіки відключення світла стали “м’якшими”.

Як повідомляє Державна служба статистики України, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив План державних статистичних спостережень на 2026 рік. У документі визначено, які саме статистичні дослідження проводитимуться протягом року та які офіційні показники за їх підсумками будуть оприлюднені.

У Держстаті пояснюють, що План-2026 фактично є “дорожньою картою” державної статистики на наступний рік. Він містить детальний опис кожного спостереження — від мети проведення і методології до джерел інформації та нормативних актів Європейського Союзу, на які спирається статистика.

Окремо в документі прописано, які саме статистичні показники стануть публічними. Для кожного з них визначено дату публікації на офіційному сайті Держстату, періодичність оновлення, а також конкретний набір відкритих даних, у межах якого інформація буде доступна користувачам.

Водночас у службі застерігають, що через умови особливого періоду або надзвичайного стану строки оприлюднення та перелік показників можуть змінюватися. Ба більше, про будь-які коригування обіцяють повідомляти заздалегідь через офіційні канали.

Окрему увагу в Плані-2026 приділили експериментальним державним статистичним спостереженням. Саме в їх межах Держстат тестуватиме сучасні підходи, які вже активно використовуються в європейській статистичній практиці. Зокрема, йдеться про такі дослідження:

• оцінка чисельності населення на основі даних операторів мобільного зв’язку;
• громадське здоров’я;
• статистика доходів і умов життя населення (EU-SILC);
• мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС);
• інтегрована короткотермінова статистика підприємств;
• інтегрована статистика сільськогосподарських господарств;
• діяльність підприємств залізничного та авіаційного транспорту;
• розрахунок споживчих цін із використанням адміністративних даних та автоматичного аналізу інтернет-ресурсів;
• статистика виконання наукових робіт і надання міжнародної допомоги;
• водні ресурси, водопостачання та водовідведення.

У Держстаті наголошують, що запровадження таких підходів має зробити статистику більш оперативною та точною, особливо в умовах, коли традиційні методи збору даних обмежені.

“План-2026 містить інформацію про набори даних і метадані, які Держстат передає до Євростату відповідно до Збірника статистичних вимог ЄС, що є додатком до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це забезпечує узгодженість української офіційної статистики з європейською статистичною системою та виконання зобов’язань України у сфері статистики”, — йдеться в дописі.

Раніше Фокус писав, що, за даними Reuters, Україна наближається до демографічної кризи через втрати населення від війни, масову міграцію та низьку народжуваність.

Також експерти повідомляли, що демографічний потенціал України навряд чи вдасться відновити в доступному для огляду майбутньому.