Що взагалі означає євроінтеграція для кожного окремого міста, а не лише на рівні перемовин у Брюсселі

1 липня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати дослідження «Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?».

Аналітики дослідили 10 обласних центрів і Київ та перевірили, як міські ради впроваджують антикорупційні механізми, чи мають актуальні документи, як працюють з інструментами НАЗК і наскільки доброчесність стає частиною щоденного врядування.

Презентація результатів – гарний привід поговорити про те, що взагалі означає євроінтеграція для кожного окремого міста, а не лише на рівні перемовин у Брюсселі.

Сьогодні багато розмов точиться навколо бенчмарків – того, що Україна має зробити, щоб виконати проміжні результати та з часом закрити переговори по відповідних кластерах. Найчастіше ці дискусії зводяться до питання: які закони має ухвалити парламент та що має зробити Кабінет Міністрів.

Але підхід Європейського Союзу та Єврокомісії до оцінки країн не спирається лише на закони чи нормативну базу. Ухвалити закон – це не вся реформа. Як я часто кажу, схвалений закон – це приблизно 20% реформи. Так само і в євроінтеграції: якісне законодавство є важливим, але це лише частина шляху. Далі починається значно складніша робота – імплементація.

І коли ми говоримо про євроінтеграцію, не варто дивитися лише на центр і чекати, як саме він усе реалізує. Насправді впроваджувати ці зміни будемо ми всі – через щоденну практику, зокрема на рівні місцевого самоврядування.

Саме тому в межах цього дослідження ми робимо акцент на європейських стандартах і на тому, які їхні елементи вже присутні в українських містах, а де ще потрібно посилювати роботу.

Важливо, що ми дивимося не лише на формальну наявність документа – чи прийнятий він, – а й на те, як він працює на практиці. Нас цікавить, наскільки відповідні механізми стали чимось настільки звичним, що про це вже навіть не потрібно щоразу нагадувати.

В українських містах є те, чим можна пишатися – приклади, які варто показувати колегам у Європі. Десь наявні якісні етичні кодекси, десь добре працюють з антикорупційною політикою, прозоро звітують про використання бюджетних коштів чи ефективно комунікують з громадянами.

Але поки що не можна сказати, що все це є єдиною системою – часто лише сильні окремі елементи. Тому після презентації результатів дослідження особливо важливо говорити про те, як зробити ці практики системними.

Євроінтеграція – це не абстрактна історія про державу десь далеко. Для звичайного громадянина держава часто проявляється через будь-яку взаємодію з тим, що не є його приватним простором. І часто призмою стає саме контакт із місцевою владою.

Тому те, як працюють органи місцевого самоврядування, як вони взаємодіють з жителями, наскільки вони відкриті й наскільки в них продумані механізми, що дозволяють виявляти потенційні ризики, – усе це показує рівень нашої готовності.

Йдеться не лише про здатність євроінтегруватися, а й про те, наскільки якісно ми зможемо працювати з проєктами відбудови, з різними стейкхолдерами та з тими викликами, які вже стоять перед країною.

Це дослідження допомагає підсвітити і позитивні практики, і ті сфери, де нам усім ще потрібно попрацювати. Саме тому його можна сприймати як певну самооцінку. Адже багато з нас є жителями міст, і кожен так чи інакше оцінює, як працює самоврядування.

Transparency International Ukraine досліджує міста з 2017 року. Спершу ми аналізували рівень прозорості, а з часом – і підзвітності. Українські міста за цей час пройшли величезний шлях від того, де вони були, до того, де вони є зараз.

З минулого року ми перефокусували наше дослідження вже не просто на прозорість і підзвітність, а на їхній зв’язок із європейською інтеграцією. Бо, як показує практика, не всі міста ще до кінця усвідомлюють, що євроінтеграція – це і про них теж.

Місцеве самоврядування 2014 року і місцеве самоврядування 2026 року – це два різні рівні. Особливо це стало очевидним у 2022-му, коли в багатьох містах саме місцева влада, локальні ініціативи та громадяни разом давали першу відсіч росіянам.

Сьогодні важливо не знецінювати цей шлях. Але так само важливо чесно дивитися на те, де окремі добрі практики вже є, а де їх потрібно перетворити на систему. Бо місцеве самоврядування – це те, з чого якраз і складається держава.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine

 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Кількість постраждалих від ранішньої атаки в Одесі зросла з трьох до чотирьох людей й серед них — п’ятирічна дитина. 

Спочатку голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що постраждали троє чоловіків – 58, 62 та 66 років, трохи згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій в Одеській області повідомила про чотирьох постраждалих. 

Також, за даними ДСНС, на місці влучання загорілися 6 автобусів. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені ще  11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнала будівля місцевого санаторію.

За даними Генерального штабу Збройних сил України, починаючи з 18:00 12 липня й усю ніч 13 липня противник атакував Україну трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 та 134 ударними безпілотними літальними апаратами типу Shahed, Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу “Пародія”. За попередніми даними, станом на 9:30, протиповітряна оборона знешкодила три керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 123 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовані влучання шести ударних БпЛА на п’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях.

10:41 В поліції повідомили, що постраждалих щонайменше п’ятеро.

Одеса та Одеська область з вечора 12 липня перебувають під повітряними атаками з боку росіян, які використовують безпілотники та ракети. Також ввечері 12 липня безпілотник поцілив у дах багатоповерхівки в житловому масиві Райдужний, спричинивши пожежу. Інший безпілотник пошкодив дах будівельного супермаркету. Виникли пожежі, які наразі вже ліквідовані. Інформація щодо постраждалих уточнюється. Від ворожої атаки постраждав 51-річний чоловік. Його госпіталізували до лікарні. 

Напередодні також всю ніч російські окупанти тероризували Одеську область повітряними цілями. Внаслідок дронової атаки пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктурний об’єкт. В Одеському районі пошкоджено будівлі та обладнання на території інфраструктурного об’єкта. Постраждав і житловий сектор — ушкоджень зазнали два приватні будинки та три легкові автомобілі.

Кирило Бойко

Сьогодні, 21 червня, рятувальники комунальної установи «Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради» надали допомогу 24 людям, які під час купання опинилися у небезпечній ситуації.

Про це повідомили у пресслужбі Одеської міськради.

Відпочивальники запливали за хвилерізи, потрапляли під дію течії, і їх відносило у відкрите море. Матроси-рятувальники повертали людей у безпечну зону для купання.

Крім того, домедичну допомогу надали дівчині, яка втратила свідомість у пляжній роздягальні через тепловий удар, а також 17-річному хлопцю, який пошкодив руку.

Нагадаємо, на пляжах Одеси рятувальники повернули на берег 12 дорослих і двох дітей.