Росія застосовує модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Мілітарний.

Нова система

Як повідомляє “Мілітарний” за результатами аналізу оприлюднених фотографій, росіяни переробили носову частину “Герані-4 Сикер”. У ній встановили компактний оптичний модуль. Нова система дає змогу здійснювати донаведення на ціль під час зниження для атаки. Завдяки цьому дрон може точніше рухатися до цілі навіть після втрати зв’язку.

Крім того, на безпілотнику помітили додаткову фіксовану камеру. OSINT-дослідники ідентифікували її як китайську Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона потрібна для первинного огляду місцевості та ширшого бачення обстановки. Також є версія, що її можуть використовувати для виявлення дронів-перехоплювачів.

Небезпека для суден

Росія вже активно застосовує реактивні “Герані” під час атак. Зокрема, їх використовують проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі. Модернізація “Герані-4 Сикер” може посилити загрозу для Одещини. Оптичне наведення дозволяє апарату уточнювати напрямок польоту безпосередньо під час атаки. Це особливо важливо для ударів по цілях, які можуть змінювати своє положення.

За заявленими характеристиками, дальність польоту “Герані-4 Сикер” становить до 550 кілометрів. Крейсерська швидкість — близько 300 км/год, а маса бойової частини — 50 кілограмів.

Що відомо про “Герань-4”

Перше застосування реактивної “Герані-4” зафіксували на початку травня 2026 року. Тоді апарат потрапив у приціл українського дрона-перехоплювача. За даними ГУР, базова дрон має довжину близько 3,6 метра, розмах крила — 3,05 метра, а максимальна злітна маса може сягати 450 кілограмів. Стандартна бойова частина важить близько 50 кілограмів.

На різних зразках дрона виявили два типи китайських турбореактивних двигунів. Один із них має тягу близько 160 кгс, інший — близько 200 кгс. Потужніший двигун також використовують у реактивному дроні “Герань-5”.

Новий планер дозволяє “Герані-4” активно маневрувати на швидкості 300–400 км/год. Максимальна швидкість сягає 500 км/год, висота польоту — 5000 метрів, а дальність базової версії становить близько 450 кілометрів.

Висока швидкість таких дронів ускладнює їхнє перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

Росія нарощує удари

На початку червня 2026 року тодішній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що Росія планує суттєво збільшити застосування реактивних ударних безпілотників. Їхня частка в повітряних атаках може сягнути 50%. Від початку року до середини червня російські військові вже застосували 1400 реактивних дронів типів “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”. Для порівняння, за весь попередній рік зафіксували лише 180 таких безпілотників.

Модернізація “Герані-4 Сикер” свідчить про подальший розвиток цього типу озброєння. Росіяни встановили на дрон оптичну систему наведення, а самі реактивні безпілотники вже використовують під час атак на Одещину, зокрема проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює атаки на українські порти та дедалі частіше застосовує нові типи безпілотників. Через це морський експорт ускладнився, а кількість суден, які заходять до українських портів, тимчасово зменшилася. Водночас у Військово-морських силах наголошують, що ситуація не є безвихідною.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує атакувати Одесу та Одещину, використовуючи різні види озброєння та змінюючи маршрути ударів. Ворог намагається перевантажити українську ППО, виснажити її та знайти слабкі місця в системі захисту. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема в Чорному морі. Нові атаки можуть стати частиною тривалої боротьби за контроль над морською логістикою.

Сотні рідкісних рожевих фламінго залишаються на території Одещини. Цьогоріч птахи знову не змогли знайти спокійне місце для гніздування. Нині вони тримаються у малодоступній зоні Тузлівських лиманів. Відвідувати цю територію заборонено.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.

Фламінго ховаються

У Національному природному парку “Тузлівські лимани” зараз перебувають кілька сотень рожевих фламінго. Птахи тримаються переважно у заповідній зоні, куди немає доступу для відвідувачів. За словами еколога, фламінго цьогоріч знову не знайшли безпечного місця для створення колонії. Науковець пов’язує це з шумами війни, які лякають птахів.

“Зараз вже 2 серпня, а рожеві фламінго у 2026 воєнному році, як і у 2022, 2024, 2025 роках не змогли знайти спокійне місце для гніздування у Національному природному парку “Тузлівські лимани”. Вони лякаються шумів війни”, — зазначив Русєв.

На відео, яке оприлюднив науковець, видно рожевих птахів, що пересуваються мілководдям. Зняти їх вдалося здалеку, оскільки фламінго перебувають у недоступній для людей зоні. Русєв зазначив, що побачити цих птахів у Тузлівських лиманах ближче можна буде після завершення війни.

Коли фламінго гніздувалися

Рожеві фламінго вперше почали гніздуватися у “Тузлівських лиманах” у 2023 році. Тоді птахам вдалося вивести близько 200 пташенят. У 2024 році спроба виявилася невдалою. Близько 400 гнізд були зруйновані через вплив війни, тому пташенят того року не було.

У 2025 році фламінго знову намагалися створити колонії на різних лиманах Одещини. Однак і тоді успішно вивести потомство їм не вдалося. Навесні 2026 року зграя рідкісних птахів знову прилетіла до Тузлівських лиманів. Їх зафіксували на кордоні “Тузлівської Амазонії”. Тоді фламінго активно шукали місця для гніздування, і науковці сподівалися, що цього року їм нарешті пощастить.

Хто такі фламінго

Рожевий фламінго — великий водоплавний птах із довгими ногами та характерним зігнутим дзьобом. Свого забарвлення він набуває завдяки природним пігментам у їжі, зокрема водоростям і дрібним водним організмам.

Фламінго живуть колоніями та зазвичай обирають для гніздування мілководні водойми, де можуть залишатися подалі від хижаків і людей. Для успішного розмноження їм потрібні спокійні та безпечні умови. Тому постійні шуми, вибухи та інші наслідки війни можуть змусити птахів залишати місця, які вони раніше обирали для гніздування.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одеській області погіршується ситуація з водними ресурсами через критичне обміління Дністра. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на окремих ділянках річки рівень води опустився до найнижчих показників за весь час спостережень. Екологи попереджають, що це не тимчасове явище, а наслідок кліматичних змін, до яких Одесі доведеться адаптуватися.

Також Новини.LIVE писали, що затонуле біля Одеси судно GOLDEN LEO може стати джерелом тривалого забруднення Чорного моря. На борту можуть залишатися паливо та вантаж кукурудзи, які здатні впливати на екосистему навіть через тривалий час.

Росія змінила підхід до ударів по Україні та дедалі частіше робить ставку на масове застосування безпілотників. Однією з головних цілей залишаються судна, які заходять до портів Великої Одеси. Водночас російські війська продовжують використовувати й ракетоносії в Чорному морі.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Ставка на кількість

За словами Плетенчука, раніше Росія частіше використовувала балістичні ракети для ударів по Україні. Тепер окупанти значно активніше застосовують дрони, оскільки це дешевший спосіб завдавати масованих ударів.

“Зараз вони змінили тактику — це дрони. Це дешевше, це масовіше, і їхня відповідь лише одна — кількісний склад”, — зазначив речник ВМС ЗСУ.

Плетенчук додав, що Росія щодня використовує ударні безпілотники, зокрема дрони з реактивною тягою. Він назвав їх “ракетодронами” та зазначив, що вони становлять окрему загрозу.

Ціль — судна

За словами речника ВМС, однією з основних цілей російських атак є судна, які заходять до портів Великої Одеси. Росія намагається створювати загрозу для роботи портів і цивільного судноплавства.

“Фактично, основна ціль для них — це судна, які заходять у порти Великої Одеси, і так ці атаки відбуваються”, — сказав Плетенчук.

Він зазначив, що в Одесі постійно працюють над протидією таким атакам. Однак періодично російські удари все ж досягають цілей.

Росія повертає “Калібри”

Окремо Плетенчук звернув увагу на дії російських кораблів. За його словами, в останній день місяця Росія втретє поспіль застосувала носії крилатих ракет “Калібр” із пунктів базування.

“Втретє поспіль вони їх застосовують з пункту базування, що є небезпечним. Зокрема для них”, — зазначив речник.

Він додав, що не вважає ефективність цих крилатих ракет високою. Водночас їхнє застосування змушує українську протиповітряну оборону витрачати ресурси на відбиття атак.

Як повідомляли Новини.LIVE, РФ почала застосовувати модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує атакувати Одесу та Одещину, використовуючи різні види озброєння та змінюючи маршрути ударів. Ворог намагається перевантажити українську ППО, виснажити її та знайти слабкі місця в системі захисту. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема в Чорному морі. Нові атаки можуть стати частиною тривалої боротьби за контроль над морською логістикою.