Суспільство
Росія за час повномасштабної війни скоїла 868 злочинів проти журналістів і медіа
За три роки і дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Інститут масової інформації.
Протягом жовтня-листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення.
Менеджер із продажу Ligamedia, військовий Вадим Підлипенський загинув 25 жовтня 2025 року під час бойового завдання біля Лимана Донецької області. До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році.
Фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Костянтин Гузенко виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.
Військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI Антон Бондаренко зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що він загинув.
Тож, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
Крім того, за жовтень-листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа і журналістів. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж і редакцій медіа та юридичний тиск.
У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії.
Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”. Троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу, хоча мали чіткі позначення як представники медіа.
8 листопада російські військові вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до Костянтинівки. У машині перебували четверо людей – волонтери і двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом, в якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.
У центрі Чернігова внаслідок російського удару 29 жовтня зазнала пошкоджень телевежа. За повідомленням пресслужби Чернігівської міської ради, найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.
У Дніпрі внаслідок російської атаки пошкоджена телевежа. Не здійснювали мовлення місцеві ефірні канали та радіо.
У Нікополі Дніпропетровської області внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня зазнало пошкоджень приміщення редакції газети “Південна зоря”. З медійників ніхто не постраждав.
У Дніпрі вночі 15 листопада під час російської дронової атаки були пошкоджені приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибиті вікна, пошкоджені рами, меблі й частина офісного обладнання.
Увечері 17 листопада внаслідок російської масованої дронової атаки Дніпра була пошкоджена будівля регіональної редакції Суспільного.
Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” і “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні з серпня 2023 року.
Повний перелік порушень свободи слова опублікований за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув журналіст, співзасновник громадської організації “Україна без тортур”, військовослужбовець Олександр Гатіятуллін.
Суспільство
На Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
На Національному військовому меморіальному кладовищі встановлюватимуть кенотафи в пам’ять про полеглих захисників і захисниць.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” у Фейсбуці.
Зазначається, що “це простір пам’яті, куди родини, побратими і посестри зможуть приходити, щоб вшанувати героя у випадку, коли місце його поховання відсутнє або невідоме”.
Місце для розміщення кенотафа, намогильна споруда, а також її встановлення на Національному військовому кладовищі будуть безкоштовними.
Кенотаф може бути:
- намогильною спорудою – пам’ятник у вигляді хреста;
- намогильною спорудою – пам’ятник у вигляді плити;
- нішею в Колумбарній стіні.
Ініціювати встановлення кенотафа можуть: чоловік чи дружина, батьки, діти, брати, сестри, дідусь, бабуся, онуки або інші особи.
Звертатися із заявою й документами слід до держустанови “Національне військове меморіальне кладовище”, вказавши, що кенотаф полеглим захиснику чи захисниці не встановлено на інших кладовищах.
У випадку електронного звернення слід надати скан-копії документів.
До заяви в паперовій або електронній формі необхідно буде додати:
- документ особи, яка звернулася;
- свідоцтво про смерть загиблого;
- рішення суду про оголошення захисника чи захисниці померлим;
- документи, які підтверджують, що полеглий може бути похованим на НВМК;
- маючи статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни (накази, витяги з наказів Антитерористичного центру, Генштабу Збройних сил України чи інших держорганів).
Документи розглядатимуться упродовж 10 робочих днів після отримання відповіді від Міністерства внутрішніх справ про відсутність непогашеної судимості. У разі відмови – буде обґрунтоване пояснення. Допускається повторне звернення до установи “НВМК” після усунення причини відмови.
Для укладення договору на встановлення кенотафа заявнику (члену сім’ї або близькій особі) слід звернутися до ДУ “НВМК” із відповідною заявою й пакетом документів, що підтверджують статус загиблого захисника та наявність судового рішення про оголошення його померлим, разом з оригіналами цих документів для перевірки. Після перевірки документів та отримання позитивного рішення між державною установою і заявником укладається офіційний договір, у якому фіксується вид намогильної споруди (хрест, плита або ніша) та конкретне місце її розміщення на території кладовища.
Цей договір є підставою для безоплатного виготовлення й монтажу кенотафа силами держустанови за рахунок бюджетних коштів, а також гарантує право на подальше поховання останків героя у цьому ж місці у разі їх виявлення.
У держустанові “НВМК” зазначили, що коли тіло захисника або захисниці буде знайдено та повернуто, можливо буде:
— здійснити поховання труни з тілом героя на місці, де встановлений кенотаф;
— розмістити урну з прахом героя у відповідній Колумбарній ніші.
У разі скасування судового рішення про оголошення особи померлою або поховання тіла в іншому місці, кенотаф підлягає демонтажу.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, до кінця року Міністерство у справах ветеранів планує знайти п’ять пілотних ділянок для створення філій Національного військового меморіального кладовища та затвердити відповідну проєктно-кошторисну документацію.
Фото: facebook.com/nmmcua
Суспільство
Миколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
У Миколаїв у 2025 році залучили понад 2 млрд грн міжнародної допомоги.
Як повідомили Миколаївська міська рада, таку заяву зробив заступник міського голови Сергій Коренєв під час апаратної наради.
За його словами, місто отримало як фінансову, так і технічну підтримку від міжнародних партнерів.
Зокрема:
- фінансова допомога склала понад 308 млн грн;
- технічна допомога (обладнання) — більш ніж 1,6 млрд грн;
- грантові кошти — близько 250 млн грн.
Найбільші обсяги ресурсів спрямували на розвиток ключових сфер життєдіяльності міста.
Основні напрямки фінансування:
- енергетика та критична інфраструктура — близько 882 млн грн;
- транспорт і мобільність — майже 531 млн грн;
- водопостачання та водовідведення — близько 400 млн грн;
- освіта — 44 млн грн;
- соціальна сфера та житло — близько 10 млн грн;
- охорона здоров’я — 3,5 млн грн;
- інші напрямки — близько 7,5 млн грн.
У міській владі зазначають, що залучені ресурси дозволяють підтримувати стабільну роботу критичної інфраструктури та поступово відновлювати місто в умовах війни.
Як Інтент писав, Миколаїв отримає 40 трамвайних вагонів від шведського міста Гетеборг. Йдеться про трамваї моделі M29, які раніше використовували у міській транспортній системі Швеції.
Раніше Миколаїв отримав низку високотехнологічних пристроїв і обладнання для розвитку інфраструктури. Гуманітарна допомога надійшла від уряду США, і миколаївська влада прийняла зміни, які стосуються отримання міжнародної технічної допомоги.
У грудні 2024 року до Миколаєва надійшла нова партія обладнання для оснащення майбутнього заводу з перероблювання будівельного сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань, спричинених обстрілами з боку російських військ.
Також місто отримало нову техніку для відновлення водопостачання та ліквідації наслідків війни. Внаслідок постійних обстрілів від початку повномасштабного вторгнення була пошкоджена майже вся критична інфраструктура міста. Особливо постраждав водогін, який був зруйнований під час наступу в березні 2022 року, внаслідок чого понад 200 тисяч мешканців Миколаєва залишилися без централізованого водопостачання.
Суспільство
Учні Лиманського ліцею №1 вивчали сучасну медицину Одещини зсередини – Rayon.in.ua
У межах національного проєкту DECIDE школярі Лиманської громади отримали унікальну можливість познайомитися з роботою практикуючих лікарів та сучасним обладнанням у медичному центрі Пепеляшко «Me of Ukraine».
Під час весняних канікул для учнів 8-9-х класів КЗЗСО «Лиманський ліцей №1» була організована профорієнтаційна екскурсія. Захід відбувся в межах реалізації проєкту «Майбутнє, яке обираємо МИ: як громада підтримує вибір професії», що є частиною загальнонаціональної програми з пілотування системи професійної орієнтації дітей та підлітків. Про це йдеться в дописі ліцею.
Головною метою візиту стало наочне знайомство молоді з медичним фахом. Фахівці центру продемонстрували підліткам роботу сучасного обладнання та детально розповіли про різні напрями медичної діяльності — від тонкощів точної діагностики до складних процесів реабілітації пацієнтів.
Найбільше школярів вразила безпосередня можливість поспілкуватися з професіоналами, які щодня рятують життя та здоров’я людей. Практикуючі лікарі поділилися з учнями не лише професійними секретами, а й дали цінні поради щодо того, які якості необхідно розвивати в собі, аби стати успішним у медичній галузі.
«Такі заходи допомагають молоді зрозуміти, що медицина — це не лише висока відповідальність, а й сучасні технології, постійний рух вперед та безперервний інтелектуальний розвиток», — наголошують організатори екскурсії.
Керівництво та педагогічний колектив Лиманського ліцею №1 висловили щиру вдячність адміністрації та персоналу медичного центру «Me of Ukraine» за теплий прийом, змістовну подачу інформації та натхнення, яке допоможе багатьом випускникам остаточно визначитися з вибором майбутнього життєвого шляху.
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
