Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 23 березня, передає Укрінформ.

На Куп’янському напрямку ворог намагався просунутися в районі Загризового, проте був успішно зупинений українськими захисниками.

На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала шість разів поблизу Ямполівки та в напрямку Нового, дотепер тривають п’ять боєзіткнень.

На Сіверському напрямку з початку доби відбулося чотири штурми позицій українських оборонців поблизу Білогорівки, в напрямках Івано-Дар’ївки та Верхньокам’янського. Тривають два боєзіткнення.

На Краматорському напрямку триває бій поблизу Оріхово-Василівки.

На Торецькому напрямку загалом за сьогодні ворог атакував вісім разів неподалік Диліївки та Торецька, наразі точаться чотири бої.

На Покровському напрямку з початку доби загарбники здійснили 35 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Пантелеймонівка, Водяне Друге, Єлизаветівка, Лисівка, Андріївка, Котлине, Успенівка, Богданівка. Сили оборони стримують натиск ворога та відбили 29 атак, шість боєзіткнень досі тривають. Втрати ворога уточнюються.

Сьогодні на Новопавлівському напрямку ворог шість разів атакував поблизу населених пунктів Костянтинопіль та Розлив, один бій ще триває.

На Гуляйпільському напрямку ворог тричі отримав відсіч, намагаючись просунутись вперед поблизу Новополя та Новосілки. Некерованими ракетами були атаковані райони населених пунктів Гуляйполе, Новодарівка, Новосілка та Залізничне.

На Оріхівському напрямку авіаційного удару зазнав населений пункт Мала Токмачка.

На Харківському та Придніпровському напрямках ворог активних наступальних дій не проводив.

В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили чотири атаки російських загарбників, ще п’ять боїв продовжуються. Ворог завдав п’ять авіаційних ударів, скинувши при цьому п’ять КАБ, здійснив понад 181 обстріл, зокрема п’ять із реактивних систем залпового вогню.

На інших напрямках фронту ситуація суттєвих змін не зазнала.

“Від цинічних обстрілів з території Російської Федерації й надалі страждають прикордонні населені пункти, зокрема Михайлівське, Степок, Вишеньки, Біла Береза, Яструбщина, Кучерівка, Лугівка, Олександрівка та Порозок Сумської області. Авіаційних ударів зазнали Петрушівка, Краснопілля, Окіп, Тур’я, Угроїди, Новодмитрівка та Проходи”, – зазначили у Генштабі.

Як повідомляв Укрінформ, у Силах оборони розповіли про активність ворога на Торецькому та Часовоярівському напрямках.

Протиповітряна оборона впродовж тижня, з 17 березня по 23 березня, знищила понад 1115 повітряних цілей, випущених російськими загарбниками по території України.

13 лютого у Свято-Георгіївському храмі у Хмельницькому попрощалися з 22-річним прикордонником Сергієм Чумаком. З літа 2023 року його вважали безвісти зниклим. Тіло воїна повернули родині лише у грудні 2024 року.

Наречена загиблого Анастасія розповіла, що останнє повідомлення Сергія було адресоване їй.

“Він як відчував. Написав мені своє останнє повідомлення, що обов’язково повернеться з цього завдання, і ми обов’язково одразу одружимося, як він приїде у відпустку”, – каже дівчина.

Вона розповіла, що Сергій закінчив Національну академію державної прикордонної служби достроково у лютому 2023 року й одразу добровольцем пішов на фронт.

“Добровільно підписав рапорт про те, що він хоче служити в мобільному прикордонному загоні “Сталевий кордон”. Завжди був на позитиві, завжди хотів повернути свою домівку, він сам з Херсонської області, з міста Гола Пристань, яка зараз окупована. Він завжди посміхався, сподівався на краще, вірив, що Україна буде вільна. І навіть хлопці розповідали, що йдучи на останнє завдання, казав, що хто, як не ми, звільнимо нашу Україну”, – каже Анастасія.

Сергій навчався за спеціальністю “Психологія” і був патріотом, згадує його викладач Валентин Димський.

“Пам’ятаю Сергія, пам’ятаю їхню групу. Могли адаптуватися рік до своєї нової ролі офіцера-психолога. Вони поїхали безпосередньо туди, де ведуться бойові дії”, – говорить чоловік.

Він згадує, що Сергій обирав його керівником своїх курсових робіт.

“І зараз дуже важко відкривати комп’ютер і бачити папку з документами Сергія Чумака. Вони всі зберігаються. І просто на очах Сергій. Високий хлопчина, спокійний, врівноважений. Який був твердо впевнений у своєму майбутньому. І хотілося б не на похороні, а на весіллі у нього побувати. Водночас він був наполегливий, як і під час навчання, так і вийшло у бою. Йому потрібно було виконати завдання, і він пішов його виконувати”, – зазначив пан Валентин.

Прикордонник загинув 28 червня 2023 року поблизу населеного пункту Берхівка Бахмутського району.

“Коли Сергій був курсантом, я був начальником його курсу та першим командиром. Дуже світлою і доброю людиною він був. І офіцерам можна було брати з нього приклад, і курсантам. Загинув як справжній воїн, зі зброєю в руках. У останньому бою відмовлявся від евакуації. Він сам був командиром свого підрозділу, і мав можливість зберегти життя своїх людей, віддавши своє життя”, – зазначив офіцер Ігор Кацюба.

Як розповіла Елла Бессараб, мати побратима Сергія Чумака, у тому бою зникли безвісти 22 бійця. У грудні 2024 року росіяни віддали тіла загиблих. Сергія Чумака ідентифікували за ДНК- тестом.

“Ми, сім’ї, 18 місяців прожили сподіваннями. Їздили, шукали, всюди зверталися. З 22 військових лише два підтвердження ДНК”, – каже пані Елла.

У Сергія Чумака залишилася мати, батько та молодший брат.

Вічна пам’ять Герою!

Фото: Суспільне