Відбудова
Росіяни навмисно мінують цивільні об’єкти, щоб унеможливити відновлення територій
Від початку повномасштабної війни РФ проти України окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, що створює смертельну небезпеку для населення та унеможливлює відновлення територій.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця у Телеграмі.
“З лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 людей, з них 18 дітей, а ще 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення. Загалом на кінець 2024 року близько 139 000 км² території України вважаються потенційно забрудненими і потребують обстеження”, – заявив Лубінець.
Він нагадав, що через агресію РФ Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі.
“Окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, ліси, дороги, покинуту техніку та навіть дитячі іграшки. Це створює смертельну небезпеку для населення, унеможливлює відновлення зруйнованих територій та порушує базові права людини” – додав Лубінець.
Він нагадав, що підвищення обізнаності про мінну небезпеку рятує життя, та подякував всім, хто щодня працює над розмінуванням і допомагає громадам повернути безпечний простір.
Як повідомлялося, за даними рятувальників, на Київщині найбільш потенційно мінно небезпечними наразі залишаються три райони – Вишгородський, Броварський та Бучанський.
У Миколаєві відбувся форум «Український Південь тримає фронт: Стійкість. Відновлення. Майбутнє», який об’єднав 120 прифронтових громад з п’яти регіонів України.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У нашому сьогоднішньому форумі взяло участь понад 120 громад з п’яти прифронтових регіонів України – Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької та Харківської областей. Ми обговорювали, як можна, об’єднавши зусилля, вирішувати спільні для всіх нас проблеми, щоб наш голос був почутим, а також поділилися успішними кейсами своїх напрацювань», – сказав начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
На його думку, такі зібрання дуже важливі, щоб систематизувати проблеми і створити так звані точки росту в економіці України.
Своєю чергою міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич зазначив, що такі заходи дають змогу більше дізнатися одне про одного та запозичити ідеї, що сприятимуть поліпшенню життя громад.
«Я сьогодні з подивом дізнався, що, виявляється, є ще люди, які не знають, що Миколаїв вже 3,5 року живе без централізованого питного водопостачання», – зауважив Сєнкевич.
Міський голова Харкова Ігор Терехов сказав, що такі форуми дають більше можливостей для конструктивного діалогу з урядом.
«Зараз формується державний бюджет, і це важливо. Ми будемо наполягати, щоб там були відображені інтереси прифронтових громад. Ідеться про зменшення податків, збільшення зарплат учителям та медикам тощо. Також існують проблеми з будівництвом підземних шкіл, укриттів та інші, вирішити які можна лише коли буде плідна розмова з представниками центральної влади», – сказав Терехов.
Учасники форуму підтримали позицію щодо розробки державної програми економічної відбудови та формування нового вектора розвитку південних областей України. Її метою має бути перетворення Півдня на сильний конкурентоспроможний регіон шляхом втілення проєктів, спрямованих на модернізацію портів, річкових коридорів, «зелену» енергетику, запуск індустріальних парків та ІТ-хабів.
Було також сформовано низку питань до центральної влади щодо надання преференцій прифронтовим громадам. Зокрема, йдеться про податкову та кредитну політику, безпекові та інші питання.
Як повідомлялося, Асоціація прифронтових міст та громад звернулася до уряду з пропозиціями змін для посилення стійкості освіти, зокрема, з пропозицією виділити більше коштів на оплату праці вчителів та скасувати вимоги співфінансувати освітні проєкти.
У Львові розпочався четвертий українсько-польський Форум відбудови України «Інтеграція – Економіка – Партнерство».
Про це повідомила Львівська ОВА, передає Укрінформ.
«Сьогодні, 24 жовтня, у Львові відбувається IV Форум відбудови України — ПАІТ «Інтеграція – Економіка – Партнерство». Форум є циклічним заходом, завданням якого є розвиток польсько-української економічної співпраці, ділових контактів підприємців обох сторін, презентація потенціалу польських підприємств та посилення їхньої активності у процесі відновлення та модернізації України», – йдеться у повідомленні.
У заході беруть участь представники української та польської влади, бізнес-середовища обох країн, дипломати, експерти.
Учасники обговорюватимуть шляхи розвитку спільних інфраструктурних проєктів, питання підготовки кадрів, сучасні технології у будівництві та нові фінансові інструменти для відновлення України. Під час заходу відбудуться тематичні панелі, презентації міжнародних фінансових організацій і B2B зустрічі між представниками польського та українського бізнесу.
У Львові розпочався IV Форум відбудови України / Фото: ЛОДА
«Ми хочемо бачити Україну сильною, робимо для цього все, що в наших силах, і дуже цінуємо тих, хто поруч на цьому шляху. Важлива складова у цій роботі – програма Interreg NEXT «Польща–Україна 2021–2027», у межах якої вже вдалося реалізувати 26 проєктів на понад 970 млн грн. Впевнений, після цього форуму взаємовигідних ініціатив буде більше», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Організаторами форуму виступили Міністерство розвитку і технологій Республіки Польща, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Польська агенція інвестицій і торгівлі.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні за підтримки ПРООН відновлять понад 500 шкіл, дитсадків, лікарень та систем опалення.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою вдосконалюється механізм дистанційного обстеження знищеного житла на територіях активних та можливих бойових дій.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
Документ передбачає залучення Державного космічного агентства України до процесу отримання супутникових знімків, що можуть бути використані для підтвердження факту знищення житла.
Крім того, ухвалені зміни дозволяють залучати окремі підрозділи Збройних сил України до збору таких даних на відповідних територіях.
Водночас спрощено технічні вимоги до фото та відео, які можуть підтвердити факт знищення житла. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімум 3-х ракурсів під час фотофіксації зруйнованого об’єкта. Тепер достатньо загального ракурсу, який дозволяє оцінити ступінь пошкодження, а за потреби – додаткових знімків у кількості, достатній для підтвердження факту знищення.
У випадках, коли наявні фото-, відеоматеріали або супутникові знімки не повністю відповідають технічним вимогам, але в сукупності дають змогу встановити факт знищення майна, вони можуть бути використані для прийняття рішення про компенсацію.
«Ми розширюємо можливості для дистанційного обстеження в межах програми єВідновлення. Маємо забезпечити можливість для всіх, чиї домівки були знищені через російські обстріли, отримати компенсації. Комісії, які проводять такі обстеження отримають більше інструментів для обстеження, навіть у найскладніших умовах, коли доступ до зруйнованих будинків фізично неможливий», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Як повідомлялося, за програмою єВідновлення вже більш як 143 тис. сімей отримали компенсації за пошкоджене та знищене житло на загальну суму майже 50 млрд грн.
Завдяки механізму дистанційного обстеження вже по 650 заявам погоджено отримання компенсацій за знищене майно.
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрили виставку графіки Алли Горської та Віктора Зарецького
-
Одеса5 днів agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoексперти порівняли «особливі» смартфони і з’ясували, який краще
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення водопостачання в Одесі та області 14 жовтня: ремонтні роботи в мікрорайонах
-
Події1 тиждень agoУ Національному художньому музеї відкриється виставка до 150-річчя Олександра Мурашка
-
Політика1 тиждень agoНа «Рамштайні» обговорили створення «Стіни дронів» в Україні
-
Політика1 тиждень agoРакети більшої дальності для України сьогодні у Брюсселі не обговорюватимуться
-
Політика1 тиждень agoНорвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда