Відбудова
Росіяни навмисно мінують цивільні об’єкти, щоб унеможливити відновлення територій
Від початку повномасштабної війни РФ проти України окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, що створює смертельну небезпеку для населення та унеможливлює відновлення територій.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця у Телеграмі.
“З лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 людей, з них 18 дітей, а ще 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення. Загалом на кінець 2024 року близько 139 000 км² території України вважаються потенційно забрудненими і потребують обстеження”, – заявив Лубінець.
Він нагадав, що через агресію РФ Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі.
“Окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, ліси, дороги, покинуту техніку та навіть дитячі іграшки. Це створює смертельну небезпеку для населення, унеможливлює відновлення зруйнованих територій та порушує базові права людини” – додав Лубінець.
Він нагадав, що підвищення обізнаності про мінну небезпеку рятує життя, та подякував всім, хто щодня працює над розмінуванням і допомагає громадам повернути безпечний простір.
Як повідомлялося, за даними рятувальників, на Київщині найбільш потенційно мінно небезпечними наразі залишаються три райони – Вишгородський, Броварський та Бучанський.
У Міністерстві фінансів України відбулася робоча зустріч заступниці міністра Ольги Зикової з представниками Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), посольства ФРН в Україні та Німецького банку розвитку KfW; зокрема, йшлося про нові інструменти економічного відновлення.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.
З німецької сторони у зустрічі брали участь представники федерального уряду, посольства, а також голова представництва KfW в Україні Лоренц Гессне.
Як зазначається, посадовці зосередилися на розвитку українсько-німецької фінансової співпраці та нових інструментах підтримки економічного відновлення України.
“Німеччина залишається одним із ключових партнерів України: з лютого 2022 року наша держава отримала 1,6 млрд євро прямої бюджетної підтримки, з яких 1,3 млрд євро – у формі грантів. Крім того, в межах співпраці із KfW за цей період було залучено 84,56 млн євро для забезпечення відновлення пошкодженого електроенергетичного обладнання, відновлення систем водопостачання та водовідведення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб”, – наголосила Зикова.
Одна з нових спільних ініціатив – NDI4Ukraine (NDI4U) – спрямована на розвиток Національної установи розвитку України та посилення її спроможності реалізовувати фінансові програми підтримки економічного відновлення. Проєкт реалізується у межах Ukraine Investment Framework (UIF) і наразі перебуває на стадії погодження з Єврокомісією.
Зикова також подякувала німецькій стороні за реалізацію проєкту SME Resilience Facility обсягом 40,5 млн євро, підписаного під час Конференції з відновлення України у Римі у 2025 році.
Проєкт передбачає покращення доступу українських мікро-, малих і середніх підприємств, зокрема з деокупованих та постраждалих від війни територій, до фінансування через інструменти Національної установи розвитку.
Згідно з підписаною у листопаді 2025 року окремою угодою, НУР зможе отримати перший транш у 20 млн євро вже найближчим часом.
Як повідомлялось, із 1 січня 2026 року в Україні розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР) – державна фінансова інституція, створена на базі Фонду розвитку підприємництва. Її ключова місія – розширення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери.
Фото: Мінфін
Відбудова
Шмигаль обговорив із президенткою Бундестагу постачання обладнання для відновлення енергетики
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком провів зустріч із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Шмигаль у Телеграмі.
“Обговорили з пані Кльокнер постачання обладнання, необхідного для ремонтів енергооб’єктів. Зокрема, зі списаних німецький станцій. Запланована частина обладнання вже демонтована та підготовлена до відправки. Очікуємо на отримання його найближчим часом. А також розраховуємо на рішення щодо розбору й передачі устаткування з інших німецьких енергооб’єктів”, – повідомив Шмигаль.
Він також наголосив на пріоритетності отримання Україною кредиту від ЄС на суму 90 млрд євро. За словами Шмигаля, 5 млрд євро із цієї суми планується залучити на нагальні потреби в енергетиці у 2026 році.
Із початку повномасштабної війни Німеччина надала гуманітарної допомоги на суму 15,9 млн доларів, а внесок країни у Фонд підтримки енергетики України становить 552,4 млн євро.
Як повідомлялося, президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер уперше прибула з візитом до Києва.
Під час виступу у Верховній Раді вона запевнила, що, попри війну на Близькому Сході, Німеччина не випустить Україну зі свого поля зору та продовжить підтримку.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
Нестача азотних добрив у країні – новий виклик для аграріїв. Як у Вінниці переконали бізнес установлювати сонячні електростанції. Луганський український театр, тричі релокований, дивує київських глядачів.
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Події1 тиждень agoNetflix запускає грантову програму для українських кінематографістів
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»