Відбудова
Росіяни навмисно мінують цивільні об’єкти, щоб унеможливити відновлення територій
Від початку повномасштабної війни РФ проти України окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, що створює смертельну небезпеку для населення та унеможливлює відновлення територій.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця у Телеграмі.
“З лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 людей, з них 18 дітей, а ще 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення. Загалом на кінець 2024 року близько 139 000 км² території України вважаються потенційно забрудненими і потребують обстеження”, – заявив Лубінець.
Він нагадав, що через агресію РФ Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі.
“Окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, ліси, дороги, покинуту техніку та навіть дитячі іграшки. Це створює смертельну небезпеку для населення, унеможливлює відновлення зруйнованих територій та порушує базові права людини” – додав Лубінець.
Він нагадав, що підвищення обізнаності про мінну небезпеку рятує життя, та подякував всім, хто щодня працює над розмінуванням і допомагає громадам повернути безпечний простір.
Як повідомлялося, за даними рятувальників, на Київщині найбільш потенційно мінно небезпечними наразі залишаються три райони – Вишгородський, Броварський та Бучанський.
Уряд Сербії та Програма розвитку ООН підписали фінансову угоду на 2 млн євро для зміцнення стійкості енергетичного сектору України.
Про це йдеться в повідомленні ПРООН, передає Укрінформ.
Кошти спрямують на закупівлю та постачання високовольтних трансформаторів – критично важливого обладнання для відновлення потужностей із передачі електроенергії. Заходи реалізуються в межах Програми ПРООН із «зеленого» енергетичного відновлення.
ПРООН з посиланням на дані П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) зазначає, що загальні збитки енергосектору оцінюються у 88,2 млрд доларів США. З них близько 17,1 млрд доларів припадає на електроенергетичний підсектор, де найбільше постраждали об’єкти генерації та передачі електроенергії.
«Сербія солідарна з народом України, який постає перед безпрецедентними викликами у сфері енергетичної безпеки. Цей внесок є реальним підтвердженням нашої підтримки у відновленні життєво важливих послуг. Ми прагнемо, аби лікарні, школи та домівки залишалися зі світлом у ці складні часи», – сказав посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма додав, що високовольтні трансформатори є життєво необхідними для цілісності енергосистеми. «Відновлюючи цю спроможність, ми не лише задовольняємо нагальні потреби та готуємося до наступного опалювального сезону, а й закладаємо основу для сталого енергетичного майбутнього», – підкреслив він.
Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня Міністерство розвитку громад та територій спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) узгодили дорожню карту співпраці на 2026 рік щодо системного відновлення територій та посилення спроможності місцевого самоврядування.
Міністр зовнішньої торгівлі та міжнародного розвитку Нідерландів Сьорд Сьордсма заявив, що бізнес його країни зацікавлений вкладати в Україну, підтримуючи відновлення країни та відкриваючи нові можливості для співпраці.
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Нідерландські компанії дуже зацікавлені в інвестиціях в Україну, як зараз, так і в майбутньому, тим самим сприяючи відновленню та реконструкції країни. Водночас це створює бізнес-можливості для нідерландських компаній, що є вигідним для обох країн Нідерландів та України”, – сказав він.
Він також зауважив, що “наприклад, нідерландські компанії мають велику експертизу в таких галузях, як енергетика, охорона здоров’я та агропромисловий сектор. Це ті сфери, де потреби в Україні високі, і де Нідерланди можуть запропонувати додану вартість”.
За його словами, у бізнес-форумі в рамках “Львівської конференції” у нідерландському місті Бреда були представлені 80 компаній з України та Нідерландів.
“Загалом в бізнес-форумі взяли участь 80 компаній з України та Нідерландів: 47 нідерландських компаній і 33 українські. Ці компанії активно працюють у різних сферах, зокрема в енергетиці, циркулярному будівництві та агропромисловому секторі”, – розповів він.
Міністр підкреслив, що проведення “Львівської конференції” в Бреді сприяє поглибленню двосторонніх відносин.
За його словами, “партнерство не лише спрямоване на надання підтримки в часи кризи, але й відкриває можливості для довгострокового співробітництва. Пріоритетами конференції є сталий процес відновлення, енергетична та аграрна трансформація, зміцнення соціальної інфраструктури та посилення верховенства права”.
Він також назвав бізнес-форум “ще одним конкретним кроком для полегшення співпраці між компаніями обох країн. Подія дозволила компаніям обговорити бізнес-можливості в Україні, знизити потенційні ризики для ведення бізнесу та подолати бар’єри, які заважають інвестиціям, зокрема в пріоритетних секторах, таких як охорона здоров’я, енергетика, агропродовольча галузь та водопостачання”.
Сьордсма зазначив, що під час бізнес-форуму вдалося провести понад 100 індивідуальних зустрічей між компаніями обох країн та що захід сприяв поглибленню співпраці приватного сектору.
“Більше того, подія стимулювала ширшу співпрацю між приватними секторами, що підтверджується підписанням Меморандуму про співпрацю між портами Роттердама та Одеси для сприяння обміну знаннями та експертизою”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, 30 березня порти Одеси та Роттердама підписали меморандум про співпрацю.
Фото: Ministerie van Buitenlandse Zaken
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови.
Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.
Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.
«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.
За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.
«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Політика1 тиждень agoУкраїна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Події1 тиждень agoВ Одесі пошкоджена пам’ятка архітектури на Французькому бульварі