На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спрямує понад 22 мільйона доларів.

Як передає Укрінформ з посиланням на Миколаївську міську раду, про це йшлося під час щорічного засідання Ради проєкту “Стратегічне партнерство для Миколаєва”, у якій взяли участь представники Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Офісу посольства Королівства Данія в Миколаєві, міської та обласної влади.

“Загалом на відбудову та розвиток Миколаївщини в 2027 році буде спрямовано 22,34 мільйона доларів із загального бюджету проєкту в 35,93 мільйона доларів США”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема це стосується відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури, підтримки медичних закладів, професійного навчання та стимулювання місцевого бізнесу.

Зазначається також, що представники ПРООН та Уряду Данії презентували звіт щодо виконання програми відновлення, в межах якої місто Миколаїв отримає пряму підтримку для посилення своєї безпекової, соціальної та освітньої інфраструктури.

Читайте також: У Миколаєві відкрився Південний медіахаб для висвітлення питань відбудови та енергоефективності

Ключовим досягненням для міста стало оснащення Миколаївського Ситуаційного центру сучасною ІТ-інфраструктурою та обладнанням, що дозволяє управляти інформацією в реальному часі й оперативно координувати дії під час надзвичайних ситуацій. Серед пілотних проєктів міста визначено реконструкцію Палацу учнівської творчості з бюджетом у 210 тисяч доларів.

Міський голова Олександр Сєнкевич подякував партнерам за підтримку та плідну роботу:

«Ми щиро вдячні народу та Уряду Данії, а також команді ПРООН за послідовну підтримку й реалізацію важливих для Миколаєва ініціатив. Сьогодні планувати майбутнє складно, але завдяки нашій співпраці ми втілюємо в життя проєкти, необхідні для безпеки та комфорту містян. Переконаний, що навіть у ці непрості часи ми можемо черпати досвід і перетворювати виклики на нові можливості для розвитку».

Як повідомлялося, Данія надає 45 мільйонів данських крон (понад 6 мільйонів євро), щоб допомогти українським ветеранам повернутися до цивільного життя та роботи.

Фото: Миколаївська міськрада

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

“У Києві відкрили національну лабораторію з обладнанням для трансмісійної електронної мікроскопії. Вона дає змогу з високою точністю виявляти азбест у матеріалах і відходах руйнувань, зокрема найтонші волокна, які неможливо розгледіти оптичною мікроскопією”- написав він.

За його словами, на першому етапі лабораторія досліджуватиме матеріали з проєктів ПРООН з управління відходами руйнувань. Під час вивезення понад 1 млн тонн завалів у восьми областях ПРООН уже безпечно відокремила понад 3 570 тонн небезпечних відходів, зокрема азбестовмісних. Результати аналізів визначатимуть захист працівників, поводження з відходами та можливість повторного використання матеріалів у відбудові.

Ляшко зауважив, що це також й крок до європейських вимог. Директива Європейського Союзу 2023/2668 знизила допустиму межу азбесту в повітрі робочої зони вдесятеро, до 0,01 волокна на см³, а з 21 грудня 2029 року країни ЄС мають вимірювати його методом електронної мікроскопії.

За словами міністра охорони здоров’я, Україна формує цю спроможність заздалегідь. Наступні кроки: акредитація за ISO/IEC 17025 і навчання українських фахівців.

Також міністр охорони здоров’я зазначив, що за оцінкою RDNA5, станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду України пошкоджено або зруйновано внаслідок російських атак. Це зачепило понад 3 млн домогосподарств.

Він зауважив, що частина цих будівель зведена до того, як в Україні заборонили азбест (це сталося у жовтні 2023 року), і може містити азбестовмісні матеріали, зокрема шифер і теплоізоляцію. Під час руйнування та розбору завалів їхні волокна потрапляють у повітря. За оцінками ВООЗ і Міжнародної організації праці, професійний вплив азбесту щороку забирає у світі понад 200 тисяч життів. Це понад 70% усіх смертей від онкологічних захворювань, пов’язаних із роботою.

Він зазначив, лабораторію відкрили для того, щоб досліджувати завали на наявність азбесту.

Також міністр охорони здоров’я висловив подяку Уряду Японії за фінансову підтримку, ПРООН в Україні за реалізацію проєкту, українським фахівцям за впровадження міжнародних стандартів.

У Міністерстві економіки та довкілля зазначили, що Національна лабораторія з виявлення азбесту створена Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки уряду Японії; її оснащено комплексом обладнання для трансмісійної електронної мікроскопії.

“Обладнання дозволяє досліджувати морфологію, структуру й елементний склад окремих волокон та забезпечує високоточну ідентифікацію азбесту, зокрема дуже тонких волокон, які складно або неможливо виявити за допомогою оптичної мікроскопії”, – йдеться у повідомленні.

Мінекономіки та ПРООН спільно працюють над удосконаленням системи управління відходами руйнувань й упровадженням екологічно безпечних підходів до відновлення. У межах цієї співпраці вже розроблено національні стандарти щодо відбору проб, виявлення азбесту та моніторингу його вмісту в повітрі. Також розпочато роботу над новими стандартами у сфері циркулярного будівництва.

«Значна частина відходів руйнувань може бути перероблена та повторно використана для відбудови. Однак для цього необхідно забезпечити належне сортування та перевірку матеріалів на вміст небезпечних речовин. Нова лабораторія допоможе створити умови для безпечного використання вторинних матеріалів у будівництві, сприяючи розвитку циркулярної економіки та водночас захищаючи здоров’я людей і довкілля», – зазначила заступниця міністра економіки Олена Крамаренко.

Після офіційного відкриття лабораторія готуватиметься до акредитації за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025, а ПРООН організує навчання для її фахівців.

Спершу лабораторія досліджуватиме матеріали, відібрані в межах проєктів ПРООН, що допоможе безпечно відокремлювати азбестовмісні матеріали та визначати фракції, придатні до переробки.

Як повідомляв Укрінформ, протягом останнього місяця Росія почала частіше атакувати фармацевтичні склади, виробничі потужності та об’єкти зберігання критично важливих ліків, намагаючись ускладнити українцям доступ до необхідних препаратів та лікування.

У Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 4 480 багатоквартирних будинків, із 205 найпошкодженіших будинків місто відновило 64.