Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів, передає Укрінформ.

Як підкреслили у Мінфіні, LDFF мобілізовуватиме фінансування для пріоритетних напрямів, зокрема, енергетики, довкілля, розвитку малих і середніх підприємств, а також муніципальної інфраструктури.

За словами заступниці міністра Ольги Зикової, нова платформа є масштабованою, її можна інтегрувати з програмами донорів та ініціативами міжнародних фінансових інституцій. Мінфін розглядає LDFF як частину переходу України від моделі відновлення, що фінансується переважно міжнародною допомогою, до моделі, дедалі більше орієнтованої на інвестиції.

Завдяки інструментам зниження ризиків та змішаному фінансуванню LDFF допоможе перетворювати першочергові об’єкти відбудови на вигідні інвестиції. Це дозволить залучити кошти від українських банків, міжнародних організацій та іноземного бізнесу.

Наразі потреби України у відновленні до 2035 року оцінюються у понад пів трильйона доларів США, тоді як обсяг державних фінансових ресурсів є недостатнім для подолання викликів такого масштабу. Платформа LDFF спрямована на вирішення цієї проблеми, адже дозволить усунути прогалини у використанні кредитних і грантових ресурсів та посилити спроможності на місцевому рівні.

Запуск LDFF також відбувся в контексті оновлення мандату Національної установи розвитку, раніше відомої як Фонд розвитку підприємництва. Після законодавчих змін установа працюватиме як інституція фінансування розвитку, залучатиме міжнародний капітал і підтримуватиме рух України до членства в ЄС.

Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 млн т завалів, утворених внаслідок руйнувань. ПРООН підтримала зусилля з раннього відновлення у 26 громадах, що постраждали від війни: у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.

Фото: Мінфін

Про це під час презентації П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.

«Порівняно з RDNA4, потреби на відбудову за рік зросли на 12,2 %. Найбільше у Донецькій, Харківській, Запорізькій, Київській, Луганській та Херсонській областях. Водночас вже профінансовано щонайменше 20,3 млрд доларів – 3,5% від загального обсягу потреб, переважно у секторах житла, освіти, транспорту, бізнесу та сільського господарства», – зазначив Соболев.

Згідно з оцінкою RDNA5, станом на 31 грудня 2025 року потреби України у відновленні та реконструкції становлять понад 587,7 млрд дол. США на найближчі десять років. Загальний обсяг прямих пошкоджень оцінюється у 195,1 млрд дол. США, економічних та соціальних збитків – 666,7 млрд дол.

Найбільші потреби у відбудові та відновленні припадають на транспортний сектор – 96,3 млрд дол. США (16,4%), енергетику – 90,6 млрд дол. (15,4%), житловий сектор – 89,8 млрд дол. (15,3%), а також торгівлю та промисловість – 63,3 млрд дол. (10,8%).

Під час дискусії міністр наголосив, що повоєнна відбудова не передбачає повернення до довоєнної моделі економіки.

«Разом зі Світовим банком ми розробили модель «Економіка майбутнього», яка передбачає подвоєння ВВП за десять років. Це нові робочі місця, повернення вимушених мігрантів, зростання доходів і податкова база, що здатна підтримувати сучасну армію та державу без постійної залежності від донорів. І не лише наша економічна мета, а й стратегія безпеки та захисту від нової агресії», – додав Олексій Соболев.

Він також окреслив роль України для Європи, зокрема у сфері безпеки, енергетики та критичних копалин. За словами міністра, Україна має найбільші збройні сили в Європі, потужну оборонно-промислову базу та одну з найрозвиненіших екосистем виробництва безпілотників.

Крім того, держава має значний потенціал у сфері сонячної та вітрової енергетики, а також запаси критичних копалин, важливих для ресурсної безпеки Європи.

Як повідомлялось, оцінка RDNA5 (Rapid Damage and Needs Assessment) проводиться Світовим банком, Урядом України, Європейським Союзом та ООН. Звіт базується на попередніх спільних оцінках та враховує додаткові аналітичні дослідження. Він включає підхід «відбудувати краще» (BBB) та принципи зеленої, стійкої й інклюзивної реконструкції. RDNA5 аналізує вплив війни на вразливі групи (переміщені особи, ветерани, особи з інвалідністю тощо) та визначає короткострокові пріоритети відновлення на 2026 рік.

Фото: Мінекономіки

Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.

«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.

Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.

В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.

У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.

Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.

Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.

Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.

Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.

Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.

Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.

Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.

Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.

Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.