Відбудова
Росіяни навмисно мінують цивільні об’єкти, щоб унеможливити відновлення територій
Від початку повномасштабної війни РФ проти України окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, що створює смертельну небезпеку для населення та унеможливлює відновлення територій.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця у Телеграмі.
“З лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 людей, з них 18 дітей, а ще 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення. Загалом на кінець 2024 року близько 139 000 км² території України вважаються потенційно забрудненими і потребують обстеження”, – заявив Лубінець.
Він нагадав, що через агресію РФ Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі.
“Окупанти навмисно мінують цивільні об’єкти, ліси, дороги, покинуту техніку та навіть дитячі іграшки. Це створює смертельну небезпеку для населення, унеможливлює відновлення зруйнованих територій та порушує базові права людини” – додав Лубінець.
Він нагадав, що підвищення обізнаності про мінну небезпеку рятує життя, та подякував всім, хто щодня працює над розмінуванням і допомагає громадам повернути безпечний простір.
Як повідомлялося, за даними рятувальників, на Київщині найбільш потенційно мінно небезпечними наразі залишаються три райони – Вишгородський, Броварський та Бучанський.
У Києві цього року на ремонт укриттів і сховищ передбачили більш як 1,1 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Київ робить усе можливе, щоб збільшити кількість укриттів і сховищ. Так, у місті тривають ремонти наявних укриттів та облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей. Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже 3 тис. захисних споруд», – ідеться у повідомленні.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, «цьогоріч на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 млрд грн. Кошти спрямовують районним в місті Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту».
«За 2022–2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт і належне оснащення цих об’єктів. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами. Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками», – зазначив Пантелеєв.
Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах жителі можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах.
«Вони досить місткі та оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності», – зауважив заступник голови КМДА.
Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста – в застосунку «Київ Цифровий» у розділі «міські сервіси – мапа стійкості», а також на Офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.
Як повідомляв Укрінформ, речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп заявила, що у Києві є дефіцит споруд цивільного захисту на окремих житлових масивах лівого берега.
Фото Укрінформу можна купити тут
У сучасному лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ «Охматдит» в Києві змонтували дві гібридні фотоелектричні станції.
Джерело
Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.
За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.
До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.
“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї