Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.

Участь Росії у Венеційській бієнале 2026 року продовжує викликати тертя між італійськими інституціями та Брюсселем, а також глибокі розбіжності в уряді Джорджи Мелоні, пише видання.

В останні тижні група депутатів Європарламенту закликала Європейську комісію вжити термінових заходів проти відкриття російського павільйону, який залишався закритим із 2022 року. Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф «рішуче засудили» рішення керівництва бієнале у записці, опублікованій 10 березня.

Як повідомляють італійські ЗМІ, у листі, надісланому в п’ятницю Виконавчим агентством з питань освіти та культури (EACEA) президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко, йдеться про те, що Європейська комісія розпочала процедуру заморожування або скасування фінансування, виділеного культурній установі.

Єврокомісія дала організації 30 днів для уточнення своєї позиції. Якщо змін не відбудеться, Бієнале ризикує втратити грант у розмірі 2 мільйонів євро, виділений до 2028 року.

Участь Росії у 61-й Міжнародній художній виставці, відкриття якої заплановано на 9 травня, вважається порушенням санкцій, пов’язаних із вторгненням в Україну. Уряд України та 22 інші країни ЄС вже висловили протест проти відкриття павільйону.

Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловив своє несхвалення, відмовившись від відвідування Центрального павільйону на користь візиту до Львова, міста, яке постраждало від російських ударів.

З іншого боку, віцепрем’єр Маттео Сальвіні висловив рішучу незгоду з лінією Брюсселя, не заперечуючи проти участі Росії.

Президент регіону Венето Альберто Стефані назвав позицію ЄС «неприйнятною». За словами Стефані, мистецтво має «сприяти моментам культурної конфронтації, які можуть стати можливостями для наведення мостів, особливо коли офіційна дипломатія намагається знайти рішення».

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти п’яти російських діячів культури, пов’язаних з Венеційським павільйоном, звинувачених у «виправданні агресії та поширенні пропаганди».

Серед тих, хто потрапив під санкції, – Анастасія Карнєєва, комісарка павільйону та дочка заступника генерального директора «Ростеха»; Михаїл Швидкой, спеціальний представник з питань культурного співробітництва, звинувачений у бажанні використати Бієнале, щоб показати, що російська культура не є ізольованою; Валерія Олійник та Артем Ніколаєв, яких санкціонували за поїздку до окупованого Криму; Ілля Татаков, звинувачений в участі у зйомках пропагандистського фільму в Донецькій області.

Санкції включають економічні обмеження, заборону на в’їзд до України, а також припинення культурного обміну та наукової співпраці.

Фото: freepik.com

На цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», який пройде у Відні у середині травня, будуть дозволені лише вогнестійкі прапори. Окрім квитків, шанувальникам також треба буде пред’явити сертифікати на прапори.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

“Конкурс об’єднує ілюстраторів з різних країн і на різних етапах кар’єри, створюючи простір для творчого обміну, експерименту та професійної видимості. Розроблений за підтримки міжнародних і інституційних партнерів, PIC дотримується високих професійних стандартів, залишаючись водночас відкритим і доступним”, – зазначають організатори.

Партнери конкурсу – Книжковий Арсенал, Goethe-Institut в Україні та Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.

До участі запрошують ілюстраторів віком від 18 років.

Конкурс має три категорії:

Студентська номінація – відкрита для студентів мистецьких, дизайнерських та ілюстраторських навчальних закладів з усього світу.

Учасники можуть подати один книжковий проєкт або серію до трьох ілюстрацій, виконаних у будь-якій техніці, жанрі чи стилі. Водночас до участі приймають лише ілюстрації – обкладинки та роботи з текстом не розглядають. Усі заявки мають бути оригінальними роботами, створеними у 2024–2026 роках. Організатори зазначають, що ця категорія покликана підтримати молодих ілюстраторів і дати їм можливість отримати міжнародне визнання.

Номінація “Книжкова дитяча ілюстрація” відкрита для молодих і професійних ілюстраторів від 18 років. У цій категорії можна подати один проєкт, що включає максимум три ілюстрації, створені у 2024-2026 роках.

Роботи можуть бути як опублікованими, так і неопублікованими, але, як і у студентській категорії, на конкурс приймають лише ілюстрації без тексту й без обкладинок. Ця номінація зосереджена на візуальному сторітелінгу для юної авдиторії. Серед критеріїв оцінювання – оригінальність, концептуальна цілісність, технічна майстерність, робота з кольором і композицією, а також здатність передавати історію, настрій або характер і залучати уяву та емоції дитячої авдиторії.

Спеціальна тема цього року пов’язана з фокус-темою XIV Книжкового Арсеналу – “Нести свою свободу”.

Учасникам пропонують осмислити свободу як внутрішній досвід людини – вибір, відповідальність і силу, що залишаються з нею навіть за обмежувальних обставин. Ілюстрації можуть звертатися до тем гідності, стійкості, внутрішньої незалежності, крихкості свободи та зусиль, яких потребує її збереження. Політичні ілюстрації та роботи із прямими політичними висловлюваннями в цій категорії не розглядатимуть.

Відбір у цій категорії здійснюватиме кураторська група Pictoric для виставки на Книжковому Арсеналі 2026. Куратори оцінюватимуть оригінальність, концептуальну цілісність, виразність композиції та кольору, а також здатність роботи розповісти історію через образ і викликати емоційний відгук.

До міжнародного журі конкурсу увійшли: художниця і принтмейкерка Катрін Штанґль; артдиректорка і видавчиня Флора Петьовська; засновники артстудії “Аґрафка” Романа Романишин та Андрій Лесів; ілюстраторка Анна Сарвіра та польська ілюстраторка Ґозя Герба.

Роботи прийматимуть до 2 травня.

Клуб ілюстраторів Pictoric – це співтовариство ілюстраторів, дизайнерів-графіків і художників. Мета його створення – реалізація спільних цікавих проєктів і популяризація якісної сучасної ілюстрації в Україні та за кордоном, на міжнародних фестивалях та виставках, а також ведення просвітницької діяльності.

Як повідомляв Укрінформ, програма House of Europe оприлюднила перший короткий список нової премії House of Europe Award, у номінації “Найкраще перекладне видання” до короткого списку увійшли шість книжок.

Фото із сайту: pictoric.com.ua