Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Посольство Литви в Києві продовжуватиме роботу, незважаючи на погрози РФ щодо посилення ударів по столиці України.
Як повідомляє LRT, про це йдеться у заяві МЗС Литви, передає Укрінформ.
Міністерство закордонних справ Литви заявило, що посольство вживає необхідних захисних заходів для персоналу, а також має плани реагування на потенційні загрози безпеці.
Литва разом з Європейською службою зовнішніх дій та іншими державами-членами ЄС «одностайно та категорично» відкинула російські погрози, спрямовані проти мешканців Києва та іноземних дипломатів, які там працюють, наголошує МЗС.
У вівторок Литва вручила представнику російського посольства у Вільнюсі офіційну дипломатичну ноту, в якій зазначила, що відкидає погрози РФ застосувати силу проти України та розглядає їх як порушення Статуту ООН.
За інформацією міністерства, російських дипломатів також викликали або викличуть до МЗС і в інших країнах ЄС.
Як повідомлялося, раніше МЗС РФ закликало іноземних громадян залишити Київ та уникати військових та урядових об’єктів, попереджаючи про заплановані «систематичні удари» по українській столиці.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що «погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій – це не показник сили, а прояв відчаю», і заявила, що дипломати Європейського Союзу продовжать роботу у Києві.
Міністерство закордонних справ Німеччини викликало посла РФ у Берліні через російські масовані удари по цивільній інфраструктурі України та спроби залякування іноземних дипломатичних місій у Києві.
МЗС Польщі застерегло РФ, що будь-який удар по польських дипломатичних і консульських представництвах вважатиме навмисним та цілеспрямованим.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 27 травня, візьме участь у неформальному засіданні міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол, Республіка Кіпр.
Денис П’ятигорець, якого Центральна виборча комісія визнала обраним народним депутатом від партії «Європейська солідарність», відмовився від мандата.
Відповідну заяву він оприлюднив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
П’ятигорець зазначив, що вже тривалий час не займається політичною діяльністю, наразі зосереджений на бізнесі та волонтерських зборах для ЗСУ, тому прийняв рішення не йти до Верховної Ради.
“Я офіційно заявляю, що я, Денис П’ятигорець, відмовляюсь бути народним депутатом. Найближчим часом прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву”, – наголосив він.
Як повідомлялося, ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, який помер 18 травня.
П’ятигорець – колишній помічник народного депутата Степана Івахіва, був заступником голови Волинської ОДА. Родом із Запоріжжя.
Фото із соціальних мереж
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика7 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину