Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила колишня заступниця директора з питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО та експосадовиця Єврокомісії Ґерлінде Нігус.

“Я є рішучою прихильницею пропозиції Єврокомісії щодо так званого “зворотного розширення”. Це означає погодитися в принципі, що країна – Україна, а також інші кандидати – стає членом ЄС і потім поступово інтегрується, крок за кроком отримуючи права й обов’язки”, – зазначила Нігус..

За словами експертки, ключовим тут є те, що Україну “було міцно закріплено в європейській родині”, оскільки затягування процесу створює ризики втручання з боку Росії.

“Тому необхідно просувати цей геостратегічний підхід і переконувати скептичні держави-члени, що це відповідає їхнім власним інтересам. Якщо ми втратимо цю можливість, ціна, яку заплатять європейці колективно, буде історичною”, – переконана Нігус.

На її переконання, у випадку застосування моделі “зворотного розширення” Україна могла б досить швидко приєднатися до Євросоюзу.

“Якщо застосувати модель “зворотного розширення”, строки можуть бути відносно короткими. Я знаю, що ваш Президент згадував 2027 рік – і за цієї моделі це може бути досяжним”, – наголосила експертка.

Коментуючи питання реформи голосування в ЄС, Нігус вказала на те, що “ці дискусії тривають роками, якщо не десятиліттями”. “Існує широке розуміння проблеми: одностайність у зовнішній, безпековій та оборонній політиці є перешкодою. Однак реальний прогрес у запровадженні голосування кваліфікованою більшістю є дуже обмеженим”, – підкреслила вона.

З огляду на це експертка підтримала ідею активнішого використання “коаліцій охочих”: “Саме тому я вважаю, що як частина ширшого рішення потрібно більше спиратися на “коаліції охочих” і діяти поза інституційними рамками НАТО та ЄС, якщо ті не здатні провести необхідні реформи. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час. Такі коаліції можуть виключати постійних “блокувальників”, тобто “троянських коней” Росії – на сьогодні передусім Угорщину і дедалі більше Словаччину”.

На її переконання, принаймні на перехідний період “це було б більш орієнтованим на результат рішенням”. “Крім того, така коаліція вже могла б включати Україну як одну з найсильніших армій Європи, перевірену роками війни проти Росії. Європейці мають значний інтерес до інтеграції України у свої оборонні та безпекові плани і структури, і такі коаліції є практичним способом це зробити”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що до 2027 року Україна технічно буде готова до вступу в Європейський Союз, проте деякі члени ЄС досі блокують відкриття переговорних кластерів.

Фото надане Ґерліндою Нігус

У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ Групи семи та України.

Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Фейсбуці.

«Разом із міністром оборони Литви Робертасом Каунасом відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо. Показали, як працюють наші рішення в бойових умовах і як технології покращують ефективність ППО», – повідомив Федоров.

Він зазначив, що Україна будує багаторівневу систему «малої» ППО – з поєднанням різних типів засобів. Це дає результат і формує унікальний досвід, якого сьогодні немає в жодної країни світу.

За словами міністра, литовським партнерам продемонстрували роботу автономних зенітних турелей зі штучним інтелектом, які уражають ракети й ударні дрони, а також дронів-перехоплювачів як ключового елемента ешелонованої ППО. Литовська делегація на власні очі побачила, як мобільні вогневі групи знищують повітряні цілі в реальному часі.

«У лютому дронами-перехоплювачами збили рекордну кількість – 10 000+ ворожих БпЛА літакового типу, зокрема Shahed і Гербера», – повідомив міністр, додавши, що завдання Сил оборони наразі – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.

Окремо сторони обговорили підтримку оборонних стартапів. Зокрема, розглядається запуск спільного проєкту в межах Brave1 для українських і литовських компаній. Фокус – рішення для захисту неба.

Серед пріоритетів двосторонньої співпраці – виробництво українських дронів, постачання артилерійських боєприпасів підвищеної дальності, продовження програми PURL.

Федоров подякував Литві за системну підтримку України – зокрема, за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на безпекову допомогу та активну участь у міжнародних ініціативах.

Як повідомляв Укрінформ, Литва виділила €10 мільйонів добровільного фінансування на користь програми ЄС із фінансової підтримки України – Ukraine Facility.

Фото ілюстративне: Повітряні сили ЗСУ