Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Україна започатковує окремий парламентський діалог з Андським регіоном та домовляється про системнішу співпрацю з Андським парламентом.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.
Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.
Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.
«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.
Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.
Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.
Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».
«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Вищий антикорупційний суд продовжить підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко 9 жовтня.
Про це оголосив суддя Олег Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наступне засідання у нас 9 жовтня о 12 годині. Надалі графік засідань: 26 (жовтня) з 13 години і 29 (жовтня) на 10 годину. Потім – 13 листопада на 10 годину і 18 листопада на 11 годину», – зазначив Ткаченко.
Сьогодні на засіданні виступив представник Державної митної служби Андрій Борщ, який прокоментував деякі клопотання сторони захисту щодо отримання тимчасового доступу до певних документів. Відповідаючи на запитання судді, він заявив, що не може стверджувати, чи є у базі ДМС “те, що хоче пошукати захист” депутатки.
Сама ж Тимошенко пояснила, що сторону захисту цікавлять документи щодо ввезення на територію України трьох програмних комплексів. За її словами, експерт у своєму висновку надала інформацію про застосування трьох програмних продуктів під час проведення експертиз у справі.
«Запитувані документи можуть дозволити встановити походження відповідних засобів, дату ввезення постачальника та одержувачів. Ці відомості можна буде зіставити з інформацією експертної установи. Якщо виявляться розбіжності, вони підлягатимуть перевірці під час судового розгляду», – заявила фігурантка.
На запитання судді про те, яке це має значення для кримінального провадження, депутатка відповіла, що вона хоче довести на кожному документі, що аудіозапис, який фігурує у її справі, сфальшований і «як наслідок – у них (правоохоронців – ред.) не було виходу і вони фальшували експертизи».
Своєю чергою прокурор висловив переконання у тому, що захист Тимошенко маніпулює даними для отримання тимчасового доступу до певних документів.
«Сторона захисту вже зараз має все необхідне, щоб стверджувати, що, на її думку, у цьому випадку програмне забезпечення було отримане не в тому порядку», – заявив представник обвинувачення, назвавши клопотання захисту необґрунтованим.
Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у ₴33 мільйони. Було внесено всю суму застави.
Тимошенко заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного стосунку, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.
ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові депутатки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
26 травня прокурор САП направив до ВАКС обвинувальний акт стосовно Тимошенко.
7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Парламентська асамблея Ради Європи закликала розробити у державах правові механізми, які дозволять використати російські державні активи для виплати Україні компенсацій за рішеннями ЄСПЛ, а також створити під егідою Ради Європи механізм, через який ці кошти можна буде передавати Україні.
Відповідну резолюцію та рекомендації ПАРЄ ухвалила 30 вересня, передає Укрінформ.
«Асамблея закликає держави-члени та держави-спостерігачі негайно вжити необхідних правових і практичних заходів щодо російських державних активів, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це має дати змогу передати активи до механізму фінансування виплат, коли ЄСПЛ визначить розмір компенсації у міждержавних справах України проти Росії, пов’язаних з агресивною війною», – зазначається в документі.
ПАРЄ вважає, що спрямування російських державних активів на такі виплати було б правомірним контрзаходом за міжнародним правом. У резолюції наголошується, що Росія має нести правові наслідки своєї агресії та відшкодувати завдану Україні шкоду.
Зазначається, що ЄСПЛ уже встановив відповідальність Росії за тяжкі порушення прав людини у двох міждержавних справах за заявами України, однак розмір компенсації ще не визначив. З огляду на масштаб заподіяної шкоди майбутні виплати можуть становити «десятки або сотні мільярдів євро», йдеться в резолюції.
В ухваленій рекомендації ПАРЄ пропонує створити під егідою Ради Європи механізм, який отримуватиме спрямовані на виплати російські державні активи. Виплачені Україні кошти зараховуватимуть як компенсацію, яку їй винна Росія. Такий механізм може діяти окремо або стати частиною майбутнього компенсаційного фонду.
ПАРЄ також закликала країни забезпечити виконання рішень ЄСПЛ про компенсації за рахунок національних правових процедур, доки Росія відмовляється платити.
«Росія має безумовний юридичний обов’язок виконувати рішення Суду щодо порушень, скоєних до 16 вересня 2022 року. Цей обов’язок за міжнародним правом не зменшується з часом і не може бути скасований російським законодавством», – наголошують у ПАРЄ.
За її даними, після початку повномасштабного вторгнення було заморожено близько 260 мільярдів євро активів російського Центробанку, з яких близько 210 мільярдів перебувають у ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм, який дозволить використати заморожені державні активи Росії для виплати Україні компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.
Фото: ПАРЄ
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Війна1 тиждень agoГенштаб підтвердив ураження НПЗ в Уфі та Самарі
-
Усі новини1 тиждень agoшоумен назвав точні суми гонорарів українських зірок