Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Європейський союз уже погодився виділити з початку цього року на військову підтримку України 34 млрд євро, але ця підтримка може бути ще збільшена.
Про це з нагоди початку головування Данії в ЄС заявив 3 липня у м.Оргус голова Європейської Ради Антоніу Кошта, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми продовжуватимемо надавати повну підтримку Україні. З початку цього року держави-члени зобов’язалися виділити додатково 24 млрд євро на військову підтримку України… Тепер вони зможуть зробити більше», – заявив Кошта, додавши, що Україні потрібна підтримка всіх країн, які поважають міжнародне право.
Він нагадав, що Європейська Комісія запропонувала всім державам-членам більше фіскального простору для збільшення їхньої підтримки, і ця підтримка враховується для нових цілей НАТО. Глава Євроради назвав дуже важливим, щоб кожне євро, витрачене державами-членами на підтримку України, було враховано у 3,5% (або 5%) витрат у рамках зобов’язань у НАТО. Таким чином, це буде використання коштів одночасно для України та для європейської оборони.
Кошта підкреслив, що російське вторгнення в Україну залишається головною загрозою для глобального миру у світі, оскільки підриває міжнародний порядок, заснований на правилах. Політик також назвав Росію країною, яка загрожує не лише Європі, а й Тихоокеанському регіону, оскільки Росія діє в коаліції з такими країнами, як Північна Корея чи Іран.
Він зазначив, що справедливий і тривалий мир є нагальною вимогою для глобальної безпеки та висловив глибоке розчарування тим, що Росія не долучається до зусиль Трампа щодо досягнення тривалого миру. Тоді як Зеленський вже погодився на безумовне припинення вогню, Росія не лише не погодилася, але навіть посилює інтенсивність своєї агресії проти України, зауважив Кошта.
Він вважає за необхідне продовжувати тиснути на Росію за допомогою санкцій: минулого тижня були продовжені всі санкції ще на 6 місяців, і вісімнадцятий пакет «вже в процесі».
«Нарешті, ми з нетерпінням чекаємо нашого спільного майбутнього з Україною як повноправним членом Європейського Союзу», – сказав також голова Євроради. Він вважає, що умови для просування поточного переговорного процесу досягнуті, сам процес потребує часу, який не можна гаяти.
«Нам не можна зупинятися. Нам не можна говорити, що ми заблоковані. Ні. Ми працюємо, і робота триває», – відповів Кошта на запитання щодо перешкод, які ставить одна країна ЄС.
«У цій складній ситуації правда полягає в тому, що Україна виконує свої зобов’язання, проводить реформи, і оцінка Європейської Комісії дуже чітка: Україна справді добре справляється, і ми повинні продовжувати переговори», – підкреслив політик.
Як повідомлялось, 3 липня в Данії проходять заходи з нагоди початку головування країни в ЄС. Участь у них бере і Президент України Володимир Зеленський.
Міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський обговорили просування вступу України до Європейського Союзу та зміцнення обороноздатності.
Про це повідомив глава української дипломатії в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Я мав гарну розмову з моїм колегою Радославом Сікорським, щоб висловити свою вдячність Польщі за підтримку України під час її головування в ЄС. Ми обговорили подальші зусилля щодо просування вступу України до ЄС. Я відзначив важливість відкриття переговорних кластерів, зокрема першого кластера», – зазначив міністр.
Сибіга також наголосив, що спільний шлях України та Молдови до ЄС є фактором регіональної безпеки та стабільності.
Глави МЗС України та Польщі домовилися про наступні конкретні кроки щодо зміцнення обороноздатності України та поглиблення військової співпраці.
Як повідомляв Укрінформ, міністр Сибіга 2 липня зустрічався з делегацією послів ОБСЄ та наголосив дипломатам, що безпека у Європі неможлива без справедливого і тривалого миру для України.
Фото: Х Аndrii Sybiha
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів».
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, передає Укрінформ.
«Документ є частиною наших зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС і стосується дуже конкретної, але важливої теми — сталого управління водними ресурсами». – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
Так, закон встановлює чіткі правила простежуваності риби та рибної продукції — від вилову до споживача.
Крім того, впроваджуються європейські сертифікати для експорту, реекспорту та переробки, а також посилюється контроль за незаконним та неконтрольованим рибальством.
Закон зокрема захищає інтереси українських рибалок та підприємств, які працюють прозоро.
Коваль переконаний, підписання цього документа – крок, який зміцнює екологічну безпеку, підтримує експорт і відкриває нові можливості для українських виробників.
«Це ще один приклад того, як аграрний сектор і рибна галузь зокрема стають частиною європейської екосистеми», – підсумував міністр.
Як повідомлялось, Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства».
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoІгор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події1 тиждень agoФільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Усі новини1 тиждень agoвчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика1 тиждень agoМЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Усі новини1 тиждень agoЗахист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика1 тиждень agoЧернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Політика1 тиждень ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня