Про це повідомила у телеефірі заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, передає Укрінформ.

Вона наголосила, що засідання відбулося напередодні великої конференції з відновлення України та стало важливою платформою для діалогу між парламентарями обох країн.

«Ми провели, як на мене, дуже важливе засідання нашої парламентської асамблеї Україна – Польща… У цьому форматі парламенти — представницькі органи України і Польщі — можуть двічі на рік мати такі засідання. Це було вже 15-те засідання», — зазначила Кондратюк.

За її словами, ключовим результатом зустрічі став саме відновлений діалог між українськими та польськими парламентарями навіть у складних політичних умовах.

«Я побачила готовність як українських, так і польських політиків говорити про найскладніші питання без ультиматумів, без спроб нав’язати одне одному власну правду і без домінувань і погроз», — підкреслила заступниця голови ВР.

Кондратюк відзначила, що частина дискусій стосувалася історичних питань, однак наголосила на необхідності не допустити впливу певних маніпуляцій на стратегічне партнерство.

Україна і Польща, зауважила вона, мають право на власну історичну пам’ять, а історичні суперечки не мають «визначати наше майбутнє».

Окремо Кондратюк підкреслила важливість безпекового виміру співпраці: «Поляки розуміють величезну загрозу Росії… Україна насправді зараз несе до ЄС досвід і має найбільш досвідчену армію Європи. Для поляків дуже важливо, що ми разом з країнами Балтії могли б сформувати ту потужну вісь безпеки, а також і економічного розвитку mil-tech».

За її словами, польська сторона також підтримує поглиблення співпраці України з НАТО та Європейським Союзом.

«Польські політики зацікавлені у вступі України до НАТО, адже розуміють, що без цього безпекового виміру буде складніше всій Європі», — додала заступниця голови ВР.

Загалом, підсумувала Кондратюк, асамблея підтвердила сталість українсько-польського парламентського діалогу та спільне бачення європейського майбутнього двох країн.

Як повідомляв Укрінформ, у Гданську в середу, у переддень Міжнародної конференції з відновлення України (URС 2026) відбулася 15-та сесія Міжпарламентської асамблеї України й Польщі за участю близько 20 депутатів Верховної Ради та польського парламенту.

Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР

Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу в Нью-Йорку після презентації українській громаді книжки «Генерал Кук. Біографія покоління УПА».

«Є мудре рішення, але, на жаль, його не хочуть чути в Польщі. – сказав В’ятрович. – Ідеться про певний політичний мораторій на оцінки історії».

Він наголосив, що сперечатися мають фахівці: «Історики, сперечаючись про минуле, наближають нас до розуміння цього минулого».

За словами депутата, коли політики стають «головними речниками минулого», це не приносить користі ні історії, ні сучасним відносинам між державами.

Українські політики, на його переконання, готові до такого кроку. «Достатньо сказати, що відсьогодні ми не будемо робити жодних заяв, які стосуються польсько-українського минулого, – зазначив В’ятрович. – Хотілося б, щоб такі самі мораторії були з польського боку, але поки що я не бачу відваги польських політиків сказати таке».

Дехто в Польщі, за його словами, зокрема й президент Кароль Навроцький, «на конфліктах минулого продовжують здобувати собі політичні дивіденди».

Говорячи про прогноз подальшого розвитку ситуації, історик припустив, що напруженість зберігатиметься ще кілька місяців.

«Я не бачу поки що в польському суспільстві сил, які могли б зупинити цю істерику – це не історія, а, на жаль, істерика», – сказав він.

При цьому, зауважив В’ятрович, нині недостатньо активно звучать голоси польської громадськості та церкви, які могли б закликати до взаємного прощення й примирення, як це робив Папа Іван Павло ІІ.

«Напевно, що польське суспільство має цим перехворіти, і тільки якщо з’являться якісь здорові сили в польському суспільстві, то ситуація почне мінятися», – додав історик.

Водночас він вважає, що поставити крапку в суперечці допоможе перемога України у війні проти Росії.

«Я впевнений, що перемога над Росією, з одного боку, позбавить цю дискусію ще одного джерела її підживлення, бо принаймні частково вона інспірується Москвою, а по-друге – це остаточно утвердить Україну як незалежного суб’єкта, який не зобов’язаний ні з ким із сусідів узгоджувати свої погляди на минуле», – наголосив В’ятрович.

Як повідомляв Укрінформ, керівник ОП Кирило Буданов зазначив, що загострення у відносинах між Україною та Польщею є серйозною помилкою, й наголосив, що суперечності між країнами-сусідами можуть створити політичні й економічні ризики.

Фото Укрінформу можна купити тут

«Кримськотатарський прапор – це насамперед символ кримськотатарської мужності. Саме під цим прапором кримські татари у 1917 році намагалися створити власну незалежну державу. Згодом він став символом їхнього прагнення зберегти свою ідентичність і цивілізаційний вибір всупереч постійним зазіханням Росії на Крим», – зазначив він.

За його словами, після початку російської агресії прапор набув ще ширшого значення.

«Сьогодні кримськотатарський прапор є також символом боротьби всього українського народу. Для кримських татар він є символом боротьби за свободу під двома прапорами – кримськотатарським і українським», – наголосив Усейнов.

Він підкреслив, що, попри чисельні втрати, яких кримськотатарський народ зазнав унаслідок багатовікової імперської політики Росії, кримські татари роблять свій внесок у боротьбу за незалежність України.

«Світ бачить, що кримські татари зробили свій вибір і готові за нього боротися – як мирними методами, коли Росія намагалася анексувати Крим, так і сьогодні, воюючи в лавах української армії та працюючи задля розвитку української економіки й культури», – зазначив він.

Представник Меджлісу висловив упевненість, що тимчасово окупований Крим буде звільнений.

У Києві підняли національний прапор кримських татар / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

1 / 7

«Крим обов’язково буде звільнений. Питання лише коли? Кримські татари звикли чекати й боротися стільки, скільки буде потрібно. Перечекати нас у цій боротьбі Росії ніколи не вдасться. Разом з українцями та об’єднаною Європою це питання років, а не десятиліть чи століть», – наголосив представник Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 26 червня, в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.