Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Президент Володимир Зеленський у Берліні під час зустрічі з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер обговорив механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України.
Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
«Зустрівся з Президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер. Обговорили механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України. Цінуємо лідерство Німеччини в цьому питанні. Окремо говорили про наші з партнерами зусилля для закінчення війни, встановлення достойного миру та гарантування безпеки», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.
Він також висловив вдячність очільниці та всьому Бундестагу за підтримку України, а саме – за виділення 11,5 млрд євро на оборонну допомогу наступного року. «Це допоможе нашим воїнам, загалом країні в захисті від російської агресії», – сказав Президент.
Як повідомлялося, 15 грудня Зеленський перебуває з візитом у Німеччині. Він уже провів зустріч із Федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, програмою також передбачені зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом, участь Президента України та Федерального канцлера у закритті німецько-українського економічного форуму.
Увечері запланована зустріч Президента України з лідерами країн ЄС, Великої Британії, ЄК, Євроради, НАТО.
Фото: ОП
Президенту Володимиру Зеленському довіряють 61% українців.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Згідно з опитуванням, Зеленському довіряють 61% респондентів, не довіряють – 32%. Баланс довіри-недовіри становить +29%.
На початку жовтня показники довіри були майже ідентичними.
Водночас показники довіри до Президента є динамічними.
Серед респондентів, яких КМІС опитав у листопаді (26-30 листопада), 49% довіряли Зеленському, а серед респондентів, опитаних у грудні (1-13 грудня) – 63% (а в тиждень 8-13 грудня – 65%).
КМІС 26 листопада – 13 грудня провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (на підконтрольній території) були опитані 547 респондентів у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, у рейтингу довіри українців до світових лідерів цьогоріч перше місце посів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (76,1%), а президенти США і Польщі побили антирекорд.
Фото: ОП
Російські загарбники не планують зупинятися на Донбасі, отже Україна потребує надійних гарантій, зокрема для убезпечення інших регіонів.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондент Укрінформу.
«Це справді насичений дипломатичний тиждень. Сьогодні у нас багато обговорень, по-перше, щодо України, з точки зору фінансування. Це вирішальний тиждень», – сказала Каллас.
Вона наголосила, що Донбас «не є кінцевою метою для Путіна».
«Якщо Донбас впаде, то впаде фортеця, і тоді вони точно продовжать захоплення всієї України. А якщо Україна впаде, то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні вчитися з історії», – сказала висока представниця.
Вона закликала європейських лідерів бути чіткими щодо фактів: «У нас один агресор і одна жертва, і це їй потрібні гарантії безпеки. Це Україна, а не Росія».
Каллас нагадала, що за останні 100 років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі – три-чотири рази, і жодна з цих країн не нападала на Росію, тому Москві не потрібні жодні гарантії безпеки.
«Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – зауважила Каллас.
Вона додала: одна з причин, чому країни прагнуть бути частиною НАТО, полягає в тому, що вони не хочуть, аби Росія вторглася до них.
«І саме тому Швеція та Фінляндія вступили до НАТО. Саме тому країни Балтії вступили до НАТО, щоб мати цю оборонну парасольку. Тепер, якщо членство під питанням або виключено, нам потрібно подумати, які гарантії безпеки є сильними. Вони не можуть бути просто на папері чи обіцянками – це мають бути реальні війська, реальні можливості, щоб Україна могла захистити себе», – підсумувала висока представниця.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч Президента Володимира Зеленського зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також української та американської делегацій у Берліні в неділю тривала понад п’ять годин.
Перемовини продовжаться сьогодні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса6 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика6 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна6 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини6 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні
-
Одеса6 днів ago
Графік відключень світла Одеса на 9 грудня — оновлений розклад