Про це в коментарі Укрінформу заявив дипломат і міжнародний аналітик Ігор Долгов.

За його словами, ідея Ради миру спочатку ґрунтувалася на рішенні Ради безпеки ООН і стосувалася одного конкретного конфлікту, однак нині видно, що амбіції ініціативи значно ширші.

«Формально Рада миру створювалася і планувалася на виконання резолюції Ради безпеки ООН стосовно одного конфлікту – сектора Гази. Проте вже зараз видно, що Рада миру, як її бачить Трамп, готова і буде брати на себе набагато більше. Мало не підмінити собою ООН», – зазначив Долгов.

Експерт наголосив, що саме ця невизначеність щодо майбутніх повноважень Ради миру викликає побоювання серед традиційних західних партнерів США.

«Не дуже охоче і швидко сприйняли цю ідею Європейський Союз, Велика Британія, країни “Великої сімки”, а також НАТО. Деякі держави замість повноцінної участі направляють лише спостерігачів у досить скромних статусах – міністрів або навіть послів», – сказав він.

Коментуючи перше робоче засідання Ради миру, яке відбулося у Вашингтоні, Долгов зауважив, що подія мала радше демонстраційний, ніж політично змістовний характер.

«Всюди на міжнародних самітах є певні елементи шоу: спільні фото, символіка, оформлення зали. Але в цьому випадку це все було шоу. Політики там було не дуже багато», – підкреслив аналітик.

Водночас, за його словами, сам Трамп оголосив про досягнення практичних результатів, зокрема щодо фінансового наповнення Ради миру. «Трамп заявив, що дев’ять країн-учасниць уже оголосили свої внески, і тепер Рада миру має близько 7 млрд дол. для переходу до другого етапу мирного плану щодо Гази. Також США планують виділити ще 10 млрд дол.», – зазначив Долгов.

Окрему увагу експерт звернув на представлену концепцію післявоєнного відновлення сектора Гази, яку він охарактеризував як девелоперський проєкт із надмірно оптимістичними очікуваннями. «План передбачає будівництво 180 великих суперкомплексів, промислових зон, висококласних готелів, розвиток сервісів та ІТ. Це подається як “рай на землі” за десять років – до 2035 року», – пояснив він.

Водночас Долгов застеріг, що без виконання базових безпекових умов реалізація такого плану залишається під великим питанням. «Поки що немає чіткого розуміння, що ХАМАС складе зброю. А без цього перейти до робіт на землі і втілювати будь-які плани навряд чи можливо», – наголосив експерт.

Аналітик також звернув увагу, що на тлі масштабних планів щодо Гази Трамп публічно заявляє і про власні миротворчі амбіції в інших конфліктах, зокрема щодо війни Росії проти України, однак конкретних механізмів поки не озвучує.

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп оголосив про плани розгортання Міжнародних сил стабілізації у повоєнній Газі. За його словами, Сполучені Штати очолять цю місію, а до її складу увійдуть військові з Албанії, Індонезії, Казахстану, Косова та Марокко. Планується розгортання близько 20 тис. військових у п’яти секторах Гази, а в довгостроковій перспективі – також 12 тис. поліцейських. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість будівництва в Газі військової бази на 5 тис. осіб.

Умови, які пропонуються Україні в межах можливих мирних домовленостей, мають небезпечні історичні паралелі із Севрським договором 1920 року, але й за таких умов повернення окупованих територій залишається реалістичним.

Про це речник французького МЗС Паскаль Конфаврьо сказав, відповідаючи на запитання власного кореспондента Укрінформу щодо участі європейських радників у дискусіях в Женеві.

«Ми нині перебуваємо в контакті з переговорниками, зокрема з українцями та американцями, які безпосередньо обговорювали ці елементи. Але в будь-якому разі, коли ці частини потрібно буде конкретизувати, ми будемо за столом переговорів», – наголосив він, додавши що навколо цього питання зараз багато уваги, але присутність європейців, є неодмінною умовою завершення мирного процесу.

«Від моменту, коли вам потрібна мирна угода, вам будуть потрібні гарантії безпеки. Від моменту, коли вам потрібна відбудова, вам буде потрібно використання заморожених активів. Тут немає жодних сумнівів чи вагань. Однак варто нагадати, що є країна, яка, очевидно, насправді не готова сідати за стіл переговорів, – це Росія, і ми про це шкодуємо. Тому що на кону – людські життя і безпека європейського континенту», – пояснив речник.

Конфаврьо також повідомив, що тема залученості Європи до переговорів була однією з головних під час зустрічі міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро та першого віцепрем’єр-міністра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля, що відбулась у четвер у Парижі.

«Міністри обмінялися думками щодо триваючих переговорів, важливості залучення європейців до обговорень параметрів, які безпосередньо стосуються безпеки, а також щодо підготовки 20-го пакета санкцій Європейського Союзу», – сказав речник французького МЗС.

Нагадаємо, цього тижня у Женеві, де відбулися тристоронні переговори між делегаціями України, США та Росії, були присутні також радники з питань безпеки європейських лідерів, зокрема французького президента. Хоча безпосередньо у переговорній кімнаті вони не були присутні.

Як повідомлялось, Міністерство Європи та закордонних справ Франції запустило комунікаційну кампанію до четвертої роковини повномасштабної війни Росії проти України, щоб показати «реальність війни в житті українців».