Про це вона сказала в телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.

“Офіційно він (Кравченко – ред.) перебуває у відрядженні… Я якраз входжу в цей комітет ПАРЄ по темі українських дітей, на який нібито збирався генеральний прокурор… Я, власне, мала би там бути, але не поїхала через те, що в нас дуже важливі голосування в парламенті. …Можу підтвердити, що з самого початку (бо нам розіслали програму заздалегідь) не передбачалася участь жодного представника Генеральної прокуратури. Очевидно, що й не було запрошення”, — заявила Кравчук.

Вона зауважила, що інформація про те, що нібито організатори мали оплатити це відрядження, теж не може відповідати дійсності. На думку депутатки, варто додатково розслідувати, яким чином відрядження Кравченка було оформлене офіційно.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.

14 вересня до ВР надійшло подання Президента про звільнення Кравченка з посади генпрокурора.

Раніше Президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.

Кравченко того ж дня заявив, що перебуває у відрядженні за кордоном. У ЗМІ з’явилась інформація, що генпрокурор самостійно оформив собі відрядження до Парижа, щоб нібито взяти участь у слуханні парламентської мережі ПАРЄ.

4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції “Карфаген” викрили злочинну організацію, яка нібито системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти. За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.

Водночас в Офісі генпрокурора заявили про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.

6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджує, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.

Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.

Як передає Укрінформ, про це ВАКС повідомляє у Фейсбуці та Українська правда.

Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на екскерівника ОП строком на 60 днів.

Підозрюваний має: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись за межі раніше встановлених населених пунктів; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, дипломатичні паспорти, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування з визначеними в ухвалі слідчого судді особами (іншими підозрюваними у провадженні та свідками) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

У ВАКС зазначили, що, відповідно до пояснень незалежного медичного спеціаліста, подальше носіння електронного засобу контролю може становити загрозу для життя та здоров’я особи.

“Ця обставина стала однією з підстав, з яких ВАКС відмовив у продовженні цього процесуального обов’язку”, – зауважили у суді.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні ВАКС змінив запобіжний захід, застосований до екскерівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

За клопотанням сторони захисту слідчий суддя розширив обмеження щодо пересування підозрюваного низкою областей, необхідність виїзду до яких підозрюваний обґрунтовував своєю участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям. Так, обов’язок не відлучатися без дозволу детектива, прокурора та суду з Києва та Київської області замінили на обов’язок не відлучатися без такого дозволу за межі Києва, Київської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей з можливістю транзиту через інші області.

11 травня Єрмаку оголосили підозру у справі про легалізацію 460 млн грн на будівництві елітних котеджів під Києвом.

14 травня ‎Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 млн грн.

Після внесення застави, 18 травня, він вийшов зі слідчого ізолятора та був зобов’язаний носити електронний браслет.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«У парламенті має тривати чіткий і чесний діалог. Не про те, щоб усі мали однакові позиції, а про те, щоб різні позиції не блокували рішення, від яких залежить фінансова спроможність держави. З цим закликом почав нараду за участю керівництва Верховної Ради, прем’єр-міністра, урядовців, представників усіх депутатських фракцій і груп, голів профільних комітетів, а також послів держав Групи семи та інших європейських партнерів», – зазначив він.

Спікер українського парламенту підкреслив, що є низка законопроєктів, безпосередньо пов’язаних із фінансуванням державного бюджету та виконанням Україною міжнародних зобов’язань.

«Частина з них проходить парламент повільніше, ніж мала б. Говорили про підготовку документів до другого читання, роботу комітетів і таймінг кожного законопроєкту. Через тривалі повітряні тривоги ефективний час роботи Верховної Ради скорочується — і це теж маємо враховувати», – зазначив Стефанчук.

Водночас він розповів, що під час наради прозвучали різні позиції: «Це нормально для парламенту. Але діалог має вести до рішення. Парламентські процедури не можуть використовуватися для блокування законів, необхідних для функціонування держави. Це стосується і масового внесення правок».

Окремо сторони говорили про європейську інтеграцію.

Голова ВР запевнив, що парламент безпосередньо залучений до напрацювання переговорних кластерів — «це унікальний досвід, адже в інших країнах парламенти не мали такого рівня участі у переговорному процесі з ЄС».

Він також запевнив, що є порозуміння і робоча взаємодія з урядом. Водночас тепер спільне завдання Ради і Кабміну — наближати позиції й переводити діалог у конкретний результат.

«На наших плечах сьогодні — не лише якість законодавства, а значною мірою й фінансова спроможність країни. Тому часу на парламентське блокування у нас немає. Закликаю всіх парламентарів консолідувати зусилля навколо ухвалення необхідних рішень», – резюмував Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді обговорили прискорення роботи над 46 законопроєктами, від ухвалення яких залежить виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ та інших напрямів міжнародної підтримки.

Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук