Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Представники Європейського Союзу повідомили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони хочуть побачити прогрес в ухваленні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на слова джерела, ознайомленого з ходом переговорів, передає Укрінформ.
За словами джерела, у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася напружена зустріч Президента України Володимира Зеленського з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Українська сторона висловила занепокоєння можливим загостренням ситуації з боку Росії взимку, зокрема через обмежені можливості протиповітряної оборони для захисту міст. Також Київ висловив невдоволення рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій.
«Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у Верховній Раді — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала фон дер Ляєн у дописі в X після зустрічі.
Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачений бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (30 млрд дол.) та закликала ЄС пришвидшити виділення позики на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні забезпечити фінансування до кінця наступного року.
Водночас ЄС висловив заперечення щодо деяких українських розрахунків і запропонував залучити до додаткового фінансування інших партнерів, зокрема Канаду, Норвегію та Японію. Зеленський повідомив журналістам, що команди сторін зустрінуться знову через 7–10 днів для подальших переговорів, і висловив сподівання на досягнення домовленості.
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир’я з Росією як першого кроку до припинення війни за умови, що Москва припинить атаки на українську інфраструктуру. Він зазначив, що попросив Трампа донести цю позицію до російської сторони та залучити до обговорення китайського лідера Сі Цзіньпіна, оскільки вважає, що той має вплив на Москву. Цього тижня Трамп приймає Сі у Вашингтоні.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС ухвалили Регламент, яким запроваджено кредит на підтримку України обсягом до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнюючих компонентів, а саме зміцнення оборонних спроможностей та оборонно-промислового потенціалу України, а також підтримка для забезпечення функціонування державних інституцій, надання державних послуг та економічної стійкості.
Сполучені Штати сподіваються, що досягти миру між Україною та Росією вдасться “швидше, ніж очікується”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН.
“Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується”, – сказав Трамп.
Він додав, що регулярно дивиться на фотографії з поля бою “й більше не хоче їх бачити”.
“Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства”, – наголосив президент США.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Закон передбачає нові обмеження проти російських посадовців та олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також суден “тіньового флоту”, які використовуються для обходу обмежень.
Президент Литви Гітанас Науседа розкритикував нову політичну карту світу, опубліковану Організацією Об’єднаних Націй, у зв’язку з тим, що тимчасово окупований РФ Крим було зображено окремо від України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Науседа озвучив занепокоєння Литви під час зустрічі лідерів країн Балтії з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку; президент Литви заявив, що мапи, які використовує ООН, повинні відповідати нормам міжнародного права та поважати суверенітет, територіальну цілісність та визнані кордони держав-членів.
Литва підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб зробити картографічне зображення світу точнішим та справедливішим, зазначив Науседа, однак наголосив, що ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії РФ Криму та інших окупованих нею українських територій.
Науседа також заявив, що РФ залишається головною довготерміновою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки та, що ця загроза виходить за межі України.
«Загроза з боку РФ не обмежується Україною, — наводить слова Науседи пресслужба президента. — Литва та інші європейські країни також стикаються з порушеннями своїх кордонів».
У вересні Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку нової мапи світу, розробленої для точнішого відображення співвідношення площ континентів. Резолюцію підтримали 164 країни, тоді як Сполучені Штати проголосували проти, а шість країн — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.
На новій карті Африку зображено більшою, тоді як видимі розміри Північної Америки та Європи зменшено. Вона замінює традиційну проєкцію Меркатора (в якій території, віддалені від екватора, виглядають непропорційно великими) на проєкцію, покликану краще відображати реальні співвідношення площ суходолу.
На новій мапі Крим позначено сірим кольором, що відрізняється від кольорів, якими позначено РФ та Україну.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відеозверненні з нагоди 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що ООН потребує серйозної реформи, щоб продовжувати виконувати свій мандат має перетворитися на платформу, що представляє глобальну справедливість.
Фото: ELTA / Julius Kalinskas
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса7 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Суспільство7 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів