Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.
Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.
Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.
«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.
Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.
Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.
Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.
Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.
Фото: pixabay.com
Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорили підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, США й Росією, а також домовилися про особисту зустріч найближчим часом.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Кожного дня замість миру Росія обирає ескалацію. І ми дуже вдячні Польщі за те, що в такий складний час отримуємо необхідну допомогу. Сьогодні говорив із Прем’єр-міністром Дональдом Туском та особисто висловив подяку за солідарність і підтримку”, — написав Зеленський.
Він поінформував главу польського уряду про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією.
“З нашого боку жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила російську готовність”, — наголосив Президент.
Під час розмови також ішлося про підготовку української енергомережі до зими, порушувалися й інші чутливі питання.
“Не все можна сказати по телефону в деталях – домовилися про особисту зустріч ближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Тільки об’єднаною силою всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій хворій війні піти далі”, — заявив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.
Фото: ОП
“Разом із іншими главами дипломатичних місій у Києві ми із занепокоєнням сприймаємо погрозу російського МЗС на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні”, – заявили в диппредставництві.
У посольстві наголосили, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань.
“Росія має дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві”, – зазначили дипломати.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві закордонних справ України заперечили повідомлення про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що делегація та Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, як і жодне посольство країн-членів ЄС, не збирається виїжджати з Києва через російські обстріли.
Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.
У Міністерстві закордонних справ Естонії заявили, що посольство країни залишається у Києві, а також запевнили Україну у підтримці.
Посольство Італії в Україні заявило у неділю, що залишається в українській столиці попри погрози Росії.
Фото: ОП
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса6 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Одеса1 тиждень ago
Проїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків