Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Наступний пакет санкцій Європейського Союзу має охоплювати подальші обмеження для російського фінансового сектору й альтернативних платежів, персональні санкції та інфраструктуру тіньового флоту.
Як передає Укрінформ, про це уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив під час зустрічі з новопризначеним послом Данії в Україні Томасом Лунд-Сьоренсеном, повідомляє пресслужба Офісу Президента.
«Це був насичений тиждень із дуже успішними результатами, яких ми досягли вчора. Хочу щиро подякувати Данії за допомогу в цьому складному процесі досягнення одноголосної підтримки країнами Європейського Союзу 19-го санкційного пакета. Ми не плануємо зупинятися – маємо працювати над 20-м пакетом», – зазначив Власюк.
За його словами, важливо, щоб наступний пакет санкцій охоплював подальші обмеження для російського фінансового сектору й альтернативних платежів, персональні санкції та інфраструктуру тіньового флоту.
Уповноважений Президента також привітав створення спільного неурядового проєкту – Центру геоекономіки та стійкості, у межах якого працюватиме Хаб санкційної експертизи.
Як зазначається, центр аналізуватиме економічний вплив санкцій, розроблятиме нові санкційні пропозиції щодо Росії та посилюватиме дослідження тіньового флоту.
Своєю чергою Лунд-Сьоренсен запевнив у подальшій підтримці України, готовності до спільної роботи над новими санкціями та просуванням санкційних пакетів у межах Євросоюзу.
Також він висловив сподівання на результативність новоствореного Центру геоекономіки та стійкості.
Як повідомляв Укрінформ, ухвалений Євросоюзом 19-й пакет санкцій проти РФ містить ще 69 окремих списків та низку економічних обмежувальних заходів, спрямованих на ключові сектори, що підживлюють незаконне вторгнення Росії в Україну, включаючи енергетику, фінанси та військово-промисловий комплекс.
Фото: ОП
Політика
Сибіга обговорив із міністром оборони Норвегії потреби України і розвиток оборонної співпраці
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком нагальні та довгострокові потреби України та наступні кроки з розвитку оборонної співпраці.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.
“Я мав дуже змістовну зустріч з міністром оборони Норвегії Торе О. Сандвіком і подякував йому за всі зусилля Міністерства оборони Норвегії щодо підтримки України. У 2025 році Норвегія виділила 7 млрд дол. на військово-технічну допомогу Україні та планує зробити те саме у 2026 році”, – зазначив він.
Сибіга уточнив, що переважна більшість ресурсів Норвегії зміцнює оборонну промисловість України та міжнародні ініціативи, спрямовані на забезпечення України обладнанням. Міністр нагадав, що лише минулого тижня уряд Норвегії зобов’язався виділити 200 млн дол. на ініціативу PURL.
Сторони обговорили нагальні та довгострокові пріоритети та потреби України, а також домовилися про конкретні наступні кроки для подальшого розвитку оборонної співпраці між Україною та Норвегією на взаємовигідній основі.
Глава МЗС України зауважив, що двостороння промислова співпраця стає дедалі важливішою, оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну та невпинні напади на Україну.
“Безпека України та решти Європи є неподільною, і наша країна є її важливим контрибутором. За допомогою таких друзів, як Норвегія, ми залишаємося непохитними та продовжуємо нашу роботу для досягнення всеохопного, справедливого та тривалого миру для України”, – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський за підсумком візиту до Норвегії заявив, що Україна отримає близько 150 млн дол. для закупівлі газу взимку, це вже третій цьогоріч пакет енергетичної підтримки від цієї країни.
Фото: Андрій Сибіга / X
Міністерка економіки Німеччини Катаріне Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула з неоголошеним візитом до української столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
«Я кілька разів бувала в Україні та Києві. Але вперше я тут як федеральна міністерка економіки», – зазначила Райхе.
Однією з причин візиту очільниця німецького Мінекономіки назвала допомогу Україні в відновленні енергетичної інфраструктури та заміну обладнання, пошкодженого внаслідок ударів Росії.
«Для цього у нас є відповідні інструменти. Я активізую їх разом із моєю робочою групою, фінансово та процедурно, у тісній співпраці з німецькими та українськими енергопостачальниками», – зауважила Райхе.
Вона пообіцяла, що ФРН виділить більше коштів на допомогу в енергетичному секторі та докладе всіх зусиль, щоб обладнання надійшло до України вчасно. Міністерка зазначила, що раніше німецькі підприємства, енергопостачальні компанії та виробники енергетичного обладнання, такі як Siemens, RWE та E.ON, вже постачали обладнання, матеріали, трансформатори, підстанції, теплоелектростанції та компресори для виробництва газу.
«Ми маємо посилити ці зусилля цієї зими, тому що атаки посилюються. Росія з самого початку націлилася на енергопостачання України, аби змучити українців», – зазначила міністерка.
Глава економічного відомства Німеччини зауважила, що від ударів Росії постраждало 55-60% газової інфраструктури України. Європейський інвестиційний банк уже надав «Нафтогазу» кредити для закупівлі газу на ринках через проблеми з видобутком в Україні, додала вона.
«Німеччина знову виділяє кошти на Фонд енергетичної підтримки України, який на даний момент акумулював 390 млн євро», – заявила Райхе.
Окрім цього, за словами урядовиці, під час візиту обговорюватимуться шляхи посилення співпраці України та Німеччини в оборонному секторі. Міністерка наголосила, що Україна продемонструвала «дивовижну стійкість», маючи найсучаснішу та технологічно найрозвиненішу армію.
«Мене супроводжують компанії, які не лише працюють у сфері безпеки, але й мають технології, наприклад, у сфері дронів. Ми об’єднаємо їх з українськими компаніями та українською оборонною промисловістю», – заявила Райхе, вказавши на важливості масштабувати виробництво.
Вона розповіла, що вражена тим, з якою «стійкістю українці чинять опір в умовах підступних і руйнівних атак Росії».
«Навчитися, як витримати важкі часи протягом тривалого періоду також є метою цієї поїздки», – зазначила Райхе.
Відповідаючи на запитання, чи очікує Німеччина припливу біженців з України взимку через складну ситуацію з енергозабезпеченням, Райхе зазначила, що така тенденція вже фіксується.
«Ми вже зараз бачимо більше біженців з України в Німеччині і дуже інтенсивно працюємо над цією ситуацією», – наголосила вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц узгодили подальші кроки напередодні зустрічі Коаліції охочих.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрили виставку графіки Алли Горської та Віктора Зарецького
-
Одеса4 дні agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoексперти порівняли «особливі» смартфони і з’ясували, який краще
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення водопостачання в Одесі та області 14 жовтня: ремонтні роботи в мікрорайонах
-
Політика1 тиждень agoНа «Рамштайні» обговорили створення «Стіни дронів» в Україні
-
Події1 тиждень agoУ Національному художньому музеї відкриється виставка до 150-річчя Олександра Мурашка
-
Політика1 тиждень agoНорвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда
-
Політика1 тиждень agoРакети більшої дальності для України сьогодні у Брюсселі не обговорюватимуться