Політика
Санкції проти РФ можуть бути скасовані за певних умов
За словами Власюка, економічні обмеження, ембарго та заборони на імпорт російських енергоносіїв «мають свої цілі, які можуть підштовхнути Росію до припинення агресії і змусити її укласти угоду про тривалий мир», а не просто бути «покаранням будь-якого роду».
Водночас наразі «передчасно говорити про те, яке саме зняття санкцій має бути частиною будь-яких угод», додав він.
«Ми просто хочемо зараз переконатися, що спочатку Росія зробить суттєві кроки в цьому напрямку, а потім вже можна буде говорити про зняття санкцій. Ми вже бачимо, що росіяни намагаються ставити питання про те, чи варто скасовувати ці санкції, принаймні деякі з них, що дає нам краще розуміння того, які санкції є найбільш болючими», – сказав Власюк.
Український посадовець зазначив, що в рамках будь-якої довгострокової угоди, яка повинна забезпечити гарантії безпеки для України, Київ домагатиметься «справедливості для народу», що, ймовірно, включатиме «компенсацію для українців», враховуючи масштаби жертв.
Незважаючи на те, що Москва продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат солдатам і закупівлі військової техніки, її доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на мільярди внаслідок санкцій і втрати бізнесу із Заходом. На цьому тлі Власюк порушив питання про перспективу укладення європейськими країнами нових угод про купівлю російської нафти і газу, якщо і коли війна закінчиться.
«Росія має великий потенціал, особливо в енергетичних ресурсах, і було б, мабуть, нерозумно не спробувати його використати», – сказав він.
Посадовець висловив сподівання, що Україна ніколи більше не опиниться в ситуації повної залежності від російських енергоресурсів будь-якого виду.
«Але якщо РФ колись повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я вважаю, що її не варто виключати з конкурентних ринків», – додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що США можуть запровадити санкції проти ще 300 танкерів російського тіньового флоту і у такий спосіб зупинити експорт нафти.
Президент України Володимир Зеленський та Премʼєр-міністерка Латвії обговорили підтримку України зброєю, а також пошук додаткових джерел фінансування за допомогою таких європейських інструментів як SAFE.
Про це Глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Зустрівся з Прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Дуже символічно, що ця зустріч відбулася саме в День Української Державності. Дякую за цей жест, знак солідарності з нашим народом”, – заявив Зеленський.
Президент відзначив, що на зустрічі обговорювалась оборонна підтримка України.
“Обговорили оборонну підтримку для наших воїнів та її фінансування за допомогою європейських інструментів, зокрема в межах SAFE. А також дрони, євроінтеграцію та відкриття переговорних кластерів. Справедливість у цьому процесі має бути забезпечена. Вдячний народу та уряду Латвії за вагому допомогу й новий оборонний пакет”, – додав глава держави.
Зеленський звернув увагу, що Латвія робить великий внесок у посилення української армії.
“Дякую за лідерство й готовність виділяти навіть більше ніж 0,25% ВВП на підтримку України”, – підкреслив він.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня прибула у вівторок, 15 липня, до української столиці на запрошення Президента Володимира Зеленського.
Фото: ОП
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею, під час якої обговорили новий пакет оборонної підтримки, поглиблення партнерства та санкції проти Росії.
Про це Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ
«Радий вітати в Києві Прем’єр-міністерку Латвії Евіку Сіліню. Провели хорошу та змістовну розмову щодо нашої двосторонньої співпраці. Подякував за особисту підтримку, за лідерську позицію Латвії та системну допомогу Україні у військовій, політичній, гуманітарній і санкційній сферах. Цінуємо, що Латвія залишається серед лідерів підтримки за відсотком ВВП», – зазначив він.
Водночас очільник українського уряду подякував Латвії за новий пакет допомоги, зокрема постачання важкої броньованої техніки Patria.
Зі свого боку премʼєрка Латвії повідомила, що перша партія БТР уже прибула в Україну, а наступна – на шляху.
«Загалом ідеться про 42 одиниці такої та іншої техніки загальною вартістю близько 70 млн євро», – уточнив Шмигаль.
У рамках зустрічі політики домовилися поглиблювати співпрацю між виробниками держав, зокрема у сферах оборонної промисловості, інновацій і спільного виробництва техніки та дронів.
Також очільники урядів держав обговорили можливості використання європейського інструменту SAFE для фінансування спільних проєктів.
«Порушили питання санкційної політики. Очікуємо схвалення 18-го пакета санкцій ЄС, що ще більше вдарить по економічних спроможностях Росії фінансувати війну. Маємо нарощувати тиск на агресора», – підкреслив український Прем’єр-міністр.
За його словами, було приділено увагу також темі відновлення.
«Подякував за допомогу у відбудові Чернігівщини. Обговорили потенційну співпрацю з латвійськими компаніями в галузі критичної інфраструктури. Дякую уряду та народу Латвії за солідарність і послідовну підтримку України», – додав Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня прибула у вівторок, 15 липня, до української столиці на запрошення Президента Володимира Зеленського.
Фото: Телеграм Денис Шмигаль
Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок, 15 липня, розгляне кілька важливих законодавчих ініціатив, серед яких – про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, а також продовження воєнного стану і загальної мобілізації.
Про це Укрінформу повідомило джерело серед народних депутатів.
«Сьогодні у порядку денному багато важливих ініціатив, продовження воєнного стану та загальної мобілізації, зміни до держбюджету щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони, багато питань ратифікації», – поінформував парламентарій.
Зокрема, співрозмовник агентства зазначив, що сьогодні парламент планує розглянути законопроєкт про ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Це важлива у наш час ініціатива, яку необхідно підтримати, аби російське зло було покарано», – наголосив депутат.
Також, за його словами, парламент планує розглянути законопроєкт про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення.
«Впевнений, що колеги підтримають відповідну ініціативу, адже маємо зробити усе, щоб зберегти українські території, життя наших людей та дати гідну відсіч ворогу, який з першого дня війни застосовує проти нас різні види мін», – додав депутат.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 29 червня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про вихід України з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін.
До Верховної Ради 11 липня надійшов законопроєкт про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.
Фото: facebook.com/kondratiukolena
-
Усі новини1 тиждень agoастронавт NASA з орбіти зробила знімок дивної червоної блискавки (фото)
-
Війна6 днів agoЗСУ застосує першу автономну турель Sky Sentinel для знищення дронів Shahed
-
Усі новини1 тиждень agoщо залишилося від аквапарку Formosa Fun Coast на Тайвані — фото
-
Україна1 тиждень agoЖіночі вагони – Укрзалізниця запускає три потяги
-
Політика1 тиждень agoпро розмову Зеленського і Трампа: Обидва президенти усвідомлюють біль втрати молоді
-
Політика6 днів agoЗеленський зустрівся із Келлогом у Римі
-
Відбудова6 днів agoПольщу на конференції з відновлення України представлятимуть шестеро міністрів
-
Одеса1 тиждень agoСкандал із ТЦК в Одесі – чому затримали чоловіка на вулиці Космонавтів