Суспільство
Серед вступників із ТОТ є запит на українську освіту
Серед випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях є запит на вступ до українських університетів.
Про те, яку допомогу надає держава для вступників із тимчасово окупованих територій на брифінгу в Укрінформі розповіла проректорка з питань вступу та онлайн-освіти Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.
Вона зазначила, що на сьогодні можна говорити про умовний поділ вступників із ТОТ на дві групи: ті, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим з 2014 року, і ті, які проживають на територіях, які були окуповані після 2022 року.
“Ці випускники (з територій, окупованих у 2014 році – ред.) вже не вивчали ані українську мову та літературу, ані історію України, не мають документів, які б підтверджували українське громадянство, і відповідно – свідоцтва про освіту видані окупаційною владою. Проте є запит серед таких вступників на вступ до українських університетів для отримання української освіти. Вони вступають через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які діють в усіх закладах вищої освіти, щоі підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Вони можуть зв’язатися із закладами через онлайн-форми, електронну пошту, месенджери, до чого вони знаходять доступ, і, відповідно, отримують консультацію про можливості вступу”, – розповіла проректорка.
На територіях, які були окуповані після 2022 року, за її словами, залишилося багато потенційних вступників до українських вишів. Вони (потенційні вступники – ред.) часто дистанційно продовжують навчання в українських закладах середньої освіти і отримують українське свідоцтво та мають українські документи. У них дещо інша траєкторія вступу, вони вже складають іспити в закладах вищої освіти, але мають українське свідоцтво про освіту.
“У моїй практиці були випадки, коли людина не виїжджала з окупованої території, але навчалась в українському закладі вищої освіти онлайн, дистанційно і отримувала освіту, знаходячись там, без виїзду на підконтрольну Україні територію”, – сказала Радміла Сегол.
Посадовиця додала, що якщо дитина не має українського документа про освіту, вона може звернутися до будь-якого закладу освіти, в якому діє освітній центр “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. За словами Сегол, бажано звертатися одразу до того закладу, в який абітурієнт чи абітурієнтка планують вступати, оскільки освітній центр при цьому закладі супроводжуватиме його або її від моменту звернення до зарахування на навчання.
“Освітній центр опікується її вступом, опікується документами про освіту, документами, які підтверджують громадянство і посвідчують особу. Заповнюється освітня декларація на основі того документа про освіту, який наявний. Це будь-який документ, який може засвідчити, що людина дійсно вивчала певні загальноосвітні предмети. Іноді це записується зі слів вступника, якщо вступник виїхав, в нього взагалі немає жодних документів. Після чого з освітньою декларацією такий вступник потрапляє до уповноваженого закладу середньої освіти, який проводить державну підсумкову атестацію з тих предметів, які є обов’язковими в Україні для тестування – українська мова та література, історія України. Після чого вступник повертається до закладу вищої освіти і складає іспити для подальшого вступу”, – розтлумачила Сегол.
За її словами, вступники з тимчасово окупованих територій після зарахування на навчання забезпечуються гуртожитком і можуть отримувати або академічну, або соціальну стипендію.
“Якщо людина отримала такий конкурсний бал, який дає їй змогу увійти до числа академічних стипендіатів, а це 40% від державного замовлення, і вступила за державним замовленням, відповідно вона має право на академічну стипендію. У разі, якщо ж вона не вступила за державним замовленням, держава розглядає можливість переведення такої людини з контрактної форми на бюджетну, і також такій людині надається соціальна стипендія”, – розповіла представниця авіаційного вишу.
Загалом на сьогодні в Україні діє 80 освітніх центрів “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти та науки.
Як розповіла на брифінгу постійна представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко, на жаль, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість випускників шкіл із ТОТ, які планували здобути вищу освіту в українських університетах, різко зменшилася через активні бойові дії. За її словами, шлях родин випускників до підконтрольних уряду України територій значно ускладнився, так само ускладнилася комунікація через блокування українських ресурсів, переслідування тощо.
“Після 2022 року єдиний шлях потрапити на підконтрольну територію України з таких територій, на жаль, це територія Російської Федерації, держави-агресора, і територія іноземних країн, через які проходить маршрут слідування. Як правило, він займає від п’яти днів і більше, є дороговартісним і фізично доволі тяжким, тому ми відзначаємо зменшення кількість випускників з тих територій. До повномасштабного вторгнення з Криму було близько 400 вступників. Останній період і останні декілька років ця цифра різко зменшилася”, – зазначила Ольга Куришко.
Водночас, вона наголосила, що політика держави у сфері гарантування права на освіту українським громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не змінилася, а масштабується.
“Останні два роки працюємо з молоддю, з темою освіти, працюємо в питаннях змін до законодавства, оскільки декілька років тому було внесено зміни в основний закон який реалізує питання освіти, надає можливість отримання підтвердження результатів знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях. Користуючись нагодою, хочу зазначити, що 15 липня було прийнято нарешті постанову на виконання цього закону. Тому, окрім вступної кампанії, тепер ще буде розпочата така процедура, як можливість підтвердження знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях”, – сказала Куришко.
За її словами, для мешканців Криму у 2025 році запрацювала освітньо-інформаційна платформа, на якій зібрана інформація про здобуття загальної середньої, професійної та вищої освіти для учнів із ТОТ; доступ до навчальних програм і онлайн-курси; ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов.
У Центрах єдності, які Україна відкриває в країнах, де мешкають українці, не будуть надаватися консульські послуги. Проте в них громадяни України зможуть отримати консультації представників Пенсійного фонду, ДП “Документ”, долучитися до освітніх, культурних подій.
Про це в телеефірі розповів міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, передає Укрінформ.
“Ми робимо повністю таку маленьку Україну, яка не забирає на себе функції Міністерства закордонних справ. Тут ніяких консульських послуг ми надавати не будемо. Це більше про культурну взаємодію. Про те, що ми потребуємо в українцях, хто перебуває за кордоном. Ми хочемо, щоб вони повернулись, ми готуємося до того, щоб вони повернулись. І щоб вони розуміли, що ми про них пам’ятаємо”, – сказав Улютін.
Як розповів Улютін, в першому в Європі Центрі єдності, який відкрили у Берліні 14 квітня, працюватимуть представники Пенсійного фонду, ДП “Документ”, які надаватимуть консультації щодо оформлення документів. Також в Центрах єдності будуть присутні представники громадських організацій, які будуть пояснювати, як легально перебувати в країні і як повернутися в Україну.
“Ми робимо тут локації для дітей, для сімей з дітьми. Наш партнер “Пласт” буде проводити свої заняття, буде суботня школа. Тобто ми хочемо зробити досить живий організм, щоб українці за кордоном єднались з країною. І показати, що країна про них дбає і про них пам’ятає. Ми розуміємо, що безпекова складова в будь-якому випадку для них буде важливою при прийнятті рішення повертатись чи ні. Разом з тим, центри єдності – це і про інновації, можливості, освітнього розвитку, розвитку підприємництва. Тому тут також є ДіяCity кластер, IT-кластер, який розказує про можливості в IT-індустрії. Тут багато різного роду інтеракцій, як то навчання, IT-навчання, для дітей, для сімей, для людей старшого віку”, – розповів Улютін.
Як зазначив він, для держави важливо надавати українцям, які перебувають за кордоном, і українцям, які перебувають в Україні, однакові сервіси, у тому числі у випадку, якщо громадяни мають право на підтримку і допомогу держави.
Зокрема, за його словами, перелік послуг, які надаватимуть в хабах єдності буде поповнюватися залежно від попиту.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Німеччини у вівторок, 14 квітня, відбулося урочисте відкриття першого в Європі Центру єдності українців.
Фото надане пресслужбою Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України
Київський районний суд Одеси визнав начальника штабу — заступника командира однієї з військових частин винним в отриманні хабаря за вплив на прийняття рішення службовою особою та оштрафував на 61 тисячу 880 гривень.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на вирок суду.
За даними слідства, у серпні 2025 року до знайомого одного з фігурантів звернувся чоловік, який хотів повернутися на службу, щоб уникнути кримінальної відповідальності за СЗЧ.
Через посередника він вийшов на посадовця, який пообіцяв розв’язати питання із командуванням. За це він вимагав 1,5 тисячі доларів США хабаря.
Посадовець пояснив, що може вплинути на керівництво частини для оформлення документів, зарахування військовослужбовця та направлення його на військово-лікарську комісію.
Фактично ж, як встановило слідство, оформлення відбувалося за чинною процедурою, але підозрюваний створював враження, що без його допомоги це неможливо.
Зустріч та передача грошей відбулися 22 серпня 2025 року в Одесі на проспекті Шевченка, поблизу військової частини після того, як необхідний наказ про зарахування вже був підписаний.
Для конспірації офіцер відвів посередника до підземного переходу біля МАФу з тютюновими виробами, де й отримав валюту. У суді обвинувачений повністю визнав свою вину, підтвердив обставини справи та розкаявся. Враховуючи це, а також відсутність обтяжуючих обставин, суддя дійшов висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Раніше двоє поліцейських Одеського районного управління та їх спільник отримали підозри за вимагання 10 тисяч доларів США у чоловіка. Вони нібито погрожували йому мобілізацією та кримінальною відповідальністю за наркотики.
Суспільство
Справа про вбивство у Вапнярці: прокуратура передала до суду обвинувальний акт без ключової експертизи
У Доброславському районному суді з’ясувалося, що слідство у справі про вбивство у Вапнярці завершили без проведення необхідного стаціонарного психіатричного обстеження обвинуваченої.
Джерело: кореспондент «Теза Одещини»
30 березня відбулося чергове засідання суду, де на лаві підсудних перебуває багатодітна матір. Під час слухання судді звернули увагу на відсутність результатів стаціонарної психолого-психіатричної експертизи.
Нагадаємо, ми писали що у райсуді слухається справа, яка сколихнула не лише Одеський регіон, а й усю Україну. На лаві підсудних — сорокатрирічна матір трьох дітей. Їй інкримінують умисне вбивство чоловіка. Трагедія сталася влітку 2025 року в селі Вапнярка під час відпочинку біля басейну.
Суддя Анжеліка Сафарова наголосила, що питання осудності жінки залишається відкритим, адже попереднє обстеження не дало результатів.
«На жодне питання не було надано відповіді під час амбулаторної експертизи. Це питання перекладено на вирішення суду, хоча суд вже мав здійснювати розгляд цієї справи, маючи відповідь», — зазначила суддя.
Сторона обвинувачення пояснила відсутність документа браком часу. Прокурор Інна Рябоконь підтвердила, що амбулаторне обстеження рекомендувало стаціонарне, яке зараз проводять лише у Львові.
«У зв’язку з тим, що дана експертиза досить довгий час виконується, органом досудового розслідування та прокуратурою було прийнято рішення про спрямування до суду обвинувального акту», — повідомила прокурор.
Суддя Петро Жовтан розкритикував такі дії прокуратури під час досудового розслідування.
«Проводилася амбулаторна експертиза, хоча повинна бути проведена стаціонарна, відповідно до діючого КПК», — підкреслив він у зверненні до прокурора.
Через неповне розслідування адвокат обвинуваченої Геннадій Реу подав клопотання про призначення експертизи вже під час судового розгляду. Він вважає, що без цього справа про вбивство у Вапнярці не може розглядатися об’єктивно.
«Необхідно проведення такої експертизи для того, щоб зрозуміти, в якому стані знаходилась моя клієнтка на момент скоєння злочину. Якщо буде визначено, що вона на момент скоєння не була у стані осудності, то не буде сенсу проведення подальших судових засідань», — пояснив захисник.
Суд оголосив перерву для ознайомлення сторін із заявленим клопотанням. Наступне судове засідання призначене на 13 квітня.
Читайте також:
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини7 днів agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події4 дні agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Війна1 тиждень agoПам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події7 днів agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум