Суспільство
Серпневий підйом COVID-19: чому вірус активізується влітку
COVID-19 стає ще одним сезонним захворюванням – як грип чи застуда. Лікарі заспокоюють: без паніки, але пильність варто зберігати
Ще кілька років тому слово «ковід» звучало для українців майже як одне з найбільших лих сучасності. А сьогодні суспільство у війні має більші і нагальніші проблеми, а ще навчилося тримати цю хворобу під контролем: вакцинація, досвід лікарів плюс власні досвід та обачність значно зменшили ризики. Та попри війну, інфекційні захворювання не «евакуюються» – і коронавірус усе ще нагадує про себе.
Серпень в Україні відзначається зростанням кількості виявлених випадків інфікування коронавірусом. Однак, за даними Міністерства охорони здоров’я, цього серпня кількість нових випадків COVID-19 в Україні менша, ніж торік, майже на дві третини. Якщо минулого року у серпні фіксували понад 26 тисяч хворих, то цього року – близько 8,7 тисячі. У лікарнях нині лікується понад 1300 пацієнтів, тоді як торік таких було понад 3 тисячі.
Найбільше захворювань нині зареєстровано у Києві та області, а також на Дніпропетровщині та Львівщині. Медики повідомляють про нові вже підтверджені випадки двох субваріантів коронавірусу – «Stratus» та «Nimbus». Перший найчастіше проявляється хриплістю голосу, другий – гострим болем у горлі. Інші симптоми залишаються звичними: нежить, кашель, підвищена температура, головний біль, втома, втрата нюху чи смаку.
ЧОМУ СПАЛАХ САМЕ У СЕРПНІ
Підтверджує статистику, яка нижча, аніж у попередній рік, і Алла Мироненко, докторка наук, професорка, лікарка-вірусолог, завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій, керівниця «Центру грипу». У розмові з Укрінформом вона нагадує: підйом захворюваності на COVID-19 влітку для України – вже не виняток. «Минулого року у серпні ми також мали підйом ковіду, і це було досить неочікувано. Цього року – знову серпень, хворих менше, але підйом є», – пояснює вона.
За її словами, понад половину зразків, що надходять на дослідження з київських лікарень та амбулаторій до їхнього центру, щодня виявляються позитивними саме на ковід. «Можливо, це вже стане закономірністю», – каже Мироненко.
Фахівчиня припускає, що сезонність серпневих спалахів може бути пов’язана з високою варіабельністю вірусу. Постійні мутації та поява нових субваріантів збігаються з періодом активних подорожей українців улітку. «Я думаю над цим питанням. І маю таке припущення. У серпні-липні дуже багато людей подорожують, їздять кудись, це канікули. Міграційні процеси зростають, і якщо десь виникає новий субваріант, він швидко заноситься в країну», – пояснює вірусологиня. Не відкидає вона і нових спалахів восени, коли діти підуть до школи, – скупчення людей в одному місці – це завжди вищий ризик «підхопити» вірус.
Зазвичай улітку домінують кишкові інфекції, викликані ентеровірусами, однак COVID-19 зламав цей стереотип. «Мабуть, тепер ми щороку будемо спостерігати певний літній підйом», – додає Мироненко. Водночас, підкреслює вона, нинішня ситуація не створює великого епідемічного тиску: «За тиждень у Києві може бути три з половиною тисячі випадків. Це небагато, якщо порівнювати з епідемією грипу, коли ми бачили 15–20 тисяч на тиждень, а колись і до 40 тисяч доходило».
Ще одна причина, чому цифри відносно невеликі, – чимала частина хворих не звертається до лікарів. «Наприклад, працівники дитячих садочків розповідали, що багато дітей хворіє. І це виглядає як локальний спалах, хоча офіційна статистика може бути меншою», – зазначає професорка.
ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГОРІЧНИХ ВАРІАНТІВ
Нові субваріанти COVID-19, що нині циркулюють в Україні, за словами Мироненко, відрізняються окремими симптомами, але загалом перебіг захворювання залишається знайомим. «Зазвичай це респіраторні симптоми: нежить, кашель, температура. У когось підйом температури вищий, у когось нижчий. Деякі субваріанти можуть проявлятись охриплістю голосу або різким болем у горлі. У декого зберігається і втрата нюху на кілька днів», – пояснює лікарка.
За її словами, втрата нюху часто пов’язана із закладеністю носа, тож це радше непрямий симптом. У будь-якому випадку, каже вірусологиня, клінічна картина COVID-19 у 2025 році мало відрізняється від інших респіраторних інфекцій.
Зростання статистики захворювань у серпні, але нижчі показники порівняно з минулим роком фіксують і щодо летальних випадків. Скажімо у червні була зафіксована одна смерть від ковіду, у липні – чотири, а за перші два тижні серпня – десять людей померло внаслідок ускладнень. Для порівняння – минулого року від ковіду померло у червні – 6, у липні – 11, а за два тижні серпня 2024 року – 37.
ЧАСТИНА ВІРУСНОЇ КАРТИНИ ЖИТТЯ
Мироненко підкреслює, що коронавірус нікуди вже не зникне з нашого життя: «Він залишиться з нами як одна з респіраторних інфекцій. Є ж аденовіруси, віруси парагрипу, бокавіруси, метапневмовіруси, людські коронавіруси, які циркулювали задовго до SARS-CoV-2. Вони ніколи не зникали».
Від початку пандемії COVID-19 пройшов шлях від тяжкої хвороби з високим рівнем госпіталізацій та значним рівнем летальності – до сезонної інфекції, яку більшість людей переносить відносно легко. «Зараз це теж сезонне захворювання, яке зазвичай минає без особливого лікування, лише симптоматично. Небезпеку воно становить для груп ризику: людей старшого віку, маленьких дітей, пацієнтів із хронічними хворобами. Як і будь-яка інша респіраторна інфекція», – підсумовує вірусологиня.
Таким чином, COVID-19 став частиною вірусної картини нашого життя. Він більше не є тим «невидимим ворогом», що паралізував світ кілька років тому, але залишається викликом, до якого варто ставитися з обережністю.
У МОЗ нагадують: найкращий спосіб уберегтися від важкого перебігу COVID-19 та його ускладнень – це щеплення. В Україні нині доступна спеціальна омікрон-адаптована вакцина, створена для захисту від актуальних варіантів вірусу, які поширюються у світі. Медики підкреслюють, що насамперед щеплення варто робити тим, хто входить до груп ризику: людям старшого віку, пацієнтам із хронічними захворюваннями чи ослабленим імунітетом, а також вагітним. Вакцинація для цих категорій залишається сезонною рекомендацією.
Натомість професорка, лікарка-інфекціоністка, яка входила у робочу групу з розробки протоколів лікування коронавірусної інфекції, Ольга Голубовська у розмові із журналістами звертає увагу на те, що існують і спеціалізовані противірусні препарати, які ефективні у перші 3-5 днів хвороби. Але їхнє призначення має бути прописане лікарем, тим паче, що препарати від вірусу грипу неефективні від коронавірусу: «Коронаврусна хвороба є маловивченою. Вона неприємна, довготривала, буває дуже затяжною. Але проблема з ковідом, я вважаю, вже практично вирішена. Невирішеною залишається проблема щодо інформування громадян: якщо людина вже захворіла і входить до групи ризику, то їй потрібно одразу надавати противірусну терапію. Але про це у нас немає і пів слова в офіційних повідомленнях на рівні регуляторних органів. І це погано. Якщо людина вже захворіла то немає значення для її клінічного ведення – вакцинована вона чи ні. Якщо вона вже захворіла, то має вчасно звертатися та лікуватися».

ЄВРОПА У ПОМІРНИХ ЗНАЧЕННЯХ
Як свідчать офіційні дані, в Європі зараз спостерігається помірне зростання COVID-19, однак воно не наближається до рівня пандемії.
ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань – ред.) у своєму тижневому звіті (станом на 9–15 серпня 2025 року) повідомляє, що тести виявили незначне зростання кількості позитивних значень на SARS-CoV-2 у Люксембурзі та Норвегії. Проте загальні показники госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії та показники летальних випадків у більшості країн залишаються нижчими за рівень цього самого періоду 2024 року.
У Великій Британії медіа вказують на увагу медичної спільноти, там у серпні відзначається 31% зростання частки госпіталізованих пацієнтів, які мають позитивні тести на COVID-19 – з 5,8% на кінець липня до 7,6%. Фахівці попереджають, що це може сигналізувати про початок нової хвилі, з огляду на наближення сезону вересневих міграцій, початку шкільного сезону та зниження температури.
Згідно з даними, які базуються на звітах ВООЗ станом на 26 серпня 2025 року, рівень зростання підтверджених випадків COVID-19 у світі за останні 14 днів був низьким або стабільним, без значних стрибків, – що вказує на загалом контрольовану епідеміологічну ситуацію.
Ярина Скуратівська, Київ
Перше фото: alamy.com
Суспільство
У програмі «Є Розмова»: Кардіохірург
Хронічний стрес, повітряні тривоги, недосипання та постійна напруга б’ють не лише по нервовій системі. Українські кардіологи дедалі частіше бачать молодших пацієнтів, а ураження серцево-судинної системи стають складнішими.
Про це ітиметься у новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова», гостем якої став кардіохірург, заслужений лікар України Сергій Сало.
Лікар пояснює, як стрес підвищує ризик інфаркту, які перші симптоми не можна ігнорувати та чому в критичній ситуації рахунок іде на години.
Гість та ведуча програми Христя Равлюк також говоритимуть про високий і низький тиск, холестерин, чекап після 40 років та окремі ризики для військовослужбовців.
Як зрозуміти, що серце вже подає сигнал тривоги, – дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» 28 вересня о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Суспільство
У третини шкіл Одещини виявили порушення харчування діт…
На Одещині перевірили 220 шкіл, у 76 закладах виявили порушення організації харчування дітей. Інспектори перевіряють якість та безпеку шкільної їжі, а також санітарний стан харчоблоків.
Про це повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області.
Позапланові перевірки шкіл проводять від початку вересня. Станом на 25 вересня фахівці вже проінспектували 220 закладів загальної середньої освіти.
У багатьох школах виявили порушення організації харчування учнів та недотримання санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоках. За результатами перевірок керівникам закладів надали 76 приписів із вимогами терміново усунути виявлені недоліки.
Під час перевірок інспектори оцінюють, зокрема, дотримання погодженого меню та норм харчування, товарне сусідство і умови зберігання продуктів, графіки прийому їжі та температуру готових страв перед видачею.
Також перевіряють стан технологічного обладнання, холодильників і посуду, наявність спецодягу у кухарів, проходження ними медичних оглядів та правильність ведення бракеражних журналів.
Усі виявлені порушення взяли на контроль, а інформацію про них передали до місцевих відділів освіти. Позапланові перевірки шкіл на Одещині тривають.
Раніше, центри фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти в трьох районах Одеси обрали компанії, яким заплатять за організацію харчування учнів загалом понад 302 мільйони гривень.
Суспільство
Алея Надії в Ананьєві поповнилася портретами братів Литвинюків – Rayon.in.ua
На Алеї Надії в Ананьєві додали нові портрети. Відтепер на стенді розміщено зображення двох рідних братів – воїнів ЗСУ Сергія та Миколи Литвинюків.
Про це інформує Ананьївська громада, передає Район.Подільськ.
Обидва захисники проходили службу в одному аеромобільному батальйоні. Воїни зникли безвісти під час виконання бойових завдань на Донеччині восени 2025 року: Микола – 5 вересня, а Сергій – 15 жовтня.
«Ананьївщина разом з родиною щиро вірить у диво та молиться за кожного свого земляка», – повідомили в громаді.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
