Руслан народився 6 липня 1999 року в селі Копіювата Уманського району Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Земляки згадують про Руслана як про тихого, щирого, справедливого хлопця, який завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.

Після навчання у Монастирищенському професійному ліцеї він обрав шлях служіння державі. У 2018 році Руслан став військовослужбовцем 25-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України імені князя Аскольда, а згодом підписав контракт і залишився на службі. 

Із початком повномасштабного вторгнення РФ Руслан обороняв Київську область, брав участь у боях за Київ, Ірпінь, Бучу. У 2024 році був направлений до складу 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг». 26 жовтня того ж року підрозділ вирушив на схід.  

«Уже через два дні зв’язок із Русланом обірвався. Майже рік родина чекала на звістку, сподіваючись, що він живий. Але ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове Донецької області», – розповіли у Монастирищенській міській раді. 

23 жовтня 2025 року з Русланом Сисюком попрощалися у Києві. Похований воїн на Берковецькому кладовищі — поруч із побратимами, які, як і він, віддали життя за Україну. 

«Дякую Герою за відвагу, мужність і жертовність! Царство Небесне та вічний спокій його безсмертній душі», – йдеться у зверненні громади. – У цей скорботний час Монастирище висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і побратимам полеглого воїна, розділяючи їхній біль та втрату. Пам’ять про Руслана Сисюка житиме в серцях земляків, а його подвиг — у вільній Україні, за яку він віддав життя». 

На офіційному сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту, старшому кулеметнику військової частини 3030 Національної гвардії України Руслану Сисюку.

У військового залишилася дружина та маленький син.

Слава Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Руслан Сисюк

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Найбільш уразливі для російських ударів регіони України постійно змінюються, оскільки РФ діє концентровано, обираючи конкретні напрямки для масованих комбінованих атак.

Про загибель на війні в Україні двох молодих військовослужбовиць повідомив у Facebook командир роти наземних роботизованих комплексів 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергій Волков. Він розповів, що подруг поховали 16 лютого.

“Карa” і “Лайза” на щиті. Дві посестри, дві подружки, загинули разом — ворожий дрон”, — повідомив командир.

Він розповів, що дві молоді дівчини рятували поранених, брали на себе важкі функції та допомоагали передньому краю.

“Кара” пройшла окупацію Херсонської області та російську фільтрацію, знущання окупантів і незаконне утримання в Таганрозі.

“І все одно стала в стрій, захищати Україну до останнього подиху”, — зазначив Волков.

“Лайза” першою прийшла до підрозділу за “контраком 18-24”, опановувала наземні роботизовані комплекси.

“Тиха, світла, сильна. Справжня”, — згадує про неї командир.

За словами Сергія Волкова, загиблі захисниці займалися евакуацією поранених і загиблих героїв з “кілзони”.

Нагадаємо, 17 лютого ЗМІ писали, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через загибель екіпажу Мі-24 11-ї окремої бригади армійської авіації “Херсон” Збройних сил України.

12 лютого командир батальйону безпілотних систем 63-ї окремої механізованої бригади Олег Ляшко повідомляв, що на фронті загинув колишній депутат від “Радикальної партії” та військовий Роман Каліш.