Війна
що тримає Росія на ураженому аеродромі
Невідомі дрони атакували російський аеродром. Авіаексперт Анатолій Храпчинський припустив, що саме могло опинитись під ударом на території об’єкта.
20 березня безпілотники атакували місто Енгельс у РФ. За даними ЗМІ, було влучання по складу ворожого військового аеродрому “Енгельс-2”. Заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський оцінив ймовірні наслідки удару в коментарі “Еспресо”.
З його слів, на відміну від стратегічної, тактичну авіацію Росія досі здатна виробляти. “Енгельс-2” — єдиний аеродром, де зберігають більшість стратегічних ракет, якими обстрілюють Україну. Зокрема, йдеться про ракети класу Х-101 і Х-555. Окрім того, там оснащують літаки для повернення до авіабази “Оленья”, звідки ті вилітають на бойові рубежі.
“По-перше, це склади з озброєнням, по-друге, склади з паливно-мастильними матеріалами, оскільки на аеродромі є достатня кількість резервуарів, що забезпечують подачу палива для російських стратегічних літаків”, — зауважив експерт.
Він підкреслив, що потрібно дочекатися публікації супутникових знімків, щоб точно підтвердити уражені цілі.
Храпчинський додав, що було б непогано позбавити РФ кількох літаків стратегічної авіації, адже це — “невідновлюваний ресурс”. Це також стосується “пташок”, які можуть базуватись на аеродромі “Дягілєво”, куди Україна здатна добити ракетами “Нептун”.
“Якщо говорити про стратегічну авіацію класу Ту-95, то це застарілі літаки, які немає сенсу відновлювати. Є також літаки Ту-22М3 і Ту-160, і Росія не може будувати ці літаки, вона може лише їх ремонтувати”, — пояснив він.
Експерт уточнив, що це пов’язано з втратою або викраденням частини документації після розпаду СРСР. Навіть цех у Казані був повністю зруйнований, і росіянам довелося його “відновлювати з нуля”. Метою було мати змогу хоча б ремонтувати ці літаки.
Нагадаємо, вночі на 20 березня ЗС РФ здійснили масовану атаку БПЛА по Кропивницькому. Росія націлила дрони на житлові мікрорайони, у місті один за одним гриміли вибухи.
Голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович заявив про “наймасованішу ворожу атаку” по місту. Розбиті приватні й багатоповерхові будинки, безпілотники влучили по вулиці Миру, серед поранених є дитина.
У зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил російські окупаційні війська намагаються тиснути вздовж кордону та проводять на добу 10-12 боєзіткнень.
Про це в телеефірі заявив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Останні дні у нас десь по 10-12 бойових зіткнень на добу в нашій зоні відповідальності – сукупно це від східної Сумщини і до Куп’янського напрямку включно. Ворог намагається тиснути вздовж кордону, намагається інфільтруватися вздовж лінії розмежування. Не дуже вдало, станом на зараз, не сприяє погода в тому числі, бо зараз вже немає листя на деревах, тому ворог не може якось дуже ефективно інфільтруватися. Хоча є певні спроби, є навіть певне розширення в районі Козачої Лопані, хоч і невелике, але ворогу все ж таки вдалося там трішки посунути в червону зону за рахунок сірої зони, що, звісно, негативно. Але в цілому зусилля ворога відносно його ефекту, якого вони досягають, неспівставні», – зазначив Трегубов.
Він наголосив, що тактика ворога принципово не змінюється відтоді, як з’явились дрони на оптоволокні. Адже росіяни наразі не можуть застосовувати важку техніку.
«Як з’явилися дрони на оптоволокні, зникла важка техніка. Оце була велика зміна, вона відбулася півтора року тому, і з тих пір у нас не було таких технологічних змін, які так би повпливали на полі бою. Відтоді єдиною ефективною тактикою для росіян залишається тактика інфільтрації малими групами», – пояснив речник.
Відповідаючи на питання, чи розширить ворог застосування газогонів для просування вглиб української території, Трегубов зазначив, що масштабувати це ворог не зможе, оскільки не скрізь є газогони.
«Нема куди масштабувати, бо нема газогонів великих магістральних, воно ж не в кожному селі. На Куп’янщині вони їх використовують, бо просто там є така можливість, там є магістральний газогін, через який можна було справді ганяти піхоту. Ось вони його там і використовували. Але ж це не та історія, яку можна поширити там, де немає відповідної інфраструктури», – пояснив речник.
Трегубов також повідомив, що ситуація в районі Куп’янська суттєво не змінилась, а ворог активніше почав діяти в напрямку населеного пункту Радьківка.
«Росіяни зараз більш активно почали лізти у бік населеного пункту Радьківка – це на правому березі, на північ від Куп’янська і на захід від Голубівки. Якщо раніше вони заводили війська через Голубівку здебільшого, то зараз в них очевидний план залізти в Радьківку і лізти трішки з іншого боку, себто все одно потрапляти в Куп’янськ, але не безпосередньо з півночі, а, я б сказав, з північного заходу. Ось вони туди і спрямовують свої основні атакувальні зусилля останній тиждень. Але без успіху», – розповів Трегубов.
Речник зазначив, що наразі не спостерігається підготовка ворога до активних штурмових дій, йдеться лише про підтримку постійного тиску на Куп’янський напрямок.
Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби на фронті відбулося 206 боєзіткнень. Найактивніше росіяни атакували на Костянтинівському напрямку, де здійснили 21 атаку.
Війна
ППО знешкодила 257 дронів, три балістичні і 49 крилатих ракет, якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили три балістичні ракети, 49 крилатих ракет і 257 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 листопада.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 понеділка, 2 листопада, ворог атакував:
- балістичними ракетами “Іскандер-М”/KN-23, протикорабельними ракетами “Циркон” із Ростовської, Воронезької та Курської областей;
- 59 крилатими (авіаційними) ракетами повітряного, наземного базування Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” із Вологодської, Оренбурзької, Орловської областей;
- 289 ударними БПЛА типу Shahed (120 із них – реактивні), “Гербера” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), тимчасово окупований Донецьк, а також Гвардійське і Чауда (тимчасово окупований Крим).
Основними напрямками удару були Київська, Харківська, Вінницька і Дніпропетровська області.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 вівторка, 3 листопада, ППО збила / подавила 309 цілей:
- три балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23/”Циркон”;
- 49 крилатих ракет Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” (інформація стосовно трьох ракет уточнюється);
- 257 дронів.
Зафіксовані влучання на 23 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на 14 локаціях.
Як повідомляв Укрінформ, у Комишувасі Запорізької області 29 людей загинули внаслідок російських авіаударів 2 листопада.
Упродовж жовтня на Гуляйпільському, Оріхівському та Олександрівському напрямках російські війська втратили 279 військовослужбовців і 60 одиниць озброєння та військової техніки внаслідок підриву на мінно-вибухових загородженнях.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомила заступниця речника Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко.
«На Гуляйпільському, Оріхівському та Олександрівському напрямках внаслідок підриву на інженерних боєприпасах противник втратив 279 військовослужбовців та 60 одиниць озброєння і військової техніки. Значну частину уражених цілей становлять мотоцикли та квадроцикли, за допомогою яких окупанти намагаються прискорити переміщення особового складу та здійснювати маневри», – зазначила вона.
За словами Шевченко, мінно-вибухові загородження, облаштовані інженерними підрозділами угруповання військ (сил) «Південь», упродовж жовтня стали одним із дієвих чинників стримування російських військ на трьох напрямках.
«Ефективність мінно-вибухових загороджень полягає в тому, що вони не лише перешкоджають просуванню противника, а й завдають йому втрат без необхідності безпосереднього вогневого контакту з українськими підрозділами», – пояснила заступниця речника.
Водночас вона додала, що важливу роль у цьому процесі відіграють безпілотні системи, за допомогою яких інженерні підрозділи дистанційно облаштовують загородження.
«Це дозволяє підвищувати ефективність інженерного забезпечення оборони та зберігати життя українських військовослужбовців», – наголосила Шевченко.
Як повідомляв Укрінформ, військовослужбовці Сухопутних військ Збройних сил України показали, як інженерні дрони встановлюють захисні загородження на фронті.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів