“Очі — дзеркало душі” — ймовірно, у цьому вислові більше правди, ніж ми могли б припустити. У недавньому дослідженні японські вчені виявили, що наші очі дійсно можуть видавати наші думки. Втім, через це не варто хвилюватися, пише Popular Science.

Команда вчених з Університету Цукуба вважає, що ледь помітні зміни в очах можуть надати нейробіологам набагато більше інформації, ніж допит. Результати дослідження свідчать про те, що вивчення відмінностей у фізіологічних реакціях під час “внутрішнього” та “зовнішнього” мовлення допомагає краще зрозуміти найрізноманітніші процеси: від розвитку мовних навичок у дітей до ефективності мисленних установок, спрямованих на самомотивацію.

Щоб розібратися в цьому питанні, вчені спостерігали за добровольцями, які виконували серію простих вправ, пов’язаних із лічбою. Спочатку дослідники зафіксували стан учасників у стані спокою, а потім попросили їх рахувати вголос або про себе: просто по порядку, у поєднанні з іменниками або з певним кроком. Зазначимо, що кожне завдання учасники виконували вголос і подумки. На всіх етапах вчені уважно стежили за зміною розміру зіниць випробовуваних.

Результати виявилися досить цікавими: під час промовляння слів уголос зіниці учасників розширювалися, а під час рахування подумки реакція залежала від типу завдання. Під час мисленного лічби по порядку зіниці звужувалися, під час лічби з кроком — розширювалися, а під час лічби в поєднанні з іменниками — залишалися незмінними. Водночас під час лічби в умі зміни розміру зіниць були менш вираженими, ніж під час мовлення вголос.

Автори зазначають, що їхня нова робота спростовує попередню думку про те, що внутрішнє та зовнішнє мовлення викликають однакові зміни зіниць. У всіх трьох експериментах мова вголос незмінно призводила до розширення зіниць, тоді як внутрішня мова — ні.

Отже, результати свідчать про те, що внутрішнє мовлення — це не просто невербальний аналог розмови вголос. Ймовірно, це особлива форма комунікації, що сприяє зниженню рівня збудження людського мозку. Якщо це так, вчені вважають, що вимірювання розміру зіниць може стати цінним інструментом для оцінки внутрішніх мовних процесів і мислення. Вважається, що це може бути корисним для вивчення розвитку мовлення у дітей та немовлят, які ще не здатні розповісти дорослим про свої переживання.

Інші новини науки

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, як люди на березі річки звинувачують осіб у військовій формі в тому, що вони намагалися втопити чоловіка, який перетнув кордон між Україною та Молдовою. У Державній прикордонній службі України повідомили, що під час затримання порушника кордону з Молдовою стався інцидент. Проводиться службове розслідування. Прокуратура Молдови відкрила кримінальне провадження через незаконне перетинання кордону. Фокус розбирався в ситуації.

Згідно з повідомленням Прикордонної поліції Республіки Молдова, 15 жовтня 2026 року поблизу села Голошниця двоє українських прикордонників на моторному човні перетнули українсько-молдавський кордон, намагаючись затримати громадянина України.

Молдавська поліція затримала обох українських прикордонників для проведення передбачених законом процесуальних дій. Матеріали справи передано до прокуратури, яка дала вказівку порушити кримінальну справу за фактом незаконного перетину державного кордону.

У коментарі для “Української правди” речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив інцидент на кордоні та заявив, що триває службове розслідування.

За словами Демченка, українські прикордонники у Вінницькій області виявили, що чоловік намагається переплисти річку Дністер і потрапити до Молдови. Під час затримання чоловік чинив опір. У човна, на якому перебували українські прикордонники, відмовив мотор, і його прибило до молдавського берега. Там група осіб погрожувала прикордонному загону та витягла човен на берег. Чоловік, який перетнув кордон, був затриманий молдавською поліцією.

Нагадуємо, що за кордоном не завжди можна уникнути мобілізації. Сам по собі статус тимчасового захисту не робить українця військовозобов’язаним в іншій європейській країні, але правила в різних державах відрізняються. Є країна, де закон за певних умов допускає військовий обов’язок навіть для іноземців.

Також нагадуємо, що Росія, можливо, готується до війни з НАТО. Москва почала заповнювати бази зберігання бронетехнікою після того, як вони були спустошені протягом перших двох років повномасштабної війни з Україною.

Сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь, який є співавтором закону Грема, у соцмережі X заявив, що Трамп своїм кроком стає на бік агресора. За його словами, президент “знову підтверджує, що він стоїть на боці жорстокого бандита та тих, хто сприяє російській воєнній машині”.

Блюменталь стверджує, що Трамп діє проти більшості американців, їхніх представників в обох палатах Конгресу та європейських союзників США.

Як відомо, Блюменталь і республіканець Ліндсі Грем спільно виступили із заявою щодо свого законопроєкту про первинні та вторинні санкції проти Росії та тих, хто підтримує її агресію проти України. Це був Sanctioning Russia Act of 2025. Пізніше Блюменталь, Кунс і Дарлін Грем разом ще з понад 60 колегами внесли оновлений законопроєкт, названий на честь Ліндсі Грема.

Член Палати представників від штату Вірджинія демократ Дон Беєр також у соцмережі X заявив, що скасування санкцій зраджує союзників і потребує реакції законодавців. “Останні поступки Трампа Путіну знову зраджують наших українських партнерів, і Конгрес мусить виправити цей недосконалий закон”, — наголосив він.

За словами Беєра, це потрібно, щоб зупинити Трампа від “капітуляції перед Путіним” і забезпечити реальну підтримку України.

Чи мав право Трамп скасувати мита проти РФ

У першому варіанті законопроєкті такого права у президента США не було. Але Трамп наполіг на тому, щоб мати таку можливість “для Національної безпеки”. А ще він додав до важеля впливу на Росії ще й Іран.

Тобто закон дає Трампу такий інструмент, але це вже викликало хвилю обурення в Конгресі США. Проти таких дій Білого дому вже виступає частина як демократів, так і республіканців, які наголошують, що послаблення енергетичного тиску дозволить Кремлю отримувати додаткові прибутки для фінансування війни проти України.

Раніше Фокус писав, що Трамп заради зниження цін на бензин призупинив жорсткі мита та санкції проти Росії за “законом Грема”, дозволивши Кремлю й надалі заробляти на продажу дизельного пального. Таким чином лідер США дозволив Росії постачати дизельне пальне на світові ринки, й за його планом Москва має негайно відправити на зовнішні ринки 300 тисяч тонн пального, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а згодом збільшити обсяги до 1 млн тонн і довести постачання до 3 млн тонн.

Окрім цього, у Вашингтоні пригрозили Україні за подальші удари по російських НПЗ. Погрози підтвердили справою: ЗСУ відчули зменшення швидкості передачі даних для своїх дронів через супутники Starlink, а в України декілька разів не було інформації щодо запуску балістики окупантів РФ.