Дрони, яких не було на Валдаї. Чому саме так збрехав Путін?

Якщо коротко, то йдеться про зрив переговорів через нібито недоговороздатність українського керівництва. Але це вершина айсберга.

1. Ми не знаємо, куди й коли Росія направить свій ракетний удар “помсти”. Більш важливо, як мені здається, те, що після цього Росія розчохлить свою “нову зброю”: “нелегітимний Зеленський не може балотуватися знову в президенти”. Логіка росіян проста: з “нелегітимним” Зеленським вони зараз нічого не підпишуть, а вибори з ним вони не визнають. Такий підхід буде підсилюватися інформаційними атаками, розрахованими, зокрема, й на наших корисних ідіотів.
2. Також ця історія матиме важливі наслідки всередині Росії: адже росіянам потрібні нові пояснення, навіщо продовжувати війну. І “напад” на Путіна та необхідність перезавантажити “терористичну Україну” можуть стати в нагоді.
3. Важливо те, що глобально це нічого не змінюватиме, окрім того, що всі переговори потрібно буде переформатовувати. На жаль, я вчергове маю сказати: в Трампа немає достатніх важелів впливу на Путіна. Не він не хоче, а насправді він не може. І це одна з наших найбільших проблем.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Гуляйполе розміщене у низині, тому обом арміям складно завести особовий склад у місто, оскільки кожного солдата видно з висот навколо, ідеться у пояснення аналітиків проєкту DeepState. При цьому росіяни мають велику кількість особового складу і тому кидають людей вперед, не зважаючи на загрози, а українці так діяти не можуть. Водночас слід пам’ятати про нові рубежі, куди мають відійти бійці ЗСУ, коли виникне потреба. Аналітики нагадали, що про фортифікації потрібно думати вже зараз, інакше можуть повторитись події в Авдіївці взимку 2024 року.

Допис DeepState про особливості рельєфу у Гуляйполі з’явився вдень 29 грудня. У дописі ідеться про рельєф у цій місцевості: на топографічній карті позначено пагорби до 150-200 м навколо населеного пункту. З північного заходу на південний схід біля міста протікає річка Гайчур, через яку і виникла улоговина.

Територія Гуляйполя перебуває у сірій зоні, зауважили аналітики, і бувають випадки, коли у підвалах одного будинку сидять солдати ЗСУ та ЗС РФ. Тим часом обороняти місто з огляду на рельєф та нестачу особового складу “стає вкрай складним”. На сьогодні у місті можуть відкрито діяти штурмові підрозділ ЗС РФ та ЗСУ, але, знов таки, російських — більше. З огляду на наявні загрози згадали про ситуацію в Авдіївці, оборона якої впала у лютому 2024 року. Коли українські бійці почали відступати, то виявилось, що позаду ніхто не збудував фортифікацій, і тому росіяни мали вільний простір аж до Покровська, ідеться у дописі.

“Не варто забувати про те, що кимось треба вибудовувати рубіж оборони за Гуляйполем, щоб не було повторення ситуації з Авдіївкою, коли ворог просто почав сунути на Покровськ, бо “підготовлені рубежі” виявилися не підготовлені”, — підсумували аналітики DeepState.

Зауважмо, на карті бойових дій можна побачити, в яких можливих напрямках можуть рушити ЗС РФ, окупувавши Гуляйполе. На захід — траса Т0814 Оріхів (за 30 км), на північ — траса Т0401 на Покровське-Олександрівку (38 км) і далі — Запоріжжя по трасі N15 (за 60 км).

Бої в Гуляйполі — деталі

Зазначимо, 25 грудня у мережі з’явились кадри з Гуляйполя, на яких російські військові показували командний пункт 75 батальйону 106 бригади ТрО ЗСУ, яка увійшла у 102 бригаду. На відео — вціліла техніка, командирські карти, телефони тощо. Українська кореспондентка поспілкувалась з офіцером, який перебував на КСП: з його слів, відбувся напад трьох диверсантів і довелось терміново відходити. Після цього ділянку фронту відправили 25 окремий штурмовий полк ЗСУ для “порятунку” ситуації.

Тим часом Фокус писав про фортифікації у Запорізькій та в інших областях, яким загрожує наступ РФ. Французький OSINTер дослідив особливості нової лінії оборони і наголосив, що вони справді можуть спинити наступ РФ. Зокрема, є смуга перешкод шириною 150 м, з бетонними пірамідами та колючим дротом “єгоза”. У фортифікаціях — два проходи на 16 км, і це дороги, якими іде логістика ЗСУ. OSINTер пояснив, що наявними засобами — дронами різних типів та дефіцитним особовим складом, ЗСУ справді можуть протистояти наступу ЗС РФ.

Нагадуємо, увечері 29 грудня з’явилась нова заява президента РФ Володимира Путіна, яка стосувалась наступу на Запоріжжя та Оріхів.

Як повідомляє Державна служба статистики України, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив План державних статистичних спостережень на 2026 рік. У документі визначено, які саме статистичні дослідження проводитимуться протягом року та які офіційні показники за їх підсумками будуть оприлюднені.

У Держстаті пояснюють, що План-2026 фактично є “дорожньою картою” державної статистики на наступний рік. Він містить детальний опис кожного спостереження — від мети проведення і методології до джерел інформації та нормативних актів Європейського Союзу, на які спирається статистика.

Окремо в документі прописано, які саме статистичні показники стануть публічними. Для кожного з них визначено дату публікації на офіційному сайті Держстату, періодичність оновлення, а також конкретний набір відкритих даних, у межах якого інформація буде доступна користувачам.

Водночас у службі застерігають, що через умови особливого періоду або надзвичайного стану строки оприлюднення та перелік показників можуть змінюватися. Ба більше, про будь-які коригування обіцяють повідомляти заздалегідь через офіційні канали.

Окрему увагу в Плані-2026 приділили експериментальним державним статистичним спостереженням. Саме в їх межах Держстат тестуватиме сучасні підходи, які вже активно використовуються в європейській статистичній практиці. Зокрема, йдеться про такі дослідження:

• оцінка чисельності населення на основі даних операторів мобільного зв’язку;
• громадське здоров’я;
• статистика доходів і умов життя населення (EU-SILC);
• мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС);
• інтегрована короткотермінова статистика підприємств;
• інтегрована статистика сільськогосподарських господарств;
• діяльність підприємств залізничного та авіаційного транспорту;
• розрахунок споживчих цін із використанням адміністративних даних та автоматичного аналізу інтернет-ресурсів;
• статистика виконання наукових робіт і надання міжнародної допомоги;
• водні ресурси, водопостачання та водовідведення.

У Держстаті наголошують, що запровадження таких підходів має зробити статистику більш оперативною та точною, особливо в умовах, коли традиційні методи збору даних обмежені.

“План-2026 містить інформацію про набори даних і метадані, які Держстат передає до Євростату відповідно до Збірника статистичних вимог ЄС, що є додатком до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це забезпечує узгодженість української офіційної статистики з європейською статистичною системою та виконання зобов’язань України у сфері статистики”, — йдеться в дописі.

Раніше Фокус писав, що, за даними Reuters, Україна наближається до демографічної кризи через втрати населення від війни, масову міграцію та низьку народжуваність.

Також експерти повідомляли, що демографічний потенціал України навряд чи вдасться відновити в доступному для огляду майбутньому.