Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів розмову зі спікером Палати громад Парламенту Сполученого Королівства сером Ліндсі Гойлом, під час якої поінформував про безпекову ситуацію в Україні.

Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.

Зазначається, що Трамп фактично припинив надання прямої фінансової та військової допомоги Україні, яка протистоїть російському вторгненню, попри широку підтримку такої допомоги з боку американських законодавців — як демократів, так і республіканців.

Зокрема, нещодавно він викликав невдоволення членів Конгресу (серед яких було чимало республіканців), скасувавши санкції щодо російського дизельного пального та інших енергоносіїв.

Це рішення було ухвалене через кілька тижнів після того, як Трамп сам підписав закон про їх запровадження.

Оскільки з січня демократи контролюватимуть обидві палати американського Конгресу, вони визначатимуть, які питання і коли виносити на голосування.

Це дасть їм змогу схвалити нову допомогу Україні — і, ймовірно, це рішення вдасться ухвалити більшістю у дві третини голосів, необхідною для подолання вето Трампа.

Помічники конгресменів-демократів вказують на те, що підтримка Києва є для них пріоритетом.

Демократи у новому складі Конгресу також можуть зосередитися на інших діях Трампа.

Наприклад, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Грегорі Мікс, який, імовірно, очолить Комітет Палати представників у закордонних справах, ініціював двопартійний законопроєкт, спрямований на блокування плану Трампа щодо повернення російського дизельного пального на світовий ринок.

Як повідомляв Укрінформ, Демократична партія здобуває більшість у Сенаті США і Палатою представників США за результатами проміжних виборів.

Президент США Дональд Трамп визнав, що війна проти Ірану, яку ведуть Сполучені Штати та Ізраїль, частково вплинула на поразку республіканців на проміжних виборах до Конгресу, за підсумками яких демократи здобули контроль над обома палатами.

На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.

За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.

Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.

Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.

Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.

Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.

Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.

«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.

Фото: Сергій Корецький, Телеграм