Відбудова
Швейцарський бізнес зацікавлений проєктами відбудови України
Представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили з делегацією Швейцарської Конфедерації спільні кроки у сфері відновлення та промислового розвитку.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, передає Укрінформ.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зустрівся з делегацією Швейцарської Конфедерації на чолі з Послом, Делегатом Федеральної Ради з питань України Жаком Гербером. Участь у переговорах також взяли заступники міністра Тарас Висоцький, Андрій Телюпа та Павло Карташов.
Сторони обговорили реалізацію міжурядової угоди, запуск нових програм підтримки бізнесу та розвиток промислового потенціалу України.
Угода між урядами України та Швейцарії після ратифікації дозволить спрямовувати безповоротну допомогу на модернізацію інфраструктури та промисловості. Закупівлі здійснюватимуться через відкриті конкурси, які проводитиме SECO — Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань. Участь у конкурсах можуть брати лише швейцарські компанії, які мають зареєстровану юридичну особу в Україні.
Наразі, в межах чинного Меморандуму про взаєморозуміння з Мінекономіки, SECO вже відібрані перші проєкти за участю швейцарських компаній.
«Радий бачити високу зацікавленість швейцарського бізнесу до відбудови України. У межах першого конкурсу SECO вже відібрано 12 проєктів на суму понад 93 мільйони швейцарських франків. Ми вдячні уряду Швейцарії за рішення продовжити співпрацю та готувати наступний конкурс. Це чіткий сигнал довіри до економічного потенціалу України та готовності європейських компаній інвестувати в її відновлення», — зазначив Соболев.
Одним із пріоритетів у межах цієї співпраці визначено розвиток ініціативи «Промисловий Рамштайн», яка передбачає міжнародну підтримку української промисловості через постачання обладнання, спільне виробництво, залучення інвестицій. Україна передала делегації перелік обладнання швейцарських виробників, необхідного для відновлення постраждалих підприємств. Для участі в конкурсах SECO швейцарські компанії мають бути представлені в Україні юридично, тож сторони домовились спільно працювати над тим, щоб зацікавлені виробники відкривали представництва або локалізували свою діяльність в нашій країні.
Українська сторона також представила концепцію здешевлення страхування для підприємств, що працюють в умовах війни. Йдеться про два інструменти: компенсацію втрат у разі пошкодження об’єктів нерухомості у зонах ризику та часткову компенсацію страхових премій по всій території України.
Сторони обговорили й інші важливі напрями співпраці – підготовку до другого конкурсу SECO, запуск програми підтримки українських компаній, допомогу у реформуванні UkraineInvest, підтримку інфраструктури у садівництві та цифрових сервісів для МСП.
Як повідомляв Укрінформ, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев провів зустріч з представниками Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що входить до Групи Світового банку, для обговорення напрямків співпраці в питаннях приватизації та публічно-приватного партнерства.
Фото: пресслужба Мінекономіки
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.
Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.
Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні