На Миколаївщині оголошено масштабний тендер на ремонт траси Р-55 Одеса — Вознесенськ — Новий Буг. Планують витратити понад 1,2 мільярда гривень. Роботи охоплять кілька ділянок і включатимуть нове покриття, блоки безпеки та оновлення конструкцій. Уже розпочато пошук підрядника.

Про це стало відомо із системи електронних закупівель Prozorro.

Реклама

Що відомо про тендер

Замовник — Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області, опублікував у системі закупівель пропозицію щодо ремонту траси Р-55. Очікувана вартість робіт — 1 216 610 860 грн. Мова йде про відновлення 11,6 км державної дороги між Одесою, Вознесенськом та Новим Бугом. Очікується, що підрядника оберуть до 10 грудня 2025 року, а усі роботи мають завершити до 31 жовтня 2027 року.

За планом, на ділянці проведуть: холодне фрезерування старого асфальтобетону, укладання нової цементобетонної або бетонної поверхні, облаштування основи з щебенево-піщаної суміші або ґрунту з цементом, монтаж бетонних бордюрів, встановлення бар’єрного огородження, нанесення дорожньої розмітки, а також прокладання залізобетонних труб і облаштування дренажу.

Після закінчення прийому заявок підрядників, відбудеться відкритий аукціон. Переможець має підписати контракт і пройти відбір. Далі — підготовка об’єкта: маркування ділянок, підготовка матеріалів і за потреби — перенесення комунікацій. Планується поетапний ремонт, щоб мінімізувати незручності для водіїв. Якщо роботи відбуватимуться за графіком і без затримок, нова дорога може стати реальністю до осені 2027 року.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі виділять понад 50 мільйонів на реставрацію історичного будинку. Також ми писали про те, що в Одесі знову виділяють гроші на ремонт узвозу Віталія Блажка.

У Чорному морі зберігається ризик нових атак. Однак найбільшу загрозу несе балістика з території тимчасово окуповагого Криму. Попри це, Україна продовжує завдавати ударів по нафтопереробних заводах на узбережжі Росії.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Реклама

Загроза атак з моря

Росія продовжує бити по портах і суднах, які працюють у Чорному морі. За роки війни кількість пошкоджених кораблів перевищила сотню, а удари тривають і зараз. Плетенчук наголошує, що таке системне знищення інфраструктури створює довгострокові ризики для безпеки регіону.

“Росія завдає ударів по портах уже четвертий рік поспіль, і наслідки цих атак відчувають усі, хто працює в морі”, — зазначає речник.

За словами Дмитра Плетенчука найбільша загроза наразі йде через балістику з території тимчасово окупованого Криму. Адже російські кораблі у море майже не виходять.

Підводні човни РФ у Чорному морі

Активність російських підводних сил залишається фактором ризику. Українські військові не розкривають подробиць, але підтверджують, що загроза ракетних ударів із моря нікуди не зникла. Підводні ракетоносці здатні діяти приховано, що ускладнює оцінку їхніх намірів.

“Інформація про підводні сили обмежена з міркувань безпеки, але їхня присутність у морі — це факт”, — пояснив він.

Вибухи танкерів у Чорному морі

Останніми днями стало відомо про ураження двох танкерів і можливий третій вибух у віддаленій акваторії. У міжнародних повідомленнях згадували Україну, однак офіційно цього не підтверджують. Частина суден, що постраждали, працювали без реєстрації та порушували міжнародне право, що додає ситуації складності.

“Коли судно діє поза правовим полем, воно може несподівано зіткнутися з наслідками такої діяльності”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ стягує ППО в Крим після успішних операцій України. Також ми писали, що українські захисники уразили місце запуску “шахедів” на території півострова.

На півдні України аграрії змушені переглядати методи роботи через подорожчання добрив і пального. Логістичні труднощі, висока вартість газу та нестабільні поставки роблять мінеральні добрива дедалі менш доступними. Господарства шукають способи зменшити витрати, не ризикуючи врожаєм. Водночас нові технології та біодобрива дають можливість частково компенсувати дефіцит ресурсів.

Про це журналістам Новини.LIVE розповів заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Євгеній Домарацький.

Реклама

Проблеми з добривом

Навіть сприятлива волога не знімає головної проблеми агросектору — високої вартості мінеральних добрив. Через логістику, зростання ціни на газ і періодичні перебої у постачанні фермери змушені скорочувати дози внесення та шукати альтернативи. Проте межа економії існує: нестача азоту чи фосфору одразу позначається на зимостійкості озимини та формуванні колосу. У воєнних умовах втрачати потенціал урожаю — неприпустимо.

“Від добрив повністю відмовитися неможливо — це помилка. Але якщо дотримуватися сівозміни, можна зменшити дози мінеральних добрив”, — говорить заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Євгеній Домарацький.

Одним із рішень стають сучасні біодобрива. Вони допомагають ґрунту краще утримувати поживні речовини та відновлювати структуру, що особливо важливо у регіонах, де тривалі посухи виснажили землю.

Економія на паливі

Додатковий чинник економії — паливо: хоч дефіциту немає, його ціна змушує фермерів оптимізувати кількість проходів техніки. Це прискорює перехід на мінімальний або смуговий обробіток, що зберігає вологу та зменшує витрати.

“Більшість аграріїв переходять на енергоощадні технології: мінімальний обробіток, мінітілл, стріп-тіл. На це вплинули і кліматичні зміни, і ціна пального”, — пояснює Домарацький.

Технологічна модернізація стає новим стандартом. Менше навантаження на ґрунт, економія ресурсу та адаптація до кліматичних змін дають господарствам змогу працювати стабільніше. У ряді фермерських господарств такі підходи вже показують перші позитивні результати.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, як вплинули дощі на сходи одеських аграріїв. Також ми писали про те, що озимі на півдні під загрозою.