Connect with us

Суспільство

Скільки українців користуються штучним інтелектом у повсякденному житті

Published

on


В Україні 64% населення взагалі не користуються штучним інтелектом, з них 12% уперше про нього чують та не знають, що це таке.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 14 лютого по 4 березня цього року, передає Укрінформ.

52% зі згаданих 64% знають про ШІ, але жодного разу ним не користувалися.

Ще 9% опитаних пробували користуватися штучним інтелектом, але не інтегрували його у своє повсякденне життя.

26% респондентів мають досвід практичного використання ШІ, з них 9% – нерегулярні користувачі (кілька разів на місяць чи рідше), 17% – регулярні (12% користуються щодня або майже щодня, решта 5% – кілька разів на тиждень).

Таким чином, рівень обізнаності щодо ШІ є високим (88%). Водночас спостерігається значний розрив між знанням і практикою.

«Лише кожен восьмий українець активно інтегрував ШІ у своє повсякденне життя, а частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) становить 17%», – зауважили в інституті.

Читайте також: Компанія OpenAI вирішила залишитися некомерційною

Найвищий рівень регулярного користування штучним інтелектом зафіксований серед громадян віком 18-29 років. Понад половина представників цієї групи – 54% – регулярно використовує ШІ.

У категорії 30-44 роки регулярно користується штучним інтелектом 21% респондентів. Серед людей віком від 60 років – лише 4%. Це може свідчити про суттєвий цифровий розрив між поколіннями.

Чоловіки, згідно з результатами опитування, суттєво частіше використовують ШІ: 23% є регулярними користувачами. Серед жінок цей показник становить 13%.

Серед міського населення (жителі селищ міського типу та міст будь-якого розміру) рівень регулярного використання ШІ становить 21%, тоді як серед сільського – 9%. Чим більшим є місто, тим більше активних користувачів. 

Регулярно використовують ШІ 13% опитаних жителів смт/маленьких міст із населенням до 20 тисяч людей. У найбільших містах із населенням понад 500 тисяч людей цей показник зростає до 25%. У КМІС припускають, що це може бути пов’язано з кращою інфраструктурою, доступом до інтернету та цифровими сервісами в більших населених пунктах.

Чим вищий рівень добробуту, тим активніше громадяни використовують штучний інтелект. Лише 4% серед респондентів, яким не вистачає навіть на їжу, регулярно ним користуються. Серед тих, хто може дозволити собі коштовні речі, цей показник становить 27%, серед тих, хто може дозволити собі практично все – 39%.

Освіта менше впливає на використання ШІ. Регіон теж впливає несуттєво.

45% респондентів висловлюють побоювання щодо штучного інтелекту, вважаючи, що він містить значні ризики та може призвести до серйозних проблем або навіть катастроф. Це свідчить про високий рівень тривожності й недовіри до технологічного прогресу, зауважують в інституті. 

Читайте також: Для штучного інтелекту до 2030 року потрібно буде вчетверо більше електроенергії

39% опитаних мають позитивне бачення. Вони вважають, що ШІ сприяє прогресу та наближає людство до кращого майбутнього. Це значна частка, що демонструє готовність частини суспільства до прийняття інновацій.

Загалом баланс між оптимістами й песимістами щодо ШІ зміщений у бік обережного або критичного сприйняття за винятком молоді. У групі респондентів віком 18-29 років – 63% оптимістів, 30% песимістів.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують впровадити штучний інтелект в усі ключові сфери управління й до 2030 року увійти до трійки країн-лідерів за рівнем інтеграції рішень на базі ШІ.

 Перше фото: Sky News



Джерело

Суспільство

У Росії засудили до 19 років ув’язнення українця, який воював у батальйоні «Айдар»

Published

on



Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону (РФ) засудив 48-річного громадянина України Дениса Дем’яненка до 19 років позбавлення волі у справі щодо участі в терористичній організації та навчанні тероризму.

Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.

Перші три роки ув’язнення Дем’яненко повинен буде провести у в’язниці, а далі — у колонії суворого режиму.

За версією російського звинувачення, у червні 2024 року Дем’яненко вступив до українського 24-го штурмового батальйону «Айдар» і пройшов військову підготовку в місті Краматорськ Донецької області. Після цього він воював в якості стрільця. У червні того ж року українець потрапив у полон.

Зазначається, що Денис Дем’яненко народився у Полтаві. У квітні 2025 року його та іншого українця, який воював в «Айдарі», Сергія Дзюбу, внесли до реєстру «терористів та екстремістів» Росфінмоніторингу. На початку червня справа Дем’яненка надійшла до російського суду.

Читайте також: У РФ до 20 років засудили українця за «участь у кримськотатарському батальйоні»

Як повідомляв Укрінформ, Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (РФ) засудив громадянина України з Одеської області Дмитра Стадникова до 20 років позбавлення волі у справі про участь у «терористичній організації та навчання тероризму».

Фото: pexels.com



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Вища рада правосуддя поскаржилася генпрокурору на адвоката з Одещини Анонси

Published

on


13 вересня 2025 р. 10:52

49



Білгород-Дністровський суд. ФОТО: Facebook

Вища рада правосуддя звернулася в Офіс Генерального прокурора України зі скаргою на поведінку адвоката Олександра Царенка щодо судді Білгород-Дністровського суду Ірини Братків, яку ВРП вважає неналежною.

 Про це повідомили у пресслужбі ВРП. 

Також ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 9 липня до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (Втручання в діяльність судових органів).

Суддя Ірина Братків у червні звернулася до Вищої ради правосуддя зі скаргою на адвоката Олександра Царенка, який у суді захищав обвинуваченого в умисному вбивстві й звернувся до суду із клопотанням зобов’язати посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати йому тимчасовий доступ до повної історії перегляду даних у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо кримінального провадження з можливістю їх копіювання. Судді йому відмовили. 

Адвокат знову звернувся до суду й вказав у повторному клопотанні, що суддю можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або вчиненої з необережності незаконної відмови в доступі до правосуддя чи іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя. При цьому адвокат зазначив, що не слід його зауваження про відповідальність судді як тиск на правосуддя. Утім суддя все ж розцінила ці зауваження як спробу тиснути на неї. 

До того ж суддя заявила, що адвокат почав публікувати дописи у соціальних мережах заявляючи, що між ним та суддею почалася війна. Також він ніби – то погрожував особі, за заявою якої розпочали кримінальне провадження. 

Також суддя заявила, що адвокат скаржився на її дії навіть в той час, коли вона перебувала у відрядженні й він не мав відношення до її проваджень. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ізмаїльський захисник Олександр Лавриненко загинув у бою за рідну землю

Published

on


На лінії фронту надійшла трагічна звістка: у запеклому протистоянні з ворогом загинув український захисник з міста Ізмаїл. Йдеться про солдата кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 3-ї штурмової роти Олександра Лавриненка.

Ця звістка підкреслює героїчність і самовідданість захисників, які боронять суверенітет і територіальну цілісність України в умовах військової агресії.




  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.




Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.