Суспільство
Слідчі СБУ розслідують понад 90 тисяч справ, пов’язаних із агресією Росії
Слідчі СБУ на сьогодні проводять розслідування у понад 90 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із відкритою збройною агресією РФ проти України.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав заступник голови СБУ Сергій Наумюк в межах міжнародної конференції високого рівня United for Justice. United for Survivors, присвяченої координації зусиль для розслідування воєнних злочинів та підтримки потерпілих.
«СБУ здійснювалось досудове розслідування понад 170 тисяч кримінальних правопорушень, пов’язаних із відкритою військовою агресією РФ проти України. На сьогодні слідчі СБУ з проводять розслідування понад 90 000 кримінальних проваджень. Це становить більш як 85% від загальної кількості кримінальних правопорушень, пов’язаних з агресією РФ, що розслідуються всіма правоохоронними органами України», – зазначив Наумюк.
За його словами, напрямки досудових розслідувань, які структуровані за характером порушень норм міжнародного гуманітарного права, – це підготовка планування, розв’язання та ведення агресивної війни, жорстоке поводження із військовополоненими, їх катування, позасудові страти українських військовополонених. Крім того, застосування засобів ураження, які заборонені міжнародними законами, хімічна зброя тощо.
Наумюк зауважив, що поряд із класичними джерелами доказів, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, слідчими СБУ з метою підвищення ефективності досудового розслідування злочинів, пов’язаних з агресією РФ проти України, впроваджується новітні технології та інструменти, серед яких – розпізнавання обличчя, накопичення обробки та аналізу інформації, геолокації, ідентифікації осіб. Ці програмні продукти Сил оборони України дозволяють встановлювати дані про ворога, про ворожі підрозділи, радіоперехоплення, супутникові розвідки, геопросторові дані, фіксація аудіо-та відеоматеріалів.
Як повідомлялось, Служба безпеки України розслідує майже 2,4 тисячі кримінальних проваджень щодо обстрілів Росією об’єктів цивільної та критичної інфраструктури України.
Фото ілюстративне
В Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію Росії. Документ також запроваджує нові умови для окремих категорій заявників.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на рішення, оприлюднене в Офіційному журналі ЄС.
Згідно з документом, тимчасовий захист продовжено ще на рік – до 4 березня 2028 року.
Рішення набуде чинності 5 серпня.
Водночас документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не надаватимуть особам, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.
У рішенні зазначається, що така вимога запроваджується з урахуванням поточних оборонних потреб України. Для підтвердження виконання військових обов’язків держави-члени ЄС зможуть вимагати відповідні документи або інші докази.
Нові правила застосовуватимуться лише до заяв, поданих після набуття рішенням чинності. Вони не поширюються на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у державі-члені ЄС і безперервно зберігатимуть цей статус.
«Тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати компетентним органам держави-члена докази того, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання», – йдеться в рішенні Ради ЄС.
Як повідомлялося, 15 липня країни-члени ЄС погодилися продовжити термін дії тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року, а 30 липня Рада ЄС формалізувала це рішення.
Херсонська область залишається регіоном, де російські військові найчастіше атакують мирних жителів FPV-дронами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зареєстровано понад 16 тисяч кримінальних проваджень за фактами ударів дронами малого радіуса дії по цивільному населенню.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, найбільше таких злочинів зафіксовано саме на Херсонщині, а також у Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях.
Як приклад чергового воєнного злочину генпрокурор навів ранкову атаку в Херсоні. За його словами, російський FPV-дрон вистежив та атакував 52-річного продавця на місцевому ринку. Безпілотник деякий час кружляв над чоловіком, після чого завдав удару. Постраждалий отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин.
На цей злочин відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що російські військові фактично влаштовують у Херсоні “сафарі” на мирних жителів, цілеспрямовано полюючи на цивільних за допомогою FPV-дронів. За словами президента, Росія не приховує таких злочинів, а навпаки — демонструє їх і пишається ними. Зеленський наголосив, що світ має реагувати на цей терор, адже без посилення тиску на Росію та реальних гарантій безпеки неможливо зупинити подібні атаки.
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2023 роках було задокументовано 187 таких злочинів. У 2024 році їхня кількість зросла до 2685, у 2025-му — до 7787, а з початку 2026 року вже зафіксовано 2614 атак FPV-дронів на цивільних.
Загалом від ударів FPV-дронів постраждали майже 7 тисяч людей, серед яких 179 дітей. Загинули 967 осіб, у тому числі 10 дітей.
Крім того, правоохоронці задокументували 43 випадки застосування російськими військовими тактики подвійного удару, коли після першої атаки дрон повторно б’є по людях, які прибули допомагати постраждалим.
Варто зазначити, що про системне полювання російських військових на мирних жителів Херсонщини міжнародна журналістська спільнота та правозахисники говорили ще понад рік тому. Зокрема, американська журналістка Заріна Забріскі, яка документує російські воєнні злочини в Україні, неодноразово привертала увагу до використання FPV-дронів для навмисних атак на цивільне населення регіону.
Доброславський районний суд Одеської області визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільської ради винною у вчиненні службової недбалості. Водночас суд постановив звільнити її від покарання у зв’язку з закінченням строків давності.
Основні моменти справи:
- Обвинувачена займала посаду головного бухгалтера у Трояндівській сільраді.
- Їй було інкриміновано службову недбалість, що спричинила певні наслідки.
- Судова інстанція підтвердила наявність вини, проте застосувала звільнення від покарання через процесуальні строки.
Таким чином, рішення суду про винуватість особи не спричинило необхідності виконання покарання у зв’язку з закінченням передбачених законодавством термінів притягнення до відповідальності.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення