Суспільство
Слідчі СБУ розслідують понад 90 тисяч справ, пов’язаних із агресією Росії
Слідчі СБУ на сьогодні проводять розслідування у понад 90 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із відкритою збройною агресією РФ проти України.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав заступник голови СБУ Сергій Наумюк в межах міжнародної конференції високого рівня United for Justice. United for Survivors, присвяченої координації зусиль для розслідування воєнних злочинів та підтримки потерпілих.
«СБУ здійснювалось досудове розслідування понад 170 тисяч кримінальних правопорушень, пов’язаних із відкритою військовою агресією РФ проти України. На сьогодні слідчі СБУ з проводять розслідування понад 90 000 кримінальних проваджень. Це становить більш як 85% від загальної кількості кримінальних правопорушень, пов’язаних з агресією РФ, що розслідуються всіма правоохоронними органами України», – зазначив Наумюк.
За його словами, напрямки досудових розслідувань, які структуровані за характером порушень норм міжнародного гуманітарного права, – це підготовка планування, розв’язання та ведення агресивної війни, жорстоке поводження із військовополоненими, їх катування, позасудові страти українських військовополонених. Крім того, застосування засобів ураження, які заборонені міжнародними законами, хімічна зброя тощо.
Наумюк зауважив, що поряд із класичними джерелами доказів, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, слідчими СБУ з метою підвищення ефективності досудового розслідування злочинів, пов’язаних з агресією РФ проти України, впроваджується новітні технології та інструменти, серед яких – розпізнавання обличчя, накопичення обробки та аналізу інформації, геолокації, ідентифікації осіб. Ці програмні продукти Сил оборони України дозволяють встановлювати дані про ворога, про ворожі підрозділи, радіоперехоплення, супутникові розвідки, геопросторові дані, фіксація аудіо-та відеоматеріалів.
Як повідомлялось, Служба безпеки України розслідує майже 2,4 тисячі кримінальних проваджень щодо обстрілів Росією об’єктів цивільної та критичної інфраструктури України.
Фото ілюстративне
Слідчі Державного бюро розслідувань проводять обшуки у виробника дронів Vyriy Industries і директора підприємства Олексія Бабенка.
Про це повідомили Укрінформу у пресслужбі бюро.
«Слідчі ДБР перевіряють можливе штучне завищення вартості безпілотників, які у 2025 році постачалися державі за багатомільярдними контрактами», – повідомили у бюро, відповідаючи на запитання стосовно слідчих дій у Vyriy Industries.
За попередньою версією слідства, ціна дронів могла збільшуватися через безпідставне включення до собівартості завищених виробничих, адміністративних та інших витрат.
Як зазначили у бюро, ці обставини стали підставою для проведення слідчих дій.
Укрінформ звернувся по коментар до компанії Vyriy Industries з цього приводу.
Як повідомлялося, Vyriy Industries – українська оборонно-технологічна компанія та один із найбільших виробників FPV-дронів і комплектуючих для них.
Власником та керівником Vyriy Industries є Олексій Бабенко. Він також є одним із акціонерів інтернет-видання «Бабель».
Фото ілюстративне: ДБР
“Мій син казав: “Якщо не ми, тоді хто?” – згадує Тетяна Дмитрівна, матір Олександра Кобзаря. Стрілець 184 окремого батальйону 122 бригади ТрО Олександр Геннадійович Кобзар загинув 28 грудня 2023 року.
Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.
Група бійців з Олександром Кобзарем у складі виїжджала для зміни побратимів на спостережному пункті “Маямі”, що знаходився у Шосткінському районі Сумської області. На жаль, автівка потрапила у засідку ворожої ДРГ.
Про життя Олександра Кобзаря, любов до автівок та мотоциклів, завзятість та сміливість у службі розповіли його матір Тетяна Дмитрівна та побратим Петро Чумаченко.
“Сашко з самого дитинства допомагав у всьому в господарстві, – згадує Тетяна Дмитрівна. – Коли навчався у Татарбунарському ПТУ на тракториста, вже почав працювати та заробляти гроші. Сам собі й першу автівку купив, і мотоцикл. Дуже любив той транспорт, міг цілодобово в гаражі сидіти, налагоджувати та вдосконалювати свої металеві штуки. Строкову Сашко не служив, бо в нього праве око не дуже гарно бачило. Потім поїхав до Одеси працювати, хотів більше заробляти.
Тут у нас, у селі Нерушай, у сина багато друзів було. Для своєї компанії Сашко любив і шашлики посмажити, й уху зварити. Син мій компанійській був, товариський. І всі його любили, і зараз із добротою та повагою згадують.
Коли почалася повномасштабна війна, всі вони зібралися й вирішили йти до армії. Сашко мені тоді сказав: “Якщо не ми, тоді хто? Щоб ви тут спали спокійно, ми маємо вас захистити”. Його тата, на жаль, вже не було. Батько Сашка у свій час служив у прикордонниках. Думаю, він також пішов би до війська, без вагань.
Наше село Нерушай Тарутинського району невелике – у 2022 році може півтори-дві тисячі жителів було. Від нас одразу 40 хлопців пішли добровольцями. А взагалі-то десь 270 хлопців служить.
Ми постійно дзвонили один одному. Я для нього й передачі збирала.
На службі такий же ретельний був до залізних деталей, постійно чистив свій автомат. І для побратимів готував – м’ясо, рибу, смажив шашлик”.
“Ми з Сашком ще в Татарбунарах у ПТУ разом навчалися, – розповідає побратим Петро Чумаченко. – Він на тракториста, я – на маляра-штукатура.
В один день пішли добровольцями та зустрілися біля Татарбунарського військкомату. І третього березня 2022 року нас прийняли до ТрО.
Ми обидва 1996 року народження. Саша 16 травня народився, а я – 25-го. Потрапили разом до 2 відділення 2 взводу 2 роти 184 батальйону 122 бригади ТрО. Там ми й конкретно здружилися, й трималися щільно поруч. Все у нас було поряд, навіть номери на зброї.
Спочатку я був кулеметником, а Саша другим номером був у мене в розрахунку. Потім стрільцями були, стояли постійно поруч на позиціях. Він як брат мені був, можна сказати. Завжди підтримає. Ні в чому ніколи не відмовить.
Я знав, що в нього проблеми з правим оком. На стрільбах бачив, як він завжди цілив лівим. І з пальцями правої руки він мав проблеми. Але ніколи на це не жалівся.
Якось у Бахмуті ворожий скид був біля нього, граната прилетіла всього метра за півтора від Сашка. Диво його врятувало, уламки розірвали кожух та куртку під ним. Але термобілизну та тіло під нею не зачепило. Командир каже Сашку: “Ляж, відлежись”. А той, як завжди, своє: “Хто, як не ми” і не йде відпочивати. Завзятий хлопець був”.
“Ми його чекали 5 січня 2024 року, мала бути відпустка, – згадує Тетяна Дмитрівна. – Він собі ще нових штук для автівки замовив, я їх у дві коробочки зібрала. Я не була напружена, як завжди, бо вважала, що невдовзі побачимось. Але 28 грудня прийшла та сумна звістка…
Коли було поховання, у церкві в Одесі мені вручили Сашину “Медаль за жертовність і любов до України”. А про те, що в сина був ще й “Золотий хрест”, я дізналася вже після його загибелі. Рік тому мені вручили ще одну посмертну нагороду – Орден “За мужність” третього ступеню. Моя дитина загинула заради всіх нас, Саша для мене справжній герой”.
“Моя дружина була вагітна, і я запросив Сашу бути хресним батьком для дитини, – каже Петро Чумаченко. – На жаль, Сашко загинув раніше, ніж народилася моя донька. Її я назвав Олександра, на його честь. Виросте, обов’язково розповім їй про мого побратима Олександра Геннадійовича Кобзаря”.
Антон Терехов
Суспільство
На Одещині третю добу шукають 10-річну Софію, яку віднесло у відкрите море на надувному колі
На Одещині третю добу шукають 10-річну Софію, яку віднесло у відкрите море на надувному колі
Джерело
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики