Політика
Спецпредставниця Ради Європи з питань українських дітей окреслила пріоритети своєї діяльності
Новопризначена спеціальна представниця Генсека Ради Європи щодо становища дітей України Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гілфадоттір окреслила пріоритети своєї роботи та заявила, що шукатиме практичні рішення для захисту прав усіх українських дітей.
Вона вперше взяла участь у засіданні парламентської мережі з питань становища дітей в Україні, засідання якої відбулось у четвер на полях весняної сесії ПАРЄ в Страсбурзі, передає кореспондент Укрінформу.
«Моїми пріоритетами будуть кілька напрямків – діти України, які наразі живуть у країнах-членах Ради Європи, діти, які залишаються в Україні, та їх потреби. І окремо —діти, яких незаконно депортували чи викрали. Це та частина російської агресії, яка має найбільший міжнародний резонанс. Це й те, на чому я хочу зосередити увагу», – повідомила ісландська посадовиця.
Вона наголосила, що велика увага має бути спрямована на подолання травми та психологічну підтримку дітей, адже без цього неможливо справжнє відновлення країни.
«Важливо забезпечити, щоб у разі повернення дітей в Україну працювала система реабілітації та реінтеграції. Потрібно мати соціальних працівників, психологічну підтримку та відповідну інфраструктуру для їхнього повернення до нормального життя», – пояснила вона.
Голова парламентської мережі, віцепрезиднетка ПАРЄ Олена Хоменко, почала засідання з хвилини мовчання за 9 дітьми, вбитими РФ в Кривому Розі влучанням в дитячий майданчик балістичною ракетою з касетною боєголовкою.
«Згідно з даними моніторингової місії ООН з прав людини, ця атака стала найбільшою за кількістю дітей, загиблих в результаті одного удару з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну», – нагадала вона.
Темою зустрічі, друга частина якої проходила у закритому режимі, був захист прав переміщених українських дітей, які проживають у державах-членах Ради Європи, в тому числі дітей, які перебувають під опікою в закладах інституційного догляду.
Учасників мережі закликали звернути особливу на становище дітей, які прибувають до інших країн з українських закладів, визнавати адміністративні рішення українських органів опіки та піклування, забезпечити, щоб українські діти не розміщувалися в приймаючих сім’ях без згоди української влади.
Олена Хоменко також запросила усіх на конференцію про депортованих українських дітей та дій Європи щодо їхнього повернення, яка має відбутись у Гельсінкі 15 травня.
Нагадаємо, офіційний запуск парламентської мережі щодо становища українських дітей відбувся у Страсбурзі під час літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи минулого року.
Як повідомляв Укрінформ, у Раді Європи обговорили способи тиску на РФ задля повернення викрадених українських дітей.
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.
Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міністр юстиції Герман Галущенко і президент Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар обговорили справи України проти Росії.
Про це Галущенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, під час зустрічі у Страсбурзі йшлося про важливість співпраці України з ЄСПЛ.
“Ми продовжуємо зміцнювати систему захисту прав людини — реформуємо пенітенціарну сферу, вдосконалюємо законодавство, створюємо ефективні механізми правового захисту”, – зазначив міністр.
Окремою темою зустрічі стали справи України проти РФ, які стосуються системних і масових порушень прав людини на тимчасово захоплених росіянами територіях з 2014 року.
Як поінформував Галущенко, наразі у Суді перебувають чотири позови України проти РФ, і у двох з них уже ухвалені безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини, скоєні Росією.
Глава Мін’юсту подякував президентові ЄСПЛ за принципову позицію у цих справах. Він наголосив, що ці рішення відіграють ключову роль у документуванні злочинів і забезпеченні міжнародної відповідальності РФ.
“ЄСПЛ – один із ключових інститутів, що стоїть на захисті прав і свобод людини. Україна продовжує виконувати рішення ЄСПЛ навіть у часи війни, зміцнюючи правову систему”, – відзначив Галущенко.
Як повідомляв Укрінформ, у Європейському суді з прав людини вже є майже 10 тисяч індивідуальних заяв від громадян України проти Росії.
Фото: Герман Галущенко, Фейсбук
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок