Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

МКС не зупинить розслідування щодо вторгнення Росії в Україну через мирні переговори

Published

on



Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.

Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.

«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.

Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.

«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.

Читайте також: Посол України в Нідерландах розповів про процес створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії

Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».

Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський у понеділок здійснить візит до Великої Британії

Published

on



Президент Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, здійснить візит до Великої Британії.

Про це глава держави заявив під час Військового молитовного сніданку, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи планує Президент візит до Великої Британії у понеділок, 8 грудня, Зеленський відповів: “Так”.

Він також додав, що сьогодні у другій половині дня очікує доповідь від секретаря РНБО Рустема Умєрова про результат перемовин у США.

Читайте також: Цінуємо, пишаємося, дякуємо: Зеленський звернувся до військових у День Збройних сил України

Як повідомляв Укрінформ, попередній візит глави Української держави до Великої Британії відбувся 24 жовтня. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч з королем Об’єднаного Королівства Чарльзом та прем’єр-міністром Кіром Стармером. Також у Лондоні 24 жовтня відбулося засідання Коаліції охочих.



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України має центральне значення для європейської безпеки

Published

on



Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, який прибув до Брюсселя.

Про це вона повідомила в мережі Х, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Зустрілася з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером, щоб обмінятися думками щодо ситуації в Україні та заморожених російських активів. Ми погодилися, що час має вирішальне значення, враховуючи поточну геополітичну ситуацію», – написала фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що фінансова підтримка України має центральне значення для європейської безпеки.

Президентка Європейської комісії відзначила «дуже конструктивний» обмін думками з цього приводу в контексті занепокоєнь Бельгії щодо власних фінансових, економічних та політичних ризиків, які випливають з ідеї репараційного кредиту на основі активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.

Читайте також: Мерц летить до Бельгії через питання «репараційної позики» для України – Politico

«Особлива ситуація Бельгії щодо використання заморожених російських активів є незаперечною і має бути вирішена таким чином, щоб усі європейські держави несли однаковий ризик», – констатувала фон дер Ляєн.

За її словами, сторони домовилися продовжити переговори з метою досягнення консенсусу на засіданні Європейської ради 18 грудня.

Як повідомляв Укрінформ, Фрідріх Мерц відкинув передачу Сполученим Штатам заморожених на території ЄС російських активів, що, за інформацією ЗМІ, було предметом мирних переговорів, які просуває адміністрація Дональда Трампа.

Єврокомісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та «репараційна позика».

Читайте також: Британія може передати Україні £8 мільярдів заморожених російських активів – ЗМІ

Раніше бельгійський депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених активів РФ, заявив, що європейські уряди зіткнуться з вищими борговими витратами, якщо ЄС використає ці кошти для надання Україні кредитів на суму 140 млрд євро.

Бельгія, де зберігається більша частина заблокованих активів РФ, розкритикувала план Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що нова пропозиція Єврокомісії щодо «репараційної позики» для України за рахунок заморожених російських активів враховує майже всі занепокоєння Бельгії.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.