Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Жодне послаблення санкцій ЄС проти Росії неприпустиме
Україна вважає, що санкції ЄС проти Росії мають бути безумовно продовжені та посилені, а не ставати предметом подальших обговорень.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу в середу, 16 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Наша позиція незмінна – жодне послаблення санкцій неприпустиме. Люди, які внесені до індивідуального списку санкцій ЄС, внесені туди не просто тому, що комусь закортіло, а тому що це люди, які безпосередньо підтримують російську агресію проти України і сприяють продовженню цієї війни. Тому вони а) мають залишатися у санкційному списку, б) цей список має бути розширений на більшу кількість імен, в) треба переходити вже від оновлення раз на шість місяців на оновлення раз на дванадцять місяців, а згодом, можливо, ще рідше», – сказав Тихий.
Він додав, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтримує тісний контакт із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і окремими державами-членами, щоб розблокувати питання продовження санкцій.
«Ви знаєте, що вони (держави-члени ЄС – ред.) продовжили обговорення на тиждень. Нам здається, що обговорювати нема чого, потрібно продовжувати всі діючі санкційні режими і посилювати їх, а не послаблювати їх, бо це створює дуже небезпечний прецедент», – наголосив речник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) під час засідання в понеділок, 14 вересня, ухвалив рішення продовжити дію режиму санкцій за порушення територіальної цілісності України на 7 днів, до півночі вівторка, 22 вересня. Такий вимушений крок пов’язаний із необхідністю надати посольствам додатковий час для розгляду пропозицій щодо продовження обмежень.
Як повідомляло сьогодні видання Politico з посиланням на джерела, обізнані з ходом обговорень, пауза в засіданні Coreper сталася через демарш Братислави. Словаччина висунула вимогу виключити з персональних санкційних списків ЄС окремих російських олігархів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, погрожуючи блокуванням усього пакета.
Оскільки дія нинішніх санкцій ЄС щодо порушення територіальної цілісності України, під які підпадають близько 3 000 осіб та організацій, закінчувалася 15 вересня, відсутність рішення могла призвести до автоматичного скасування персональних обмежень.
Зараз технічне продовження режиму на 7 днів дає дипломатам Євросоюзу час узгодити розбіжності та уникнути потенційного провалу санкційного режиму.
Політика
Рада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму.
Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу №15358 підтримав 261 депутат.
Пропонується встановити окрему адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, який створює шум понад допустимий рівень.
За керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму передбачений штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).
Якщо людина повторно протягом року вчинить таке порушення, за яке її вже притягували до адміністративної відповідальності, передбачений штраф 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн). Додатково суд може позбавити водія права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців або не застосовувати таке позбавлення.
У разі, якщо таке порушення вчинене під час дії воєнного стану, штраф становитиме 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн).
За повторне протягом року порушення, в умовах воєнного стану, штраф становитиме 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а позбавлення права керування на 3-6 місяців є передбаченим законом.
Закон також закріплює відповідний обов’язок водія. Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити нормою, відповідно до якої водій не повинен керувати транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму.
Крім того, під час перевірки транспортного засобу можна буде виявляти не лише технічні несправності та невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху, а й невідповідність установленим вимогам щодо допустимого рівня шуму.
Водночас конкретні граничні норми шуму ще мають бути розроблені та затверджені після набрання законом чинності.
Протягом трьох місяців із дня набрання чинності центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та автомобільного транспорту мають розробити й затвердити граничні норми допустимого зовнішнього шуму від транспортних засобів, які перебувають в експлуатації. Ці норми мають відрізнятися залежно від категорії транспортного засобу, типу двигуна, його об’єму або потужності.
Окремо мають бути встановлені підвищені вимоги до допустимого рівня шуму в нічний час – з 22:00 до 08:00.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає окрему кримінальну відповідальність за створення, керівництво та участь в організованих шахрайських групах, що використовують електронні комунікації.
Політика
Готовий хоч завтра провести вибори, але це неможливо через низку чинників
Конституція, виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити в Україні вибори під час війни.
Про це в інтерв’ю американському телеканалу CBS News розповів Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
«Я готовий провести їх (вибори – ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 млн людей перебувають за кордоном? Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати», – сказав глава держави.
На думку Зеленського, ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці.
«Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика – ред.) на десятому місці. А для людей – на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи .. що з цим всім робити?», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoБілецький спростував заяву росіян про нібито захоплення Святогірська
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
