Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

ЄС має адаптувати систему вступу під Україну

Published

on



Європейський Союз повинен реформувати процес розширення, щоб ефективно інтегрувати Україну, вважає комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос.

Про це повідомляє FT, передає Укрінформ.

Кос закликала національні столиці швидко узгодити «іншу» систему додавання нових членів, оскільки Брюссель побоюється, що спроба України приєднатися до блоку перевантажить його застарілу модель вступу.

«Якщо й існує відповідний момент для прискорення розширення, то це саме зараз», – заявила Кос, додавши, що настав час столицям країн ЄС «перейти від слів до дій».

Кос також прокоментувала пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца створити для України статус «асоційованого члена» з перевагами та інтеграцією, яка отримала неоднозначну реакцію з боку інших країн-членів ЄС та самої України.

«Це корисно, тому що нам потрібні серйозні дебати. Я підтримую дебати. Це одна з ідей, і це гарний початок для обговорення… », – сказала Кос.

Вона додала, що лідери ЄС, з якими вона розмовляла приватно, сказали, що хочуть «поєднання принципу заслуг… та більшої кількості можливостей поступової інтеграції».

За її словами, в ЄС потрібно «знайти рішення – щось інше, ніж те, що ми використовуємо сьогодні».

«Якщо ми зробимо все правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний боротися з супротивниками, які хотіли б бачити нашу невдачу. Але якщо ми не зробимо цього правильно, інші втрутяться і не вагатимуться використати всі сили проти нас», – додала єврокомісарка.

Кос сказала, що незалежно від будь-якої реформи процесу розширення «не повинно бути поступок до основоположних принципів». Йдеться про такі стандарти ЄС, як верховенство права, незалежність судової системи та боротьба з корупцією. Але вона додала, що Брюссель має бути «інноваційним».

Єврокомісарка також висловила думку, що «штучне» об’єднання процесів вступу України та Молдови може завершитися цього літа з початком офіційних переговорів для кожної з країн. «Побачимо, хто виконає обіцянки, хто зможе досягти більшого», – зазначила Кос, і наголосила, що «Україна просто занадто велика, щоб зазнати поразки», тому вона «заслуговує на особливу увагу».

«Чим швидше ми отримаємо вказівки (від лідерів країн – ред.), тим легше нам буде підготуватися», – підсумувала комісарка ЄС з питань розширення.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Кос заявила, що перший кластер у перемовинах про вступ України в Євросоюз може бути відкритий до кінця червня, а решта – вже у липні.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна і Швеція підписали декларацію про поглиблення оборонної співпраці

Published

on



Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали декларацію про поглиблення співпраці між двома країнами.

Як передає Укрінформ, трансляція підписання здійснювалася на Youtube-каналі Офісу Президента.

Зеленський та Крістерссон підписали документ на військовій базі у Швеції.

Оновлюється…

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Рада ратифікувала угоду про довгострокове співробітництво з Албанією

Published

on



Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія.

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу № 0357 підтримав 271 депутат.

Документ передбачає ратифікацію угоди.

Ухвалення закону дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності угодою, що дасть змогу залучати допомогу протягом десяти років від Республіки Албанія у військовій, розвідувальній, фінансовій, гуманітарній та політичній сферах.

Статтею 76 угоди визначено, що вона набирає чинності з дати отримання другого письмового повідомлення, яке учасники передають один одному дипломатичними каналами, щодо виконання всіх необхідних внутрішньоправових процедур для набуття чинності цією угодою.

Читайте також: Нижня палата парламенту Ірландії ратифікувала Конвенцію про створення компенсаційної комісії для України

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про ратифікацію угоди щодо отримання макрофінансової допомоги на 90 млрд євро в рамках Позики на підтримку України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.