Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Україна відкрита до відновлення діалогу з Південною Кореєю попри рішення Сеула відкликати посла

Published

on



Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.

Про це заявив журналістам речник МЗС Георгій Тихий, передає Укрінформ.

Тихий поінформував, що цього тижня міністерство запрошувало посла Республіки Корея в Україні для представлення української позиції та пошуку конструктивних рішень.

«Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу – навіть якщо на це буде потрібен час», – зазначив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла у Києві через розбіжності щодо ситуації з полоненими з КНДР.

Читайте також: Південна Корея викликала українського дипломата через заяви щодо полонених із КНДР

Раніше Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.

Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було би приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.

Згодом Південна Корея отримала повідомлення від України із вибаченнями за розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте, за словами міністра закордонних справ Чо Хьона, ці вибачення не виправдали очікувань уряду.



Джерело

Continue Reading

Політика

Президент разом із главою МЗС Британії вшанували пам’ять загиблих від російської ракети у Прилуках

Published

on



Президент Володимир Зеленський відвідав Прилуки Чернігівської області, де вчора російська ракета поцілила у п’ятиповерховий будинок. Разом з Президентом Прилуки відвідав міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні дуже трагічний день. У нас вчора була трагедія. Ми приїхали сюди допомогти, поспілкуватись з людьми, а також заїхати в лікарню, подивитись, що потрібно людям, які умови, і вшанувати всіх загиблих. Під час цієї поїздки стався страшний удар в Краматорську, велика кількість загиблих», – сказав Зеленський під час брифінгу у Прилуках.

Він відзначив, що у поїздці у Прилуки його супроводжував міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.

«Я безумовно хочу подякувати британському колезі, який сьогодні приїхав в столицю, але ми запропонували йому поїхати разом в Прилуки і показати реально, що відбувається, які удари щоденні, як наші люди проходять цю боротьбу», – сказав Президент.

Оновлюється…

Як повідомлялося, у Прилуках Чернігівської області внаслідок російського ракетного удару 7 жовтня загинули 22 людини, серед них п’ятеро дітей.

Фото: Суспільне Чернігів



Джерело

Continue Reading

Політика

Туреччина вважає безпеку в Чорному морі одним зі своїх пріоритетів

Published

on



Туреччина вважає ситуацію в Чорному морі одним із пріоритетів своєї безпекової політики. Країна уважно стежить за її впливом на регіональну безпеку та продовжуватиме відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності в регіоні.

Про це заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер під час церемонії відкриття 2026–2027 навчального року Університету національної оборони, повідомляє Укрінформ із посиланням на видання En Son Dakika.

“Тривала війна та безпекові ризики в Чорному морі, зміна балансу сил, що формуються на Кавказі, події на Близькому Сході, а також наші права та інтереси на Кіпрі й у Східному Середземномор’ї є пріоритетними питаннями нашої безпекової політики», – сказав міністр.

За його словами, Туреччина дотримується збалансованого підходу, спрямованого на збереження стабільності.

«У Чорному морі ми уважно стежимо за впливом війни на регіональну безпеку та продовжуємо наш відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності», – заявив Яшар Гюлер.

Читайте також: Туреччина та ООН готують переговори Росії та України щодо перемир’я у Чорному морі – Bloomberg

Щодо Кавказького регіону, Гюлер наголосив, що Туреччина підтримує встановлення тривалого миру, зміцнення регіональної стабільності та розвиток можливостей для співпраці.

Як повідомляв Укрінформ, вчора президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган телефоном говорив із Володимиром Путіним про безпеку судноплавства в Чорному морі.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.