Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Зеленський підтвердив участь у саміті НАТО
Президент Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у саміті НАТО, що відбудеться в Туреччині 7-8 липня.
Про це глава держави повідомив під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналіста, чи братиме він участь у саміті, Зеленський відповів: «Так».
Президент також зазначив, що у питанні майбутнього членства України в НАТО поки що немає одностайності.
«Багато країн, до речі, говорили про те, що вони бачать Україну в НАТО. І це правда, велика кількість, більшість. Ніхто не казав: «не хочу бачити», але деякі мовчать з цього приводу. Як кажуть, і про ЄС, і про НАТО, треба unanimity (одностайність – ред.). Щодо ЄС, я вважаю, у нас є unanimity. Що стосується НАТО, поки що цього немає», – зауважив глава держави.
Він додав, що у майбутньому це може змінитися, і навіть Росії буде вигідне членство України в Альянсі.
«Я думаю, що більшість країн НАТО дійсно розуміє, що Україна в НАТО – це потрібно НАТО не менше, ніж Україні… Вважаю, що і «рускім» потрібно, щоб Україна була в НАТО», – сказав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Марк Рютте заявив, що тема продовження військової підтримки України буде однією з ключових на наступному саміті лідерів Альянсу.
Політика
Греція висловила демарш Україні через виявлений морський дрон
Греція направила офіційну дипломатичну скаргу Україні у зв’язку з морським дроном, який минулого місяця виявили на узбережжі на заході країни.
Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.
Про демарш Києву поінформувала речниця Міністерства закордонних справ Греції Лана Зохіу під час пресконференції у середу.
Як повідомляв Укрінформ, безекіпажний катер виявили 7 травня рибалки у водах біля південної частини острова Лефкада в Іонічному морі. Його передали береговій охороні Греції, після чого було розпочато розслідування. Пізніше безпілотник ідентифікували як Магура V5.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий 12 травня заявив, що Україна наразі не має інформації про знайдений у Греції дрон і готова співпрацювати задля розслідування інциденту в разі отримання відповідного запиту грецької сторони.
Фото: ОП
Політика
Сибіга закликав не розкручувати маховик ненависті між Україною та Польщею через історичні суперечки
Глава української дипломатії підкреслив, що загострення між Україною та Польщею не несе користі ані українцям, ані полякам.
Міністр зазначив, що за майже два роки вдалося відновити конструктивний діалог між Україною та Польщею: розблокувати пошуки й ексгумації, провести перепоховання жертв, а також відновити роботу конгресу істориків, перевівши обговорення складних сторінок спільної історії у площину фахової та науково обґрунтованої дискусії. Це сприяло діалогу з чутливих питань і кращому взаєморозумінню між сторонами. Глава МЗС наголосив, що це «абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності».
«Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами – українцями, поляками, іншими європейцями – знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога Росії. Не можна забувати, що боротьба один з одним призведе до краю прірви», – заявив Сибіга.
Він закликав усвідомити це, знизити градус емоцій, залишити спільну історію на розгляд фахівців-істориків та сфокусуватися разом на головному – протидії спільному ворогу, зміцненні нашої європейської безпеки, захисті вільного майбутнього наших народів.
Міністр також зазначив, що назва підрозділу була вибором українських військових, які заслуговують на безумовну повагу, бо сьогодні саме вони тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози і платять за це найвищу ціну.
«Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій», – зауважив Сибіга.
У цьому контексті він нагадав, що Україна, так само як Польща, йшла до своєї незалежності важкою працею та боротьбою – своїм власним шляхом.
«Ми вдячні Польщі за її лідерську роль у підтримці України в цей страшний час війни. Прагнемо обговорювати всі питання, зокрема й найскладніші, у дусі взаєморозуміння та відкритості. Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав», – зазначив глава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
