Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Мелоні висловила підтримку Трампу після стрілянини

Published

on



Очільниця уряду Італії Джорджа Мелоні висловила солідарність з американським президентом та його дружиною у зв’язку зі стріляниною, що сталась у суботу ввечері в його присутності.

Як передає Укрінформ, про це вона написала у соцмережі Х.

“Я хочу висловити свою повну солідарність та щире співчуття президенту Трампу, першій леді Меланії, віцепрезиденту Венсу та всім присутнім у зв’язку з тим, що сталося на вечері кореспондентів у Білому домі“, – написала Мелоні.

Вона додала, що цивілізовані країни не дозволять фанатизму отруїти простори вільної дискусії та інформації.

“У наших демократіях немає місця для політичної ненависті”, – зазначила Мелоні.

Читайте також: Стрілянина на вечірці кореспондентів Білого дому: Трамп каже, що навмисно затримав евакуацію

Як повідомляв Укрінформ, у суботу президента Трампа евакуювали з вечері кореспондентів Білого дому після пострілів.

Пізніше президент повідомив, що правоохоронці затримали стрільця. Коул Аллен, який влаштував стрілянину приблизно за 10 хвилин до атаки, надіслав членам своєї родини маніфест проти президента Трампа.

Фото: governo.it



Джерело

Continue Reading

Політика

Україну варто швидко допустити до єдиного європейського ринку

Published

on



Україну варто швидко допустити до єдиного європейського ринку, а також зробити частиною Європейського оборонного союзу.

Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, який виступив через відеозв’язок на міжнародній конференції, що відбулася в Жешуві у понеділок, 27 квітня, під назвою «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Готуючись до майбутньої конференції з відновлення України наприкінці червня в Гданську, важливо нагадати, що це буде дуже стратегічна подія», – зазначив Кубілюс.

Комісар вважає, що відновлення України пов’язане з питаннями безпеки та оборони.

У цьому контексті він закликав ЄС забезпечити Україні достатньо ресурсів для досягнення миру через силу та підтримувати її не «стільки, скільки потрібно», а доки такий мир не буде досягнуто.

«Ми розуміємо, що Україна захищає Європу, але саме через це нам завжди потрібно запитувати себе: чи робить Європа достатньо?»

Європа повинна забезпечити перемогу України як на передовій, в ударах углиб РФ та в захисті міст від російських авіаударів.

Читайте також: Українські безпілотники вироблятимуть у Норвегії – країни підписали угоду

Він повторив заяву про те, що ненадання більшої допомоги Україні зараз коштуватиме Європі набагато дорожче, якщо Росії дозволять перемогти.

Тому, на його думку, немає потреби в стратегії відновлення України, якщо немає європейської стратегії досягнення справедливого миру в Україні.

Для успішного відновлення Кубілюс наголошує, що Україні необхідно якнайшвидше приєднатися до Єдиного європейського ринку, що полегшить роботу всім залученим сторонам в Україні в єдиному європейському правовому середовищі, яке базується на законодавстві ЄС.

Тому, на його думку, приєднання України до єдиного ринку може стати «першим кроком до повної інтеграції». Кубілюс додав, що така формула раніше застосовувалася до Швеції, Фінляндії та Австрії.

Кубілюс також закликав європейців усвідомити, що інтеграція України до ЄС є «нашим стратегічним життєво важливим інтересом, і це безпосередньо пов’язано з нашим стратегічним інтересом у найближчому майбутньому стати обороноздатними та готовими стримувати можливі російські атаки».

У цьому контексті він вважає, що Україна має стати важливою частиною Європейського оборонного союзу, оскільки європейці не мають досвіду боротьби із сильною російською армією.

Він окремо наголосив на важливості інтеграції українських та європейських оборонно-промислових можливостей.

«Ми не можемо гаяти часу. Було б великою стратегічною помилкою з нашого боку не прагнути такої інтеграції», – наголосив єврокомісар.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня в Брюсселі відбувся бізнес-саміт Україна-ЄС.

Фото: Х/Andrius Kubilius



Джерело

Continue Reading

Політика

У Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска

Published

on


У Жешуві (Польща) в понеділок, 27 квітня, відбудеться конференція «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», в якій, зокрема, візьмуть участь прем’єр-міністри України і Польщі Юлія Свириденко і Дональд Туск.

Глави урядів України і Польщі візьмуть участь в інавгураційній панелі конференції, передає кореспондент Укрінформу.

Головними темами конференції будуть безпека та оборона, з особливим акцентом на оборонну промисловість, інфраструктуру, енергетику та логістику. У межах заходу діє виставкова зона, де польські, українські та іноземні компанії представляють свої технології та рішення у сфері безпеки й оборони.

Цей захід розпочинає підготовку до Ukraine Recovery Conference — найбільшої у світі міжнародної конференції щодо відбудови України, яка відбудеться в червні у Гданську.

Читайте також: Туск заявив, що Навроцький хоче ветувати закон про реалізацію ініціативи SAFE у Польщі

Як повідомлялося, на конференції «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір» у Жешуві свої можливості у сфері оборонно-промислового комплексу представлять 45 українських компаній.






У Жешуві розпочинається безпекова конференція за участю Свириденко і Туска / Фото: Юрій Банахевич, Укрінформ

1 / 13

Міжнародна конференція з відновлення України, яка цьогоріч проходитиме 25-26 червня у Гданську, зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у заході мають узяти делегації зі 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.