Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

про паризькі домовленості Коаліції охочих: Процес активний і перспективний

Published

on



Паризькі домовленості Коаліції охочих наразі мають рамковий характер, але процес є активним і перспективним, а створення координаційного центру свідчить про перехід обговорень у практичну площину, чого не було під час підписання Будапештського меморандуму.

Таку думку висловив експерт з питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак в ефірі Радіо NV, передає Укрінформ.

Коментуючи підписану в Парижі лідерами країн-учасниць зустрічі заяву, експерт, зауважив, що поки що це рамка, про яку ми можемо говорити лише в загальних рисах.

«Але, судячи з того, як це (зустрічі в рамках Коаліції охочих, – ред.) регулярно відбувається в Києві, в Парижі і приїздять усі, кому потрібно там збиратись, процес достатньо активний і все ж таки перспективний», – зазначив Їжак.

Він позитивно оцінив домовленість про створення спеціального координаційного центру у форматі «США – Україна – Коаліція охочих». За словами експерта, жодна угода не працює, якщо немає такого механізму, всі основні договори з озброєння мали таку координацію.

«Тому, якщо такий штаб створюється, зараз це індикатор того, що все серйозно. Це не Будапештський меморандум, який просто був написаний, підписаний і забутий – жодних консультацій, жодних інструментів нагляду… Як тільки створюються такі механізми, це означає, що пішла практика. Коли був Будапештський меморандум, жодної практики не було. Було урочисте підписання і все», – зауважив він.

Читайте також: Українська делегація продовжує мирні переговори у Парижі – Буданов

Як повідомляв Укрінформ, Україна разом із партнерами з Коаліції охочих під час зустрічі в Парижі 6 січня на запрошення президента Франції Еммануеля Макрона працювала над фіналізацією документа щодо гарантій безпеки, який стане основою для подальших переговорів із президентом США Дональдом Трампом.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.

За результатами саміту Коаліції охочих у Парижі лідери держав погодили створення спеціального координаційного центру у форматі «США – Україна – Коаліція охочих».

Фото: Радіо свобода



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський прибув до Кіпру

Published

on



Президент Володимир Зеленський прибув з візитом до Республіки Кіпр.

Про це повідомили в Офісі Президента, передає Укрінформ.

«Президент на Кіпрі», – поінформував речник глави Української держави Сергій Никифоров.

За його словами, програмою візиту Зеленського передбачені зустрічі з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, архієпископом Кіпру Георгієм, а також спільні перемовини Президента України з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Увечері Зеленський візьме участь у церемонії відкриття головування Республіки Кіпр у Раді Європейського Союзу.

Читайте також: Українська команда залишається у Парижі для додаткових перемовин з американцями – Зеленський

Як повідомлялося, раніше Володимир Зеленський заявив, що в ухваленій мирній угоді має бути чітко вказана дата вступу України до Європейського Союзу, оскільки членство в ЄС є однією з гарантій безпеки.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Фон дер Ляєн окреслила елементи гарантій безпеки для України

Published

on



Лідери Коаліції охочих зібралися сьогодні в Парижі з чіткою метою забезпечити надійні гарантії безпеки для України, щоб унеможливити майбутній напад Росії.

Про це в соціальній мережі Х заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондент Укрінформу. 

«Коаліція охочих зустрічається сьогодні в Парижі. Наша мета чітка: забезпечити надійні гарантії безпеки для України», – підкреслила фон дер Ляєн.

Вона заявила, що цього можна буде досягнути завдяки «сильним українським збройним силам, здатним стримувати майбутні напади, багатонаціональним силам стримування та обов’язковим зобов’язанням підтримати Україну в разі майбутнього нападу з боку Росії».

Читайте також: У Парижі розпочалась зустріч Коаліції охочих

На її переконання, вступ України до ЄС буде як ключовою гарантією безпеки, так і центральним стовпом пропозиції Євросоюзу щодо трансформаційного процвітання України.

Як повідомляв Укрінформ, президент Євроради Антоніу Кошта, який також прибув до Парижа на засідання лідерів Коаліції охочих, заявив, що Євросоюз підтримуватиме Україну на кожному кроці, щоб забезпечити її суверенітет, безпеку та процвітання.

Фото: Philipp von Ditfurth/dpa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.