Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що його країна буде за столом перемовин під час тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією в Абу-Дабі (ОАЕ), яка очікується 10-11 листопада.
Про це він розповів в інтерв’ю RTL у неділю, 8 листопада, передає Укрінформ.
«Європейці будуть добре представлені, а Франція буде в Абу-Дабі для участі в цих обговореннях. Я поки що не можу сказати вам, хто представлятиме Францію цього разу, але вона точно буде там», – заявив Барро.
Він також додав, що останніми тижнями європейці висловили свою думку, зазначивши американському посереднику, що жодна дискусія щодо майбутнього континенту «не може ігнорувати європейські очікування та вимоги».
За його словами, інколи такі дискусії проходять без європейців, а інколи з європейцями.
«Цього разу вони (європейці – ред.) будуть брати участь. Франція зробить так, щоб голос Європи був почутий, оскільки саме вона найбільше зацікавлена», – зазначив глава МЗС.
Останні переговори такого формату між російською, українською та американською делегаціями відбулися в середині лютого у швейцарській Женеві, але не призвела до жодного прогресу у врегулюванні конфлікту, спричиненого широкомасштабним російським вторгненням в Україну у лютому 2022 року.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч переговорних команд України, США та Росії очікується 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).
Фото: flickr
Німеччина наразі не може передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, оскільки це послабило б захист самої ФРН.
Про це міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, передає Укрінформ із посиланням на DW.
Очільник німецького оборонного відомства зазначив, що Берлін уже передав Києву кілька систем Patriot і ракети до них, а нові постачання створили б «прогалини у нашій власній обороні, яких ми не можемо собі дозволити».
Водночас Пісторіус наголосив, що інші країни надали Україні значно меншу допомогу, і закликав їх збільшити постачання озброєння. Він додав, що на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони України в середині листопада це питання обговорюватимуть «дуже серйозно».
Глава Міноборони Німеччини також висловив скепсис щодо запланованих на 10-11 листопада переговорів про припинення війни в Україні за участю представників Києва, Москви та Вашингтона. За його словами, події останніх місяців «дають мало надій» на те, що дії адміністрації президента США Дональда Трампа «швидко приведуть» до припинення вогню чи до миру.
Пісторіус підкреслив, що домовленість між США і Росією, досягнута без участі України та коштом її інтересів, буде неприйнятною як для Києва, так і для європейських країн. Він також запитав, хто в такому разі гарантуватиме безпеку України та дотримання мирних домовленостей.
«Ніхто не може очікувати, що європейці візьмуть це на себе, якщо вони навіть не беруть участі в самому процесі. Дональд Трамп це теж розуміє», – сказав Пісторіус.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 4 листопада обговорював із Пісторіусом прискорення постачання ракет PAC-2 німецького виробництва до Patriot на тлі хронічного дефіциту перехоплювачів».
Демократи, які здобули на виборах контроль над обома палатами Конгресу США, планують посилити підтримку України та запровадити додаткові санкцій проти Росії.
Про це йдеться в суботній публікації Financial Times, яка посилається на помічників конгресменів, передає Укрінформ.
Зокрема, демократи в Палаті представників працюють над новим пакетом військової допомоги Україні обсягом близько 15 млрд доларів.
Як зазначається, водночас прихильники України в Конгресі намагаються домогтися більшої підтримки Києва ще до початку роботи нового складу законодавчого органу в січні. Особливу увагу вони мають намір приділити українській енергетиці напередодні зими в умовах систематичних російських атак.
Одним з головних інструментів для цього може стати закон про асигнування національної оборони США (NDAA), який Конгрес має ухвалити до завершення поточної сесії. За інформацією видання, прихильники України намагатимуться включити до законопроєкту поправки щодо санкцій проти Росії, розвідувальної підтримки, ракет-перехоплювачів, а також систем Starlink і Starshield.
Ще одним пріоритетом демократів стане перегляд закону про санкції проти Росії, названого на честь сенатора Ліндсі Грема. Документ, який отримав широку двопартійну підтримку, передбачає фінансові обмеження проти російського оборонного та енергетичного секторів.
Як повідомляв Укрінформ, старший науковий співробітник Атлантичної ради Адріан Каратницький вважає, що законодавчі ініціативи щодо відновлення прямої військової та економічної допомоги Україні можуть бути реалізовані вже під час розгляду закону NDAA, тобто ще чинним складом Конгресу.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката