Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
У Верховній Раді напрацьовують комплексний законопроєкт про святкові, пам’ятні, професійні та скорботні дати. Документ має визначити єдиний підхід до формування державного календаря. Серед пропозицій — закріпити 4 вересня як День національного прапора.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Немає жодного законодавчого акту, який би об’єднував чи створював правовий режим тих чи інших дат. І саме тому Президент України Володимир Зеленський вийшов з ініціативою напрацювання єдиного комплексного закону про святкові дати та інші пам’ятні дати для України. Зараз ми напрацьовуємо цей законопроєкт», – поінформував Стефанчук.
За словами спікера, документ включатиме й пропозиції щодо святкування Дня державного прапора 4 вересня, адже це день, коли 35 років тому над українським парламентом замайорів синьо-жовтий стяг.
«Моя пропозиція — розглянути можливість закріпити саме історичний день підняття прапора над Верховною Радою України як День національного прапора… Саме в цей день український національний стяг уперше замайорів над будівлею єдиного законодавчого органу. Саме тоді Україна офіційно визнала, що наш прапор є синьо-жовтим», — зазначив Голова ВР.
Стефанчук розповів, що до дискусії будуть залучені народні депутати І скликання, аби аргументувати важливість 4 вересня у контексті історії державотворення та становлення Української держави. Також залучаються експерти Українського інституту національної пам’яті, щоб обґрунтувати, яка дата є найбільш доречною.
Водночас документ стосуватиметься й інших памʼятних і святкових дат.
Спікер українського парламенту запевнив, що законодавчий акт буде комплексним. Він передбачатиме державні та національні свята, дні пам’яті, професійні свята, скорботні дні, а також особливості відзначення міжнародних дат.
«Нам треба зробити так, щоб ми мали єдиний підхід до формування державного календаря пам’ятних і святкових дат в Україні. Зараз ми над цим працюємо. Яким він буде — стане результатом дискусії», – додав Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, на честь 35-річчя підняття українського прапора над куполом Верховної Ради відбулася урочиста церемонія підняття стяга.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з головою Женералітату Каталонії Сальвадором Іллею, з яким обговорив подальшу підтримку України, реабілітацію військових і повернення викрадених Росією дітей.
Про це спікер повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Стефанчук зазначив, що це перший в історії візит глави уряду Каталонії в Україну.
За його словами, під час зустрічі Ілля наголосив: «Українці виборюють свободу всіх європейців».
Голова ВР подякував Сальвадору Іллі за особисте лідерство, послідовну підтримку України та чітку позицію щодо нашої боротьби проти російської агресії.
«Війна триває, а разом із нею залишаються серйозні гуманітарні виклики. Говорили про подальшу підтримку України, допомогу українським регіонам, лікування та реабілітацію наших військових», – зауважив Стефанчук.
Під час зустрічі також було порушено питання повернення українських дітей, викрадених Росією, та культурної солідарності.
«Цінуємо кроки Іспанії і, зокрема, Каталонії, які допомагають зберігати українську присутність у європейському культурному просторі та протидіяти російським наративам», – наголосив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів зустріч із головою Женералітату Каталонії Сальвадором Іллею та з мером Барселони Жауме Кольбоні, з якими обговорив відновлення України та регіональну співпрацю.
Україна розраховує на залученість Південно-Африканської Республіки у мирний процес та вирішення питання свободи судноплавства у Чорному морі для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Про це йдеться у дописі в соцмережі Х міністра закордонних справ України Андрія Сибіги за підсумками телефонних перемовин з міністром міжнародних відносин і співробітництва ПАР Рональдом Ламолою, передає Укрінформ.
Глава МЗС зазначив, що поінформував південноафриканського колегу про ситуацію на полі бою та поточні мирні зусилля.
«Україна прагне завершити цю війну, і голос та залученість Південної Африки є важливими для підтримки зусиль, спрямованих на досягнення всеосяжного та тривалого миру», – підкреслив міністр.
Він додав, що сторони також обговорили ситуацію в Чорному морі та загрози свободі судноплавства і глобальній продовольчій безпеці.
«Забезпечення безпечного та безперебійного судноплавства є особливо важливим для постачання продовольства до країн Африки, і ми розраховуємо на залученість Південної Африки в цьому питанні», – наголосив Сибіга.
Він повідомив, що співрозмовники обмінялися думками щодо ключових питань двостороннього порядку денного та обговорили майбутні двосторонні контакти та зустрічі на полях міжнародних заходів.
«Я повторно запросив міністра Ламолу відвідати Україну”, – зазначив глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Росія влітку атакувала понад 50 суден у Чорному морі.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Війна7 днів agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Події1 тиждень agoУ Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою