Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Свириденко йде у відставку: що може очолити прем’єрка
Володимир Зеленський запропонував прем’єрміністерці Юлії Свириденко очолити новий напрямок. Він стосуватиметься відносин із ключовим партнером України.
Президент України запропонував Юлії Свириденко очолити новий, але значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що Україна змінює свою політичну стратегію, де за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина. Одним з найбільш визначних напрямків для Києва є Сполучені Штати з домовленостями щодо ліцензій на виробництво Patriot та та інша двостороння безпекова співпраця.
Зеленський подякував Юлії Свириденко за чітку, стабільну і ефективну роботу на посаді премʼєр-міністра та запропонував очолити новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Свириденко призначать на посаду посла США й через це буде оновлений весь Уряд.
Новина доповнюється…
Політика
Зеленський: Україна й Польща нині мають одну спільну загрозу
Для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому зверненні.
“І важливий моральний зміст цього дня, 11 липня. У цей день щороку Польща та Україна вшановують памʼять людей – мирних людей, які були убиті у час Другої світової війни на Волині. Сьогодні представники української держави взяли участь у спільних молитвах із представниками польської держави – і тут, в Україні, і в Польщі. Україна робить свою частину для чесного встановлення фактів щодо убитих в ті роки: там, де були села і де були загиблі, проводяться пошукові роботи. Україна зацікавлена, щоб їх прискорити”, – зазначив глава держави.
Як заявив Президент, “вже за два дні почнуться ексгумаційні роботи на території сіл Острівки та Воля Островецька. Повна правда та християнське вшанування загиблих – це те, що потрібно. Потрібно не забувати і те, що зараз, у наш час, Україна та Польща мають одну спільну загрозу, і це смертельна загроза для нашої незалежності, для наших держав, для кожного міста, для кожного села, і зветься ця загроза Росією. Говорячи про те, що було, ми повинні не ставити під сумнів майбутнє наших народів – майбутнє України, Польщі, майбутнє всієї нашої Європи”.
Як повідомляв Укрінформ, на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочнеться новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.
Фото: ОП
Політика
Міністр оборони Польщі на Волині заявив про необхідність примирення
Віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
У церемонії взяли участь також представники української влади, зокрема перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Косіняка-Камиша, присутні зібралися в Олиці, щоб пам’ятати про жертв трагедії та зробити все, аби подібні події ніколи не повторилися у відносинах між польським і українським народами.
«Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно пов’язані між собою», – наголосив Косіняк-Камиш.
Він підкреслив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, як до друзів», між якими має бути місце для щирої розмови, навіть на складні історичні теми.
«З огляду на сьогоднішні реалії для нас надзвичайно важливими є правда, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання», – підкреслив глава польського оборонного відомства.
Водночас він наголосив, що вшанування пам’яті жертв не має нічого спільного з ненавистю.
«Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові», – підкреслив Косіняк-Камиш.
Польський міністр також зазначив, що дружба між народами означає здатність говорити один одному правду, навіть якщо вона є болючою.
«Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого, а можливо, саме завдяки цьому досвіду – побудова кращого майбутнього», – наголосив він.
Косіняк-Камиш також висловив сподівання, що 83-я річниця трагічних подій на Волині стане днем «переміни багатьох сердець і розумів» та залишиться днем пам’яті про загиблих.
«Я прийшов сюди не для того, щоб роздряпувати рану, а щоб вона загоїлася. Але для того, щоб вона загоїлася, її спершу потрібно належно обробити», – підкреслив глава Міноборони Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом нової ворожнечі.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в Олиці на Волині долучився до вшанування пам’яті жертв трагічних подій під час Другої світової війни.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини5 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Відбудова5 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
