Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу в Нью-Йорку після презентації українській громаді книжки «Генерал Кук. Біографія покоління УПА».

«Є мудре рішення, але, на жаль, його не хочуть чути в Польщі. – сказав В’ятрович. – Ідеться про певний політичний мораторій на оцінки історії».

Він наголосив, що сперечатися мають фахівці: «Історики, сперечаючись про минуле, наближають нас до розуміння цього минулого».

За словами депутата, коли політики стають «головними речниками минулого», це не приносить користі ні історії, ні сучасним відносинам між державами.

Українські політики, на його переконання, готові до такого кроку. «Достатньо сказати, що відсьогодні ми не будемо робити жодних заяв, які стосуються польсько-українського минулого, – зазначив В’ятрович. – Хотілося б, щоб такі самі мораторії були з польського боку, але поки що я не бачу відваги польських політиків сказати таке».

Дехто в Польщі, за його словами, зокрема й президент Кароль Навроцький, «на конфліктах минулого продовжують здобувати собі політичні дивіденди».

Говорячи про прогноз подальшого розвитку ситуації, історик припустив, що напруженість зберігатиметься ще кілька місяців.

«Я не бачу поки що в польському суспільстві сил, які могли б зупинити цю істерику – це не історія, а, на жаль, істерика», – сказав він.

При цьому, зауважив В’ятрович, нині недостатньо активно звучать голоси польської громадськості та церкви, які могли б закликати до взаємного прощення й примирення, як це робив Папа Іван Павло ІІ.

«Напевно, що польське суспільство має цим перехворіти, і тільки якщо з’являться якісь здорові сили в польському суспільстві, то ситуація почне мінятися», – додав історик.

Водночас він вважає, що поставити крапку в суперечці допоможе перемога України у війні проти Росії.

«Я впевнений, що перемога над Росією, з одного боку, позбавить цю дискусію ще одного джерела її підживлення, бо принаймні частково вона інспірується Москвою, а по-друге – це остаточно утвердить Україну як незалежного суб’єкта, який не зобов’язаний ні з ким із сусідів узгоджувати свої погляди на минуле», – наголосив В’ятрович.

Як повідомляв Укрінформ, керівник ОП Кирило Буданов зазначив, що загострення у відносинах між Україною та Польщею є серйозною помилкою, й наголосив, що суперечності між країнами-сусідами можуть створити політичні й економічні ризики.

Фото Укрінформу можна купити тут

«Кримськотатарський прапор – це насамперед символ кримськотатарської мужності. Саме під цим прапором кримські татари у 1917 році намагалися створити власну незалежну державу. Згодом він став символом їхнього прагнення зберегти свою ідентичність і цивілізаційний вибір всупереч постійним зазіханням Росії на Крим», – зазначив він.

За його словами, після початку російської агресії прапор набув ще ширшого значення.

«Сьогодні кримськотатарський прапор є також символом боротьби всього українського народу. Для кримських татар він є символом боротьби за свободу під двома прапорами – кримськотатарським і українським», – наголосив Усейнов.

Він підкреслив, що, попри чисельні втрати, яких кримськотатарський народ зазнав унаслідок багатовікової імперської політики Росії, кримські татари роблять свій внесок у боротьбу за незалежність України.

«Світ бачить, що кримські татари зробили свій вибір і готові за нього боротися – як мирними методами, коли Росія намагалася анексувати Крим, так і сьогодні, воюючи в лавах української армії та працюючи задля розвитку української економіки й культури», – зазначив він.

Представник Меджлісу висловив упевненість, що тимчасово окупований Крим буде звільнений.

У Києві підняли національний прапор кримських татар / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

1 / 7

«Крим обов’язково буде звільнений. Питання лише коли? Кримські татари звикли чекати й боротися стільки, скільки буде потрібно. Перечекати нас у цій боротьбі Росії ніколи не вдасться. Разом з українцями та об’єднаною Європою це питання років, а не десятиліть чи століть», – наголосив представник Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 26 червня, в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.

За його словами, ініціативна група прагне повної реалізації резолюції ПАРЄ, ухваленої торік у жовтні, зокрема в тій її частині, яка стосується створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин РФ.

«Є бажання реалізувати цю резолюцію в повному обсязі, оскільки цей пункт за майже рік нікуди не просунувся. Натомість наші півроку спостережень за роботою платформи для діалогу з російськими демократичними силами показали, що вони не винесли жодної цілісної ідеї протистояння путінському режиму», – заявив Сулейманов.

Він зазначив, що представники поневолених народів уже провели онлайн-конференцію, щоб створити робочу групу, мета якої – показати, «в чому різниця і необхідність окремої платформи».

«Головна відмінність полягає в тому, що для нас недостатньо лише культурного аспекту. Наша головна мета – політична. Добиватись права на самовизначення для колонізованих народів. Російська платформа тим часом просуває ідею оновленої федерації, однак є народи, поневолені Росією протягом століть. Якщо ці народи захочуть вийти з єдиної федерації, то яким чином їх там будуть утримувати? Очевидно, військовим шляхом», – пояснив він.

Сулейманов також розкритикував ефективність нинішнього представництва корінних народів і національних меншин у російській платформі. За його словами, квота у третину місць, якої домоглися представники поневолених народів за підтримки української делегації, не дала очікуваного результату і показала свою недієздатність.

Лідер «Єдиної сили» також повідомив, що обговорював це питання з головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою, а представники поневолених народів продовжать працювати з українськими та європейськими депутатами для просування окремого формату.

«Ми задали тренд щодо того, що потрібно створювати окремий майданчик. Ми задаємо тренд, що на самій російській платформі мають або підтвердити, або спростувати необхідність деколонізації. Тобто нам це все-таки вдається при наших мінімальних можливостях», – сказав він.

Сулейманов також повідомив, що президентка ПАРЄ Петра Байр підтверджувала можливість створення окремої платформи, однак, імовірно, це питання буде винесене не на осінню сесію цього року, а вже на початок наступного.

Як повідомлялося, у жовтні 2025 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про створення Платформи для діалогу з російськими демократичними силами. У документі також ідеться про необхідність подолання колоніальної спадщини РФ та створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин Російської Федерації.

Перед початком зимової сесії ПАРЄ її Бюро одностайно затвердило склад Платформи ПАРЄ для діалогу з російськими демократичними силами.