Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Глави МЗС України й Азербайджану поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну

Published

on



Міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Азербайджану Джейхун Байрамов поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну.

Про це у соцмережі Х повідомило МЗС Азербайджану, передає Укрінформ.

«Під час свого офіційного візиту до України міністр закордонних справ Азербайджанської Республіки Джейхун Байрамов разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою поклали квіти та вшанували пам’ять до Стіни пам’яті полеглих за Україну», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Азербайджан ратифікував новий договір про правову співпрацю з Україною

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов прибув до української столиці у четвер, 6 серпня.

Фото: MFA Azerbaijan, X





Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що мери та очільники громад нестимуть персональну відповідальність за виконання планів стійкості, і визначив три пріоритети для проходження зими.

Як передає Укрінформ, про це глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки та оборони.

«На жаль, є відставання в частині міст і регіонів. Персональна відповідальність за те, щоб це надолужити й виконати плани стійкості», – сказав Зеленський з приводу виконання визначених планів стійкості для областей і громад.

Він підкреслив, що пріоритетів для проходження зими на сьогодні три: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення потрібної кількості та якості укриттів і бомбосховищ та збільшення антибалістичних спроможностей.

«Вдячний тим посадовцям і представникам органів місцевого самоврядування, які дійсно дбають про українців та свої громади», – наголосив Президент.

Читайте також: Вартість плану стійкості Києва після перегляду зменшили вдвічі – Кличко

Як повідомляв Укрінформ, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 кожен регіон напрацював план енергетичної стійкості з деталізацією по об’єктах та заходах.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Литва не має доказів, що Росія навмисно цілилась у посольство в Києві

Published

on



Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.

«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.

«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.

У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.

В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих ​​військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.

«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.

Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.

«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.

«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.

Читайте також: Литва вимагатиме від Росії компенсації за пошкоджене посольство у Києві

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.

У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.

Фото: MFA



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.