Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Україна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ

Published

on



Представники України закликали міжнародних партнерів уже на цьому етапі готуватися до протидії російській агресії, використовуючи практичний бойовий досвід українських Сил оборони.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України за підсумками Третьої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи, яка відбулась 23 березня в Кишиневі, передає Укрінформ.

У зовнішньополітичному відомстві поінформували, що на цьогорічній конференції Україну представляла делегація на чолі із заступником міністра Олександром Міщенком, до складу якої увійшли представники Міністерства оборони та СБУ.

Програма конференції включала 4 панелі, присвячені огляду безпекової ситуації в Чорному морі та коридору до українських портів, протидії морським загрозам, спричиненим російською агресією, посиленню регіональної безпекової кооперації і стратегічній ролі Чорного моря в європейській безпеці.

Міщенко у виступі в рамках першої панелі конференції наголосив, що Сили безпеки й оборони України, щоденно відбиваючи російські ракетні та дронові атаки, набули вагомого досвіду та знань, які надалі сприятимуть забезпеченню безпеки Чорноморського регіону.

У межах четвертої панелі конференції представники Сил безпеки і оборони України провели окрему презентацію, присвячену конкретним безпековим викликам для регіону, спричиненим російською агресією, а також спроможностям українського війська протидіяти російським атакам.

Читайте також: Блокування Іраном судноплавства в Ормузькій протоці нагадує дії Росії у Чорному моріСибіга

«В рамках презентації представники Сил безпеки і оборони України закликали іноземних партнерів почати готуватись протидіяти агресору вже на цьому етапі, враховуючи сучасний досвід України в протидії російським окупаційним військам», – зазначає МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на відкритті Третьої Чорноморської безпекової конференції в Кишиневі заявив, що Чорне море слід розглядати в ширшому геополітичному контексті, враховуючи його потенціал як маршруту для неросійських енергоресурсів до Європи.



Джерело

Continue Reading

Політика

Не всюди в Європі розуміють військові загрози

Published

on



У Європи ще є час на підготовку до потенційних криз, пов’язаних з військовим конфліктом, і цей час необхідно використати максимально ефективно.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в кулуарах конференції з готовності ЄС у Брюсселі.

«На відкритті (конференції – ред.) багато говорили про готовність Європи до кліматичних викликів – зокрема до масштабних лісових пожеж. Це надзвичайно важливий і правильний фокус, адже для європейських країн такі події є серйозними кризами, що потребують системної підготовки та реагування. Водночас для України контекст готовності інший», – зауважив віцепрем’єр.

«Ми живемо в умовах повномасштабної війни, де критична інфраструктура щодня зазнає цілеспрямованих атак. І для нас «готовність» – це передусім здатність систем працювати під постійною загрозою обстрілів і швидко відновлюватися після них», – наголосив Кулеба.

Він пояснив, що це передбачає й інше розуміння загроз безпосередньо населенням.

«Саме тому наша мета на цьому заході – поділитися практичним досвідом, який Україна здобула в умовах постійних криз. Ми отримали його не з власної волі, але сьогодні вже маємо напрацьовані рішення і готові ділитися ними з європейськими партнерами. Насамперед – щоб посилити спільне розуміння того, на які аспекти стійкості варто звертати увагу вже зараз», – заявив віцепрем’єр.

«Час для підготовки ще є, але саме зараз є можливість використати його максимально ефективно», – наголосив Кулеба.

Він додав, що окремі країни Європи краще підготовлені до військових конфліктів, що відзначається у Брюсселі, де також проявляється значний інтерес до українського досвіду готовності.

«Окремо відзначаються країни Північної Європи, де культура підготовки до криз є системною – від освіти у школах до розвиненої інфраструктури укриттів. Це приклад послідовного підходу до формування стійкості на рівні держави і суспільства», – пояснив віцепрем’єр-міністр.

Читайте також: Частина Європи не до кінця усвідомлює рівень загрози від РФ та Білорусі – президент Чехії

Він визнав, що різні регіони Європи живуть у різних безпекових контекстах.

«Для країн Південної Європи, зокрема Греції, Іспанії чи Португалії, більш звичними є кліматичні виклики, такі як масштабні пожежі. І це природно формує інші пріоритети у підготовці. Разом з тим, останні події у світі, зокрема ескалація на Близькому Сході, а також нові типи загроз, які ми вже переживаємо в Україні, поступово змінюють це сприйняття. Питання готовності стає більш комплексним і актуальним для всієї Європи», – заявив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на конференції у Брюсселі розповів про досвід України у захисті критичної інфраструктури.



Джерело

Continue Reading

Політика

Молдова готова приєднатися до Коаліції охочих для допомоги Україні

Published

on



Журналісти попросили Санду прокоментувати заяву президента Франції Еммануеля Макрона, який привітав рішення Молдови приєднатися до Коаліції охочих для допомоги Україні.

Глава держави уточнила, що Молдова поки що лише висловила готовність брати участь у Коаліції охочих.

«Молдова висловила готовність брати участь у цій Коаліції охочих. Хочу нагадати, що ми вже підтримуємо Україну, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени Коаліції охочих ухвалять рішення про приєднання нашої країни», – сказала Санду.

Вона додала, що участь у коаліції не суперечить Конституції Молдови.

«Важливо, щоб ми також були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, коли війна в Україні закінчиться», – додала президентка.

Читайте також: До Коаліції укриттів цивільного захисту приєдналися ще чотири країни

Санду також зазначила, що запит Молдови ще розглянуть інші учасники коаліції. До неї входять країни ЄС та держави-кандидати. «Припускаю, що найближчими тижнями або за місяць-два буде ухвалене рішення», – зазначила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що кожна держава-партнер, яка входить до Коаліції охочих є надзвичайно важливою для України.

Фото: РЄ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.