Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Стефанчук розповів спікеру Палати громад британського парламенту про безпекову ситуацію в Україні

Published

on



Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів розмову зі спікером Палати громад Парламенту Сполученого Королівства сером Ліндсі Гойлом, під час якої поінформував про безпекову ситуацію в Україні.

Про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Велика Британія залишається надійним партнером України, а міжпарламентська співпраця — важливим інструментом зміцнення нашої міжнародної підтримки. Провів розмову зі спікером Палати громад Парламенту Сполученого Королівства сером Ліндсі Гойлом”, – написав він.

Стефанчук поінформував колегу про безпекову ситуацію в Україні, зокрема про складну ситуацію з електропостачанням у Києві та інших регіонах внаслідок російських атак. Сторони також обговорили нагальні потреби України та можливості подальшої підтримки.

Окрему увагу, за словами спікера, приділили підготовці до П’ятого Парламентського саміту Кримської платформи.

“Розраховуємо на представництво на найвищому рівні та активну участь міжнародних партнерів. Важливо й надалі утримувати питання деокупації Криму та відновлення територіальної цілісності України у центрі міжнародного порядку денного”, – наголосив Стефанчук.

Читайте також: Стефанчук обговорив з угорськими партнерами питання двосторонньої співпраці

Голова ВР висловив вдячність серу Ліндсі Гойлу за слова солідарності з українським народом, особисту підтримку та незмінну дружбу.

“Україна високо цінує партнерство зі Сполученим Королівством. Разом продовжуємо працювати заради зміцнення нашої держави та досягнення справедливого миру”, – додав парламентар.

Як повідомляв Укрінформ, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, яка передала звіт Єврокомісії щодо розширення ЄС.

Фото: Facebook / Ruslan Stefanchuk



Джерело

Continue Reading

Політика

Новий Конгрес США може подолати вето Трампа і схвалити допомогу Україні

Published

on



Новий склад Конгресу США, в якому демократи контролюватимуть обидві палати, може схвалити допомогу Україні, подолавши право вето глави Білого дому Дональда Трампа.

Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.

Зазначається, що Трамп фактично припинив надання прямої фінансової та військової допомоги Україні, яка протистоїть російському вторгненню, попри широку підтримку такої допомоги з боку американських законодавців — як демократів, так і республіканців.

Зокрема, нещодавно він викликав невдоволення членів Конгресу (серед яких було чимало республіканців), скасувавши санкції щодо російського дизельного пального та інших енергоносіїв.

Це рішення було ухвалене через кілька тижнів після того, як Трамп сам підписав закон про їх запровадження.

Читайте також: Трамп сказав, що може стати «містером Вето», якщо демократи здобудуть більшість у Конгресі

Оскільки з січня демократи контролюватимуть обидві палати американського Конгресу, вони визначатимуть, які питання і коли виносити на голосування.

Це дасть їм змогу схвалити нову допомогу Україні — і, ймовірно, це рішення вдасться ухвалити більшістю у дві третини голосів, необхідною для подолання вето Трампа.

Помічники конгресменів-демократів вказують на те, що підтримка Києва є для них пріоритетом.

Демократи у новому складі Конгресу також можуть зосередитися на інших діях Трампа.

Наприклад, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Грегорі Мікс, який, імовірно, очолить Комітет Палати представників у закордонних справах, ініціював двопартійний законопроєкт, спрямований на блокування плану Трампа щодо повернення російського дизельного пального на світовий ринок.

Як повідомляв Укрінформ, Демократична партія здобуває більшість у Сенаті США і Палатою представників США за результатами проміжних виборів.

Президент США Дональд Трамп визнав, що війна проти Ірану, яку ведуть Сполучені Штати та Ізраїль, частково вплинула на поразку республіканців на проміжних виборах до Конгресу, за підсумками яких демократи здобули контроль над обома палатами.



Джерело

Continue Reading

Політика

Корецький прокоментував звіт про розширення ЄС і назвав наступну мету України

Published

on


Прем’єр-міністр Сергій Корецький подякував Єврокомісії за високу оцінку стану виконання Україною критеріїв вступу до ЄС і окреслив наступну мету – отримати проміжну оцінку бенчмарків на початку 2027 року.

На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.

За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.

Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.

Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.

Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.

Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.

Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.

«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.

Читайте також: «Позитивна оцінка прогресу України»: Матернова передала Стефанчуку звіт Єврокомісії про розширення ЄС

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.

Фото: Сергій Корецький, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.