Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Трамп заявив, що Путін «відчуває тиск» і нібито «хоче закінчити війну»
Президент США Дональд Трамп стверджує, що російський лідер Володимир Путін “відчуває тиск”, а процес завершення війни РФ проти України нібито просувається набагато швидше, ніж вважають люди.
Як передає Укрінформ, про це повідомив журналіст Ерік Доерті у соцмережі X.
“Президент Трамп оголосив про активізацію мирних перемовин між РФ та Україною”, – написав він.
За словами Доерті, Трамп хоче покласти край цій війні.
“Я думаю, Путін все-таки відчуває тиск. Він хоче покласти цьому край, Україна теж хоче цього, і ми ведемо переговори – подивимося, чи вдасться нам це зробити. Це жахлива ситуація”, – заявив Трамп.
“Я завершив вісім воєн, і ця, на мою думку, буде легшою, бо я знаю обох лідерів”, – додав Трамп.
Він визнав, що планував це врегулювання як одне з найлегших у своїй практиці, оскільки, за його словами, добре знає як Володимира Зеленського, так і російського лідера.
“Але ця ситуація, я думаю, набагато ближча до завершення, ніж люди уявляють. І президент Путін хоче, щоб це закінчилося. І президент Зеленський насправді хоче, щоб це закінчилося вже зараз. Ми збираємося звернутися до НАТО, і ми будемо обговорювати це”, – наголосив президент.
Трамп додав, що “мав дуже вдалий дзвінок”, та вважає, що сторони максимально близькі до фінального рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Трампом і привітав його та всіх американців з Днем незалежності США. Лідери двох країн обговорили поточну ситуацію на фронті та в дипломатії. За словами Зеленського, є реальна перспектива завершити цю війну, і рішучість Америки матиме вирішальне значення. Президенти домовилися продовжити розмову особисто під час саміту НАТО в Анкарі.
Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков повідомив, що Трамп під час телефонної розмови з Путіним, яка тривала майже 90 хвилин, запропонував допомогти знайти рішення щодо війни в Україні. За його словами, Трамп зробив цю пропозицію під час суботньої розмови, у День незалежності США, у контексті своєї участі наступного тижня в саміті НАТО в Туреччині.
Фото: The White House
Політика
Світ реагує на масовану атаку Росії по Україні
Європейські лідери, глави МЗС та Міноборони країн світу відреагували на масовану атаку Росії по Україні в ніч з 5-го на 6 липня.
Про це повідомляє Укрінформ.
Зокрема, на масований обстріл України державою-агресором відреагувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. «Минулої ночі російський режим знову сліпо атакував цивільне населення з повітря, використовуючи понад 400 безпілотників та ракет, що атакували столицю», – написала фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона відзначила нагальну потребу України в більшій кількості засобів протиповітряної оборони. «Ми обговоримо це цього тижня в Анкарі на саміті НАТО», – наголосила вона.
Росіяни завдали чергового масованого удару по Києву / Фото: Кирило Чуботін
1 / 22
Президентка Єврокомісії також зазначила, що ЄС «наполегливо працює над укладенням угоди щодо 21-го пакету санкцій у найближчі дні». «Ми продовжуватимемо посилювати тиск, доки Росія не припинить кровопролиття», – підсумувала вона.
***
Зі свого боку президентка ПАРЄ Петра Байр закликала Європу посилити здатність України захищати свій народ. «Росія вкотре завдала удару по столиці України Києву, лише за кілька днів після попередніх смертоносних атак. Навмисне націлювання на цивільне населення не є проявом сили – це лише поглиблює страждання та підриває повагу до міжнародного права. Європа повинна об’єднатися, забезпечити притягнення винних до відповідальності та зміцнити здатність України захищати свій народ», – написала Байр у соцмережі Х.
***
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна після російської атаки по українських містах наголосив на потребі постійного тиску на Росію. «Росія не змінить свого курсу, якщо її не змусять цього зробити. Лише постійний тиск може змінити розрахунки Кремля. Більше політичного тиску, більше економічного тиску та більше військової підтримки України. Росія повинна зрозуміти, що її стратегія провалилася і що відповідальності не уникнути», – написав він у соцмережі Х.
***
У Міноборони Естонії після атаки РФ по Україні у ніч проти понеділка закликали до єдності задля стримання російської агресії. «Ми повинні об’єднатися, щоб стримати російську агресію та забезпечити справедливий і тривалий мир для України», – зазначили в естонському оборонному відомстві у соцмережі Х.
![]()
Наслідки нічного обстрілу Києва / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ
1 / 10
***
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 37 ракет та 326 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 5 липня.
За останніми даними, під час масованої російської атаки у Києві та області загинули 15 людей, зокрема 12 – у столиці. Ще майже 60 жителів отримали поранення, серед них – п’ятеро дітей.
У Києві 7 липня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.
Політика
Зеленський обговорив із Макроном координацію дипломатичних зусиль для досягнення миру
Президент України Володимир Зеленський обговорив із Президентом Франції Емманюелем Макроном координацію дипломатичних зусиль щодо досягнення миру, ситуацію на фронті та потребу України в додаткових системах протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
За його словами, Макрон поінформований про поточні дипломатичні перспективи.
“І важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – наголосив він.
Зеленський підкреслив, що Європа має бути у процесі дипломатії.
“Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення», – написав він.
Президент також поінформував французького колегу про ситуацію на полі бою та ключові безпекові загрози.
“Росія робить все, щоб продовжити ракетні і дронові удари по території України, по наших містах і селах”, – зауважив він.
Глави держав також обговорили можливості посилення захисту українського неба, зокрема потребу в додаткових засобах протиповітряної оборони.
«Дуже сподіваємось на підтримку Франції і сильні рішення. Дякую!», – зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном посилення протиповітряної оборони та протидію російському балістичному озброєнню.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Світ6 днів agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
