Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Сибіга анонсував дипломатично насичений тиждень для Зеленського
Наступний тиждень буде насиченим дипломатичними зустрічами Президента Володимира Зеленського з ключовими союзниками, які мають принести конкретні результати для посилення оборони та захисту енергосистеми України.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами в суботу, 29 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У Президента Зеленського наступний тиждень буде надзвичайно динамічним та інтенсивним з точки зору дипломатичного діалогу. Планується низка заходів. Ми перебуваємо в активній стадії підготовки», – сказав міністр.
Сибіга уточнив, що це будуть зустрічі з найближчими союзниками.
“З певних міркувань я не можу вам анонсувати географію, але ці контакти обов’язково відбудуться і матимуть конкретні результати для нашої країни, для захисту наших інтересів, посилення наших оборонних спроможностей передусім і захисту енергосистеми», – запевнив глава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки і оборони, глава української делегації Рустем Умєров разом із командою вже вирушив на переговори щодо миру до Сполучених Штатів.
Політика
Поки РФ говорить мовою ракет, дронів та крові, будь-яка пропозиція миру звучить як фарс
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова засудила останню масовану атаку на українські міста, зокрема на Київ, заявивши, що обурена такими діями РФ.
Як передає Укрінформ, про це вона написала у Фейсбуці.
“Поки Москва говорить мовою ракет, дронів та крові — як минулої ночі — будь-яка пропозиція миру звучить як фарс”, – написала вона.
Як зазначила посол, російські ракети та дрони минулої ночі були націлені на енергетичну інфраструктуру, але також були пошкоджені житлові будинки, багатоповерхівки, приватні будівлі та підприємства.
“Я обурена та шокована діями РФ. Це так вони хочуть досягти угоди? Чи вони просто прикидаються? Чи вбивства та атаки більш притаманні їм?”, – зазначила дипломат ЄС.
За її словами, унаслідок ударів РФ по енергетичній інфраструктурі страждають діти, жінки та люди похилого віку.
“Росія атакує в момент, коли весь демократичний світ з тривогою стежить за обговореннями про можливу мирну угоду, коли настає холодна зима та коли Україна вражена внутрішніми політичними заворушеннями. Всі хочуть миру – але лише справедливого та стійкого миру, що поважає суверенітет та гідність України”, – підсумувала посол.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 29 людей постраждали внаслідок масованої російської атаки 29 листопада. Двоє людей загинули.
У Київській області внаслідок російської атаки загинула жінка, восьмеро людей постраждали.
У Києві після масованої російської атаки знеструмлені 500 тисяч споживачів, в області – близько 100 тисяч.
Політика
«Євросолідарність» не голосуватиме за бюджет у чинній редакції
Парламентська фракція партії «Європейська Солідарність» не підтримає напрацьований до другого читання проєкт державного бюджету на 2026 рік, якщо до нього не буде внесено зміни щодо спрямування достатніх коштів на потреби сектору безпеки.
Про це заявила народна депутатка Ірина Фріз у коментарі Укрінформу.
«Ми (фракція «Європейська Солідарність», – ред.) вже заявляли, що за бюджет у тому вигляді, в якому він підготовлений до другого читання, ми голосувати не будемо, якщо не буде внесено фахові зміни щодо потреб сектору безпеки. Наявний наразі документ насправді не відповідає ризикам, загрозам і головним потребам нашої обороноздатності», – наголосила вона.
Депутатка заявила, що фракція вимагає спрямувати більше коштів на потреби Сил безпеки та оборони і провести перерахунок заробітних плат військовослужбовців, «які сьогодні ціною життя обороняють нашу державу».
«Військо має бути пріоритетом номер один. Тому потрібно скоротити всі ненагальні видатки. Це і той самий телемарафон, і нацкешбеки, і виплата «тисячі», і збільшення фінансування окремих міністерств, тобто чиновників. Ми подавали відповідні пропозиції, але жодна з них не була врахована», – підкреслила членкиня оборонного комітету ВР.
За її словами, потрібно знайти щонайменше 200 млрд грн для спрямування на потреби сектора безпеки й оборони.
Крім того, Фріз нагадала, що «Євросолідарність» вимагає відставки чинного складу уряду, «який скомпрометував не лише себе і виконавчу владу, а й державу в цілому перед нашими партнерами».
«Дедлайни голосування за бюджет, як ми знаємо з історії нашого парламентаризму, вже неодноразово пропускалися. І тут питання, з моєї точки зору, ключове не стільки в дедлайнах, скільки в якості бюджету, який подається на розгляд у Верховну Раду… Повторюсь, у такому вигляді ми бюджет підтримувати не збиралися. Що стосується бюджету, який може бути оновлений у разі відставки цього уряду і формування нового, — то будемо дивитися з огляду на видатки і на те, наскільки враховуватимуться питання обороноздатності», – резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, політичні партії «Європейська солідарність» та «Голос» заявили про необхідність оновлення уряду, формування нової коаліції у Верховній Раді та перезавантаження діяльності парламентських комітетів на тлі антикорупційної спецоперації НАБУ у сфері енергетики.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський заявив у коментарі Укрінформу, що перенесення термінів голосування за закон про державний бюджет України на 2026 рік не є критичним.
Фото: «Європейська Солідарність»
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Відбудова5 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні із початку повномасштабної війни загинули 669 дітей
-
Усі новини1 тиждень agoТуриста зняли з круїзу після сутички з пасажиром: сім’я продовжила відпочинок
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Одеса1 тиждень agoПаркомісця для людей з інвалідністю в Одесі — роботи тривають
-
Події1 тиждень agoСпоживання україномовної музики з 2022 року зросло майже удвічі
