Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Соболеву запропонують очолити економічний напрямок в ОП

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що запропонує колишньому міністру економіки Олексію Соболеву очолити економічний напрямок в офісі Президента.

Про це глава держави повідомив під час спільного з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером спілкування з представниками ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.

«Я вчора мав дискусію з головою свого Офісу, з Кирилом Будановим. У нас була вакансія, ми хочемо запропонувати (…) Соболеву посаду заступника (керівника ОП – ред.) по економіці в Офісі Президента України», – розповів Зеленський.

Оновлюється…

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга розповів представнику Папи Римського про гуманітарну кризу на ТОТ Херсонщини

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привернув увагу кардинала Святого Престолу Маттео Дзуппі до гуманітарної ситуації в окупованих Росією громадах Олешок і Голої Пристані, де тисячі цивільних терміново потребують гуманітарного коридору.

Про це глава МЗС України повідомив у соцмережі X за підсумками зустрічі в Києві, передає Укрінформ.

Сибіга висловив подяку Дзуппі за незмінну гуманітарну залученість Святого Престолу та передав йому подарунок від українських дітей на знак вдячності за зусилля Ватикану, спрямовані на повернення українських дітей додому, а також за забезпечення їхньої реабілітації та відпочинку.

Він поінформував кардинала про ситуацію на полі бою, мирні зусилля України та наше бачення всеосяжного й тривалого миру. За його словами, Україна прагне завершити цю війну більше, ніж будь-хто інший. Водночас міністр зауважив, що оборонна промисловість України, яка стрімко зростає, та бойовий досвід роблять Україну дедалі важливішим учасником забезпечення європейської безпеки.

Особливу увагу сторони приділили долі українських цивільних заручників, які досі залишаються поза межами дієвих міжнародних механізмів захисту. Сибіга звернувся з проханням про подальшу підтримку Святого Престолу в просуванні окремого гуманітарного треку для їхнього звільнення.

«Я також привернув увагу до гуманітарної ситуації в окупованих Росією громадах Олешок і Голої Пристані, де тисячі цивільних терміново потребують гуманітарного коридору», – підкреслив глава МЗС .

Він також поінформував кардинала Дзуппі про російський удар по Києво-Печерській лаврі і висловив вдячність Папі Леву XIV за його постійні молитви за Україну та український народ.

Читайте також: Росіяни не організували евакуацію з окупованих Олешок, люди їдуть самі і ризикують життям – МВА

Як повідомляв Укрінформ, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що станом на 24 червня до окупованого силами РФ міста Олешки на Херсонщині не надходило жодних поставок продовольства з 26 травня.

Голова Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими генерал-лейтенант Олег Іващенко і спецпредставник Папи Римського з питань України кардинал Маттео Дзуппі обговорили питання захисту прав українських військовополонених, повернення викрадених Росією дітей, пошук зниклих безвісти та репатріацію тіл загиблих.



Джерело

Continue Reading

Політика

Усі країни хочуть співпрацювати з Україною у виробництві дронів

Published

on



Україна є лідером з виробництва дронів, і інші країни зацікавлені у співпраці з нею.

Про це заявив на пресконференції за результатами саміту «Україна – Південно-Східна Європа» премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна за ці чотири з половиною роки… досягла вражаючого прогресу… Україна насправді є лідером», – констатував Пленкович, говорячи про інвестиції у виробництво дронів.

Він послався на дані, які навів Президент України Володимир Зеленський під час виступу з нагоди Дня державності, що виробництво дронів сягає 10 мільйонів на рік і може бути збільшене до 20 мільйонів.

За словами прем’єра, зараз більше йдеться про те, що всі інші країни намагаються співпрацювати з українськими компаніями. Він поінформував, що одна з хорватських компаній, яка вже має контрактні зв’язки з українськими партнерами, присутня на цьому ринку та продовжуватиме це робити.

«Наші компанії, що виробляють безпілотні машини для розмінування, також співпрацюють з Україною, і низка інших компаній оборонної промисловості шукають партнерів. Тому я вважаю, що це дуже хороша можливість зміцнити оборонний потенціал України і водночас зміцнити з точки зору досконалості нашу власну оборонну промисловість», – зазначив Пленкович.

Він також порушив і питання розширення ЄС.

«Всі країни – чи то Україна, Молдова, чи країни Південно-Східної Європи – усвідомлюють повністю змінену атмосферу щодо розширення серед країн-членів ЄС. Я особисто, перебуваючи в інституціях впродовж останніх 10 років, дуже давно не бачив такої сприятливої атмосфери щодо розширення. Тож це те, що ми могли б назвати періодом, коли момент слід використати», – підкреслив політик.

Читайте також: Хорватія планує розширити свій СПГ-термінал – Україна зможе отримувати більше газу

Він зауважив, що Хорватія та Україна мають двосторонню угоду, підписану ще в грудні 2021-го року «про сильну підтримку вступу». Пленкович висловив сподівання, що процес з Україною буде набагато швидшим після того, як був практично зупинений абсолютно несправедливо попереднім угорським урядом.

«Я вважаю, що Україна як велика країна з сильною адміністрацією виконала багато роботи за останні пару років, і з низкою країн, які підтримують Україну… Ми також протягом років надсилали наших експертів, тому що наше, скажімо так, ноу-хау щодо процесу вступу все ще є найсвіжішим, хоча йому вже більше 13-15 років, але основи процесу все ще залишаються тими самими. І ми сподіваємося, що ця динаміка справді прискориться», – наголосив прем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз виділив Україні чергову частину військової допомоги у розмірі 1 мільярда євро на закупівлю дронів у рамках Кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.

Фото архівне: Офіс Президента



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.