Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
про ситуацію в Ірані: Я підтримав би операцію, спрямовану проти режиму, а не людей
Президент Володимир Зеленський висловився щодо підтримки операції проти режиму в Ірані, який прагне атакувати інші країни та позбавляє прав власне населення, та водночас наголосив, що краще врегулювати ситуацію дипломатичним шляхом.
Про це глава держави сказав в інтерв’ю Sky News, передає Укрінформ із посиланням на Телеграм-канал Офісу Президента.
“Думаю, люди в Ірані шукають допомоги, щоб змінити нинішній режим, який відкрито хоче атакувати інші країни і завдає багато шкоди. Цей режим існує вже багато років. У людей немає жодних прав. Люди зникають. Людей убивають і страчують тисячами. Я підтримав би операцію, спрямовану проти режиму, а не проти людей. Це велика різниця”, — сказав глава держави.
Він зауважив, що США та іранський режим зараз ведуть переговори, і додав, що такий шлях кращий, аніж війна.
“Але не впевнений, що нинішній режим щиро поділяє цю ідею. Не впевнений. Але, побачимо”, — зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп заявив у вівторок, що Іран відновлює ядерну програму, попри знищення відповідних об’єктів у результаті американських бомбардувань у червні минулого року. Він наголосив, що його перший пріоритет – дипломатія, але додав, що не дозволить Ірану отримати ядерну зброю.
Міністр закордонних справ Оману Бадр аль-Бусаїді вважає, що США та Іран досягли в четвер у Женеві «значного прогресу» в переговорах щодо іранської ядерної програми. Проте американська сторона не коментувала перебіг перемовин, що свідчить про відсутність вагомих досягнень.
За даними ЗМІ, командувач Центрального командування США адмірал ВМС Бред Купер поінформував у четвер президента США про військові варіанти дій щодо Ірану. Серед варіантів, які розглядаються, – обмежений удар по пускових установках балістичних ракет і ядерних об’єктах як попередження з метою змусити Тегеран погодитися на вимоги Вашингтона. Також обговорюється масштабна операція із завданням ударів по великій кількості цілей протягом тривалого часу.
На початку січня іранські сили безпеки жорстоко придушили масові протести в країні, внаслідок чого, за різними оцінками, загинули десятки тисяч людей.
У лютому в Ірані поновилися антиурядові протести за участю студентів.
Фото: ОП
Політика
У МЗС відреагували на парад у Пхеньяні за участю «курських ветеранів», які воювали проти України
У відповідь на парад північнокорейських військ, що воювали проти України на Курщині, речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий нагадав про небезпеку співпраці Північної Кореї і Росії.
Про це йдеться в його дописі в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Вони можуть виглядати гордими, але пишатися нічим. У цій пропагандистській шараді бракує щонайменше 6000 північнокорейських солдатів, які не марширували того дня в Пхеньяні. Вони загинули в незаконній війні агресії за вісім тисяч кілометрів, до якої вони не мали жодного стосунку», – зауважив дипломат.
На думку Тихого, вкрай важливо, щоб увесь світ усвідомив, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин «не постачає це гарматне м’ясо» безкоштовно; натомість він отримує конкретну та небезпечну підтримку від очільника Кремля Володимира Путіна.
Речник МЗС України вважає, що це має турбувати кожну країну Індо-Тихоокеанського регіону, і підтверджує готовність України тісно співпрацювати для боротьби зі спільними загрозами безпеці, що виникають внаслідок поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 20 лютого застерігав, що північнокорейські солдати на російсько-українській війні здобувають досвід сучасної війни, яким потім зможуть скористатися, повернувшись додому.
У середу північнокорейські сили спецпризначення та сапери, які воювали в Курській області Росії, пройшли маршем з російським прапором через Пхеньян під час військового параду в рамках з’їзду партії.
Політика
Київ сподівається на позитивне рішення Токіо щодо долучення до PURL
Україна та Японія мають значний потенціал безпекової співпраці. Київ сподівається на позитивне рішення Токіо по долученню до ініціативи PURL, що дозволить спрямувати додаткове фінансування на забезпечення нелетальним обладнанням і технологіями.
Про це заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква сказав у Києві, на заході з нагоди Національного дня Японії – дня народження Його Величності Імператора Нарухіто, передає Укрінформ.
«Для українців останні роки стали випробуванням. І саме в такі часи особливо чітко розумієш, хто є справжнім другом. Японія для України — саме такий друг. Послідовний, принциповий і надійний. Ваша підтримка — це не лише прояв солідарності. Це чіткий вибір на користь міжнародного права, поваги до суверенітету, людської гідності та справедливого миру», – сказав Ігор Жовква.
Заступник керівника Офісу Президента наголосив на потенціалі країн у безпековій сфері.
«Ми бачимо значний потенціал для подальшого розширення співпраці у сфері безпеки. Україна була б вдячна за розгляд можливості долучення Японії до ініціативи PURL, що дозволило б спрямовувати фінансування на забезпечення українських сил необхідним нелетальним обладнанням та технологіями», – сказав Жовква.
Окремо промовець підкреслив важливість підтримки Японії в зміцненні енергетичної стійкості України.
«За підсумками екстреного засідання “Енергетичного Рамштайну” у форматі G7+ 23 січня 2026 року японська сторона оголосила про передачу протягом лютого–березня 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів, обладнання для аварійно-відновлювальних робіт, двох когенераційних установок та 13 комплектів частотних перетворювачів», – сказав Ігор Жовква.
Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що партнерство країн – це більше, ніж допомога у складний час, це спільна відповідальність за майбутнє.
«Для України також надзвичайно важливою є динаміка політичного діалогу між нашими державами. Ми високо цінуємо активні контакти на високому рівні та розраховуємо на подальший розвиток взаємних візитів, які відкривають нові можливості для співпраці у сфері безпеки, відновлення та технологій», – сказав Ігор Жовква.
Посадовець також зазначив, що кредит у межах механізму ERA та грант через Світовий банк, з яких 544 млн доларів — внесок уряду Японії, напряму підтримують стабільність держінституцій, соціальні виплати й критично важливі послуги для мільйонів українців.
Яку повідомляв Укрінформ, уряд Японії виділяє 6,2 млрд єн (приблизно 41 млн дол. США) на першочергові потреби України у відбудові, зокрема, зміцнення муніципальної інфраструктури, охорону здоров’я, розвиток агросектору та підтримку суспільного мовлення.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Суспільство4 дні agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Події1 тиждень agoВийшов трейлер першого за сім років фільму із франшизи «Зоряні війни»
-
Одеса1 тиждень agoЗеленський розповів про обстріл Одеси — місто без води, світла та тепла
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)
