Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
На повоєнних виборах кандидатів можуть зобов’язати декларувати співпрацю з Росією з 2014 року
У Верховній Раді пропонують встановити обов’язкове декларування співпраці з агресором та передбачити додаткові підстави для відмови в реєстрації кандидатів на повоєнних виборах.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.
Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.
Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.
Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації
Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.
Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:
- отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
- надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
- господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
- перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
- участь у збройних формуваннях агресора;
- сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
- статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
- публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
- участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
- робота у 3Ml arpecopa.
Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:
- наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
- наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
- встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.
Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.
Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Створена за ініціативи президента США Дональда Трампа Рада миру поступово трансформується у структуру з надзвичайно широкими повноваженнями, які виходять за межі первинного мандату щодо врегулювання ситуації в секторі Гази.
Про це в коментарі Укрінформу заявив дипломат і міжнародний аналітик Ігор Долгов.
За його словами, ідея Ради миру спочатку ґрунтувалася на рішенні Ради безпеки ООН і стосувалася одного конкретного конфлікту, однак нині видно, що амбіції ініціативи значно ширші.
«Формально Рада миру створювалася і планувалася на виконання резолюції Ради безпеки ООН стосовно одного конфлікту – сектора Гази. Проте вже зараз видно, що Рада миру, як її бачить Трамп, готова і буде брати на себе набагато більше. Мало не підмінити собою ООН», – зазначив Долгов.
Експерт наголосив, що саме ця невизначеність щодо майбутніх повноважень Ради миру викликає побоювання серед традиційних західних партнерів США.
«Не дуже охоче і швидко сприйняли цю ідею Європейський Союз, Велика Британія, країни “Великої сімки”, а також НАТО. Деякі держави замість повноцінної участі направляють лише спостерігачів у досить скромних статусах – міністрів або навіть послів», – сказав він.
Коментуючи перше робоче засідання Ради миру, яке відбулося у Вашингтоні, Долгов зауважив, що подія мала радше демонстраційний, ніж політично змістовний характер.
«Всюди на міжнародних самітах є певні елементи шоу: спільні фото, символіка, оформлення зали. Але в цьому випадку це все було шоу. Політики там було не дуже багато», – підкреслив аналітик.
Водночас, за його словами, сам Трамп оголосив про досягнення практичних результатів, зокрема щодо фінансового наповнення Ради миру. «Трамп заявив, що дев’ять країн-учасниць уже оголосили свої внески, і тепер Рада миру має близько 7 млрд дол. для переходу до другого етапу мирного плану щодо Гази. Також США планують виділити ще 10 млрд дол.», – зазначив Долгов.
Окрему увагу експерт звернув на представлену концепцію післявоєнного відновлення сектора Гази, яку він охарактеризував як девелоперський проєкт із надмірно оптимістичними очікуваннями. «План передбачає будівництво 180 великих суперкомплексів, промислових зон, висококласних готелів, розвиток сервісів та ІТ. Це подається як “рай на землі” за десять років – до 2035 року», – пояснив він.
Водночас Долгов застеріг, що без виконання базових безпекових умов реалізація такого плану залишається під великим питанням. «Поки що немає чіткого розуміння, що ХАМАС складе зброю. А без цього перейти до робіт на землі і втілювати будь-які плани навряд чи можливо», – наголосив експерт.
Аналітик також звернув увагу, що на тлі масштабних планів щодо Гази Трамп публічно заявляє і про власні миротворчі амбіції в інших конфліктах, зокрема щодо війни Росії проти України, однак конкретних механізмів поки не озвучує.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп оголосив про плани розгортання Міжнародних сил стабілізації у повоєнній Газі. За його словами, Сполучені Штати очолять цю місію, а до її складу увійдуть військові з Албанії, Індонезії, Казахстану, Косова та Марокко. Планується розгортання близько 20 тис. військових у п’яти секторах Гази, а в довгостроковій перспективі – також 12 тис. поліцейських. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість будівництва в Газі військової бази на 5 тис. осіб.
Умови, які пропонуються Україні в межах можливих мирних домовленостей, мають небезпечні історичні паралелі із Севрським договором 1920 року, але й за таких умов повернення окупованих територій залишається реалістичним.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив турецький експерт-міжнародник, аналітик, дослідник, письменник і поет Джанфер Балчик.
«Умови, які нав’язуються Україні, нагадують Севрський договір, нав’язаний Османській імперії, який великий Ататюрк розірвав та викинув. Це договір, який держави-переможниці змусили Османську імперію підписати після її поразки в Першій світовій війні. Це дуже схоже на той договір. Дуже небезпечна угода», — сказав Балчик.
За словами експерта, за будь-яких умов питання Криму та Донбасу не повинні зникати з порядку денного, адже повернення окупованих територій можливе, хоча це може зайняти тривалий час.
«Якщо доля буде сприятливою, може статися так, що як раптово розпався Радянський Союз, так само може розпастись і Росія. Можливо, Україна навіть стане кандидатом у майбутні супердержави. Для людського життя 10–20 років — це короткий період. Для держав це може бути і 50 років, і 100 років. Навіть 100 років для держав — це короткий термін, — зазначив полковник у відставці Балчик.
Експерт висловив переконання, що довгострокова стратегія та збереження національної єдності створять у майбутньому необхідні передумови для повернення окупованих територій.
Севрський договір був укладений між державами Антанти та Османською імперією після її поразки в Першій світовій війні. Документ передбачав значні територіальні втрати, обмеження збройних сил і фактичну втрату стратегічної самостійності. У турецькій історичній пам’яті цей договір сприймається як символ нав’язаного та принизливого миру, який був переглянутий після війни за незалежність і укладення Лозаннського договору 1923 року.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина неодноразово закликала до встановлення справедливого та міцного миру в Україні та заявляла про готовність надати майданчик для перемовин.
-
Суспільство5 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Усі новини3 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Війна7 днів agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна1 тиждень agoЄвросоюз визначився, де навчатиме військових ЗСУ на території України