Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Польща не блокуватиме відкриття переговорів за кластерами законодавства Європейського Союзу з Україною.
Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на спільному з очільником українського МЗС Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Я хочу ще раз підтвердити, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу не будуть легкими, так само, як і наші, коли ми вступали. Але Польща не блокуватиме відкриття переговорних кластерів. Це не означає, що ми швидко їх закриємо. Але Україна, за даними Єврокомісії, вже готова до переговорів», – зазначив глава МЗС Польщі.
Сікорський також висловив сподівання, що Україна завершить процес імплементації Угоди про асоціацію, зокрема Поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA). Це дозволить Україні бути частиною єдиного ринку ЄС ще до вступу, пояснив міністр.
Як повідомлялося, українська влада вважає реалістичним відкрити восени ще чотири переговорних кластери щодо вступу України до ЄС.
Фото: Андрій Сибіга / X
Нічна російська атака по Україні має розвіяти всі сумніви у Польщі стосовно необхідності військової підтримки Києва, оскільки війна відбувається дуже близько до польського кордону.
На цьому наголосив у мережі X заступник міністра національної оборони РП Цезарій Томчик, передає Укрінформ.
«Кожен, хто замислюється, чи варто підтримувати Україну у військовому плані, має зробити висновки з цієї ночі», – написав Томчик.
За його словами, для багатьох війна «досі може здаватися чимось далеким і майже сюрреалістичним, однак насправді вона відбувається дуже близько до польського кордону».
«Сьогоднішні атаки показують це дуже чітко», – підкреслив заступник глави міноборони РП.
За його словами, протягом однієї ночі на Україну ворог запускає сотні, а іноді майже тисячу засобів повітряного нападу – балістичні та крилаті ракети, керовані авіабомби й безпілотники. Частина з них летить у західному напрямку.
«Кожна знищена ракета і кожен збитий дрон – це загроза, яка не летить далі», – наголосив Томчик.
Він зазначив, що Повітряні сили Польщі майже щоночі діють у повітряному просторі Люблінського та Підкарпатського воєводств.
Томчик наголосив, що перемога України у війні – в інтересах Польщі та всієї Європи.
«Росія веде терористичну війну, а Путін несе за неї відповідальність. Чим швидше ця війна закінчиться, тим краще для безпеки нашого регіону», – заявив він.
Водночас заступник глави Міноборони Польщі підкреслив, що «тривалого миру не буде без сильної України і без єдності держав, які розуміють, чим є сьогодні російська загроза».
Віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також прокоментував нічну атаку РФ на Україну.
«Під ранок наші системи зафіксували атаку кількох реактивних дронів “Герань-5” на заході України. Один із них вдарив за 1 км від кордону з Польщею, другий – за 5 км», – написав Косіняк-Камиш.
За його словами, польський повітряний простір під час атаки контролювали винищувачі F-16, вертольоти та літак повітряної розвідки Saab. Порушення кордону не зафіксовано.
Косіняк-Камиш зазначив, що російські військові «змінюють тактику атак, дедалі частіше використовують реактивні дрони, які запускають по кілька одиниць і таким чином виснажують українську оборону».
Урядовець підкреслив, що польська ППО постійно перебуває у стані готовності.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 13 вересня на Волині внаслідок атаки РФ пошкоджено АЗС біля ПП «Ягодин» на кордоні з Польщею.
Крім того, армія РФ атакувала локомотив пасажирського поїзда за два кілометри від кордону з Польщею.
У РП через російську атаку на Україну оголошували тривогу в Люблінському та Підкарпатському воєводствах, у повітря піднімалися польські винищувачі, тимчасово призупиняли оформлення документів на польсько-українських пунктах пропуску.
Російський бізнес та олігархи, без яких неможливо уявити путінську систему, повинні відчувати, що для них немає спокійного місця у світі, доки триває ця війна.
Про це Володимир Зеленський написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
Він нагадав, що санкційні режими партнерів від першого дня війни будувалися так, щоб керівництво РФ не могло обіцяти наближеним бізнесменам, що вони не відчують наслідків війни.
«Санкції повинні працювати й надалі так, щоб з боку російського бізнесу був чіткий запит до російського керівництва на припинення війни та політики ненависті Росії до сусідів і до Європи», – зазначив Президент.
За його словами, коли українська економіка для РФ – це просто мішень, Європі точно не час сприймати російських олігархів як друзів.
«Коли Росія використовує кожне євро і долар для затягування війни, це аморально та самовбивчо – дарувати російському бізнесу можливості жити так, щоб не відчувати наслідків війни», – переконаний Зеленський.
Усманов та Фрідман, вказав він, – це саме той російський бізнес, який має знайти в собі сміливість зробити конкретні кроки проти війни. «Це саме та російська економіка, яка не має отримувати додаткових можливостей, поки українська економіка страждає від російського терору і небажання Путіна зупиняти війну», – наголосив глава держави.
І п’ятсот «шахедів» на добу, за його словами, – це точно не той час, коли взагалі варто починати дискусію про послаблення санкцій. Тим більше щодо осіб, про яких ніхто не може сказати, а як саме вони допомогли захисту життя і скороченню можливості Путіна продовжувати війну.
«Потрібен і надалі всебічний тиск на Росію за війну. Посилюйте санкції проти Росії, а не послаблюйте Україну. Дякую кожному, хто допомагає», – резюмував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через атаки РФ на бізнес бюджет України може недоотримати близько 70 млрд гривень податкових надходжень.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Події1 тиждень agoУ Києві проходить фестиваль японської культури «Японська осінь-2026»
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін призначив Івана Федорова очільником Агентства відновлення
-
Війна1 тиждень agoу порту Сочі сталось два вибухи — відео
-
Політика1 тиждень agoЄ нові сигнали, що авіакомпанії, на відміну від чиновників РФ, звертають увагу на небезпеку дронів
-
Війна1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 330 військових, понад 200 з них
-
Війна4 дні agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Відбудова1 тиждень agoНа відновлення 11 будинків на Харківщині з бюджету виділили майже ₴400 мільйонів