Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Литовський парламент одноголосно ратифікував Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.
Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.
«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.
Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.
Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.
Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.
Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.
У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.
Фото: Генштаб ЗСУ
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга подякував Кіпрському головуванню за лідерство у просуванні процесу приєднання України до ЄС, а також усім державам-членам ЄС, Єврокомісії та установам ЄС за їхню непохитну підтримку.
«Я також ціную конструктивну взаємодію з Угорщиною. Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах – сторінку, побудовану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому. Україна рухається вперед», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка налічує близько 100 тис. осіб.
Палата представників США підтримала розгляд законопроєкту The Ukraine Support Act, яким передбачено нову військову допомогу Україні та санкції проти Росії. Це перший великий захід на підтримку України в конгресі з січня 2025 року, коли президентом США став Дональд Трамп.
Відповідне рішення підтримало 218 членів Плакати представників, що розблокувало можливість остаточної підтримки для законопроєкту. Про це повідомив член Палати представників від Республіканської партії Дон Бейкон у X.
Крім надання допомоги Україні законопроєкт передбачає також введення жорстких санкцій проти Росії.
Остаточне голосування за затвердження законопроєкту очікується вже сьогодні, 4 червня.
“Це наш “момент Черчилля”, і ми маємо витримати це випробування”, — наголосив конгресмен.
Загалом проєкт The Ukraine Support Act передбачає надання Україні військових кредитів на суму 8 мільярдів доларів, продовження дії Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні (USAI) до 2027 року та запровадження додаткових санкцій проти Росії.
Тим часом Держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що адміністрація Трампа завершує новий пакет військової допомоги Україні на суму 400 мільйонів доларів.
Завдяки механізму допомоги, Пентагон зможе закуповувати обладнання та боєприпаси безпосередньо у американських оборонних підрядників.
За його словами, новин щодо цього варто очікувати найближчим часом.
Раніше стало відомо, що двопартійна група сенаторів США надіслала листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою розблокувати 600 млн доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі.
Перед цим голова комітету у закордонних справах Палати представників США республіканець Браян Маст заявляв, що Україна навряд отримає новий пакет фінансової допомоги. Натомість Конгрес може підтримати новий пакет санкцій проти Росії через їхнє вторгнення до України.
Раніше повідомлялося, що європейські країни не здатні повністю замінити військову підтримку США, яка зупинилася після приходу до влади Дональда Трампа. За даними Швейцарії, обсяг європейської допомоги впав майже вдвічі за останні місяці.
Також Фокус розповідав, що Білий дім проігнорував заклики Києва не продовжувати скасування санкцій щодо російської нафти, яка вже знаходилася у морі.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Тополя ДТП – співачка показалася після пережитого