Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Новий уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується

Published

on



Новий чеський уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується.

Про це на форумі “Діалоги про Європу”, який проходить на Закарпатті, заявив посол Чехії в Україні Лубош Весели, передає кореспондентка Укрінформу.

“Я думаю, що вже не тільки з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося”, – зазначив Веселий.

Він зауважив, що теперішній уряд менше говорить про свою підтримку України.

“Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить (для України – ред.), але робить… Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, аби були конкретні результати”, – додав посол.

Він поінформував, що підтримка України Чехією триває і триватиме.

Читайте також: Чехія мала би більше використовувати досвід України щодо дронів – голова сенатського комітету

Як повідомлялося, 10 травня 2026 року неподалік Ужгорода відбудеться форум Dialogues on Europe 2026, присвячений аналізу нової політичної реальності в Європейському Союзі та її впливу на Україну і регіон Центральної Європи. На форумі присутні дипломати та лідери громадського сектору, недержавних інституцій з Чехії, Словаччини, Угорщини, Нідерландів.

Ініціативу «Діалоги про Європу» започаткував Інститут центральноєвропейської стратегії у 2023 році для того, щоб синхронізувати розуміння Європи між Україною та ЄС на наративному рівні. Місією цієї ініціативи є концептуалізація та пропаганда доктрини добросусідства в Центральній Європі як ключового елемента європейської інтеграції України та безпеки Європи в цілому.

Фото: Czech Embassy in Ukraine



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей

Published

on



Президенти України і Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин цього тижня.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у соцмережі Х.

“Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці”, – зазначив Зеленський.

Він додав, що також обговорили стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями.

“Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати”, – підкреслив Зеленський.

Читайте також: Стубб вважає, що Європі знадобиться допомога України

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.

Фото архівне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини

Published

on



Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.

“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.

Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.

За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.

Читайте також: Тісні бізнес-зв’язки з РФ та міф про «непереможну Росію» гальмували підтримку Берліном України – історикиня

Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.

“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.

На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.

“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.

Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.

Читайте також: Ототожнення жертв СРСР виключно з Росією було помилкою німецької культури пам’яті – історикиня

“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.

Фото із архіву Франциски Девіс



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.