Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Зеленський відреагував на напад у польському монастирі сестер-бенедиктинок: Шоковані цим злом

Published

on



Президент Володимир Зеленський висловив співчуття родині та близьким загиблого під час нападу, що стався 24 вересня на території монастиря сестер-бенедиктинок у Ярославі (південний схід РП).



Джерело

Continue Reading

Політика

У переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості», які передбачали вимоги РФ щодо визнання її суверенітету над окупованими українськими територіями, більше не є предметом переговорів.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками та лідерами української громади у США під час візиту до Нью-Йорка, передає кореспондент Укрінформу.

«На мій погляд, те, що відбулося щодо нейтральності України та анкориджських домовленостей «3 + 2» (мова про визнання суверенітету РФ над Кримом, Донецькою і Луганською областями, а також окупованими нею частинами Херсонської і Запорізької областей – ред.), то від цього всього перемовний процес відійшов. І тут зіграла роль команда Сполучених Штатів Америки», – зазначив Зеленський.

Водночас він наголосив, що найвагомішу роль у знятті з порядку денного так званого «духу Анкориджа» відіграли Збройні сили України.

Читайте також: Сибіга в Радбезі ООН: Ми готові до повного припинення вогню, але Росія накладає вето на мир

«На полі бою ми сьогодні контролюємо ситуацію. Нам важко, але просувань якихось глобальних у «рускіх» немає, а там, де вони є, вони коштують Росії дуже дорого, і вартість ця в людях – в сотнях, в тисячах», – сказав Президент.

За його словами, ситуація на фронті дає Україні можливість не погоджуватися на вимоги з боку Російської Федерації, які вона «ніколи не прийме в такому форматі».

Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін, як і раніше, прагне окупації всієї України, а не лише Донбасу.

«Особливо в боротьбі проти монстра – велика країна сама по собі монстр, не тільки керує нею відповідна людина – зрозуміло, що Донбас – це не ціль. І навіть якщо наші колеги із США (…) дійсно думають, що Путін хоче тільки Донбас, хоча і цього «тільки» забагато, на мій погляд, (…) але тим не менш, у нас ілюзії немає, що він хоче захоплення окупації нашої держави в тому чи іншому вигляді, щоб Україна була частиною його держави», – розповів він.

Зеленський зауважив, що саме через таку позицію Росії мирний процес є складним.

Читайте також: Трамп передасть Сі прохання вплинути на Путіна – Зеленський

Як повідомлялося, за підсумками зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку Зеленський заявив, що під час переговорів ключовим питанням було завершення війни.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Політика

Заступником міністра оборони з питань цифровізації став Олексій Рева

Published

on


Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Про це Міноборони повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Уряд призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони та впровадження технологій, які спрощують процеси у війську й допомагають військовослужбовцям виконувати свої завдання”, – йдеться у дописі.

Зазначається, що Рева вже працював в ІТ-секторі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку “Армія+”, цифрової системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, очолював проєктні команди.

Досвід та експертиза Реви дозволять розширити цифровізацію ключових процесів у війську. Серед пріоритетів залишається розвиток Армія+, Резерв+ та бойової системи DELTA, зазначають у міністерстві.

Читайте також: До розбудови «підземного ОПК» залучать приватний капітал: Міноборони створює механізм

У МОУ наголосили, що посилення цифровізації війська необхідне, щоб потреби Сил оборони ще швидше перетворювалися на конкретні рішення. Адже цифрові інструменти скорочують час на ухвалення рішень і дають військовим оперативний доступ до точної та актуальної інформації. Основою стратегії зараз є обʼєднання цих цифрових інструментів у єдину екосистему.

«Важливим етапом стратегії розвитку цифровізації Сил оборони має стати відкриття ринку ІТ-продуктів. Це дасть змогу ширше залучати до створення цифрових рішень українську ІТ-індустрію та скоротити шлях від потреби військових до розробки й практичного застосування у війську», – додали у Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Кабінет міністрів призначив Миколу Швидкого заступником міністра оборони.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.