Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Міністерства оборони України та Фінляндії підписали офіційний меморандум про взаємне гарантування якості військових товарів і послуг.
Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.
«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.
Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.
Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.
Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.
Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.
У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.
Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.
Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.
Фото: Міноборони
Війна не є найкращим моментом для ведення дискусій між Києвом та Варшавою у площині складної історії. Польща не повинна ставитися до України патерналістськи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній глава МЗС Польщі Яцек Чапутович.
«Польща повинна залишити трохи простору для переговорів. Війна не є найкращим моментом для України, щоби вести дискусії про складні історичні контексти. Сьогодні Україна бореться за своє існування, суверенітет і державність, і мені здається, що в Польщі немає достатнього розуміння цієї обставини. Натомість із боку Польщі спостерігається спроба, яку я різко критикую, – скористатися складним становищем України, аби змусити її змінити своє ставлення до історичних питань. Ми не можемо ставитися до України патерналістськи, адже Україна є сильною державою, має майже мільйонну армію. Тому думка, що Польща може їй щось нав’язати, є великим непорозумінням»,- підкреслив Чапутович.
На переконання колишнього глави польської дипломатії, президент Кароль Навроцький обрав неправильний інструмент впливу на Україну, ініціюючи справу щодо позбавлення Президента України Володимира Зеленського польської державної нагороди – Ордену Білого Орла.
«Позбавлення нагороди взагалі не повинно було ставати предметом розгляду. Можна було вдатися до дипломатичних кроків: викликати посла чи подати ноту протесту аби висловити занепокоєння, звернути увагу на проблему або використати інші механізми впливу. Натомість обраний спосіб є недоречним і, на мою думку, не принесе позитивного результату»,- зауважив польський експерт.
На його думку, Польща мала б вже раніше активніше співпрацювати з Україною , зокрема у питанні складної історії, натомість президент Кароль Навроцький досі не відвідав Київ на запрошення української сторони.
«Натомість необхідно вести діалог, поглиблювати взаєморозуміння та співпрацю, щоб спокійно формувати усвідомлення складних сторінок історії та поступово рухатися до примирення»,- наголосив Чапутович.
Він зауважив, що Польща зазнала від Німеччини набагато більших втрат, але попри це Варшаві вдалося вибудувати союзницькі і дружні відносини з Берліном.
«Такий шлях чекає і на польський й український народи»,- висловив переконання Чапутович.
Водночас колишній глава МЗС РП підкреслив, що рішення Президента України про присвоєння одному з українських підрозділів імені «Героїв УПА» викликало справжній біль у польському суспільстві.
“Для багатьох поляків УПА асоціюється насамперед із Волинською трагедією та масовими вбивствами поляків. Переконаний, що слово «біль» тут є цілком доречним”,- зауважив він.
Нагадаємо, що Капітула Ордена Білого Орла представила свої пропозиції Каролю Навроцькому стосовно ініціативи можливого позбавлення Президента України Володимира Зеленського цієї нагороди, і той прийме рішення з цього приводу у «відповідний час».
Чапутович переконаний, що Навроцький у контексті своєї ініціативи щодо позбавлення Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла зробив крок назад.
Раніше, 27 травня, Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Голова Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у Канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Фото: МЗС Польщі
Ірландія визначила підтримку України одним із головних пріоритетів свого майбутнього головування в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року.
Про це заявила міністерка закордонних справ Ірландії Хелен МакЕнті під час пресконференції у Дубліні разом із високою представницею ЄС Каєю Каллас, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Міцна підтримка України буде одним із визначальних пріоритетів Ірландії під час нашого головування», – сказала вона.
Міністерка зазначила, що підтримка України з боку Європи «має залишатися непохитною стільки, скільки потрібно».
«Сьогодні ми обговорили підтримку України з боку ЄС, роботу, яка вже виконана, і, звичайно, необхідність продовжувати тиск на Росію, щоб припинити цей конфлікт, зокрема за допомогою жорстких санкцій», – сказала МакЕнті.
Вона додала, що Ірландія проводить розслідування у справі заводу Aughinis Alumіna, який постачає до Росії глинозем, що використовується у виробництві алюмінію. Наразі експорт глинозему до Росії прямо не заборонений санкціями, на відміну від готового алюмінію.
За словами МакЕнті, після завершення розслідування Ірландія передасть зібрану інформацію Європейській комісії для ухвалення подальших рішень щодо санкційного тиску.
«Ми забезпечимо повну підтримку з боку Ірландії будь-яким рішенням, які необхідно ухвалити для здійснення тиску на Росію», – запевнила головна дипломатка.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 9 червня, Єврокомісія презентувала 21-й пакет санкцій проти РФ. Пропозиції винесено на обговорення держав-членів для подальшого затвердження у форматі Ради ЄС.
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини6 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки