Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Зеленський доручив винести питання на Ставку

Published

on


Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ліквідації наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі, ситуації з транспортним сполученням у Києві та захисту критичних об’єктів від російських дронів.

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Провів селектор. Зараз на Дніпровщині, Харківщині та в Запорізькій області працюють енергетики, ремонтні бригади, рятувальники ДСНС України та інші необхідні служби, які ліквідовують наслідки російського удару по енергомережі. Станом на цей час є значні відключення електрики в цих трьох областях. Була доповідь по заживленню критичної інфраструктури та строках відновлення графіків. Дякую кожному і кожній, хто фактично без перерви працює на відновлення електропостачання», – розповів Зеленський.

Окремо Зеленський заслухав доповідь щодо логістики в Києві після російських ударів по мостах. За його словами, цієї ночі російські війська завдали чотирьох ударів балістичними ракетами по Південному мосту та трьох – по Північному. Визначені необхідні сили й засоби, а також терміни відновлення.

Президент також повідомив про обговорення з урядовцями реалізації програми екстреної підтримки української логістики, про яку домовилися з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Прем’єр-міністр Сергій Корецький, за словами Президента, доповів про перші рішення Єврокомісії. Міністерству внутрішніх справ доручено підготувати резервні схеми організації транспортних потоків, маршрутів та залучення додаткових сил на випадок різних сценаріїв.

Читайте також: Росіяни підготувались до удару: Зеленський закликав зважати на сигнали ракетної небезпеки

Крім того, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко доповів про організацію безперебійної роботи екстреної медичної допомоги в Києві, Дніпрі, Запоріжжі та інших містах, де Росія намагається порушити транспортне сполучення.

За результатами зустрічі з представниками аграрної сфери Зеленський доручив МЗС та Міністерству аграрної політики визначити конкретні заходи підтримки експорту української агропродукції. Президент очікує від урядовців уже цього тижня інформацію про строки їх реалізації.

Глава держави також обговорив із Головнокомандувачем ЗСУ необхідність посилення захисту об’єктів інфраструктури, енергетики та промисловості в окремих областях від російських безпілотників.

«Там, де досі недостатньо сил і засобів захисту, відповідних рубежів для збиття «шахедів». Доручив підготувати це питання на Ставку», – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада російські війська балістичними ракетами.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна має бути членом НАТО та не повинна віддавати за це території

Published

on



Міністр оборони Естонії генерал Мартін Герем заявив, що Україна не повинна поступатися своїми територіям заради вступу в НАТО.

Про це чинний очільник міноборони, екскомандувач Сил оборони Естонії сказав журналістам перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони в Брюсселі, повідомляє Укрінформ.

«Я вважаю, що у майбутньому Україна має бути в НАТО… Я не уявляю миру в Європі, якщо Україна не буде в одному човні з нами», – наголосив Герем.

На запитання кореспондента Укрінформу, чи повинен Київ погодитись на пропозицію «надати Україні членство в НАТО в обмін на території», естонський міністр відповів, що він «так не вважає».

«Україна має зберегти своє», – сказав Герем.

Він звернув увагу на обсяги допомоги, яку надає Естонія Україні.

«Цього року ми надали Україні підтримку в розмірі 0,3% нашого ВВП і продовжуватимемо це робити», – підкреслив очільник військового відомства Естонії.

Читайте також: Німеччина дотримується рішення НАТО про незворотність шляху України до членства – Вадефуль

Герем повторив, що Естонія закриває російський кордон для мандрівників та шукає підтримки Європи «для подальших кроків».

«Заборонити в’їзд до Європи для (російський – ред.) комбатантів – або навіть піти далі», – пояснив естонський міністр.

Він наголосив, що попри суботню спробу диверсії РФ проти естонської оборонної компанії, що, з його слів, трапляється вже «вдруге за останні п’ять місяців», позиція Естонії залишається незмінною.

«Відповідь Естонії така: ми продовжуватимемо підтримувати Україну», – заявив Герем.

Як повідомляв Укрінформ, в Естонії затримали восьмеро людей за спробу підпалу оборонного заводу на замовлення РФ.

Естонія з 1 грудня закриває кордон з Росією після спроби підпалу оборонного заводу.

Фото: ERR



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного у сфері безпеки

Published

on



Україна розраховує відкрити решту двох переговорних кластерів з ЄС до кінця року та розпочати закриття переговорних розділів у 2027 році.

Про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив під час Форуму з питань розширення ЄС у Брюсселі, повідомила пресслужба Кабміну у Фейсбуці.

Зазначається, що Корецький разом із президенткою Молдови Маєю Санду та єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом долучився до дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки та роль розширення ЄС в її зміцненні.

Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку Європи, зауважив Прем’єр-міністр.

«Ми маємо найбільш досвідчену армію в Європі, передові оборонні технології та унікальний досвід забезпечення роботи енергетики й логістики в умовах постійних російських атак. Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного», – зазначив очільник українського уряду.

Він виокремив наступні євроінтеграційні пріоритети України. Серед них – відкриття двох решти переговорних кластерів до кінця року; прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR) та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.

«Цього року ми відкрили чотири із шести переговорних кластерів. Вдячний президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та всім державам  – членам ЄС за підтримку цих рішень», – сказав Прем’єр-міністр.

Корецький закликав держави – члени ЄС ухвалити рішення щодо наступних етапів переговорів одразу після виконання Україною необхідних умов.

«Ми готові виконувати всі взяті зобов’язання та розраховуємо на таку ж рішучість і швидкість дій з боку європейських партнерів», – підкреслив очільник уряду.

Читайте також: Корецький обговорив із єврокомісаром фінансування оборони України

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив у Брюсселі посилення санкцій з главою дипломатії Європейського Союзу Каєю Каллас.

Фото: Кабінет Міністрів України, Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.