Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами
Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.
Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.
Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.
Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.
“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.
Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.
Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:
- Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
- Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
- Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
- Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
- Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
- Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
- Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).
Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.
Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.
Політика
Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею
Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.
«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.
Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.
Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.
Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.
Політика
Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи
Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.
“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.
Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.
Фото: Держлікслужба
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
