Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Стефанчук спростував чутки про можливий переїзд Ради до Львова
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.
Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.
Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.
«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.
За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.
«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.
Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.
«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
У Брюсселі завтра пройде засідання Координаційної платформи донорів України
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Естонія продовжить підтримку України попри погрози Росії
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
