Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Парламентська асамблея Ради Європи закликала розробити у державах правові механізми, які дозволять використати російські державні активи для виплати Україні компенсацій за рішеннями ЄСПЛ, а також створити під егідою Ради Європи механізм, через який ці кошти можна буде передавати Україні.
Відповідну резолюцію та рекомендації ПАРЄ ухвалила 30 вересня, передає Укрінформ.
«Асамблея закликає держави-члени та держави-спостерігачі негайно вжити необхідних правових і практичних заходів щодо російських державних активів, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це має дати змогу передати активи до механізму фінансування виплат, коли ЄСПЛ визначить розмір компенсації у міждержавних справах України проти Росії, пов’язаних з агресивною війною», – зазначається в документі.
ПАРЄ вважає, що спрямування російських державних активів на такі виплати було б правомірним контрзаходом за міжнародним правом. У резолюції наголошується, що Росія має нести правові наслідки своєї агресії та відшкодувати завдану Україні шкоду.
Зазначається, що ЄСПЛ уже встановив відповідальність Росії за тяжкі порушення прав людини у двох міждержавних справах за заявами України, однак розмір компенсації ще не визначив. З огляду на масштаб заподіяної шкоди майбутні виплати можуть становити «десятки або сотні мільярдів євро», йдеться в резолюції.
В ухваленій рекомендації ПАРЄ пропонує створити під егідою Ради Європи механізм, який отримуватиме спрямовані на виплати російські державні активи. Виплачені Україні кошти зараховуватимуть як компенсацію, яку їй винна Росія. Такий механізм може діяти окремо або стати частиною майбутнього компенсаційного фонду.
ПАРЄ також закликала країни забезпечити виконання рішень ЄСПЛ про компенсації за рахунок національних правових процедур, доки Росія відмовляється платити.
«Росія має безумовний юридичний обов’язок виконувати рішення Суду щодо порушень, скоєних до 16 вересня 2022 року. Цей обов’язок за міжнародним правом не зменшується з часом і не може бути скасований російським законодавством», – наголошують у ПАРЄ.
За її даними, після початку повномасштабного вторгнення було заморожено близько 260 мільярдів євро активів російського Центробанку, з яких близько 210 мільярдів перебувають у ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм, який дозволить використати заморожені державні активи Росії для виплати Україні компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.
Фото: ПАРЄ
Україна ініціювала терміновий розгляд питання щодо гуманітарної катастрофи у тимчасово окупованому росіянами місті Олешки на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
Про це в мережі Х повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що питання під назвою «Про катастрофічну гуманітарну ситуацію в українському місті Олешки, тимчасово окупованому Російською Федерацією», буде розглянуто завтра, 1 жовтня.
«Делегація України поінформує держави-учасниці про жахливу ситуацію, створену російською окупаційною владою, яка тримає цивільних осіб, зокрема дітей, у заручниках. Це не що інше, як рукотворна гуманітарна катастрофа», – заявив Сибіга.
Він підкреслив, МЗС України і надалі викриватиме цинічну військову пропаганду Росії та дбатиме про те, щоб міжнародна спільнота знала правду, що відбувається в Олешках.
Сибіга наголосив, що ситуація в Олешках є критичною і вимагає негайних дій з боку міжнародної спільноти.
«Я закликаю швейцарське голосування в ОБСЄ та всі держави-учасниці засудити агресора та чинити найсильніший тиск на Росію. Олешки потребують термінової гуманітарної допомоги. Росію необхідно змусити негайно її надати», – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що станом на 24 червня до окупованого силами РФ міста Олешки на Херсонщині не надходило жодних поставок продовольства із 26 травня.
25 вересня комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав до місцевого припинення вогню, безперешкодного доступу гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних в Олешках.
Фото: Дмитро Лубінець / Фейсбук
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України та ухвалення необхідних для цього рішень.
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, він провів зустріч із Кос дорогою до Мадрида, де візьме участь у XII Іберо-Американському парламентському форумі.
Сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, роботу Верховної Ради в умовах постійних російських атак, ухвалення необхідних рішень та подальше просування реформ.
Стефанчук подякував Кос за високу оцінку роботи Верховної Ради і незмінну підтримку України.
Як заявив Стефанчук, “позиція чітка: Європейський Союз і надалі стоятиме поруч з Україною на шляху реформ та європейської інтеграції”.
“Для нас важливо зберігати цей темп — ухвалювати необхідні рішення, зміцнювати державу і крок за кроком наближати повноправне членство України в Європейському Союзі”, – підкреслив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів та ініціював на 12 жовтня засідання Верховної Ради для розгляду законопроєктів, необхідних для отримання цих коштів.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)