Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Уряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових

Published

on



Документ передбачає створення умов для переходу Сил оборони на комплектування за контрактом шляхом запровадження мотиваційних контрактів.

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт передбачає внесення змін до статей 19, 20 та 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, якими пропонується, зокрема, надати можливість укладати або переукладати контракти з підвищеними мотиваційними чинниками для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом з-поміж резервістів, а також для тих, хто вже перебуває на військовій службі за контрактом; передбачити можливість прийняття на військову службу за контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками військовослужбовців з інших видів служби та військовозобов’язаних.

Пропонується встановити строки контрактів під час особливого періоду у межах від одного до п’яти років, з можливістю переукласти наступний контракт строком від 1 до 10 років.

Передбачається також надати можливість переукладення контрактів з підвищеними мотиваційними чинниками з випускниками закладів фахової передвищої та вищої військової освіти.

Крім того, проєктом акта встановлюється право громадян України, що проходили військову службу за контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками та були звільнені після закінчення строку його дії, на відстрочку від призову протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби за контрактом.

Читайте також: Уряд удосконалив автоматичне продовження відстрочок для тих, хто здійснює опіку

Згідно з проєктом, військовослужбовці, які наразі служать за контрактом, зможуть переукласти його на нових умовах та продовжити службу на строк від 1 до 10 років.

За словами народних депутатів, урядом анонсовано щорічні бонуси, а також щомісячне додаткове грошове забезпечення для тих, хто укладатиме нові контракти.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 5 грудня схвалив законопроєкт про запуск нової системи контрактної служби, яка пропонує військовим контракти із чіткими строками та гарантує 12-місячну відстрочку після завершення служби на контракті від двох років.

Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що в держбюджеті на 2026 рік не передбачене збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. Водночас плануються покращені умови для служби за контрактом.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський у Римі – заплановані зустріч із Мелоні та авдієнція у Папи Римського

Published

on



Президент Володимир Зеленський перебуває з візитом у Римі, де у нього запланована низка зустрічей, зокрема, з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні та авдієнція у Папи Римського Лева XIV.

Про це Укрінформу повідомили в Офісі Президента.

В ОП уточнили, що програмою візиту передбачена авдієнція Президента України Володимира Зеленського у Папи Римського Лева XIV та зустріч Глави Української держави з головою Ради міністрів Італійської Республіки Джорджею Мелоні.

Фото: Офіс президента

(Доповнюється…)



Джерело

Continue Reading

Політика

Кошта на тлі нової стратегії безпеки США підтвердив непохитність підтримки України

Published

on



На фоні публікації нової стратегії національної безпеки США Європейський Союз підкреслює, що залишається непохитним прихильником України.

Про це президент Європейської Ради Антоніу Кошта написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Я бачу, що так багато людей намагаються підірвати Європу. Чому? Тому що ЄС сильний. І ми працюємо над тим, щоб зробити його ще сильнішим», – заявив Кошта.

Він додав, що ЄС зробив «сміливі кроки» для побудови європейської оборони та посилення стратегічної автономії.

«Ми стояли поруч з Україною, як її перший і найнепохитніший прихильник, із самого початку війни», – підкреслив очільник Євроради.

Кошта підкреслив, що ЄС також розвинув та зміцнив мережу світових партнерів, яка ґрунтується на справедливій торгівлі, спільному процвітанні та захисті міжнародного порядку, заснованого на правилах.

Кошта опублікував заяву на тлі власного сьогоднішнього виступу в Інституті Жака Делора в Парижі, де він відреагував на публікацію нової американської стратегії безпеки, охарактеризувавши цей документ як «загрозу втручанню у політичне життя Європи».

Читайте також: У Берліні не погоджуються з деякими позиціями нової стратегії нацбезпеки США

За його словами, США не можуть замінити вибір «європейських громадян, які партії є хорошими, а які – поганими».

Як повідомлялося, 5 грудня адміністрація президента США Дональда Трампа опублікувала Стратегію національної безпеки, в якій одним із пріоритетів вказано вирішення питання російсько-української війни. Згідно з текстом стратегії, адміністрація Трампа розходиться у поглядах з європейськими чиновниками, які мають «нереалістичні очікування щодо війни».

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.