Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
ВАКС оголосив вирок чинному нардепу
Вищий антикорупційний суд визнав чинного народного депутата винним в одержанні ₴558 тисяч неправомірної вигоди за вплив на посадовців лікарні задля визнання приватного підприємства переможцем тендеру на постачання медобладнання на Житомирщині.
Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, народного обранця засудили за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України та призначили йому «покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки».
Законної сили вирок набере через 30 днів від дня проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку.
У САП нагадують, що, за даними слідства, у січні 2022 року народний депутат України через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума становила 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальна лікарня в Житомирі уклала з приватним підприємством. Кошти були призначені за вплив на посадових осіб лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
Також правоохоронці з’ясували, що фігурант гарантував у майбутньому за «відкат у 30 відсотків» використати свій вплив та забезпечити фінансування й реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 млн грн. Ішлося про постачання системи магнітно-резонансної томографії й лапароскопічного обладнання.
Обвинувальний акт стосовно депутата направили до суду у 2022 році. «Попри це упродовж майже чотирьох років обвинувачений неодноразово не з’являвся у судові засідання», – зауважують у САП.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо народного депутата Сергія Кузьміних, якому інкримінували одержання хабаря розміром 558 тис. гривень.
У серпні 2026 року колегія суддів ВАКС ухвалила здійснити привід народного депутата на судове засідання.
Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Фейсбук
Політика
Ніхто не повинен сприймати це як «відповідь» на дії України
Масована атака Росії є частиною цілеспрямованої кампанії, що підпадає під ознаки злочину геноциду, і не є рівнозначною ударам України по законних військових цілях.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він підкреслив, що з наближенням зими Росія систематично атакує інфраструктуру, від якої залежать мільйони українців, зокрема постачання електроенергії, опалення, води та інші життєво важливі послуги.
На переконання глави МЗС, це сплановані удари, спрямовані проти умов, необхідних для життя цивільного населення.
«Це частина цілеспрямованої російської кампанії зі створення нестерпних умов життя, мета якої — знищити українську націю. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року чітко визначає такі дії як злочин геноциду», – наголосив Сибіга.
«Ніхто не повинен сприймати спроби Росії виправдати свої атаки як «відповідь» на будь-які дії України. Тут немає жодної рівнозначності», – додав міністр.
Він пояснив, що Україна завдає ударів виключно по законних військових цілях, тоді як Росія цілить у цивільних. Також усі дії України є цілком справедливою відповіддю на багаторічний безперервний російський терор, зауважив дипломат і додав, що Україна захищається від невиправданої та неспровокованої російської агресії, а не навпаки.
«Ставити Росію та Україну на один рівень — докорінно неправильно. Цього тижня Путін позував для фотографій зі світовими лідерами. Але єдине фото, на яке він справді заслуговує, — це зображення його на лаві підсудних, де він відповідатиме за злочини проти українців та України», – заявив насамкінець глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктами атаки були енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку восьмеро людей загинули, майже 30 зазнали поранень.
Політика
Україна заблокувала на кліматичній конференції ООН звіт Росії із даними з окупованих територій
На кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії українська делегація заблокувала розгляд пункту порядку денного, що стосується включення Росією до своєї кліматичної звітності даних із тимчасово окупованих територій України.
Делегація України також порушила питання відшкодування шкоди, завданої довкіллю війною Росії проти України. Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький.
«Росія пробує на всіх міжнародних майданчиках відзвітуватися про окуповані території, ніби це Росія. І одна із задач – це не дати Росії відзвітуватися за наші території», – сказав Краснолуцький.
За його словами, Україна протидіє крокам РФ, спрямованим на використання COP31 для легітимізації спроби анексії тимчасово окупованих частин території України. Росія включає до своєї звітності інформацію про викиди та поглинання парникових газів як у тимчасово окупованих АР Крим та місті Севастополі, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Україна також протидіє ухваленню рішень, які можуть тлумачитися як пряме або непряме визнання будь-якої зміни статусу цих територій України.
Заступник міністра наголосив, як і на попередній конференції COP30, що делегація України не допустить розгляду звітів Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату або будь-яких інших матеріалів, що містять статистичну інформацію РФ із тимчасово окупованих територій України, без примітки про належність цих територій Україні відповідно до резолюцій Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 2014 року та ES-11/4 від 2022 року.
«Вони тимчасово окуповані, так, але це території України, і ми їх ніколи не визнаємо територіями Російської Федерації. Тому це також важлива робота», – наголосив заступник міністра.
За його словами, поки в Українському павільйоні тривають публічні дискусії за участю представників європейських урядів, Японії, Кореї та інших делегацій, українські переговірники працюють над цим питанням на окремих зустрічах.
Заступник міністра також розповів, що в розмовах із міжнародними партнерами Україна порушує питання відшкодування шкоди, завданої довкіллю війною Росії проти України. На його думку, український досвід може стати прикладом для інших країн.
«Ми зараз і говоримо зі всіма про те, що ми покажемо, що війна – це дорого для довкілля, це дорого для того, хто починає ці агресивні бойові дії. І ми надіємося, що, можливо, це також буде стимулом не починати війни», – сказав урядовець.
Краснолуцький також розповів, як участь Росії позначається на переговорах щодо Чорного моря. За його словами, у межах Чорноморської конвенції Росія блокує ініціативи України, а українська сторона зі свого боку блокує російські пропозиції, оскільки ті здебільшого не відповідають нормам міжнародного права.
Як повідомляв Укрінформ, 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31) проходить у турецькій Анталії з 9 по 20 листопада 2026 року за участю представників 197 країн.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
