Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

КНДР вчиться на російсько-українській війні й озброюється

Published

on



Керівник Офісу Президента Кирило Буданом заявив, що Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні.

Про це він сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.

“Північна Корея вчиться на нашій війні та озброюється. Світ має бачити цей зв’язок, поки є час. Давно відомо, що, крім постачання зброї та матеріалів Росії, Північна Корея відправляє свої війська безпосередньо воювати проти України. Паралельно сама Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні. Вона також приймає на озброєння нові типи зброї, частина з яких – російського виробництва”, — зазначив він.

За словами Буданова, у Північній Кореї вже налагодили масове виробництво ударних дронів одноразового використання. На думку керівника ОП, це аж ніяк не сприяє стабільності в Корейському регіоні.

“А коли бачиш, як північнокорейський режим так стрімко мілітаризується, природно постає питання: навіщо? Насамперед – щоб бути готовим до активних бойових дій у своєму регіоні. До речі, зовсім нещодавно стався ще один інцидент на лінії розмежування між Республікою Корея і Північною Кореєю. Ситуація загострюється з кожним днем. І це лише питання часу, коли може статися подія-тригер, яка призведе до неконтрольованих наслідків”, — додав він.

Читайте також: Кім Чен Ин використовує своїх солдатів як валюту – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, Північна Корея провела 22 вересня випробування керованого снаряда оновленої реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) калібру 240 мм з удосконаленою системою наведення та збільшеною дальністю польоту.



Джерело

Continue Reading

Політика

Вадефуль на зустрічі з Лавровим не побачив готовності Росії до миру

Published

on



Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим закликав Москву відмовитися від шляху ескалації та почати переговори про завершення війни.

Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.

Зустріч, яка відбулася 26 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, стала першим діалогом на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн після початку повномасштабної війни Росії проти України.

«Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками й контакт між сторонами завжди тривали. І я вважав правильним саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу», – пояснив Вадефуль причини зустрічі.

Водночас він зазначив, що не обговорював із Лавровим майбутнє України, оскільки це питання мають вирішувати самі українці, та наголосив, що Німеччина продовжить всебічно підтримувати Україну й чинити економічний тиск на Росію.

Вадефуль також визнав, що не зустрів у російської делегації готовності почути його заклик почати переговори про завершення війни.

Крім того, глава МЗС ФРН зазначив, що йому було важливо дати зрозуміти російській делегації, що Німеччина не приймає такі речі, як спроба диверсії з дронами в аеропорту Лейпцига і, закликав Москву відмовитися від шляху ескалації.

Читайте також: Кошта закликає використати всі важелі впливу на Росію для припинення війни

Остання зустріч глав зовнішньополітичних відомств РФ і Німеччини відбулася 18 січня 2022 року в Москві. Тоді німецьке МЗС очолювала Анналена Бербок, а її візит відбувався на тлі зростання концентрації російських військ на кордоні з Україною та повідомлень спецслужб США про підготовку РФ до нападу.

Як повідомляв Укрінформ, Вадефуль позитивно оцінив ініціативу президента США Дональда Трампа запросити главу Кремля Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі, зазначивши, що вона стане перевіркою його реальної готовності до переговорів щодо завершення війни.

Фото: Facebook / Johann Wadephul 



Джерело

Continue Reading

Політика

Світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі

Published

on



Протягом ночі та ранку 26 вересня росіяни атакували цивільну інфраструктуру України, загинуло двоє людей, ще 14 зазнали поранень.

Про це у Телеграмі повідомив Президент Володимир Зеленський, закликавши міжнародних партнерів посилити санкції проти РФ, передає Укрінформ.

«Тільки за цю ніч від російських атак 14 людей отримали поранення. Багато було ударів по житлових будинках – у Києві, Запоріжжі, на Одещині, Сумщині, Харківщині. На жаль, двоє людей загинуло у Запоріжжі. Мої співчуття рідним та близьким», – йдеться в повідомленні.

Під час атак було пошкоджено цивільну інфраструктуру: дитячий садок у Києві, ліцей на Київщині, університет у Харкові, енергетичні об’єкти на Полтавщині, Миколаївщині, Вінниччині.

Президент підкреслив важливість того, щоб партнери не забували, що російська ескалація відбувається кожного дня.

«Якщо росіяни обрали для себе робити удари ще більш жорстокими, світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі», – зауважив він.

Читайте також: Зеленський увів у дію санкції проти 44 учасників незаконних «виборів» на ТОТ

Зеленський звернувся до Президента Трампа з проханням реалізувати закон Ліндсі Грема щодо Росії та всіх, хто підтримує її війну фінансово. Також він закликав Антоніу Кошту та Урсулу фон дер Ляєн ввести додаткові європейські санкції, а всіх лідерів не виключати російських олігархів з існуючих санкційних списків і надалі обмежити з терористами будь-яку торгівлю, поки Росія не зупинить війну.

Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 134 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 25 вересня. Зафіксовані влучання на 19 локаціях а також падіння збитих цілей (уламків) на восьми локаціях.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.