Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Тристоронні переговори тривають, найближчими тижнями очікується прогрес
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф заявив, що обмін військовополоненими між Росією та Україною відбувся в результаті тристоронніх переговорів за участю Сполучених Штатів, та заявив про продовження переговорів.
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Віткофф зауважив, що цього тижня Україна та Росія провели ще один обмін полоненими, внаслідок якого 1000 осіб повернулися додому згідно з угодами, досягнутими під час нещодавніх тристоронніх переговорів у Женеві за участю Сполучених Штатів.
«Цей обмін став можливим завдяки тривалим і детальним мирним переговорам під керівництвом президента Дональда Трампа. Під керівництвом президента ми продовжуємо досягати значних результатів, працюючи над формулюванням мирної угоди, яка раз і назавжди покладе край війні», – повідомив Віткофф.
Він додав, що переговори тривають, і «в найближчі тижні очікується додатковий прогрес».
Віткофф також подякував уряду Швейцарії за проведення переговорів, і окремо Дональду Трампу за «його лідерство у просуванні дипломатичних зусиль, спрямованих на вирішення конфлікту».
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова відновити перемовини щодо закінчення війни, щойно до цього будуть готові американські партнери.
Під час обміну полоненими 5 березня з неволі повернулися 200 українців, 6 березня вдалося повернути 300 українських захисників та двох цивільних.
Фото: ОП
Політика
Затримання українців в Угорщині було частиною шантажу і виборчої компанії Орбана
Україна не буде терпіти державний бандитизм від Угорщини і запевняє, що причетні до утримання в заручниках семи українців – співробітників Ощадбанку – будуть притягнуті до відповідальності.
Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Політичні заяви угорських посадовців сьогодні вранці свідчать про те, що затримання семи громадян України в Будапешті було частиною шантажу та виборчої кампанії Угорщини. Перелік вимог Орбана до України цього ранку був особливо показовим. Це те, що зазвичай відбувається після того, як людей беруть у заручники: вимоги», – зазначив Сибіга.
Він підкреслив, що Україна не потерпить державного бандитизму, і додав, що кожен, хто відповідальний за захоплення та утримання українських громадян у заручниках, буде притягнутий до відповідальності. Україна також залишає за собою право вжити відповідних заходів, включаючи ініціювання санкцій та інших обмежувальних заходів, застеріг міністр.
Сибіга також повторив вимогу до Угорщини припинити втягувати Україну у внутрішню політику та виборчу кампанію.
Глава МЗС додав, що Україна очікує рішучої реакції від партнерів. У зовнішньополітичному відомстві України також збереться іноземний дипломатичний корпус, щоб проінформувати про неприйнятні дії Угорщини, спростувати абсурдні звинувачення та закликати до підтримки у вимозі відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 березня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що в Будапешті угорська влада взяла в заручники сімох громадян України – працівників Ощадбанку – та викрала гроші, які вони перевозили. За його словами, семеро працівників Ощадбанку двома банківськими автомобілями прямували транзитом між Австрією та Україною і перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками.
Уже вдень угорська податкова служба підтвердила затримання семи інкасаторів «Ощадбанку» та двох автомобілів з готівкою, що прямували з Австрії до України, заявивши, що веде кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей.
Фото архівне
Політика
Маршалок Сейму Польщі та президент Румунії обговорили підтримку України
Спікер нижньої палати польського парламенту Влодзімєж Чажастий на зустрічі у Варшаві обговорив з президентом Румунії Нікушором Даном подальшу підтримку України.
Як повідомляє Укрінформ, відповідну інформацію оприлюднено на сайті Сейму Польщі.
Ключовими темами переговорів були співпраця у сфері безпеки та війна в Україні. Політики насамперед обговорили загрози для безпеки Центрально-Східної Європи, зокрема російську агресію проти України.
Чажастий розповів Дану про свій нещодавній візит до Києва, про підтримку, яку Польща надає Україні, а також подякував Румунії за допомогу нашій державі.
«Те, що відбувається в Україні, – це трагедія, і ми повинні їм допомагати. Для Польщі Україна дуже важлива», – наголосив маршалок.
Розмова також стосувалася мирних переговорів між Україною й Росією та можливих сценаріїв завершення війни. Президент Дан наголосив, що Польща і Румунія повинні співпрацювати, щоб посилити безпеку регіону.
У ході зустрічі Чажастий запросив румунську делегацію на конференцію з відновлення України, яка відбудеться у червні в польському Гданську.
Окремою темою розмови стала ініціатива «Трьох морів». Сторони погодилися, що це важливий проєкт, який може сприяти розвитку інфраструктури в європейському регіоні. Водночас Дан і Чажастий підкреслили, що «Тримор’я» має розвиватися так, аби зміцнювати співпрацю в межах Європейського Союзу та НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск закликав політичних опонентів перестати грати у «політичні ігри» і закликав президента Кароля Навроцького підписати закон про реалізацію оборонної ініціативи SAFE.
Фото: Anna Strzyżak/Kancelaria Sejmu
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
