Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
депутат Бундестагу дорікнув Мерцу за Taurus для України
Німеччина у відповідь на російські гібридні загрози має посилити тиск на Росію, зокрема розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і запроваджувати нові санкції проти РФ.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу депутат бундестагу від ХДС, член комітету у закордонних справах Родеріх Кізеветтер.
“Ми вже давно мали б закрити “Російський дім”, викликати посла, якщо будуть докази, а можливо, і вислати посла країни. Про це треба подумати. Далі цілком зрозуміло: тіньовий флот потрібно зупинити, санкції – посилити, навчання на Taurus – розпочати. Тоді федеральний канцлер матиме у своїх руках інструмент, щоб вирішити, коли він захоче поставити Taurus”, – сказав Кізеветтер.
Він підкреслив, що за це “нарешті треба взятися”. “Ми мали зробити це ще два-три роки тому. Федеральний канцлер сам це обіцяв і не робить”, – додав депутат, у минулому – полковник бундесверу.
Кізеветтер наголосив, що передача Україні ракет Taurus полегшила б її становище, надавши додаткові можливості для ударів по військових об’єктах, дозволивши їй цілеспрямовано уражати бункерні споруди, підземні виробничі об’єкти, а також пункти управління. “Тоді Україна була б у кращому становищі”, – переконаний він.
Окремо німецький депутат вказав на те, що Німеччина “вже давно могла б збільшити виробництво Taurus“. “Ми також могли б дозволити країнам, готовим постачати Taurus, робити це. Але принаймні ми мали б розпочати навчання”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після приходу до влади не ухвалив рішення про передачу Україні крилатих ракет Taurus, хоча, перебуваючи в опозиції, виступав за такий крок.
У липні 2026 року Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що для України нібито більше не є критично необхідним отримання німецьких крилатих ракет Taurus. За його словами, ЗСУ успішно вражають цілі в глибокому тилу РФ за допомогою власних далекобійних засобів та безпілотників, тому питання постачання цієї німецької зброї втратило колишню гостроту.
Фото: Tobias Koch, roderich-kiesewetter.de
Політика
Чи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Моцик.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним сучасну роль Сполучених Штатів у світі, політику Дональда Трампа, майбутнє НАТО, конкуренцію з Китаєм та значення Америки для України.
У програмі також проаналізують:
- чи залишаються США найсильнішою державою світу;
- як Дональд Трамп змінює американську зовнішню політику;
- чому американська демократія сильніша за будь-якого президента;
- як змінюються відносини США з НАТО та Європою;
- чому Китай став головним конкурентом Вашингтона;
- як Росія впливає на рішення адміністрації Трампа;
- чи залишаються США стратегічним партнером України;
- чому американська військова допомога залишається критично важливою;
- що можуть змінити вибори до Конгресу США;
- чи зможе Америка зберегти роль світового лідера після президентства Трампа.
Світ переживає один із найскладніших періодів після завершення холодної війни. Чи залишаться США головною силою демократичного світу, як змінюється американська політика та що це означає для України – дивіться у «Програмі Ігоря Долгова» сьогодні о 16:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Апеляційна палата ВАКС призначила дату розгляду
“Розгляд апеляційної скарги сторони захисту колишньої Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відкладено на 19 серпня 2026 року о 9:00. Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4», – зазначається у повідомленні.
В установі закликали представників медіа, з огляду на обмежену кількість місць у залі засідань, прибувати завчасно.
Окремо у АП ВАКС звернули увагу медійників та громадськості на необхідність враховувати вимоги законодавства під час роботи в залах судових засідань.
У суді нагадали, що відповідно до ст. 27 КПК України проведення фото-, відеозйомки та прямої трансляції судового засідання можливе лише після ухвалення судом відповідного рішення і оголошення головуючим дозволу на трансляцію.
«Сам факт подання клопотання, присутність у залі судових засідань або відкритий характер процесу не надають автоматичного права на проведення прямої трансляції», – пояснили у АП ВАКС.
Зазначається, що клопотання про проведення трансляції, підписане кваліфікованим електронним підписом, може бути надіслане на офіційну електронну адресу Апеляційної палати ВАКС [email protected] або подане через канцелярію суду чи розпорядника до початку судового засідання.
За потреби працівники апарату можуть надати відповідні шаблони документів.
Номер цієї справи – №991/10004/26.
Як повідомляв Укрінформ, раніше ВАКС обрав експослу у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави розміром 6 млн грн. Застава за неї внесена не була.
Водночас слідчий суддя повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ в частині покладених на підозрювану процесуальних обов’язків.
Фігурантка має: прибувати за викликом до детективів НАБУ, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з особами, визначеними ухвалою слідчого судді.
До цього Стефанішиній повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Президент Володимир Зеленський 3 серпня звільнив її з посади посла України у США. До того вона була спеціальною уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США, ще раніше – обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
16 липня 2025 року в САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує Стефанішина.
У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.
Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.
До цього ЗМІ повідомляли, що Стефанішина також фігурує у так званій справі Лукаш, що вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.
Фото: Ольга Стефанішина, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Одеса6 днів agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова5 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський представив Клименка команді РНБО
