Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Сибіга обговорив із главою МЗС Вірменії регіональну безпеку

Published

on



Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонні перемовини з міністром закордонних справ Вірменії Араратом Мірзояном.

Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Ми продовжили обговорення наших нещодавніх контактів на високому рівні, зокрема візиту Президента Володимира Зеленського та мого візиту до Вірменії з нагоди саміту Європейської політичної спільноти. Ми обмінялися думками щодо регіональних подій і важливості стабільності та безпеки в наших регіонах для ширшої європейської безпеки», – зазначив очільник МЗС.

Він додав, що поінформував свого колегу про наслідки останніх атак Росії проти України та її безперервний терор проти наших людей і цивільної інфраструктури.

Сторони домовилися залишатися в тісному контакті та продовжувати розвивати українсько-вірменську співпрацю.

Читайте також: ЮНІСЕФ створює хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою – Сибіга

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Вірменія збільшили кількість дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та розпочнуть підготовку нової угоди, яка передбачатиме поступову лібералізацію перевезень між двома державами.

Фото: x.com/andrii_sybiha



Джерело

Continue Reading

Політика

Напад на одну з країн НАТО був би прорахунком з боку Росії

Published

on



Посол Британії Ніл Кромптон вважає, що Росія припуститься помилки, якщо вдасться до прямої агресії проти однієї з країн НАТО, оскільки Альянс рішуче налаштований захищати своїх членів і має план запобігання такому сценарію.

Про це дипломат сказав у інтерв’ю виданню «РБК-Україна», передає Укрінформ.

Коментуючи ймовірність прямої російської агресії проти однієї з країн-членів НАТО, особливо в Балтії, посол Британії зазначив, що «це один із сценаріїв, і його багато обговорюють».

«Моє особисте відчуття полягає в тому, що рішучість НАТО захищати держави членів Альянсу є сильною, і це було б прорахунком з боку Росії. Але нам, звісно, не слід бути наївними, і ми маємо не лише готуватися до таких непередбачених ситуацій, а й запобігати їм. Тож я вважаю, що у НАТО є добрий, узгоджений план, спрямований саме на це», – сказав Кромптон.

Читайте також: Стубб не бачить доказів можливого нападу Росії на країну НАТО

Водночас він зауважив, що нинішній час є складним, а Україна краще за будь-кого знає, що зараз «дуже непросто мати справу з Росією».

Як повідомляв Укрінформ, видання The Wall Street Journal із посиланням на звіти розвідки США написало, що російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО обмеженим нападом на країну-союзницю протягом наступних кількох років.

Раніше США оцінювали, що Путін не провокуватиме країни Північноатлантичного договору, поки він усе ще воює в Україні. За словами американських чиновників, ця оцінка змінилася на початку цього року, оскільки Путін усе більше опиняється під тиском в Україні та вдома, щоб забезпечити перемогу.

Фото: British Embassy Kyiv



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук зустрівся з маршалком Сейму Польщі

Published

on



Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів зустріч із маршалком Сейму Республіки Польща Влодзімєжем Чажастим.

Сторони обговорили зокрема чутливі питання історичної памʼяті і необхідність відновлення довіри та посилення міжпарламентського діалогу та контактів між країнами. Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.

“Зустрівся з маршалком Сейму Республіки Польща Влодзімєжем Чажастим. Мали відверту й важливу розмову про українсько-польські відносини. Погодилися: сьогодні особливо важливо не дозволити складним питанням минулого чи емоціям послабити стратегічне партнерство, яке Україна і Польща вибудовували роками”, – зазначив Стефанчук.

Голова ВР підкреслив: “Наші народи мають спільні безпекові інтереси, спільне європейське майбутнє і надзвичайно високу ціну, яку Україна сьогодні платить за захист свободи всієї Європи. Вдячний Польщі за підтримку України та за чітке розуміння: без сильної й незалежної України неможлива безпечна Польща”.

Окремо йшлося про необхідність відновлення довіри, посилення міжпарламентського діалогу і збільшення кількості контактів між державами.

Як поінформував Стефанчук, “домовилися активізувати роботу парламентських форматів та повернутися до ідеї спільної українсько-польської експертної групи, зокрема для обміну польським досвідом європейської інтеграції”.

“Обговорили і чутливі питання історичної памʼяті. Переконаний: їх потрібно вирішувати через діалог, взаємну повагу та роботу істориків, а не через кроки, які лише поглиблюють розбіжності між нашими суспільствами”, – підкреслив Стефанчук.

Голова ВР подякував Польщі за підтримку українців, які знайшли там прихисток, а також за турботу про дітей українських захисників, які зараз перебувають на відпочинку в Польщі.

Читайте також: Посол України: Найскладніший етап кризи у відносинах з Польщею вже позаду, але напруга зберігається

На згадку про зустріч Стефанчук подарував Чажастому “Зачаровану бричку” – українське видання творів одного з найвидатніших польських поетів ХХ століття Константи Ільдефонса Галчинського у перекладах Романа Лубківського.

“Це ще одне нагадування про те, наскільки глибоко переплетені українська й польська культури та як багато маємо спільного”, – зазначив Стефанчук.

Як заявив голова ВР, “Україна і Польща вже не раз доводили, що здатні знаходити спільні рішення навіть у непрості часи. Наше завдання сьогодні – не втрачати те, що було побудовано, а відновлювати довіру і рухатися вперед як сусіди, партнери й союзники”.

Як повідомляв Укрінформ, маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий різко засудив прояви антиукраїнських настроїв у країні, заявивши, що мова ненависті може призвести до небезпечних наслідків, зокрема і вбивств.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.