Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Зеленський обговорив із принцом Саудівської Аравії три напрями співпраці
У Джидді Президент України Володимир Зеленський обговорив зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом три напрями співпраці між країнами.
Про це інформує пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
«Перший напрям – експорт нашої української безпекової експертизи та спроможностей у захисті неба. Другий – енергетична співпраця, яка додає Україні стійкості в цей складний час. Третій – напрямок продовольчої безпеки. Працюємо разом, щоб посилити наші народи та партнерів», – цитує пресслужба Зеленського.
Президент наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом та напрацюваннями для взаємовигідної співпраці з Саудівською Аравією в захисті життів.
Окрему увагу було приділено питанням енергетичної стійкості, зокрема у зв’язку з кризою на ринку пального, що виникла через ситуацію навколо Ірану та блокування Ормузької протоки.
Також сторони обговорили перспективи участі Саудівської Аравії в реалізації інфраструктурних проєктів, відновленні та відбудові України, а також про партнерство у фінансовому секторі та інших державних проєктах.
Лідери визначили завдання для своїх команд і розраховують на їх оперативне та повне виконання.
Зеленський поінформував Мухаммада бін Салмана Аль Сауда про перебіг переговорного процесу щодо закінчення війни Росії проти України та подякував за всі зусилля з боку Саудівської Аравії.
Як повідомляв Укрінформ, 24 квітня Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії.
Фото: ОП
Політика
Зеленський прибув до Саудівської Аравії
Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії, де зустрінеться зі Спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зеленський нагадав, що вчора, 23 квітня, на зустрічі з європейськими лідерами було закріплено фінансові гарантії стійкості України.
“Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним. Ціную змістовну співпрацю між нашими країнами”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз та Україна привітали затвердження кредиту на 90 млрд євро, водночас закликавши треті країни допомогти у подоланні прогалин у фінансуванні України, а також прийняття 20-го пакету санкцій проти РФ.
Політика
Президентські вибори у Франції будуть визначальними для розвитку всієї Європи
Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.
«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.
Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.
«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.
У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака
