Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

У Кремлі не побачили виходу на «мирний трек» після заяв Зеленського і Трампа

Published

on



Москва не бачить умов для відновлення діалогу щодо завершення війни з Україною.

Як пише The Moscow Times, про це заявив на брифінгу прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, передає Укрінформ.

«Поки що немає жодних передумов для переходу до мирного треку переговорів», — сказав він.

За словами Пєскова, Росія зберігає «свою відкритість» до дипломатичного врегулювання, водночас нібито не бачить того самого з боку України.

«Європейські держави намагаються знаходити все нові й нові кошти для закупівлі озброєння (для України – ред.). Київський режим продовжує свою досить терористичну діяльність», — зазначив Пєсков, не згадавши при цьому про постійний обстріл Росією об’єктів критичної, цивільної, енергетичної інфраструктури по всій Україні.

На запитання, чи вважає Кремль заклики президентів США та України Дональда Трампа й Володимира Зеленського до укладення енергетичного перемир’я «риторикою», з огляду на те, що Захід продовжує надавати військову допомогу Україні, Пєсков відповів: «Безумовно».

Він також прокоментував можливість особистої зустрічі Путіна із Зеленським, знову заявивши, що для цього українському лідеру доведеться приїхати до Москви.

Читайте також: Зеленський сподівається, що Трамп залучить Сі Цзіньпіна до мирних переговорів

«Усі необхідні гарантії безпеки йому будуть надані. Він чудово знає, які рішення потрібно ухвалити. У будь-якому іншому випадку проводити зустрічі на вищому рівні до того, як (буде – ред.) виконана робота на експертному рівні, недоцільно, бо це буде марна трата часу», — сказав Пєсков.

Раніше у вересні він заявляв, що Росія «у найближчій перспективі», ймовірно, у жовтні, розраховує на тристоронню зустріч з Україною за участю США.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із Президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку ключовим питанням було завершення війни. Він також сказав, що готовий до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним.

Читайте також: «Сподіваюся, ми завершимо цю війну»: Зеленський під час зустрічі з Трампом

Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Штати сподіваються на досягнення миру між Україною та Росією. За його словами, «це станеться швидше, ніж очікується».



Джерело

Continue Reading

Політика

у вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук

Published

on


У новому проєкті Цивільного кодексу України пропонують закріпити право на інформаційний спокій. Воно передбачатиме, що у вихідний та неробочий час людину не можна буде турбувати з робочих питань.

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час офіційної презентації нового Цивільного кодексу України.

За його словами, проєкт значно розширює перелік особистих немайнових прав. Зокрема, йдеться про захист права на життя, здоров’я, репродуктивні права, репутацію та приватність.

Окремо в документі передбачені права, пов’язані із сучасними способами комунікації. Це стосується месенджерів, сайтів, аудіо- та відеокомунікації, а також штучного інтелекту.

Фрагмент з 17:30

Також у проєкті вперше пропонують закріпити право на забуття. Воно, за словами Стефанчука, має захищати людину від довічного переслідування через помилки, які вона могла зробити в дитинстві.

Ще одним нововведенням має стати право на інформаційний спокій.

“У той час, коли в людини є вихідний, неробочий, його не мають право потурбувати по питаннях робочої комунікації”, — заявив Стефанчук.

Окремі положення нового кодексу стосуватимуться речового права, інтелектуальної власності та штучного інтелекту. Зокрема, планують врегулювати питання авторських прав, патентів, ліцензій, а також об’єктів, створених за допомогою ШІ.

Раніше повідомлялося, що середня зарплата в Україні найближчим часом може зрости до 44 тисяч гривень, тоді як зростання мінімальної зарплати може перевищити рівень інфляції.

Водночас мінімальна зарплата в Україні нині становить 169 євро, або близько 8,7 тисячі гривень на місяць. Це найнижчий показник серед країн-кандидатів на вступ до ЄС.



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС закликав Україну прискорити реформи перед наданням додаткової допомоги

Published

on



Представники Європейського Союзу повідомили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони хочуть побачити прогрес в ухваленні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на слова джерела, ознайомленого з ходом переговорів, передає Укрінформ.

За словами джерела, у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася напружена зустріч Президента України Володимира Зеленського з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Українська сторона висловила занепокоєння можливим загостренням ситуації з боку Росії взимку, зокрема через обмежені можливості протиповітряної оборони для захисту міст. Також Київ висловив невдоволення рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій.

«Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у Верховній Раді — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала фон дер Ляєн у дописі в X після зустрічі.

Читайте також: Фон дер Ляєн пообіцяла посилити оборонну підтримку України

Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачений бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (30 млрд дол.) та закликала ЄС пришвидшити виділення позики на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні забезпечити фінансування до кінця наступного року.

Водночас ЄС висловив заперечення щодо деяких українських розрахунків і запропонував залучити до додаткового фінансування інших партнерів, зокрема Канаду, Норвегію та Японію. Зеленський повідомив журналістам, що команди сторін зустрінуться знову через 7–10 днів для подальших переговорів, і висловив сподівання на досягнення домовленості.

Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир’я з Росією як першого кроку до припинення війни за умови, що Москва припинить атаки на українську інфраструктуру. Він зазначив, що попросив Трампа донести цю позицію до російської сторони та залучити до обговорення китайського лідера Сі Цзіньпіна, оскільки вважає, що той має вплив на Москву. Цього тижня Трамп приймає Сі у Вашингтоні.

Читайте також: Без Усманова і Фрідмана: Рада ЄС продовжила дію індивідуальних санкцій проти Росії на три роки

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС ухвалили Регламент, яким запроваджено кредит на підтримку України обсягом до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнюючих компонентів, а саме зміцнення оборонних спроможностей та оборонно-промислового потенціалу України, а також підтримка для забезпечення функціонування державних інституцій, надання державних послуг та економічної стійкості.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.