Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Пріоритети нашої зовнішньої політики збігаються
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм заявив, що пріоритети зовнішньої політики України та Молдови збігаються, особливо у сфері безпеки та європейських прагнень.
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Фейсбуці.
«Провів зустріч із віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм. Радий був бачити пана міністра на українській щорічній нараді послів. І його присутність відображає, що багато в чому пріоритети зовнішньої політики України та Молдови співпадають, особливо у сфері безпеки та європейських прагнень. Важливо, щоб ми й надалі рухалися разом по всьому спектру спільних завдань», – розповів Зеленський.
Він також відзначив, що під час зустрічі сторони обговорили низку практичних проєктів, які можна й варто реалізувати, зокрема в інфраструктурній та енергетичній сферах.
«Для нас це передусім питання безпеки та взаємодопомоги. Вдячний Молдові за послідовну підтримку наших людей і захисту», – сказав Президент.
Як повідомлялося, Молдова отримала статус кандидата до ЄС у червні 2022 року. Переговори про вступ були офіційно розпочаті в червні 2024 року.
15 червня 2026 року під час другої конференції з питань вступу Молдови до ЄС Євросоюз і Молдова розпочали переговори щодо кластера 1 – «Основи» (його також часто називають «Фундаментальні питання»). Того ж дня аналогічний крок було зроблено щодо України.
Фото: ОП
Політика
Головним критерієм роботи послів має бути обсяг зброї та фінансової допомоги для України
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним критерієм ефективності українських посольств має бути обсяг залученої для України зброї, фінансування та політичної підтримки.
Про це глава держави повідомив під час виступу на нараді послів, передає кореспондент Укрінформу.
“Якість роботи посольства повинна вимірюватись обсягом зброї, яку Україна отримує, фінансів, які Україну підтримують, політичних рішень і конкретних кроків, які тиснуть на ворога. Це — чітка головна рамка. Посол України повинен знати, скільки ракет для ППО є в країні і як зробити так, щоб ракети були не десь там на складах, а в наших пускових, тут, в Україні. Ракети для всіх систем, про які, я казав неодноразово, зброя для нашої бойової авіації, все, що потрібно для наших дронів — це ваша і наша спільна робота”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що інструменти роботи українських дипломатів мають визначатися особливостями країни перебування та поставленими завданнями. За його словами, залежно від обставин ефективною може бути як публічна, так і непублічна дипломатія, а в окремих випадках важливу роль відіграє підтримка громадянського суспільства та медіа.
“Але зброю ви повинні привозити та допомагати усім тим, хто її привозить. Під це повинні бути перебудовані і KPI наших посольств і послів. Зброя потрібна. Ракети потрібні. Фінанси для України потрібні. Все це номер один. Зброя, MilTech – це робота не тільки військових аташе, а також дипломатична робота пряма, особисто послів”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, під час якої сторони обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а також домовилися про подальшу координацію між командами.
Політика
Суд відправив під арешт колишнього держсекретаря МЗС Банькова із заставою 10 мільйонів
Експосадовець перебуватиме у СІЗО до 30 вересня.
Його підозрюють у розкраданні міжнародної допомоги для України на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Розгляд обрання запобіжного заходу для Банькова тривав кілька судових засідань — 29 та 31 липня.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотав про тримання експосадовця в СІЗО з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, а адвокат просив суд про “більш мʼякий” запобіжний захід та називав суму застави “великою”.
ВАКС частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, зменшивши заставу на 5 мільйонів гривень.
29 липня прокурор зачитав короткий зміст підозри Банькову. За твердженням Національного антикорупційного бюро України і САП, він створив організовану групу разом з колишнім керівником апарату МЗС Рамізом Рамазановим, засновником громадської організації “Центр сприяння міжнародного співробітництва” Владиславом Рєзніковим та бухгалтеркою.
За версією слідства, метою були привласнення та легалізація благодійних коштів. Оскільки Баньков не міг бути засновником цієї ГО через тодішній статус держсекретаря МЗС, він здійснював фактичний контроль над організацією та лобіював її через Меморандум про співпрацю з МЗС — саме на рахунки “Центру сприяння міжнародного співробітництва” мали надходити кошти міжнародної допомоги.
Прокурор заявляв, що розслідування виявило три епізоди цієї схеми.
Зокрема це привласнення внесків з Японії. За словами сторони обвинувачення, скориставшись надходженням понад 17,2 мільйона гривень пожертв на рахунки посольства України в Японії, Баньков нібито ініціював зміну порядку звітності та надав вказівку перерахувати кошти на підконтрольну ГО. Спершу група отримала два транші по 500 тисяч доларів США під виглядом допомоги ЗСУ та цивільним і повністю конвертувала їх у готівку.
Також це махінації з фондом Renew Democracy Initiative (RDI). За твердженням прокурора, увійшовши в довіру до американської організації, Баньков підписав грантові угоди від імені ГО, зазначивши свою посаду держсекретаря. За даними слідства, спільники залучили реальних виконавців послуг, але суттєво завищили вартість цих послуг у документах. Через фіктивну звітність у готівку було переведено приблизно 8 мільйонів гривень із загальної суми грантів на 700 тисяч доларів США.
Крім того, це легалізація коштів. Як заявила сторона обвинувачення, виведення грошей відбувалося у три етапи: 3,5 мільйона гривень — через підконтрольну компанію “Вест Естейт”; 20 мільйонів — транзитом через рахунки 7 фізосіб-підприємців (ФОПів) на фіктивні товариства; ще 13,7 мільйона — через конвертаційні центри та ланцюжок із 4-5 товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) із виплатою комісій за обнал.
Як повідомляв Укрінформ, 27 липня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам організованої групи на чолі з колишнім держсекретарем МЗС, яких підозрюють у заволодінні коштами іноземних громадян і донорів, призначеними на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Фото: Посольство України в Румунії
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика4 дні agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
