Як передає Укрінформ, про це повідомляє Business Wire із посиланням на юридичну фірму Amsterdam&Partners LLP, яка виступає міжнародним радником Дмитрука та УПЦ МП.

Суддя, посилаючись на статтю 8 Європейської конвенції з прав людини, вказав на “тортури”, яких нібито зазнав Дмитрук із боку СБУ у березні 2022 року, як на причину, через яку його екстрадиція непропорційно вплине на його право на повагу до приватного і сімейного життя.

В Amsterdam&Partners LLP заявили, що нібито переслідування Дмитрука в Україні відбулося «у контексті його запеклої підтримки УПЦ МП, в якій він служить іподияконом, і яку адміністрація Зеленського намагається заборонити через її історичні зв’язки з Російською православною церквою, попри сильну підтримку України з боку УПЦ та суттєвий спротив російському вторгненню».

Тепер Україна має 14 днів, щоб оголосити, чи планує вона оскаржувати вирок суду.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні минулого року ТікТок заблокував канал оголошеного в розшук депутата Артема Дмитрука, який поширював співзвучні російській пропаганді наративи.

Влітку 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило в міжнародний розшук підозрюваного у нападах на громадян чинного народного депутата. ДБР не назвало прізвище оголошеного у розшук, але на оприлюдненому фото саме чинний народний депутат Артем Дмитрук. Перед цим ДБР оголосило Дмитрука у розшук Інтерполу.

Він був виключений із фракції «Слуга народу» у листопаді 2021 року.

У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за ченця Києво-Печерської лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого СБУ за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України.

В Офісі генерального прокурора 25 серпня заявили, що народному депутату повідомили про підозру в нападах на правоохоронця та військового. За інформацією ЗМІ, мова йде про Дмитрука.

Фото Укрінформу можна купити тут

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вручив керівникові Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Муніру Мамедзаде державний орден «За заслуги» ІІІ ступеня перед завершенням його каденції.

Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела, обізнані із ходом розмови, передає кореспондент Укрінформу.

«Посли ЄС заявили голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що країни-члени не сприймуть суперечливу пропозицію Комісії щодо «зворотного розширення». Цей опір фактично блокує модель «спочатку членство, потім інтеграція», яку орган виконавчої влади ЄС просував, прагнучи, щоб Україна приєдналася до ЄС до 2027 року», – пише видання.

Відзначається, що рішення не стало несподіванкою, адже кілька ключових столиць в ЄС раніше вже озвучували жорстку позицію щодо вступу України до ЄС.

Зворотне розширення передбачає надання членства, після чого планується поступове нарощування привілеїв.

«Це був один із чотирьох варіантів, поширених Комісією перед вечерею в середу», – повідомляє Politico.

Один із дипломатів, який спілкувався із виданням, назвав атмосферу вечері «нормальною», але сказав, що повідомлення зі столиць було різким. «Все вирішено. Зворотне розширення не пройде», — сказав інший дипломат, додаючи, що Єврокомісії доведеться переосмислити ідею.

Чотири інші дипломати ЄС у бесідах з Politico рішуче відкинули зворотне розширення як життєздатну стратегію для України — або будь-якої іншої країни. «Вони створили хибні надії», — сказав один високопоставлений дипломат. – Тепер ми маємо це виправити та сказати: «Насправді, це зворотне розширення було від початку нежиттєздатним».

У проєкті висновків Європейської Ради, засідання якої відбудеться 19 березня, згадуються як суперечка щодо кредиту для України, так і дебати щодо розширення ЄС.

Очікується, що лідери підтримають традиційний підхід ЄС до вступу, заснований на заслугах, що підкреслює бажання столиць дотримуватися існуючої системи.

Це зробить сподівання Єврокомісії на швидкий вступ України «абсолютно безнадійними».

«Ми хочемо закріпити Україну в ЄС… але ми не можемо зруйнувати наші процедури та відмовитися від системи, заснованої на заслугах, – сказав інший дипломат. – Справа в тому, щоб знайти реалістичний шлях вперед».

На думку журналістів Politico, «реалістичний» означає шлях, що враховує політичну чутливість окремих держав-членів ЄС.

У день проведення засідання послів єврокомісарка з розширення Марта Кос відвідувала дискусію в Берліні, де захищала необхідність нового мислення щодо розширення ЄС.

Вона відзначила, що поточна модель бере свій початок від вступу Іспанії та Португалії понад 40 років тому і була «розроблена для стабільного, заснованого на правилах світу, якого більше не існує».

Один із високопосадовців ЄС повідомив Politico, що тема розширення сплила на засіданні послів значною мірою «через метушню, створену дикими ідеями».

Депутатка Європарламенту від групи Renew Europe Наталі Луазо була так само прямолінійною, попереджаючи, що подібний підхід ризикує створити «плутанину в державах-членах і розчарування в країнах-кандидатах».

В іншому пункті проєкту висновків наступного засідання Європейської Ради йдеться про те, що лідери «вітають прийняття кредиту (для України на 2026-2027 роки – ред.) співзаконодавцями та з нетерпінням чекають на першу виплату».

Тим часом суперечка щодо трубопроводу, з якою Угорщина пов’язує вето на кредит для України в розмірі 90 мільярдів євро, триває.

Видання пише про те, що за лаштунками кілька країн-членів просять Київ надати інспекторам доступ до трубопроводу для оцінки пошкоджень, але нібито отримали відмову.

«Україна наполягає на тому, що їй потрібен час для оцінки масштабів збитків, повідомили кілька дипломатів ЄС», – пише Politico.

Як повідомляв Укрінформ, головна речниця Єврокомісії Паула Пінью днями заявила, що Європейський Союз не може самостійно визначати точну дату вступу України, адже цього не дозволяє «принцип заслуг» держави-кандидата.

Фото: unsplash