Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Сибіга розповів про голод в Олешках і закликав до негайної безпечної евакуації

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Росія незаконною окупацією спричинила катастрофу у місті Олешки в Херсонській області та несе за це повну відповідальність.

Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі Х.

«Люди у тимчасово окупованих Олешках голодують. Їсти майже нічого не лишилося», – підкреслив Сибіга.

Глава українського МЗС зазначив, що, за повідомленнями, мирні жителі міста змушені виживати, харчуючись травою і бур’янами, тоді як ліки, чиста вода, електроенергія та медична допомога стають дедалі менш доступними. У таких умовах опинилися також діти, додав він.

«Ці страждання мають чітку причину та конкретного винуватця. Росія спричинила цю катастрофу в Олешках своєю незаконною окупацією і несе повну відповідальність за цю гуманітарну катастрофу, усі її наслідки та загибель невинних мирних жителів, що сталася унаслідок цього», – написав Сибіга.

Читайте також: В Олешках досі залишається 47 неповнолітніх

Міністр заявив, що міжнародна спільнота повинна задіяти усі наявні засоби, щоб дістатися до мешканців Олешок, доставити гуманітарну допомогу та гарантувати безпечну евакуацію тих, хто має бажання покинути місто.

«ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації повинні скористатися своїми повноваженнями та каналами, аби забезпечити негайний та безперешкодний гуманітарний доступ», – написав Сибіга.

Очільник зовнішньополітичного відомства України подякував комісару Ради Європи із прав людини Майклу О’Флаерті за те, що він привернув міжнародну увагу до ситуації в Олешках.

«Тепер ця увага має бути підкріплена конкретними діями. Люди там не можуть вижити на словах про стурбованість. Забезпечення гуманітарного доступу та безпечної евакуації має стати реальністю, адже кожен день має значення», – написав Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, комісар Ради Європи із прав людини Майкл О’Флаерті закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.



Джерело

Continue Reading

Політика

США затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні

Published

on



Сполучені Штати до кінця вересня замовлять для України різноманітне військове обладнання більш як на $90 мільйонів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

“Адміністрація Трампа взяла на себе юридичне зобовʼязання витратити майже всі 400 млн дол, які Конгрес минулого року затвердив на допомогу Україні”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що станом на початок тижня Білий дім вже використав $307 млн, і до кінця фіскального року (30 вересня) адміністрація США пообіцяла розподілити решту $93 млн.

“Одне з джерел розповіло, що до переліку військового спорядження не входять перехоплювачі Patriot, попри обстріли Росією українських міст дронами та ракетами”, – зауважує Reuters.

Читайте також: У ЄС домовилися про €6,6 мільярда на оборону України

За даними агентства, цього місяця Україна вже почала отримувати певне військове обладнання зі США, зокрема наступальну зброю та запасні деталі до броньованих автомобілів, а решта має надійти до жовтня 2029 року.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський заявив, що Україна має конкретні домовленості зі США щодо отримання ліцензій на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану

Published

on



Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс України планують вводити в дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей час підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм і за потреби їх доопрацювати.

Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.

“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.

Читайте також: Без русизмів та англіцизмів: Стефанчук анонсував українізацію законодавства

Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.

“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.