Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Апеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін

Published

on



Апеляційна палата Вищого антикорсуду залишила без змін запобіжний захід для ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн.

Про це оголосив слідчий суддя, передає кореспондент Укрінформу.

«Колегія суддів постановила: апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 25 серпня 2026 року – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає», – сказав слідчий суддя.

Під час засідання Мудра сказала, що не може внести заставу, яку їй визначила перша інстанція, а також заявила, що «незаконно у держави нічого не взяла».

Читайте також: Микитась мав можливість оплатити навчання доньки Мудрої у Нью-Йорку – САП про заставу

Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас» за рахунок нелегальних коштів.

За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.

19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.

20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була спрямована, зокрема, на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.

У вівторок, 25 серпня, ВАКС обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави.

ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний у вигляді арешту з альтернативою внесення застави розміром 30 млн грн. 1 вересня АП ВАКС залишила без змін цей запобіжний захід.

Також, за даними Transparency International Ukraine, 21 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП та обрав посадовцю ОП Віктору Дубовику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 7 млн грн застави. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи

Published

on



Президент Володимир Зеленський увів до складу робочої групи з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР керівника Першого Головного підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова.

Про це йдеться в Указі №851/2026 від 2 вересня, передає Укрінформ.

“На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 28 липня 2022 року № 539/2022 «Про робочу групу з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку» (із наступними змінами): увести до складу робочої групи (…) АБАКУМОВА Олександра Юрійовича — керівника Першого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (за згодою)”, — йдеться в документі.

Окрім цього, зі складу зазначеної робочої групи вивели Ірину Мудру, увільнивши її від виконання обовʼязків секретаря групи. Також вивели В.Дубовика, Т.Качку та П.Лисенко.

Указ набуває чинності з дня його опублікування.

Читайте також: Зеленський призначив Заїця командувачем Сухопутних військ

Як повідомлялося, Олександр Абакумов очолював групу детективів Національного антикорупційного бюро України, що розслідувала резонансну справу «Мідас» щодо корупції.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Власюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ

Published

on



Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк провів у США низку зустрічей щодо просування законопроєкту сенатора Ліндсі Грема про посилення санкцій проти РФ та Ірану.

Як повідомили Укрінформу в посольстві України у США, Власюк зустрівся з демократом Стені Гоєром та республіканцями – головою регламентного комітету Палати представників Вірджинією Фокс, співголовою українського кокусу Браяном Фіцпатріком та конгресменом Ніком Лангуорті.

Крім того, український посадовець провів зустрічі з представниками офісів конгресменів обох партій та посадовцями Міністерства торгівлі.

Під час розмов ішлося про необхідність якнайшвидшого ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема про «нищівні санкції» для посилення тиску на Росію.

Читайте також: Зеленський обговорив із сенаторами США посилення тиску на Росію

У посольстві зазначили, що Україна цінує сильну двопартійну підтримку в Конгресі США та продовжує тісно працювати з американськими партнерами, щоб санкції мали максимальний ефект.

Як повідомляв Укрінформ, Власюк заявив, що санкційний законопроєкт Ліндсі Грема може почати просування у Палаті представників вже у вересні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.