Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква під час зустрічі із міністром-делегатом із європейських справ при міністрові Європи та закордонних справ Франції Бенжаменом Аддадом обговорив підготовку до наступних контактів лідерів на двосторонньому рівні і в більш широкому форматі.
Про це повідомляє пресслужба ОП, передає Укрінформ.
«Головна тема обговорення – координація наступних кроків за підсумками зустрічі президентів України та Франції, що відбулася в Парижі 13 березня. Йшлося про реалізацію домовленостей, роботу в межах Коаліції охочих, розвиток оборонної співпраці, посилення санкційного тиску на Росію та гарантії безпеки. Сторони також говорили про підготовку до наступних контактів лідерів і на двосторонньому рівні, і в більш широкому форматі за участю європейських партнерів», – йдеться у повідомленні.
Жовква відзначив протидію російському танкерному флоту з боку Франції, зокрема затримання підсанкційного танкера в Середземному морі. Україна підтримує позицію Франції щодо необхідності змін на рівні законодавства Євросоюзу, треба працювати над тим, щоб була можливість не лише зупиняти такі судна, а й конфісковувати нафту, яку вони перевозять.
Сторони також обговорили процес євроінтеграції України. Жовква наголосив, що країна успішно завершила процес скринінгу й готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів одразу після розблокування переговорного процесу з боку Угорщини.
«Саме Франція у 2022 році стала рушійною силою в подоланні скепсису деяких європейських країн щодо надання Україні статусу кандидата. І тому зараз ми розраховуємо на стратегічну роль Парижа в подоланні всіх перешкод на шляху до членства України у Євросоюзі», – зазначив заступник керівника ОП.
Бенжамен Аддад запевнив, що позиція Парижа чітка й принципова: Франція підтримує вступ України до Євросоюзу та відзначає якість проведення відповідних реформ.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що основними темами переговорів у Єлисейському палаці 13 березня стали спільне виробництво зброї, участь у програмах SAFE, зміцнення ППО та бойової авіації, а також розблокування допомоги від ЄС у 90 млрд євро та переговори про вступ до ЄС.
Фото: ОП
Ірландія під час свого головування в Раді ЄС зробить усе можливе для просування процесу розширення спільноти та євроінтеграції України.
Про це заявила міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті на спільній з главою МЗС України Андрієм Сибігою пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми бачимо, як наше власне членство в ЄС повністю змінило нашу країну з економічної точки зору, з культурної, з точки зору цінностей, безпеки. Тому ми хочемо бачити, як інші країни отримують вигоду так само. І це стосується України – не лише через дуже складні обставини, але й у ширшому сенсі ми розглядаємо це як дуже позитивний прогрес», – зазначила вона.
Макенті запевнила, що Дублін під час головування зробить усе можливе, щоб досягти якомога більшого прогресу у процесі євроінтеграції України.
«Очевидно, що потрібно працювати на всіх фронтах і тісно співпрацювати з урядом, щоб переконатися, що всі вимоги виконані, а також в ширшому сенсі, щоб переконатися, що ми, як Європейський Союз, готові до досягнення цього прогресу», – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, Ірландія головуватиме в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року – з 1 липня по 31 грудня 2026.
Фото Укрінформу можна купити тут
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров обговорив з очільниками міністерств та радником Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана перебіг переговорного процесу та питання повернення українців з російського полону.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Телеграмі.
Секретар РНБО в Анкарі зустрівся з міністром оборони Яшаром Гюлером, міністром закордонних справ Хаканом Фіданом, головою Національної розвідувальної організації Ібрагімом Калином та радником Ердогана з питань зовнішньої політики Акіфом Чагатаєм Киличем.
Сторони говорили про безпекову ситуацію, перебіг переговорного процесу та координацію подальших кроків щодо спільних загроз. Також обговорили спільні проєкти у сфері регіональної безпеки.
“Як завжди, окремий акцент – гуманітарний трек. Питання повернення українських військовополонених і цивільних залишається нашим пріоритетом і постійно на порядку денному”, – підкреслив Умєров.
Сторони скоординували підходи до подальшої взаємодії. Туреччина відіграє важливу роль як партнер і майданчик для діалогу.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна продовжує важливі перемовини з кількома державами. Зокрема очільник української переговорної групи Умєров перебуває в Туреччині.
1 квітня відбудеться відеоконференція за участю ключових перемовників з України та США, до яких приєднаються Президент Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Фото: Телеграм/Умєров
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю