Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Зеленський прибув із візитом до Катару

Published

on



Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Катару.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці.

“Прибув до Катару. Реальна безпека будується на партнерстві, і ми цінуємо кожного та відкриті до підтримки всіх, хто готовий працювати разом заради цього”, – зазначив глава держави.

Читайте також: Атаки Ірану призведуть до скорочення поставок катарського СПГ на 17% – гендиректор QatarEnergy

Як повідомляв Укрінформ, Президенти України та Об’єднаних Арабських Еміратів Володимир Зеленський та Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян домовились про співробітництво у сфері безпеки і оборони.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Канада має більше допомагати Україні на тлі ослаблення ролі США

Published

on



На тлі зменшення США підтримки України Канаді варто наростити свої внески в українську обороноздатність.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.

“Якщо підтримка США ослабне, Канаді варто наростити свої внески у підтримку України, але слід також бути реалістами: ми не військова наддержава. Ми можемо допомагати Україні – і вже це робимо, – але очікувати, що Канада самостійно зможе допомогти подолати екзистенційну загрозу, якій протистоїть Україна, нереалістично”, – зазначив Фаст.

Водночас він висловив переконання, що “премʼєр-міністр Карні розуміє, якими високими є ставки і що саме стоїть на кону”.

Читайте також: Вільна торгівля з Канадою сприятиме відбудові України – ексміністр

Як повідомлялося, минулого місяця Канада оголосила, що передасть Україні ще близько 400 нових броньованих автомобілів виробництва компанії Roshel.

Фото: Ed Fast/Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

При «зворотному розширенні» вступ України є реалістичним уже у 2027 році

Published

on



Модель «зворотного розширення», коли країні-кандидатці надається формальне членство із подальшим поступовим отриманням усіх прав та обов’язків, дозволила б Україні стати членом ЄС вже у 2027 році.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила колишня заступниця директора з питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО та експосадовиця Єврокомісії Ґерлінде Нігус.

“Я є рішучою прихильницею пропозиції Єврокомісії щодо так званого “зворотного розширення”. Це означає погодитися в принципі, що країна – Україна, а також інші кандидати – стає членом ЄС і потім поступово інтегрується, крок за кроком отримуючи права й обов’язки”, – зазначила Нігус..

За словами експертки, ключовим тут є те, що Україну “було міцно закріплено в європейській родині”, оскільки затягування процесу створює ризики втручання з боку Росії.

“Тому необхідно просувати цей геостратегічний підхід і переконувати скептичні держави-члени, що це відповідає їхнім власним інтересам. Якщо ми втратимо цю можливість, ціна, яку заплатять європейці колективно, буде історичною”, – переконана Нігус.

На її переконання, у випадку застосування моделі “зворотного розширення” Україна могла б досить швидко приєднатися до Євросоюзу.

“Якщо застосувати модель “зворотного розширення”, строки можуть бути відносно короткими. Я знаю, що ваш Президент згадував 2027 рік – і за цієї моделі це може бути досяжним”, – наголосила експертка.

Коментуючи питання реформи голосування в ЄС, Нігус вказала на те, що “ці дискусії тривають роками, якщо не десятиліттями”. “Існує широке розуміння проблеми: одностайність у зовнішній, безпековій та оборонній політиці є перешкодою. Однак реальний прогрес у запровадженні голосування кваліфікованою більшістю є дуже обмеженим”, – підкреслила вона.

З огляду на це експертка підтримала ідею активнішого використання “коаліцій охочих”: “Саме тому я вважаю, що як частина ширшого рішення потрібно більше спиратися на “коаліції охочих” і діяти поза інституційними рамками НАТО та ЄС, якщо ті не здатні провести необхідні реформи. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час. Такі коаліції можуть виключати постійних “блокувальників”, тобто “троянських коней” Росії – на сьогодні передусім Угорщину і дедалі більше Словаччину”.

Читайте також: Переговори про вступ до ЄС можуть «зависнути» без швидкої політичної мобілізації – Качка

На її переконання, принаймні на перехідний період “це було б більш орієнтованим на результат рішенням”. “Крім того, така коаліція вже могла б включати Україну як одну з найсильніших армій Європи, перевірену роками війни проти Росії. Європейці мають значний інтерес до інтеграції України у свої оборонні та безпекові плани і структури, і такі коаліції є практичним способом це зробити”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що до 2027 року Україна технічно буде готова до вступу в Європейський Союз, проте деякі члени ЄС досі блокують відкриття переговорних кластерів.

Фото надане Ґерліндою Нігус



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.