Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.

Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.

«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.

Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».

«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.

Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.

«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.

Читайте також: Танкери тіньового флоту РФ супроводжують найманці, які воювали проти України

Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна готова до відкриття шести кластерів для інтеграції в Європейський Союз

Published

on



Про це Президент України Володимир Зеленський сказав у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.

За його словами, Україна готується вже зараз до дипломатичних подій наступного тижня. – має бути дуже активно, починаючи з понеділка.

Відео: ОП

Євросоюз підтвердив готовність відкрити перший кластер, і це дає новий рух нашим перемовинам про вступ України в Європейський Союз. Ми зробили абсолютно все для цього прогресу, і я вдячний усім, хто допомагав, і всім, хто працює на нашу державу”, – акцентував глава держави.

Читайте також: В ЄС розповіли, які розділи входять до кластера «Основи», який відкриють для України

Зеленський зауважив, що Україна готова до відкриття шести кластерів, і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз. “Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, – підкреслив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.

Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.



Джерело

Continue Reading

Політика

Угода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності

Published

on



Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області.

Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.

Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.

«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.

Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.

Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.

Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.

«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.

Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.

Читайте також: Качка пояснив деталі домовленостей з Угорщиною щодо прав нацменшин

Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».

Фото: Фейсбук / Péter Magyar



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.