Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Історична відповідальність перед Україною зобов’язує Німеччину підтримувати її

Published

on


Німеччина несе історичну відповідальність перед Україною за події Другої світової війни, і це означає необхідність всебічної підтримки нашої країни сьогодні.

На цьому наголосив голова німецько-української парламентської групи у Бундестазі, член партії “Зелені” Робін Вагенер під час дискусії “Пам’ятати у війні – трансформація пам’яті”, яка відбулася в Берліні, передає кореспондент Укрінформу.

“Хоча погляд на Україну в останні роки посилився, моє враження, що історія України, значення України та її історії для всієї Східної Європи у багатьох трагічних і болючих фазах для багатьох все ще залишається сліпою плямою тут, у Німеччині”, – сказав депутат.

Він підкреслив важливість поширення знань про Україну в німецькому суспільстві, оскільки “знання створюють розуміння та емпатію, а також дають перспективу і захищають від брехні та дезінформації”.

За словами Вагенера, розуміння сучасної війни РФ проти України неможливе без глибшого осмислення історичних процесів: “Той, хто хоче зрозуміти Україну сьогодні та ці процеси, має дивитися далі, ніж лише на кілька років назад. Сучасність нерозривно пов’язана з історією, яка належить до найтрагічніших у Європі”.

Депутат Бундестагу нагадав, що у ХХ столітті Україна стала ареною зіткнення двох тоталітарних режимів – сталінського та нацистського, і це призвело до загибелі мільйонів людей. Він також провів паралель між сучасністю та подіями Другої світової війни, зазначивши, що історична відповідальність Німеччини має бути “ще сильніше виведена на політичну арену”.

Читайте також: У Бундестазі різко розкритикували ініціативу АдН щодо «розслідування допомоги Україні»

“З 2022 року ми прийняли в Німеччині понад мільйон людей з України та надали їм захист. Але водночас гірка правда полягає ось у чому: коли ми бачимо цю цифру в мільйон людей і, можливо, справедливо пишаємося цим… з 1941 року Німеччина вивезла мільйони українок та українців на примусові роботи. Багато хто не вижив, а ті, хто вижив, після повернення в Україну часто знову зазнавали переслідувань і стигматизації”, – розповів Вагенер.

За словами політика, ця історична спадщина має безпосередньо визначати сучасну політику Берліна.

“І з цього для нас сьогодні випливає чітка відповідальність. Вона означає, по-перше, пам’ять. Ми не маємо права забувати злочини минулого… По-друге, ця відповідальність означає підтримку. Скажу чесно і прямо: Україні потрібна наша військова, політична, економічна, фінансова та гуманітарна допомога. Сьогодні й завтра, без жодних “якщо” та “але”, доки Путін не усвідомить свій крах, доки Росія не буде притягнута до відповідальності”, – наголосив німецький депутат.

На його переконання, ця відповідальність також означає “зобов’язання мати чітку позицію”: “Ми повинні рішуче протистояти будь-яким формам дестабілізації скрізь, де в Європі виникає загроза демократії та свободі. Історія вчить нас, що байдужість до таких загроз має дуже високу ціну. Але вона також показує, що мужність, залученість і воля до свободи можуть бути сильнішими за насильство та гноблення”.

Читайте також: Росія має на прицілі не лише Україну – президентка Бундестагу

Вагенер підкреслив, що Путін програє цю незаконну війну. “Вже зараз зрозуміло, що Росія ніколи не зможе підкорити Україну так, як планував Путін. Вибачте за певний пафос, але очевидно, що Україна сьогодні вже пише історію Європи. Спадщина Євромайдану змінює не лише Україну, вона є спадщиною для всього нашого континенту. Вона дає нам впевненість, силу та мужність, які так потрібні нам у нинішніх протистояннях”, – резюмував депутат Бундестагу.

Як повідомлялося, у Берліні з 4 до 9 травня проходить серія заходів під назвою “Український тиждень пам’яті”, головним ініціатором якого є громадська організація Vitsche e.V. разом з іншими партнерами.

Фото: Василь Короткий / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук обговорив з італійським колегою спільні оборонні проєкти та обмін військовим досвідом

Published

on



Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у межах Конференції спікерів парламентів держав-членів ЄС у Копенгагені зустрівся з головою Палати депутатів Італійської Республіки Лоренцо Фонтаною.

Сторони обговорили спільні оборонні проєкти та обмін військовим досвідом, зокрема у сфері протидії дронам. Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.

“Україна робить безпосередній внесок у безпеку Європи та світу”, – зазначив Стефанчук.

За його словами, про це йшлося на зустрічі з Фонтаною.

Стефанчук поінформував Фонтану про ситуацію на лінії фронту та актуальні безпекові виклики, з якими щодня стикається Україна.

Окремо сторони обговорили обмін військовим досвідом, зокрема у сфері протидії дронам, розвиток антидронових систем, спільні оборонні проєкти і формування європейського оборонного щита.

Як зауважив Стефанчук, “досвід України у протидії російській агресії вже сьогодні є важливим для всієї Європи. Україна не лише отримує підтримку – Україна генерує унікальні знання, технологічні рішення та практичний досвід, які можуть посилити безпеку наших партнерів”.

Читайте також: Стефанчук – учасниками саміту Тримор’я: Є уникальный шанс разом написати історію

Також Стефанчук і Фонтана обговорили ситуацію на Близькому Сході та ширший безпековий контекст.

Стефанчук подякував Італії за підтримку України і готовність до подальшої співпраці задля зміцнення спільної безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, голова ВР Руслан Стефанчук під час візиту до Королівства Данія взяв участь у Конференції спікерів парламентів держав-членів ЄС, на якій закликав до посилення оборонних спроможностей України.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

Туск обговорив із Фіцо запрошення Зеленського на саміт Вишеградської групи

Published

on



За словами польського прем’єра, в розмові з ним Фіцо підкреслив, що буде «дуже прагматичним», зокрема у відносинах з РФ.

«Як відомо, відносини прем’єра Фіцо з Москвою кращі за середньоєвропейський рівень, але дуже чітко видно певне прагматичне коригування в курсі прем’єра Фіцо», – підкреслив Туск.

Він звернув увагу, що Фіцо у Єревані зустрівся також із Президентом Зеленським.

«Ми також говорили (з Фіцо – ред.) про можливу участь Президента Зеленського в саміті Вишеградської групи в якості спеціального гостя. Незабаром Словаччина буде господарем (саміту – ред.), вона очолить головування у Вишеградській групі», – поінформував Туск.

Він додав, що після усунення Орбана від влади в Угорщині його амбіцією є «максимальне пожвавлення співпраці між Прагою, Братиславою, Будапештом і Варшавою».

«І я чітко бачу, що наші партнери у Вишеградській групі, мабуть, будуть готові до такого коригування, яке знову дозволить відновити позиції цієї групи, що важливо з точки зору наших інтересів», – наголосив глава польського уряду.

Читайте також: Перший візит Мадяра до Варшави сприятиме відновленню ролі «Вишеграда» в ЄС – Чапутович

Словаччина з 1 липня очолить головування у Вишеградській групі, яке нині здійснює Угорщина. Дата саміту у Словаччині ще не визначена.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.

 Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów, архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.