Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
В інтересах країн Чорноморського регіону та ЄС – працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна, зокрема для забезпечення безпеки перевезень українського зерна.
Про це сказала міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова в коментарі журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня, передає Укрінформ.
«Нам справді потрібно працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна. Це питання стосується не лише нас, а й усіх країн регіону», — сказала Петрова-Чамова.
За її словами, це не питання лише регіональної політики, а питання, яке має бути у фокусі країн ЄС, бо впливає і на них.
Петрова-Чамова зазначила, що наявні морські коридори не настільки безпечні, як хотілося б, тому необхідно комплексно вирішити питання припинення атак на торговельні судна.
«Це, безумовно, дуже важливо для України, але також і для наших партнерів – країн, які отримують зерно з України», – сказала міністерка.
Вона закликала до політичного рішення, яке забезпечить припинення атак на його перевезення.
Петрова-Чамова також звернула увагу на роботу над Чорноморським центром морської безпеки спільно з Румунією. На її переконання, ситуація потребує більш скоординованих зусиль, адже безпека Чорного моря стосується всього Європейського Союзу.
Міністерка також зазначила про важливість залучення Грузії як чорноморської держави до обговорення безпеки регіону, зокрема визначивши конкретні сфери, в яких країна може відігравати важливу роль.
Як повідомляв Укрінформ, Папа Римський Лев XIV закликав Росію та Україну забезпечити безпечне транспортування зерна через Чорне море.
Фото: unsplash
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений сьогодні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Така інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.
«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.
Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада 266 голосами ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.
Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську як основну мову освітнього процесу.
Подальші кроки після ухвалення закону про нацменшини узгодили на зустрічі міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга й Аніта Орбан.
Фото: ОП
Президент Володимир Зеленський заявив, що блокування Росією морських шляхів може призвести до нестачі продовольства в країнах Африки, Азії та Близького Сходу вже за місяць-два.
На цьому глава держави наголосив під час спілкування на Варшавському безпековому форумі, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Ми не бачимо зараз сигналів від Росії, що вони хочуть закінчення війни. Ми не бачимо елементарних кроків щодо деескалації. Всі говорять про дизель і забувають про зерно. Місяць-два – всі почнуть говорити про агрокризу. Не буде вистачати продуктів харчування для країн Африканського континенту, деяких азійських країн, Близького Сходу. Тому що ми експортуємо мільйони тонн саме на ці ринки. А зараз Росія блокує море”, — сказав він.
Зеленський зазначив, що поки Сполучені Штати цього не відчувають, тому і питання тільки про енергетику.
“Це ще один виклик. Це голод. І він може бути у багатьох країнах. І треба думати про все, про всіх. Бо ми всі живемо на цій планеті. І багато різних криз ми можемо зупинити ще перед їх початком та запобігти викликам”, — наголосив глава держави.
“Енергетика. Коріння кризи йде з Близького Сходу. Всі прекрасно це розуміють. Всі вміють рахувати. Якщо російський вплив на загальний дизель у світі – 2,2%, то який вони вплив мають на ціну? Ось такий мізер”, — додав Зеленський.
Зеленський зауважив: якщо не давати Путіну можливості, то він і в інших аспектах матиме мізерний вплив.
“Він (Путін – ред.) просто користується тим, що з ним хочуть діалогу, в якому немає рівноправності, немає справедливості. Україна просто демонструє, що вона нормальна незалежна держава, яка готова домовлятися. Але ганьбити себе Україна не буде”, — наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, Росія відповіла на анонсування президентом США Дональдом Трампом енергетичного перемир’я між Москвою та Києвом новими ударами по енергосистемі України, проте Україна готова до такого формату припинення вогню, подаючи відповідні сигнали.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство7 днів agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Війна3 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі