Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Буданов: Вибори під час війни

Published

on



Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни можуть призвести до розриву держави – утворення автономій, які не будуть підкорятися центру.

Як передає Укрінформ, таку думку він висловив в інтерв’ю Наталці Мосейчук  у телеефірі.

«Вибори під час війни ставлять під питання їх результати. Це логічно, бо нормально всі проголосувати не можуть, і відразу починаються запитання: чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, і т.д. Це дає підґрунтя при не зовсім об’єднаному суспільстві для того, щоб окремо взятий регіон сказав: ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться ми – така собі автономія. Це шлях на розрив держави», – вважає Буданов.

Він наголосив, що треба згуртуватися, завершити війну, а потім йти «у всі процеси».

Читайте також: У Єврокомісії заявили, що Україна сама має вирішувати, коли проводити вибори

Як повідомлялося, 19 серпня колишній міністр оборони Михайло Федоров записав звернення до українців, у якому заявив про необхідність знайти законний і безпечний механізм проведення виборів під час війни.

Фото: Телеграм / Кирило Буданов



Джерело

Continue Reading

Політика

у МЗС відреагували на заклик віцеспікера РФ бомбити українські міста

Published

on



Міністерство закордонних України вважає, що заклик віцеспікера Держдуми Росії Петра Толстого до створення нестерпних умов життя для цивільних в Україні повинен призвести до міжнародного ордеру на арешт.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував главам МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за їхній лист щодо обговорення заморожених активів РФ.

Про це йдеться у дописі дипломата в соцмережі X, передає Укрінформ.

«Росія відмовляється припиняти війну та натомість посилює терор. Україні потрібно подолати прогалини у зростаючих витратах на оборону та витратах на відновлення. Справедливо та логічно використовувати російські активи, а не лише гроші європейських платників податків, для покриття додаткових витрат на захист України та решти Європи від російської загрози», – зазначив Сибіга.

Він певен, що обговорення має бути раціональним і що шляхом професійного обговорення та аналізу експерти зможуть розробити реальні рішення відповідно до європейських норм, міжнародного права та принципу верховенства права.

Міністр також переконаний, що ризики можна буде колективно пом’якшити та розподілити порівну, не покладаючи несправедливого тягаря на окремі держави-члени.

Читайте також: Країни ЄС закликають Єврокомісію відновити зусилля щодо використання активів РФ для України – FT

Як повідомлялося, Коаліція країн-членів ЄС закликає Європейську комісію відновити зусилля щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України.

Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія переконують, що кредиту в розмірі 90 млрд євро для України буде недостатньо для покриття її зростаючих потреб, закликавши глав МЗС країн-членів блоку на наступній неформальній зустрічі у форматі Гімніх на початку вересня проаналізувати шляхи використання заморожених російських активів для України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.