Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Британія на саміті G7 оголосить про нові санкції проти Росії та про енергетичну підтримку України
Велика Британія заявила, що під час саміту G7 в Евіані (Франція) прем’єр-міністр Кір Стармер оголосить нові санкції проти Росії та надання додаткової підтримки Україні в енергетичній сфері.
Про це повідомили у пресслужбі британського уряду, передає Укрінформ.
У заяві йдеться, що Велика Британія «націлить свої санкції безпосередньо на незаконний тіньовий флот Росії та фінансові мережі, які використовуються для обходу західних санкцій».
Очікується, що Велика Британія також стане першою країною, яка введе санкції проти кількох суден для транспортування скрапленого природного газу, які перевозять російський підсанкційний СПГ.
Очікується, що цей пакет заходів збільшить кількість суден тіньового флоту та російських суден для перевезення СПГ, на які накладено санкції Великої Британії, до понад 600.
Нові заходи також будуть спрямовані проти мережі, пов’язаної з російською державою, яка бере участь у таємному придбанні західних технологій для російських збройних сил, а також стосуватимуться кількох постачальників із третіх країн, які допомагають Росії незаконно переміщувати кошти по всьому світу.
«Велика Британія посилює свій тиск — перекриваючи джерела доходів, які фінансують війну Путіна, та забезпечуючи Україну необхідними ресурсами на найближчі зими. Путін повинен відвести свої танки, припинити свої варварські удари та сісти за стіл переговорів», — зазначив Стармер у заяві.
Британія також надасть підтримку українським атомним електростанціям протягом наступних двох років, надавши 210 мільйонів фунтів (282 млн доларів) стерлінгів від UK Export Finance, що дозволить британській компанії Urenco постачати збагачений уран українському виробнику атомної енергії «Енергоатом». Угода була укладена між прем’єр-міністром Великої Британії та президентом Володимиром Зеленським під час їхньої зустрічі на Даунінг-стріт минулого тижня.
Фінансування, забезпечене UKEF, ґрунтується на попередній дворічній угоді про постачання ядерного палива Україні.
Як повідомляв Укрінформ, у територіальних водах Великої Британії вперше затримали танкер SMYRTOS, пов’язаний із тіньовим флотом Росії, який вже перебував під санкціями низки країн, а його затримання може стати сигналом для посилення реального контролю за виконанням санкційного режиму.
Фото: АА
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі