Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
У Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною
Парламент Болгарії 1 липня відхилив законопроєкт проросійської партії «Відродження», який мав на меті зобов’язати уряд країни скасувати 10-річну угоду про співробітництво у сфері безпеки з Україною.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bulgarian News Agency.
«За» законопроєкт проголосували всього десять депутатів, «проти» – 160. Ще 14 парламентаріїв утрималися.
Перед самим голосуванням у сесійній залі депутатка від правлячої партії «Прогресивна Болгарія» Сільвія Христова заявила, що її партія не підтримуватиме законопроєкт з огляду на рішення Конституційного суду, яке звертає увагу на те, що парламент не повинен втручатися у повноваження уряду.
Депутат Георгій Георгієв з партії «Відродження» сказав, що її заява суперечить передвиборчим обіцянкам чинного прем’єр-міністра Румена Радева, який раніше заявляв, що скасує угоду, якщо прийде до влади.
Також у проросійській партії вважають, що такі важливі питання повинні вирішуватися парламентом країни, а не тимчасовим Кабінетом міністрів.
Як повідомляв Укрінформ, 30 березня у Києві Президент України Володимир Зеленський та тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Андрій Гюров підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Політика
Україна і Японія посилюватимуть парламентські зв’язки та оборонне партнерство
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із головою Палати радників парламенту Японії Масакадзу Секігучі зміцнення парламентських зв’язків та співпрацю в галузі оборони.
Про це Сибіга повідомив у соцмережі Х за підсумками зустрічі, передає Укрінформ.
«Ми обговорили шляхи зміцнення парламентських зв’язків, співпрацю в галузі оборони, санкції проти Росії, а також майбутній парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи у Лондоні», – написав міністр.
Він також подякував Японії за її непохитну солідарність з Україною.

Як повідомляв Укрінформ, Сибіга в Токіо обговорив із міністром економіки, торгівлі та промисловості Японії Рьосей Акадзава питання посилення економічного співробітництва, енергетичну стійкість та роль Японії у відновленні України.
Фото: x.com/andrii_sybiha
Політика
Росія продає смерть, це некрономіка
Необхідно обмежити можливість Кремля фінансувати війну та приваблювати економічно вразливе населення «вигідними» військовими контрактами.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу у Брюсселі повідомила лауреатка Нобелівської премії миру, правозахисниця Олександра Матвійчук.
Відповідаючи на запитання про те, чи з’являються, на її думку, шанси на те, що російське суспільство може в певний момент натиснути на Кремль щодо завершення війни на тлі економічної скрути, Матвійчук заявила: «Чесна відповідь – ми не знаємо».
«Я слідкую за російською соціологією. Я винесу за рамки, чи можна робити якісну соціологію в авторитарних умовах, коли люди розуміють, що за те, що називаєш війну війною, по тобі може бути заведено реальну кримінальну справу. Але є інструменти, як зчитувати настрої. І я бачу, що російське населення у своїй більшості вибирає тактику, яку російські соціологи називають “уникнення війни”», – заявила правозахисниця.
Таким чином, вона висловила сумнів у можливості масових протестів у РФ.
«Існувала дуже тонка “позолота” громадянського суспільства, але за ці роки його просто знищили – частина людей виїхала, частина зараз ув’язнена», – зауважила Нобелівська лауреатка.
Разом із тим, Матвійчук висловила впевненість у тому, що нинішня стратегія України, як полягає в поверненні війни на територію Росії, правильна.
«Вона вкладається в більш широкий підхід зробити ціну війни вищою, ніж ціну миру», – вважає правозахисниця.
«Росія продає смерть», – заявила Матвійчук, пригадуючи один із останніх прикладів реклами військових контрактів, де на одній частині постера зображений російський окупант в однострої, а на іншій – той самий чоловік у цивільному одязі з ключами від нової квартири.
«Це називається “некрономікою”. Росія використовує бідність свого населення, в тому числі як інструмент управління. Тому треба підірвати можливість цієї некрономіки фінансувати привабливість війни», – зазначила Матвійчук.
Правозахисниця окремо підкреслила важливість європейських санкцій проти РФ, а також недопущення використання західних компонентів у виробництві російської зброї.
«Я в Європарламенті показую парламентарям фото решток одного з останніх “Шахедів”, який бив по місту, де я живу, по Києву. І там є компоненти з Німеччини, інших європейських країн, а також з Японії та США. Нам треба зупинити можливість Росії використовувати такі собі “задні двері” для обходу санкцій», – підсумувала Матвійчук.
Як повідомляв Укрінформ, у приміщенні Європарламенту у Брюсселі у вівторок, 30 червня, відбулося офіційне відкриття фотовиставки «Кокон життя» з 14-ма портретами цивільних та військовослужбовців, які перенесли пластичні операції після поранень внаслідок російської агресії.
-
Політика3 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство3 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Усі новини1 тиждень agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Спорт5 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
