Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

У Польщі позитивно оцінили рішення України про збільшення кількості дозволів на пошукові роботи

Published

on



У канцелярії президента Польщі позитивно оцінили заяву Президента України Володимира Зеленського про намір відкрити архіви щодо Волинської трагедії та розширити кількість дозволів на пошукові й ексгумаційні роботи.

Про це в інтерв’ю Wirtualna Polska заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Укрінформ.

«Це позитивний сигнал», – зазначив Леськевич, водночас додаючи, що архіви СБУ були відкриті вже багато років.

За його словами, польські історики, зокрема в рамках спільної польсько-української групи Інституту національної пам’яті, мали доступ до документів, які стосувалися польсько-українських відносин, у тому числі Волинської трагедії.

Речник польського президента назвав дуже важливою частину заяви Зеленського щодо збільшення кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він висловив сподівання, що після зустрічі президентів Кароля Навроцького і Володимира Зеленського цей процес набуде системного характеру.

Читайте також: Польща хотіла би бачити більш інтенсивну співпрацю України зі своїми оборонними підприємствами

Леськевич також підкреслив, що Польща продовжить підтримувати Україну у війні проти Росії.

«Допомога Україні є спільним інтересом НАТО та Євросоюзу. Ніхто цього не зупинить», – наголосив він.

Водночас речник зазначив, що підтримка України у війні з Росією не виключає послідовного відстоювання Польщею своїх позицій у питаннях історичної пам’яті.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно відреагував на оголошені Президентом України Володимиром Зеленським кроки, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу, заявивши про готовність Варшави до серйозних переговорів з Києвом.

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash



Джерело

Continue Reading

Політика

Міністр юстиції Японії прибув до Києва

Published

on



Міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро 21 липня, прибув із візитом до Києва.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє посольство Японії в Україні у соцмережі X.

“Сьогодні Державний міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро перебуває з візитом у Києві. Пізніше сьогодні він покладе квіти до Стіни пам’яті біля Свято-Михайлівського монастиря, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників України”, – йдеться у дописі.

Читайте також: Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво у цифровій сфері

Як повідомляв Укрінформ, до України у вівторок приїхала блогерка Лора Лумер з оточення президента США Дональда Трампа.

Фото:  посольство



Джерело

Continue Reading

Політика

в Офісі Президента провели зустріч з делегацією ОБСЄ

Published

on


Перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця провів зустріч з делегацією постійних представників держав Організації з безпеки і співробітництва в Європі, під час якої обговорили пошук шляхів до миру та підтримку України.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба глави держави.

У складі делегації – посли при ОБСЄ понад двадцяти країн, а також чинні представники Секретаріату Організації та всіх її автономних інституцій.

Кислиця підкреслив, що ОБСЄ має залишатися важливою платформою для політичного тиску на Росію, документування її злочинів і притягнення до відповідальності, а також обʼєднання зусиль для допомоги Україні.

Учасники зустрічі обговорили ситуацію на фронті, динаміку й перспективи мирного процесу, роль у ньому США і Європи.

Перший заступник керівника ОП підкреслив, що важливо якнайшвидше провести зустріч на рівні лідерів.

Окремо він наголосив на значному технологічному прогресі українського оборонного сектору та ролі України в побудові європейської безпекової архітектури.

Ішлося також про можливу участь ОБСЄ у моніторингу мирних домовленостей, повоєнному врегулюванні та відновленні.

“Враховуючи кардинальну різницю безпекової ситуації на початку російської агресії 2014 року та на пʼятому році повномасштабного вторгнення, а також досвід Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, ми повинні реалістично оцінювати можливості Організації у політико-безпековому вимірі”, – зазначив Кислиця.

Постійні представники держав ОБСЄ підтвердили солідарність з Україною та готовність і надалі підтримувати її у протидії російській агресії, встановленні миру й зміцненні стійкості української держави та суспільства.

Читайте також: Понад 60 пунктів декларації ПА ОБСЄ присвячені підтримці України – Потураєв

Загальний бюджет проєктів ОБСЄ для України на 2022–2028 рр. становить 60 млн євро. Донорську підтримку програмної діяльності ОБСЄ в Україні надають 36 держав-учасниць та ЄС. Друга фаза Програми на 2025–2028 рр. передбачає фінансування обсягом 39 млн євро для реалізації 21 проєкту.

Як повідомляв Укрінформ, до Києва прибула делегація постійних представників держав-учасниць ОБСЄ.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.