Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

У Раді готують проєкт постанови про звільнення міністра освіти Лісового

Published

on



У Верховній Раді заявили про намір зареєструвати проєкт постанови про звільнення Оксена Лісового з посади міністра освіти та науки України.

Про це поінформував народний депутат Антон Яценко під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондент Укрінформу.

«Змушений звернутися через ситуацію, яка сьогодні склалася у сфері освіти. На жаль, міністр освіти Оксен Лісовий зайняв, на мою думку, відверто антинародну позицію і не скасовує злочинний наказ про об’єднання Уманського педагогічного університету та Університету садівництва…Ознайомившись також зі звітом Рахункової палати щодо діяльності Міносвіти, вважаю, що пану Лісовому час залишити посаду. Я готую проєкт постанови про його звільнення і закликаю колег підтримати це рішення, щоб у міністерстві працювала людина, яка не дозволяє розкрадати майно освітніх закладів, а справді займається їхнім розвитком», – заявив політик.

Читайте також: З 1 січня зарплати педагогічних працівників зростуть на 30%, з 1 вересня – ще на 20%

Як повідомлялося, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини готуються приєднати до Уманського національного університету (аграрний). Зазначається, що така реорганізація є частиною освітньої реформи МОН для малих міст, де має функціонувати лише один університет. Після злиття залишиться один заклад – Уманський національний університет.



Джерело

Continue Reading

Політика

Український досвід подолання наслідків війни може бути корисним для Кіпру

Published

on



Україна напрацювала практичні механізми захисту дітей, підтримки родин військових і постраждалих від воєнних злочинів, якими готова поділитися з Кіпром.

Про це посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський сказав у інтерв’ю Укрінформу.

Дипломат зазначив, що повністю поділяє думку посла Кіпру в Україні Міхаліса Фіріласа, що кіпрська модель врегулювання конфлікту не може слугувати прикладом для нашої країни, адже Кіпр залишається розділеним уже понад 50 років.

За словами Ніжинського, попри відсутність активних бойових дій, мешканці Кіпру й далі живуть з відчуттям постійної загрози. Уздовж лінії розмежування існує буферна зона з покинутими будинками, а майнові права людей, які були змушені залишити домівки, досі не врегульовані. Наразі також обговорюється можливість тимчасового проживання українських біженців у таких будинках за умови юридичного врегулювання, щоб уникнути майбутніх спорів щодо власності.

«Але хочу наголосити, що Україна також має досвід, яким могла б поділитися з Кіпром, – передусім у питаннях захисту дітей, підтримки сімей військовослужбовців та людей, які постраждали від сексуального насильства під час війни», – сказав посол.

Він зауважив, що Кіпр лише зараз, через 51 рік після подій 1974 року, починає порушувати тему зґвалтувань, скоєних військовими.

«А в Україні на четвертому році повномасштабної війни ці питання вже опрацьовуються на високому рівні. У нас підготовлено низку законопроєктів щодо захисту таких постраждалих, передбачено компенсації, а також розглядається питання правового статусу дітей, народжених унаслідок зґвалтувань. Ми можемо передати цей досвід нашим партнерам», – заявив Ніжинський.

Читайте також: Посол України натякнув на можливі «гарні новини» у військовій співпраці з Кіпром

Як повідомляв Укрінформ, посол Кіпру в Україні Михаліс Фірілас заявив, що історія Кіпру не є моделлю для мирного рішення в Україні, адже конфлікт на острові не вирішено й агресія триває

Острів Кіпр був розділений на дві частини в 1974 році – після турецької інтервенції, яка сталася внаслідок перевороту в Нікосії, що мав на меті об’єднання з Грецією. Етнічний склад населення – 78% греків-кіпріотів та 18% турків-кіпріотів. Острів розділений на дві частини: Турецька Республіка Північний Кіпр, яку визнає лише Туреччина, та Республіка Кіпр.

Фото: Facebook/Sergiy Nizhynskyi



Джерело

Continue Reading

Політика

Українську делегацію запросили до США найближчим часом для продовження мирних переговорів

Published

on



Після перемовин у Москві американська сторона запросила українську делегацію до США найближчим часом для продовження мирних переговорів.

Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами у Брюсселі, передає Укрінформ.

Глава української дипломатії зазначив, що після перемовин у Москві відбулася телефонна розмова глави української делегації секретаря РНБО Рустема Умерова із спецпосланцем Білого дому Стівом Віткоффом.

«Оскільки це телефонний контакт, з міркувань безпеки важко уявити, щоб обговорювались деталі цієї зустрічі…. Представники американської делегації повідомили, що, за їхньою оцінкою, розмови в Москві для мирного процесу мали позитивне значення, і запросили українську делегацію для продовження наших розмов до Америки найближчим часом», – сказав Сибіга.

Він також поінформував, що сьогодні тривають консультації керівника української делегації з партнерами з Великої Британії, Німеччини та Франції для подальшої координації зусиль і оцінки досягнутого прогресу.

«А ми дійсно маємо прогрес від Женеви, потім – Маямі… у мирному процесі, тому що ми зараз відштовхуємося від документа з 20 пунктів, який був напрацьований у Женеві. Хочу вам підтвердити, що американська делегація чула українську делегацію, і документ далі розвивається. Так, є найбільш чутливі питання, які взято в дужки і які залишені на розгляд лідерів», – зазначив міністр.

Читайте також: У Кремлі заявили, що не досягли компромісу з американцями щодо мирного плану для України

Як повідомляв Укрінформ, спецпосланник Білого дому Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер провели 2 грудня зустріч з російським очільником Путіним у Кремлі, яка тривала п’ять годин.

30 листопада у США відбулася зустріч української та американської делегацій щодо плану встановлення миру в Україні. Попередні переговори пройшли 23 листопада в Женеві за участю європейських посадовців. Тоді сторони обговорили проєкт мирного плану, представлений Вашингтоном, та підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України й забезпечити стійкий і справедливий мир.

Держсекретар США Марко Рубіо назвав продуктивною зустріч американської й української делегацій у Флориді, однак зауважив, що належить ще багато зробити.

Секретар РНБО Рустем Умєров заявив, що за підсумками перемовин у Флориді є суттєвий поступ у просуванні достойного миру та зближенні позицій України з американською стороною.

Президент Володимир Зеленський відзначив важливість конструктивної розмови на переговорах делегацій України та США у Флориді.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.