Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Українська делегація у США проведе безпекові консультації

Published

on



Українська делегація 19 грудня на чолі з секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровим проведе у Сполучених Штатах черговий раунд переговорів.

Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у соцмережі X.

“Сьогодні у Сполучених Штатах разом з генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим ми розпочнемо черговий раунд консультацій з американською стороною”, – написав він.

За його словами, на запрошення американської сторони, європейські партнери також будуть залучені до цього формату.

“Ми дякуємо Сполученим Штатам за координацію, що дозволяє нам підтримувати спільне бачення та скоординовано рухатися вперед”, – зазначив Умєров.

Читайте також: США та Росія на вихідних у Маямі можуть провести переговори щодо війни в Україні – Politico

Він повідомив, що українська сторона вже провела попередні розмови з європейськими колегами та готується до діалогу з американцями.

“Діємо чітко відповідно до визначених Президентом Володимиром Зеленським пріоритетів: безпека України має бути гарантована надійно та на довгий термін”, — наголосив секретар РНБО.

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбулися переговори Президента Володимира Зеленського з американською делегацією на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.



Джерело

Continue Reading

Політика

Європейці та українці мають бути залучені до можливих контактів із Путіним

Published

on



У перспективі доцільно вести прямий діалог із президентом РФ Володимиром Путіним. І європейці та українці мають бути безпосередньо залучені до цих контактів, щоб уникнути кулуарних переговорів про мир без їхньої участі.

Про це президент Франції Еммануель Макрон заявив на пресконференції за підсумками засідання лідерів ЄС у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.

«Я думаю, що знову стане корисним говорити з Володимиром Путіним. Так. У будь-якому разі я бачу, що є люди, які говорять з ним зараз. Ми – європейці та українці — маємо інтерес знайти рамку, щоб знову залучитися до цієї дискусії належним чином. Інакше ми між собою обговорюємо, а перемовники самі говорять із росіянами. Це не оптимально», – відповів Макрон на запитання про доцільність розмов із президентом РФ.

За словами французького лідера, вже у найближчі години відбудуться обговорення, щоб побачити просування в мирних переговорах.

«Є цикл, який триває. Або буде досягнутий міцний, тривалий мир з усіма необхідними гарантіями, і тоді ми в будь-якому разі сядемо за стіл переговорів усі разом, або ж потрібно буде, продовжуючи фінансувати, залучатися, чинити опір і допомагати Україні; у найближчі тижні знайти шляхи й засоби, щоб європейці – у правильній організації – знову розпочали повний діалог із Росією в цілковитій прозорості та в асоціації з Україною», – пояснив він.

Макрон додав, що європейці підтвердили рішучість і надалі тиснути на Росію через посилення санкцій. Робота Комісії над 20-м пакетом санкцій рухається у правильному напрямку, «зокрема щодо націлювання на окремі чутливі сектори російської економіки та на судна тіньового флоту».

Читайте також: Європа шукатиме прийнятні для всіх країн шляхи використання заморожених активів РФ – Макрон

Нагадаємо, напередодні президент США заявив, що переговорний процес щодо припинення війни «до чогось наближається», і українська сторона має поквапитися, аби росіяни знову «не передумали».

Фото: Élysée



Джерело

Continue Reading

Політика

Євросоюз погодив механізм фінансування України на 2026–2027 роки

Published

on



Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз забезпечив рішення для покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, попри складні дискусії щодо механізмів використання заморожених російських активів.

Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.

Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.

«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.

Читайте також: ЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України

За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.

«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.

Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.

Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.

Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.

Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.

У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.

Читайте також: Європарламент схвалив план ЄС щодо поступової відмови від російського газу

Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.

Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.

Фото: Європейський Союз



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.