Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

у Навроцького очікують, що Україна змінить позицію

Published

on



У справі надання українському військовому підрозділу почесної назви «імені героїв УПА» Польща очікує на зміну позиції з боку української сторони.

Про це в ефірі радіо RMF24 заявив у п’ятницю голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач, передає Укрінформ.

Пшидач зауважив, що він мав «жорстку розмову» з цього приводу з керівником Офісу Президента України Кирилом Будановим, який відвідав Варшаву на минулих вихідних.

Він підкреслив, що Польща повинна була висунути вимогу українській стороні щодо відмови від цього рішення.

«М’яч перебуває на українському боці. Я також передав це Буданову: саме українська сторона розпочала цей конфлікт. Ми відреагували жорстко», – підкреслив Пшидач.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

У Польщі засудили це рішення.

Читайте також: Війна не є найкращим моментом для дискусій про складну історію – ексглава МЗС Польщі

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу в середу із трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.

Фото: prezydent.pl



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС у рамках кредиту для України не виключає закупівлі ракет для систем Patriot

Published

on



Запит на закупівлю ракет PAC3 для систем Patriot за гроші європейського кредиту на підтримку України ще не надходив, але він може бути розглянутий Європейською комісією.

Про це заявив речник Європейської комісії Балаш Ужварі під час брифінгу в Брюсселі в четвер, коментуючи питання про те, чи ведуться відповідні дискусії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Логіка наступна. Ми рухаємося від одного розкладу постачання продукції до іншого. Зараз маємо перший, який стосується дронів на суму 5,9 млрд євро», – заявив речник, додавши, що ці гроші можуть бути перераховані «дуже скоро», а саме до кінця червня.

Ужварі додав, що кожного разу, перед тим, як українська сторона подає на розгляд новий запит на закупівлю оборонної продукції, вона має можливість врахувати ситуації на полі бою та чітко визначити пріоритети.

«Наскільки мені відомо, ми ще не отримували другого розкладу закупівлі продукції. Ми перебуваємо в активних дискусіях з Україною і, очевидно, якщо існує інтерес в обладнанні, яке виходить за рамки безпілотників, такому як протиракетні або протиповітряні системи, є можливість розглянути це, і ми це будемо вивчати», – заявив речник.

Читайте також: Зеленський закликав держави НАТО допомогти Україні отримати ліцензії на виробництво Patriot

Як повідомляв Укрінформ, в американській корпорації Lockheed Martin попередили, що компанія не може надати союзникам США чітких термінів постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, незважаючи на плани щодо потроєння виробничих потужностей.

Водночас віцепрезидент зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу компанії Брайан Данн заявив, що найбільший у світі виробник озброєння за обсягом доходів докладає значних зусиль для нарощування виробництва критично важливих ракет-перехоплювачів PAC-3 на тлі дефіциту поставок, який посилився через війну в Ірані.

Компанія Lockheed Martin погодилася збільшити виробництво ракет PAC-3 з поточних 650 на рік до 2 тис. до 2033 року в рамках угоди з Пентагоном на суму $4,7 млрд, укладеної на початку цього року.

Попит на ці ракети був високим ще до того, як конфлікт у Перській затоці спричинив величезний тиск на західні запаси.

Фото: eumetsat.int



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції

Published

on



Міністерства оборони України та Фінляндії підписали офіційний меморандум про взаємне гарантування якості військових товарів і послуг.

Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.

«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.

Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.

Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.

Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.

Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.

У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.

Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.

Читайте також: Україна лідирує у гонці оборонних інновацій – представник Бундесверу

Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.