Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Сибіга обговорив можливості спільного оборонного виробництва з главою МЗС Болгарії
«Міжурядові консультації Україна-Болгарія тривають під керівництвом Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та прем’єр-міністра Андрея Гюрова. В кулуарах я провів зустріч із міністеркою закордонних справ Надеждою Нейнскі. Я подякував Болгарії за її непохитну підтримку», – зазначив він.
Сибіга підкреслив, що Україна має сильну експертизу та реальний бойовий досвід із передовими оборонними технологіями.
«Ми поділяємо думку, що демократія не дається раз і назавжди – її потрібно підтримувати щодня спільними зусиллями. І я вдячний за те, що ми поділяємо це спільне зобов’язання. Попри агресію Росії, Україна залишається відданою глобальній безпеці, зокрема шляхом направлення експертів на Близький Схід», – додав міністр.
Глави МЗС також розглянули шляхи поглиблення енергетичної співпраці, зокрема через розвиток енергетичних і транспортних коридорів, а також обговорили перспективи прямих залізничних сполучень між Україною та Болгарією через Румунію.
Як повідомляв Укрінформ, до Києва у понеділок, 30 березня, прибув виконувач обов’язків прем’єр-міністра Республіки Болгарії Андрій Гюров в рамках офіційного візиту. Його супроводжує делегація, до складу якої входять кілька ключових міністрів: закордонних справ, транспорту та зв’язку, оборони, освіти і науки та енергетики.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба і міністр транспорту та зв’язку Болгарії Корман Ісмаїлов обговорили питання запуску залізничного пасажирського сполучення між країнами.
Фото: x.com/andrii_sybiha
Політика
Вибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
Перша леді України Олена Зеленська розповіла про те, що рішення про те, чи балотуватися на другий президентський термін, її чоловік ухвалить сам.
За її словами, вона не зможе мати вплив на Володимира Зеленського. Про це вона сказала у інтерв’ю Fox News, яке дала під час візиту до Вашингтону.
Зеленська зазначила, що не думає, що щось змінилося з минулого разу, коли вона не хотіла, щоб її чоловік балотувався у президенти. Водночас вона розуміє, які очікування існують від президента та його родини.
“Я не можу впливати на його рішення — балотуватися чи не балотуватися вдруге… Я уже знаю, як жити в цьому світі, коли ти дружина президента, мене це не так уже лякає, як це було, коли він балотувався. Чи хочу я цього ще раз? Це дуже складний шлях, дуже виснажливий. І можу сказати, що ми обидва втомлені. Проте є зобов’язання. І якщо він вирішить, що він мусить залишитися для того, щоб закінчити процеси, які він розпочав, то, я думаю, це буде його рішення”, — заявила перша леді.
За її словами, президентство Зеленського, особливо під час війни, — непростий період для усієї родини. Вона пояснила, що відчуває, ніби “спостерігає за своїм життям збоку”, зокрема, дивиться так за подорослішанням своїх дітей.
“Я не можу сказати, що ми живемо на 100%. Усе ж таки чекаємо і працюємо, і боремося… На закінчення цієї війни”, — сказала Зеленська.
Раніше український політик, капітан ЗСУ Юрій Луценко заявив, що Зеленський не може балотуватися на наступних виборах в Україні через обмеження за роками перебування на посаді.
Раніше нардеп “Голосу” Роман Лозинський заявив, що вибори в Україні будуть проведені, але лише після скасування воєнного стану. При цьому для організації виборчих процесів потрібно буде близько шести місяців. Водночас для військових на передовій можуть створити спеціальні дільниці.
Нагадаємо, що у Верховній Раді готують комплексний законопроєкт, який має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. За словами Руслана Стефанчука, представити напрацьований документ у сесійній залі планують уже найближчим часом.
Також Фокус розповідав, що більшість українців переконана, що громадяни, які незаконно виїхали за кордон під час війни і не повернулися, не повинні мати права голосу на перших післявоєнних виборах.
Політика
Суд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
«ВАКС продовжив колишньому очільнику ДПСУ запобіжний захід до 30 травня», – сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 22 січня ексголова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко отримав підозру від НАБУ. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро викрили на систематичному хабарництві топпосадовців Державної прикордонної служби.
30 січня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді 10 млн грн застави для ексголови Держприкордонслужби Дейнека, а до начальника відділу пункту пропуску ДПСУ застосував запобіжний захід у вигляді 2 млн грн застави. На обох підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків.
4 лютого за Дейнека внесли 10 млн грн застави.
6 лютого в Державній прикордонній службі заявили, що генерал-лейтенант Дейнеко звільнений з військової служби, і заперечили його виїзд за кордон.
3 березня у ДПСУ повідомили, що Дейнеко мобілізований до війська та очолив Третій прикордонний загін ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса.
Генерал-лейтенант Дейнеко очолював ДПСУ з 2019 до 2026 року.
-
Суспільство7 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Політика1 тиждень agoАльянс повністю відданий допомозі Україні
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Війна1 тиждень agoТретій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу РФ
-
Відбудова1 тиждень agoJICA передала громадам Запоріжжя та Чернігова 38 одиниць техніки для відновлювальних робіт
-
Події5 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини6 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
