Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Дотримання міжнародного права – єдиний життєздатний шлях до припинення російсько-української війни та запобігання майбутнім конфліктам. В іншому випадку вся глобальна архітектура безпеки ризикує зазнати краху, що занурить світ у хаос. Тому тиск на міжнародні організації має бути посилений.
Про це у коментарі Укрінформу заявила професорка, докторка наук кафедри соціології Близькосхідного технічного університету (METU) в Анкарі, авторка досліджень, академічних праць та книг з історії сучасної України Айшегюль Айдингюн.
«Єдиний шлях припинити російсько-українську війну та запобігти майбутнім конфліктам – це дотримання міжнародного права. Якщо міжнародне право не поважається, то сильні світу цього просто діятимуть на власний розсуд. Ми маємо усталену систему безпеки та інституції, які повинні виконувати свої обов’язки; інакше вся ця система може обвалитися, спричинивши хаос для всіх нас. Тому це питання стосується не лише України – це питання глобальної безпеки для кожної людини на цій планеті», – зазначила Айдингюн.
Науковиця наголосила, що якщо світові держави продовжуватимуть робити те, що хочуть, якщо не поважатимуть суверенітет націй, міжнародно визнані політичні кордони, система безпеки зазнає краху.
«В іншому випадку по всьому світу спалахнуть конфлікти різного масштабу. Це не той курс, якого ми повинні дотримуватися. Ми повинні залишатися відданими чинній міжнародно-правовій базі», – зауважила Айдингюн.
Експертка висловила переконання, що тиск на міжнародні організації безпеки необхідно посилити.
«Ми повинні змусити їх виконувати свої обов’язки, тому що це стосуватиметься не лише України. Європа принаймні має усвідомити, що Україна є частиною Європи – і що Росія вже перебуває в Європі. Європі потрібно згадати універсальні цінності, які вона сама створила, і діяти відповідно до цих цінностей. Небезпека набагато ближча, ніж здається», – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте високо оцінив результати переговорів у Женеві, але наголосив, що до завершення війни в Україні ще далеко, і що також необхідні окремі обговорення між НАТО та ЄС з низки питань.
Фото Укрінформу можна купити тут
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що не отримувала пропозиції очолити Міністерство юстиції.
Про це вона повідомила у коментарі для ЗМІ, передає Укрінформ.
«Багато разів у публічному просторі зʼявлялися чутки про мої можливі призначення – від посла до міністра чи керівника НБУ. Насправді жодної пропозиції я не отримувала. Якби вона надійшла, я б її розглянула. Призначення міністра юстиції – це відповідальність уряду та парламенту», – заявила Мудра.
Вона також відреагувала на закиди у своїй недостатній самостійності.
«Щодо тверджень, що я «людина Єрмака» – я служу не персоналіям, а державі. Моє завдання було і залишається працювати в інтересах України, незалежно від посади», – наголосила заступниця керівника ОП.
Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада Верховна Рада підтримала звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції та Світлани Гринчук з посади міністра енергетики.
Кабінет міністрів поклав виконання обовʼязків міністра на заступницю міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
За даними ЗМІ, серед політиків, імена яких з’являються у списку претендентів на посаду міністра юстиції, окрім Ірини Мудрої, є також голова комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров 25 листопада дав свідчення співробітникам Національного антикорупційного бюро в межах операції «Мідас».
Цю інформацію Укрінформу підтвердили у пресслужбі РНБО.
Там уточнили, що секретар РНБО виступав як свідок і відповідав на питання, які стосуються кримінального провадження щодо втручання в діяльність державного діяча.
Інших деталей про візит Умєрова до НАБУ в пресслужбі не надали.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив з посиланням на свої джерела проєкт «Схеми», отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
За даними НАБУ, офіс, який використовували для операцій, розташовувався в центрі Києва в приміщенні, що належить родині зрадника Андрія Деркача – колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ. У цьому офісі, за даними слідства, велася «чорна бухгалтерія», зберігалася готівка та обліковувалися всі платежі.
Фото архівне
-
Цікаво1 тиждень agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали топ 3 ненадійних бренди (фото)
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Усі новини1 тиждень agoВійна в космосі – РФ глушить військові супутники
-
Політика1 тиждень agoДо Києва прибули представники Пентагону