Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Путін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні
Російський лідер Володимир Путін не зацікавлений у змістовних переговорах, доки російські війська мають можливість завдавати балістичних ударів по Києву та інших українських містах.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у звіті ISW.
“Кремль вважає, що може скористатися дефіцитом ракет-перехоплювачів в Україні, щоб уникнути необхідності вступати у змістовні переговори або йти на поступки щодо своїх максималістських вимог”, – йдеться у повідомленні.
За оцінкою аналітиків ISW, Patriot є єдиною системою, здатною ефективно протистояти російським балістичним ракетам. Їхній дефіцит, своєю чергою, створює вразливість для української протиповітряної оборони.
“Нещодавнє різке скорочення поставок протиракетних перехоплювачів до систем Patriot, таким чином, сприятиме затягуванню війни до 2027 року”, – зазначають аналітики.
Теорія перемоги Путіна ґрунтується на передумові, що РФ може виграти війну на виснаження, якщо російські війська збережуть ініціативу та просуватимуться по всьому театру військових дій нескінченно довго, водночас знищуючи українські міста та інфраструктуру.
“Кремль не вступатиме в серйозні переговори чи не йтиме на суттєві компроміси щодо своїх вимог, доки Путін вважає, що має життєздатний військовий шлях для досягнення своїх цілей у повному обсязі. Дефіцит ракет Patriot в Україні дає Москві можливість завдати дуже серйозної шкоди Україні протягом наступної зими і тому сприятиме затримці змістовних переговорів та затягуванню війни”, – зазначають в ISW.
РФ використовує цю ситуацію та переорієнтовує частину свого оборонного виробництва на випуск балістичних ракет, йдеться у звіті. За оцінкою ISW, саме тому Путін може не бачити необхідності в переговорах чи поступках щодо своїх максималістських вимог, доки така стратегія дає результат.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
Політика
Сибіга обговорив із главою МЗС Вірменії регіональну безпеку
Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонні перемовини з міністром закордонних справ Вірменії Араратом Мірзояном.
Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Ми продовжили обговорення наших нещодавніх контактів на високому рівні, зокрема візиту Президента Володимира Зеленського та мого візиту до Вірменії з нагоди саміту Європейської політичної спільноти. Ми обмінялися думками щодо регіональних подій і важливості стабільності та безпеки в наших регіонах для ширшої європейської безпеки», – зазначив очільник МЗС.
Він додав, що поінформував свого колегу про наслідки останніх атак Росії проти України та її безперервний терор проти наших людей і цивільної інфраструктури.
Сторони домовилися залишатися в тісному контакті та продовжувати розвивати українсько-вірменську співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Вірменія збільшили кількість дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та розпочнуть підготовку нової угоди, яка передбачатиме поступову лібералізацію перевезень між двома державами.
Фото: x.com/andrii_sybiha
Політика
Напад на одну з країн НАТО був би прорахунком з боку Росії
Посол Британії Ніл Кромптон вважає, що Росія припуститься помилки, якщо вдасться до прямої агресії проти однієї з країн НАТО, оскільки Альянс рішуче налаштований захищати своїх членів і має план запобігання такому сценарію.
Про це дипломат сказав у інтерв’ю виданню «РБК-Україна», передає Укрінформ.
Коментуючи ймовірність прямої російської агресії проти однієї з країн-членів НАТО, особливо в Балтії, посол Британії зазначив, що «це один із сценаріїв, і його багато обговорюють».
«Моє особисте відчуття полягає в тому, що рішучість НАТО захищати держави членів Альянсу є сильною, і це було б прорахунком з боку Росії. Але нам, звісно, не слід бути наївними, і ми маємо не лише готуватися до таких непередбачених ситуацій, а й запобігати їм. Тож я вважаю, що у НАТО є добрий, узгоджений план, спрямований саме на це», – сказав Кромптон.
Водночас він зауважив, що нинішній час є складним, а Україна краще за будь-кого знає, що зараз «дуже непросто мати справу з Росією».
Як повідомляв Укрінформ, видання The Wall Street Journal із посиланням на звіти розвідки США написало, що російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО обмеженим нападом на країну-союзницю протягом наступних кількох років.
Раніше США оцінювали, що Путін не провокуватиме країни Північноатлантичного договору, поки він усе ще воює в Україні. За словами американських чиновників, ця оцінка змінилася на початку цього року, оскільки Путін усе більше опиняється під тиском в Україні та вдома, щоб забезпечити перемогу.
Фото: British Embassy Kyiv
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна7 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Суспільство6 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса5 днів agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
