Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Деталей від НАБУ було достатньо, щоб її звільнити
«Щодо Ірини Мудрої – у мене немає більше деталей, ніж є у вас. Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи – одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки – реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, – я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація – будемо реагувати на додаткову інформацію», – розповів Зеленський.
Він також акцентував, що антикорупційні органи не мають до нього запитань.
«У керівників антикорупційних органів до мене нуль питань. Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій, яке буде продовжене 24 серпня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Політика
Юрій Костенко згадав маловідому деталь подій 24 серпня 1991 року
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
Політика
про мирні переговори: Потрібна готовність іти незвичайними шляхами
Німеччина перебуває в постійних консультаціях з партнерами щодо пошуків переговорного рішення для досягнення миру в Україні.
На цьому наголосив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль на спільній з українським колегою Андрієм Сибігою пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Як закінчиться ця війна тут – це вирішальне питання для майбутнього Європи… Саме в цьому сенсі я перебуваю в переговорах з європейськими колегами, а також з позаєвропейськими колегами щодо подальшої підтримки України, в тому числі системами протиповітряної оборони. Ці переговори — і про це я домовився з усіма колегами — я продовжу наступного тижня… Ми продовжуємо працювати з нашими європейськими та міжнародними партнерами, щоб спільно посилити ППО України», – сказав німецький міністр.
Він висловив обережний оптимізм, що певних результатів буде досягнуто.
Очільник німецького МЗС запевнив, що партнери усвідомлюють, що ППО є критично важливою, і нагадав, що Німеччина ще в червні оголосила про виділення по 200 мільйонів доларів США на підтримку механізму НАТО PURL та угоди Jumpstart, за допомогою яких Берлін разом із партнерами фінансують життєво важливе озброєння зі США для України.
Водночас, сказав глава МЗС, продовжується обговорення переговорного треку та його формату. На початку наступного тижня Вадефуль говоритиме на цю тему з американським колегою Марко Рубіо.
«Я розраховую на те, що США й надалі будуть готові відігравати тут активну роль у переговорах з Україною. Але я також вважаю, що було правильно, що ми, європейці, об’єдналися в першій половині цього року у форматі E3… І цей формат E3, тобто Велика Британія, Франція та Німеччина, продовжуватиме дуже тісно співпрацювати. Ми також робимо це на рівні міністрів закордонних справ, і я скористаюся переговорами з колегами найближчим часом, щоб обговорити це питання. Думаю, нам потрібна готовність до того, щоб іти й незвичайними шляхами. Ми повинні намагатися ініціювати переговори на всіх напрямках. Наразі це зазнає неудачі через Москву, але я вірю, що «вода камінь точить», – заявив Вадефуль.
Він зазначив, що «наполегливий заклик багатьох» до Москви може зрештою допомогти сприяти тому, щоб переговори відбулися, адже у врегулюванні конфлікту зацікавлені багато держав.
«Ці можливості ми маємо знову шукати цієї осені», – сказав дипломат.
При цьому він запевнив, що останній саміт НАТО показав єдність у відповіді на російську агресію, що підтримка Німеччиною України не зменшиться, а спроби Путіна роз’єднати союзників лише роблять їх рішучішими підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
Вадефуль привітав пропозицію євродипломатки Каї Каллас щодо підготовки нових санкцій проти Росії, за допомогою яких можна цілеспрямовано і масштабно вдарити по путінській військовій машині. Берлін інтенсивно працює над цим з усіма членами ЄС, запевнив міністр.
Під час пресконференції він також висловив підтримку незалежній роботі антикорупційних органів — НАБУ та САП, назвавши її надзвичайно важливою у проведенні реформ на шляху України до Європейського Союзу.
Як повідомляв Укрінформ, глава дипломатичного відомства ФРН Йоганн Вадефуль перебуває в Києві з візитом.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026
-
Війна1 тиждень agoУ Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян
