Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
У п’ятницю, 28 березня, в Офісі Президента відбувся онлайн-брифінг з радниками з питань національної безпеки країн “Групи семи”, на якому обговорювались результати зустрічі європейських лідерів у Парижі.
Про це повідомила пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак звернув окрему увагу на результати паризької зустрічі щодо підтримки України.
За словами Єрмака, зустріч європейських лідерів продемонструвала єдність європейських країн у допомозі нашій державі та важливість трансатлантичної співпраці зі США.
Зокрема, він відзначив ухвалення нових пакетів допомоги, підтримку чеської ініціативи щодо постачання боєприпасів та рішення Франції виділити додаткові €2 мільярди. Крім того, ішлося про безпекові гарантії для України та розгортання сил країн-партнерів після укладення мирної угоди.
Керівник Офісу Президента наголосив на щирому прагненні нашої країни до миру, підкресливши готовність до безумовного припинення вогню.
«Україна завжди займала конструктивну позицію й повністю підтримує підхід американської адміністрації щодо безумовного припинення вогню. Натомість російська сторона навмисно затягує переговорний процес, створюючи нові перешкоди, тоді як обстріли українських населених пунктів не припиняються, тривають атаки на фронті, а на території країни-агресорки формуються нові військові угруповання», – додав Єрмак.
У розмові взяли участь: радниця прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки Наталі Друен, радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Єнс Пльотнер, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, заступник радника президента США з питань нацбезпеки Алекс Вонг, дипломатичний радник президента Франції Бертран Бушвальтер, дипломатичний радник голови Ради міністрів Італійської Республіки Фабріціо Саджо, заступник головного секретаря Кабміну Японії Кеічі Ічікава, керівник Кабінету президента Європейської ради Педро Лурті та керівник Кабінету президентки Європейської комісії Бйорн Зайберт.
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі відбулася зустріч лідерів держав, на якій обговорювалася підтримка України у стримуванні російської агресії та досягненні справедливого й тривалого миру. Йшлося, зокрема, по перспективу розгортання в Україні гарантійних сил.
Головними темами на зустрічі європейських лідерів у Парижі були зміцнення України та тиск на РФ заради миру.
Фото: Офіс президента
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Зеленська – образ першої леді у Фінляндії
-
Події1 тиждень agoУ Житомирі відкрилася фотодокументальна виставка, присвячена Святославу Ріхтеру
-
Усі новини1 тиждень agoВіктор Розовий поранення – актор розповів про реабілітацію
-
Політика1 тиждень agoДуже небезпечно, якщо Америка «повернеться спиною» до України
-
Війна1 тиждень agoяк він заплутує системи РЕБ
-
Одеса1 тиждень agoОдеський порт може фігурувати в перемованах з РФ
-
Війна1 тиждень agoРосія вдарила ракетою по об’єкту Укрзалізниці на Дніпропетровщині
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з прем’єром Фінляндії