Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім міністра оборони

Published

on



Ексміністр оборони Михайло Федоров, коментуючи запропоновані Президентом Володимиром Зеленським посади, заявив, що не погодиться на жодну, крім очільника Міноборони. 

Про це йдеться у його заяві для ЗМІ, передає Укрінформ.

“Я вдячний Президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни, — Президент України, міністр оборони та головнокомандувач Збройних Сил України. Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони”, – сказав Федоров.

За його словами, жодна інша посада “не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викоренити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи” та завершити інші речі, які його команда вже розпочала в Міністерстві оборони.

Ексміністр наголосив, що на запрошення Президента в січні 2026 року його команда прийшла в Міністерство оборони з конкретним планом, як закінчити війну: захистити небо, зупинити фронт і завдати удару по економіці ворога.

“Ми назвали цей план AIR–LAND–ECONOMY. Упродовж шести місяців ми послідовно реалізовували саме цей план. Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було, — вікно можливостей, щоб змусити Росію до миру силою. І його не можна втратити”, – заявив Федоров.

Він наголосив, що для нього “ніколи питання не було в посаді чи статусі, а лише в можливості реально впливати на результат і наближати перемогу України”.

Читайте також: Федоров – про рішення щодо Драпатого: Голос змін, який не можна було не почути

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем’єр-міністра з військових новацій.

16 липня у Києві та інших містах України розпочалися протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.



Джерело

Continue Reading

Політика

Прем’єр Ірландії, яка головує у Раді ЄС, прибув до Києва

Published

on



Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.

Про це повідомляє Irish Independent, передає Укрінформ.

Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Мартін обговорять війну Росії проти України та підтримку Євросоюзу під час головування Ірландії в Раді ЄС, включно з переговорами про вступ України до ЄС.

Питання підтримки України з боку Ірландії буде частиною цієї зустрічі.

Глава ірландського уряду також зустрінеться з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.

Крім цього, в українському парламенті відбудеться зустріч Мартіна з Головою ВР Русланом Стефанчуком.

Читайте також: Ірландське головування сподівається на швидке відкриття решти кластерів для України

Зазначається, що ірландський прем’єр відвідає райони Києва, які постраждали від нещодавніх російських ударів, зустрінеться з представниками міжнародних та благодійних організацій, які допомагають постраждалим від російських атак, та тими, хто отримує фінансову підтримку від Ірландії.

Серед іншого, Мартін виступить перед членами ірландської громади в Києві.

У травні цього року Зеленський запросив Мартіна до української столиці.

Як повідомляв Укрінформ, Ірландія 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року.

Фото архівне: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

У перший тур гіпотетичних виборів Президента виходять Зеленський, Залужний і Федоров

Published

on


До трійки лідерів у першому турі гіпотетичних виборів Президента України за електоральними симпатіями входять чинний глава держави Володимир Зеленський (22,3%), посол у Великій Британії, ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (14,9%) і колишній міністр оборони Михайло Федоров (13,4%).

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20-21 липня цього року.

«Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України. До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%)», – йдеться у пресрелізі.

За даними соціологів, далі йдуть керівник Офісу Президента та колишній очільник ГУР МОУ Кирило Буданов (7,2%), боксер Олександр Усик (5,9%), п’ятий президент України Петро Порошенко (4,6%), міський голова Харкова Ігор Терехов (4,3%), народний депутат Дмитро Разумков (3,7%) і командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький (2,3%).

Далі – народна депутатка і лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко (1,7%), волонтер Сергій Притула (0,8%) та київський міський голова Віталій Кличко (0,3%).

Водночас 4% опитаних голосували б за іншого кандидата, 2,6% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) сказали «важко відповісти».

Як свідчать результати опитування, найбільше довіряють респонденти Валерію Залужному (70%), Михайлу Федорову (65%), Кирилу Буданову (62%) і Володимиру Зеленському (59%).

Олександру Усику висловили довіру 54% українців, тоді як ексголовнокомандувачу Олександру Сирському – 23%, Петру Порошенку – 21%.

«За останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, опитування було завершене ще до появи в медіа інформації про відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ.

Опитування проводилося методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Читайте також: Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах – ОПОРА

Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).

Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

16 липня Рада підтримала подання новопризначеного Прем’єр-міністра Сергія Корецького про призначення нового складу уряду, крім міністрів оборони і закордонних справ, кандидатури яких вносить на розгляд ВР Президент України.

Того ж дня Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною звільнення міністра оборони Михайла Федорова була відсутність ефективної комунікації оборонного відомства з керівництвом армії.

Виконувати обов’язки міністра оборони Зеленський доручив Євгенію Хмарі.

У Києві та в інших містах України упродовж кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони та з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

21 липня Зеленський запропонував генерал-майору Михайлу Драпатому посаду головкома ЗСУ і подякував Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.

Зеленський також заявив, що запропонував колишньому міністру оборони Федорову позицію у владі, яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток.

22 липня на сайті Президента України з’явилися укази про призначення Михайла Драпатого головкомом та Ігоря Скибюка – начальником Генштабу ЗСУ, а також про звільнення Сирського та Андрія Гнатова з відповідних посад.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.