Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.
Про це заявив посол Євросоюзу в Китаї Хорхе Толедо у промові в Пекіні з нагоди Дня Європи, передає кореспондент Укрінформу.
«Попри наші розбіжності, Європейський Союз та Китай зараз мають одну спільну позицію. Ми, і Україна також, виступаємо за негайне та безумовне припинення вогню і початок реальних переговорів для забезпечення справедливого та сталого миру на основі принципів Статуту ООН, а саме поваги до територіальної цілісності й суверенітету країн та невтручання в їхні внутрішні справи», – зазначив Толедо.
За його словами, війна Росії проти України має руйнівні людські та економічні наслідки далеко за межами Європейського континенту.
«Її вплив поширюється далеко за межі Європи, впливаючи на енергетичну безпеку, постачання продовольства та економічну стабільність у всьому світі», – наголосив посол ЄС.
Він також запевнив у продовженні підтримки України Європою, нагадавши слова високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас про готовність Європейського Союзу надавати Україні необхідну допомогу для утримання своїх позицій, доки Росія не зрозуміє, що ця війна нікуди не веде.
Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникає визначення агресора і жертви та повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.
Китайські офіційні особи і дипломати лише виступають із абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу для врегулювання конфлікту на основі принципів ООН. Проте Росія, найближчий союзник КНР, не звертає жодної уваги на подібні заклики з Пекіна і продовжує збільшувати масштаби агресії, а китайська сторона «не помічає» такого відвертого ігнорування себе з боку Москви.
Як повідомляв Укрінформ, Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на припинення бойових дій в Україні та створення умов для політичного врегулювання конфлікту між Росією та Україною.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Україні потрібно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім політичним середовищем РФ
Нинішнє невдоволення в Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля. Тож Україні необхідно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем.
Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.
«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.
При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».
За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.
У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.
У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».
Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».
За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».
У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.
Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.
За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.
Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.
Фото: Фундація Пилипа Орлика
Політика
Німеччина виділяє для України близько 0,55% ВВП, тому ще є простір для збільшення підтримки
Німеччина може рішучіше підтримувати Україну, адже нині вона витрачає на допомогу їй 0,55% ВВП.
Про це сказав в коментарі Укрінформу засновник і керуючий партнер берлінського аналітичного центру Liberale Moderne Ральф Фюкс.
«Національні уряди повинні зберегти, а краще — збільшити свою двосторонню підтримку України попри кредит від ЄС. Візьмемо, наприклад, Німеччину: на сьогодні допомога Україні становить близько 0,55 % нашого ВВП – у війні, яка вирішує долю Європи та визначає нашу майбутню безпеку. Як порівняти з країнами Північної Європи, у нас є ще простір для більш рішучої підтримки України», – сказав він.
Водночас Фюкс констатував зміну парадигми у своїй країні, адже канцлер, міністр оборони, а також провідні генерали Бундесверу та керівники спецслужб публічно говорять про російську загрозу та про те, що існує реальний ризик того, що Росія може напасти на Європу в найближчі роки. Також, за спостереженнями німецького політолога, зростає консенсус, що ФРН більше не може покладатися на США.
Він також звернув увагу і на тривогу в німецькому суспільстві, яку викликають заяви посадовців щодо необхідності бути готовими до війни.
«Ми всі не хочемо війни, але щоб її запобігти, ми маємо бути сильними у військовому плані. Це також урок, винесений із російського вторгнення в Україну», – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про намір на 50-60 тисяч солдатів збільшити чисельність військовослужбовців Бундесверу на тлі наростаючої загрози з боку Росії.
Фото архівне
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році