Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Україна долучається до Європейського оборонного фонду
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ).
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Метою документа є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в ЄОФ, вчиненою 13 липня 2026 року в м. Києві.
Закон створить правові підстави для участі України у Фонді, що є інструментом Європейського Союзу для підтримки спільних оборонних досліджень і розробок, а також зміцнення європейської оборонної технологічної та промислової бази.
Участь України у Фонді сприятиме:
- поглибленню оборонно-промислового співробітництва між Україною та Європейським Союзом;
- залученню українських юридичних осіб до спільних з європейськими партнерами проєктів у сфері оборонних досліджень, розроблення та виробництва оборонних продуктів і технологій;
- нарощуванню технологічного, інноваційного та виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу України.
Очікується, що реалізація ініціативи сприятиме розвитку оборонно-промислового співробітництва з Європейським Союзом, залученню фінансування партнерів для оборонних досліджень і розробок та зміцненню обороноздатності держави.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ). Законодавчу ініціативу №0390 підтримали 312 депутатів.
Фото: ОП
Політика
Для євроінтеграційних законів у Раді є більшість
У Верховній Раді достатньо голосів для ухвалення євроінтеграційних законів, необхідних для виконання зобов’язань України перед ЄС та подальшого отримання європейського фінансування.
Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.
«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.
За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.
«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.
Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.
Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».
Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.
Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.
«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.
Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.
«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.
Політика
Україна започатковує парламентський діалог з Андським регіоном
Україна започатковує окремий парламентський діалог з Андським регіоном та домовляється про системнішу співпрацю з Андським парламентом.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.
Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.
Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.
«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.
Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.
Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.
Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».
«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Політика1 тиждень agoу вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук
-
Одеса1 тиждень agoОдещина залишиться без газу: де будуть відключення
-
Суспільство1 тиждень agoЕкссудді Львову повідомили про підозру у відмиванні майна на ₴26 мільйонів
