Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
Фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України продемонстрували компоненти балістичної ракети виробництва КНДР спікеру Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі та учасникам японської делегації, які перебували з візитом у Києві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Огляд цих компонентів дає змогу оцінити технічні характеристики та особливості конструкції ракети, а також можливості військової промисловості Північної Кореї.
Північнокорейське озброєння загрожує не лише Україні, а і Японії та іншим державам Азійсько-Тихоокеанського регіону. Військово-технічна співпраця Москви й Пхеньяна допомагає Росії продовжувати злочинну війну проти України, а режиму КНДР — нарощувати мілітарний потенціал і вдосконалювати зброю, зазначили в розвідці.
“Протидія цій співпраці потребує скоординованих дій міжнародних партнерів. Обмін розвідувальною інформацією допомагає краще оцінювати спільні загрози та визначати шляхи їх подолання”, — підкреслили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і член ЦК Трудової партії Кім Йо Чжон заявила, що ядерний статус КНДР є незворотним, і назвала заклики до денуклеаризації “позбавленими сенсу нісенітницями”, на які Пхеньян не буде реагувати.
Найбільшою гарантією безпеки України є розвиток власних далекобійних спроможностей – безпілотників, техніки та балістичних ракет, які дозволять стримувати Росію від нової агресії.
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
Він зазначив, що Україна за роки повномасштабної війни суттєво наростила виробництво безпілотників – від кількох тисяч до майже 10 мільйонів на рік. На думку політика, подальше масштабування цих спроможностей у поєднанні з розвитком ракетних систем може докорінно змінити баланс сил.
Ландсбергіс наголосив, що для створення повноцінної системи стримування потрібні не лише самі засоби ураження, а й відповідна інфраструктура – зокрема системи наведення та супутникові спроможності.
«Додайте до цього балістику. Також потрібні хороші системи наведення, супутники і подібне – щоб дійти до моменту, коли із союзниками чи без них Україна скаже Путіну: дивись, навіть якщо ти спробуєш наступного разу, у тебе не залишиться жодної промисловості», – сказав політик.
Він вважає, що саме Україна сьогодні має унікальну можливість сформувати таку систему, а західні держави можуть допомогти їй у цьому.
«Немає іншої країни, яка могла б це зробити – лише Україна. А ми, Захід, спроможні допомогти Україні досягти цього», – зазначив Ландсбергіс.
Водночас, на його думку, український досвід може бути використаний і для посилення оборони інших держав, які перебувають під потенційною загрозою з боку Росії.
Зокрема, Литва та інші сусіди РФ могли б створити власні системи далекобійного стримування, адаптовані до їхніх можливостей. Це, за словами політика, дало б країнам регіону змогу покладатися не лише на допомогу союзників, а й на власні спроможності.
«Ось це і є стримування – суверенна сила», – наголосив Ландсбергіс.
Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну повідомив, що Польща приєдналася до Антибалістичної коаліції.
«Ми – в Антибалістичній коаліції. Так, Польща відсьогодні є частиною цього великого проєкту. Тут під час розмов з Президентом Зеленським ми визначили форми і рамки цієї співпраці. В майбутньому – може не сьогодні але, безперечно, завтра – це означатиме набагато безпечніше європейське, а значить польське небо»,- зазначив глава польського уряду.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі запроваджують два рівні повітряної тривоги: що зміниться
-
Події6 днів agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Наука1 тиждень agoСекрет Стріл Диявола — таємницю древньої пам’ятки розкрито