Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Зеленський і премʼєр Швеції обговорили посилення ППО та поставки Gripen
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі у Брюсселі обговорив із Премʼєр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном потреби України для захисту від російських атак, зокрема посилення протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Фейсбуці.
«Ціную позицію Прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона: важливо посилювати тиск на Росію і збільшувати підтримку України, а не навпаки. Саме такою має бути спільна відповідь Європи на російську ескалацію», – зазначив Зеленський.
Співрозмовники детально обговорили потреби України для захисту від постійних російських атак, передусім посилення ППО.
«Дякую Швеції за наші домовленості щодо винищувачів Gripen. Очікуємо на їхні поставки найближчим часом. Вони доповнять наші F-16, зокрема, у збитті реактивних шахедів», – підкреслив Зеленський.
За його словами, окрему увагу під час зустрічі приділили шляху України до членства у Європейському Союзі, а також підтримці енергетики для підготовки до зимового періоду.

«Вдячний народу Швеції, уряду й особисто Ульфу за підтримку України та нашу спільну роботу заради безпеки Європи», – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський закликав європейських партнерів ухвалити 22-й пакет санкцій проти РФ, надати Україні щонайменше 70 млрд євро на оборону й посилити протиповітряну оборону напередодні зими.
Фото: кадр відеозапису ОП
Політика
Україна не прийме дискримінаційних умов вступу до ЄС
Україна не погоджується на дискримінаційні пропозиції щодо її вступу до Євросоюзу та розраховує на повноцінне членство в об’єднанні.
Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у інтерв’ю Укрінформу.
«Ми не сприймаємо жодних дискримінаційних пропозицій і виходимо з того, що Україна повинна мати повноцінне членство в Євросоюзі. Це моя позиція», — наголосив очільник української дипломатії.
Він також підкреслив, що Україна готова брати участь у всіх європейських проєктах і бути контриб’ютором безпеки.
«Я впевнений, що європейський проєкт ніколи не буде завершеним, і повноцінна європейська безпека неможлива без України», — сказав міністр.
За його словами, майбутні європейські стратегії мають враховувати, що Україна вже є частиною європейського простору, а також її роль, місце та відповідний рівень залученості.
Як повідомляв Укрінформ, Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург пропонують запровадити для майбутніх членів Європейського Союзу тимчасові обмеження окремих прав і посилені механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.
13 жовтня на міжурядовій конференції Україна-ЄС у Люксембурзі сьогодні було офіційно відкрито кластери 2 і 3 в перемовинах про вступ України до ЄС.
Політика
Президент Євроради – Зеленському: Україна може розраховувати на підтримку ЄС
Президент Євроради Антоніу Кошта запевнив, що Україна може розраховувати на подальшу підтримку ЄС, і наголосив, що зараз не час послаблювати санкції проти РФ.
Про це він сказав під час спільного з Президентом України Володимиром Зеленським спілкування з журналістами перед початком другого дня саміту лідерів держав-членів ЄС у Брюсселі, передає Укрінформ.
«Наше послання Президентові Зеленському дуже просте: підтримка України з боку Європейського Союзу залишається такою ж міцною. Зараз не час припиняти підтримку України. Зараз не час послаблювати санкції проти Росії. Навпаки, настав час посилити нашу підтримку та тиск», — наголосив Кошта.
За його словами, вкрай важливо домогтися від Росії реального припинення вогню, посадити її за стіл переговорів і зупинити цю війну. «Зараз час для миру, а не для продовження війни», – заявив голова Євроради.
Звертаючись до Зеленського, він сказав: «Шановний Володимире, ви можете розраховувати на нас — не лише в плані підтримки під час війни, а, що найважливіше, — у вашому майбутньому як члена Європейського Союзу».
Він нагадав, що нещодавно в межах переговорів про вступ було відкрито ще два кластери, і цей процес має тривати.
«Хочу віддати належне вам і вашому парламенту: навіть під час жахливої війни ви продовжуєте працювати, вести переговори, ухвалювати рішення та впроваджувати реформи», — зауважив Кошта.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив в інтерв’ю Укрінформу, що для того, щоб змусити Путіна до перемовин, потрібен тиск, потрібно підвищувати ціну подальших військових дій. Цього можна досягти конкретними засобами: санкціями, використанням заморожених активів, ізоляцією, обмеженням доступу до відповідних технологій.
-
Війна6 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Відбудова6 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство6 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство6 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Одеса4 дні agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
