Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС
Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.
Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.
Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.
«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.
Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.
Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.
Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.
Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.
Фото: pixabay.com
Політика
Зеленський і Туск домовилися зустрітися найближчим часом
Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорили підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, США й Росією, а також домовилися про особисту зустріч найближчим часом.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Кожного дня замість миру Росія обирає ескалацію. І ми дуже вдячні Польщі за те, що в такий складний час отримуємо необхідну допомогу. Сьогодні говорив із Прем’єр-міністром Дональдом Туском та особисто висловив подяку за солідарність і підтримку”, — написав Зеленський.
Він поінформував главу польського уряду про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією.
“З нашого боку жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила російську готовність”, — наголосив Президент.
Під час розмови також ішлося про підготовку української енергомережі до зими, порушувалися й інші чутливі питання.
“Не все можна сказати по телефону в деталях – домовилися про особисту зустріч ближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Тільки об’єднаною силою всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій хворій війні піти далі”, — заявив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.
Фото: ОП
Політика
Посольство ФРН відреагувало на погрози РФ дипломатам: Ми залишаємося у Києві
“Разом із іншими главами дипломатичних місій у Києві ми із занепокоєнням сприймаємо погрозу російського МЗС на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні”, – заявили в диппредставництві.
У посольстві наголосили, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань.
“Росія має дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві”, – зазначили дипломати.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві закордонних справ України заперечили повідомлення про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що делегація та Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, як і жодне посольство країн-членів ЄС, не збирається виїжджати з Києва через російські обстріли.
Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.
У Міністерстві закордонних справ Естонії заявили, що посольство країни залишається у Києві, а також запевнили Україну у підтримці.
Посольство Італії в Україні заявило у неділю, що залишається в українській столиці попри погрози Росії.
Фото: ОП
-
Одеса3 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса5 днів agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство3 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнець показав вечерю для біженців (фото)
-
Одеса1 тиждень agoПроїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків
