Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
У Берліні проходять переговори Зеленського і Мерца
Президент Володимир Зеленський у вівторок, 3 листопада, зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.
Українського лідера прийняли з військовими почестями у відомстві федерального канцлера, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Німеччині.
Офіційна церемонія зустрічі Зеленського з Мерцом розпочалася близько 12:30 за місцевим часом у внутрішньому дворі федеральної канцелярії.

Згідно з програмою візиту, після церемонії розпочалися переговори Президента України та канцлера ФРН віч-на-віч, а також передбачена зустріч делегацій обох країн у форматі робочого обіду.


На 14:00 запланована спільна пресконференція Зеленського та Мерца у відомстві федерального канцлера.
У другій половині дня Президент України також має зустрітися з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Програмою передбачені запис Зеленського до книги почесних гостей, представлення делегацій обох держав та переговори у форматі вечері.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський прибув до Берліна з робочим візитом. Він повідомив про заплановані зустрічі з канцлером і президентом Німеччини, президенткою Бундестагу, а також участь у цьогорічній Берлінській безпековій конференції.
Політика
Сибіга на тлі злочинів РФ застеріг партнерів від спроб повернутися до звичного ведення справ із Росією
Глава МЗС наголосив, що попри триваючі російські злочини, деякі представники міжнародної спільноти шукають можливості відновити звичну співпрацю з Москвою. Зокрема, у спортивному середовищі обговорюють повернення російських команд до міжнародних змагань.
«Кожен український цивільний, убитий Росією, – це ще один аргумент на користь того, щоб російському прапору та російським спортсменам не було місця на міжнародних спортивних аренах. Ті, хто відчиняє двері перед Росією, мають усвідомлювати: вони відчиняють їх державі, яка продовжує вбивати людей», – заявив Сибіга.
Він підкреслив, що Росія заслуговує на міжнародне засудження, ізоляцію та відповідальність за скоєні злочини, а не на відновлення міжнародної легітимності.
«Закликаю наших партнерів до рішучих дій і відкинути будь-які спроби повернутися до звичного ведення справ із Росією. Жодних поступок державі, яка продовжує вбивати невинних людей. Жодної реабілітації без притягнення до відповідальності», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 2 листопада російські війська вдарили бомбами по школі у Комишувасі, де людям роздавали гуманітарну допомогу. Станом на ранок 3 листопада кількість загиблих збільшилася до 29 людей. Раніше було відомо про 26 загиблих.
Як повідомлялося, Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні (Швейцарія) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські хокейні збірні до міжнародних змагань.
Таким чином CAS задовольнив апеляцію Федерації хокею Росії та скасував рішення IIHF про недопуск російських команд до міжнародних турнірів. Росіян допустять до міжнародних змагань вже з сезону 2026/27, зокрема вони змагатимуться на чемпіонатах світу серед дорослих і юніорів.
Політика
Ковальський розповів, які завдання отримав від Зеленського перед призначенням
Президент Володимир Зеленський дав завдання в. о. генпрокурора Антону Ковальському забезпечити функціонування прокуратури і «очистити систему від недостойних людей».
Про це Ковальський розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Було завдання забезпечити роботу прокуратури і очистити систему від людей, які недостойні тут працювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання щодо так званого телефонного права, Ковальський зазначив, що поки з такими речами не стикався і висловив переконання, що такого не буде.
«Не подзвонять, тому що ми домовилися (з Президентом – ред.), що я буду виконувати речі, які він мені доручив, і ніхто мені дзвонити не буде», – сказав в. о. генпрокурора.
За його словами, його планом дій є не створити ще більше проблем у прокуратурі – і це вже буде здобутком.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора.
Раніше, 15 вересня, Президент звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, перед цим відповідне рішення погодила Верховна Рада.
4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію, яка, за даними слідства, системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджував, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.
Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.
Фото: facebook.com/anton.kovalsky
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
