Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Україна ініціює терміновий розгляд в ОБСЄ

Published

on



Україна ініціювала терміновий розгляд питання щодо гуманітарної катастрофи у тимчасово окупованому росіянами місті Олешки на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Про це в мережі Х повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.

Сибіга зазначив, що питання під назвою «Про катастрофічну гуманітарну ситуацію в українському місті Олешки, тимчасово окупованому Російською Федерацією», буде розглянуто завтра, 1 жовтня.

«Делегація України поінформує держави-учасниці про жахливу ситуацію, створену російською окупаційною владою, яка тримає цивільних осіб, зокрема дітей, у заручниках. Це не що інше, як рукотворна гуманітарна катастрофа», – заявив Сибіга.

Він підкреслив, МЗС України і надалі викриватиме цинічну військову пропаганду Росії та дбатиме про те, щоб міжнародна спільнота знала правду, що відбувається в Олешках.

Сибіга наголосив, що ситуація в Олешках є критичною і вимагає негайних дій з боку міжнародної спільноти.

«Я закликаю швейцарське голосування в ОБСЄ та всі держави-учасниці засудити агресора та чинити найсильніший тиск на Росію. Олешки потребують термінової гуманітарної допомоги. Росію необхідно змусити негайно її надати», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Ситуація критична не лише в Олешках, а й у селах громади – МВА

Як повідомляв Укрінформ, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що станом на 24 червня до окупованого силами РФ міста Олешки на Херсонщині не надходило жодних поставок продовольства із 26 травня.

25 вересня комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав до місцевого припинення вогню, безперешкодного доступу гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних в Олешках.

Фото: Дмитро Лубінець / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук і Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України

Published

on



Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України та ухвалення необхідних для цього рішень.

Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.

За його словами, він провів зустріч із Кос дорогою до Мадрида, де візьме участь у XII Іберо-Американському парламентському форумі.

Сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, роботу Верховної Ради в умовах постійних російських атак, ухвалення необхідних рішень та подальше просування реформ.

Стефанчук подякував Кос за високу оцінку роботи Верховної Ради і незмінну підтримку України.

Як заявив Стефанчук, “позиція чітка: Європейський Союз і надалі стоятиме поруч з Україною на шляху реформ та європейської інтеграції”.

“Для нас важливо зберігати цей темп — ухвалювати необхідні рішення, зміцнювати державу і крок за кроком наближати повноправне членство України в Європейському Союзі”, – підкреслив Стефанчук.

Читайте також: Марченко закликав ЄС знайти спосіб використати заморожені активи РФ для допомоги Україні

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів та ініціював на 12 жовтня засідання Верховної Ради для розгляду законопроєктів, необхідних для отримання цих коштів.

Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Німеччина завершить ратифікацію участі в Компенсаційній комісії для України до кінця року

Published

on



Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у вівторок під час виступу на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми завершимо процедуру ратифікації приєднання Німеччини до Компенсаційної комісії до кінця року й докладаємо зусиль, щоб Спеціальний трибунал також був створений якомога швидше”, – заявив Вадефуль.

За його словами, Рада Європи відіграє важливу роль у створенні механізмів відповідальності Росії за агресію проти України, документуванні злочинів та забезпеченні права постраждалих на відшкодування збитків. Міністр назвав три основні елементи цієї системи: Реєстр збитків, Міжнародну компенсаційну комісію та Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.

Відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ, глава німецького МЗС підтвердив готовність Берліна надати необхідне фінансування для створення та функціонування відповідних механізмів.

Читайте також: Стефанчук обговорив із головою Комітету міністрів РЄ новий План дій Ради Європи для України

“Ми, безумовно, готові зробити фінансовий внесок, який припадає на Німеччину”, – зазначив він.

Як повідомлялося, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної компенсаційної комісії є окремими складовими міжнародних зусиль із забезпечення відповідальності Росії. Трибунал має розглядати питання індивідуальної кримінальної відповідальності за злочин агресії, тоді як компенсаційний механізм призначений для відшкодування збитків, завданих війною.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.