Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Виробництво ракет до Patriot в Україні стане виграшем для всього НАТО

Published

on



Надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет до американських зенітно-ракетних комплексів Patriot стало б стратегічним рішенням для зміцнення оборонних спроможностей усього Північноатлантичного альянсу.

Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.

За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.

«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.

Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.

Читайте також: Польща співпрацюватиме з Україною у виробництві та сервісі ракет до Patriot

«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.

Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.

«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.

Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.

«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.

За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.

Читайте також: Саміт НАТО надіслав РФ сигнал про підтримку України, але не відповів на ключові виклики – експосол Чалий

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.



Джерело

Continue Reading

Політика

Саміт НАТО надіслав РФ сигнал про підтримку України, але не відповів на ключові виклики

Published

on



Колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, що саміт НАТО в Анкарі надіслав сигнал Москві про продовження підтримки України, однак не дав відповідей на три ключові питання щодо майбутнього Альянсу.

Таку думку дипломат висловив під час дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Для України є позитивні сигнали, яких ми очікували (від саміту НАТО в Анкарі – ред.). Це сигнал Москві: два роки у вас немає шансів “збити” нас (Північноатлантичний альянс – ред.) із підтримки України. Є ресурси, є певні обіцянки щодо технологій. Щоб ви розуміли, ракети до Patriot – це не один, не два і не три роки, це інвестиція у майбутнє. Але є контракт із німцями, які мають поставити нам 600 ракет», – зазначив Чалий.

Водночас, за його словами, якщо оцінювати саміт з точки зору стратегічних очікувань, він не дав відповідей на три ключові питання.

Перше – трансформація НАТО з регіонального євроатлантичного альянсу в організацію, здатну реагувати на глобальні загрози. За словами Чалого, війна вже має глобальний характер, тоді як НАТО намагається залишатися регіональною організацією, хоча в умовах кризи ООН і міжнародної системи безпеки має унікальний шанс відігравати значно ширшу роль.

Другим викликом дипломат назвав питання європейського ядерного стримування. За його словами, саміт не дав чіткої відповіді щодо майбутньої «ядерної парасольки» для Європи.

Третє питання, яке, на думку Чалого, залишилося без остаточної відповіді, – майбутня модель НАТО в умовах поступового скорочення ролі США в європейській безпеці та посилення відповідальності європейських союзників.

Читайте також: Мерц заявив про «новий дух НАТО» після саміту в Анкарі

«Ми знаємо, що заміщення йде поступово і по дивізіях, і по планах, і навіть у структурі командування. Тобто це треба враховувати. Для України це також потрібно враховувати», – наголосив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України залишається сталою, ключовим є виконання зобов’язань з боку Європи

Published

on



Підтримка України в НАТО залишається безсумнівною та сталою, однак ключовим викликом для європейських союзників є виконання взятих на себе зобов’язань щодо посилення обороноздатності та формування нової архітектури безпеки.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу на полях саміту НАТО в Анкарі сказав експерт-міжнародник, аналітик та журналіст Мурат Єткін.

«Перш за все, підтримка України залишається сталою і щодо неї жодних сумнівів немає. Саміт також це підтверджує. Питання в іншому: чи зможуть союзники, особливо європейські, виконати свої обіцянки. Давати обіцянки легко, але виконувати їх значно складніше. Це стосується не лише України, а й загалом міжнародної політики», – сказав Єткін.

Саме в цьому контексті, за словами експерта, слід розглядати й заяви президента США Дональда Трампа про президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.

«Слова Трампа про те, що він, можливо, не приїхав би, якби його не запросив Ердоган, означають: він дає європейським членам НАТО шанс виконати свої обіцянки щодо збільшення оборонних бюджетів і формування нової архітектури безпеки. Але щодо цього існують сумніви», – пояснив експерт.

На переконання Єткіна, такий підхід узгоджується зі вступною промовою президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який наголосив, що окремі ініціативи Європейського Союзу у сфері безпеки фактично повторюють зусилля НАТО.

Читайте також: Рютте і фон дер Ляєн обговорили взаємодію Євросоюзу та НАТО

«Ердоган заявив, що дії Європейського Союзу в дечому дублюють зусилля НАТО у сфері європейської безпеки, що є нелогічним», – зазначив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 млрд військової допомоги на два роки.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.