Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

Україні слід невідкладно впроваджувати євроінтеграційні реформи

Published

on



Німеччина разом із європейськими партнерами наголошує на важливості негайного впровадження Україною реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та 10-пунктовому плані пріоритетних реформ («план Качка-Кос»).

Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.

«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.

Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.

«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.

Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.

Читайте також: Головною проблемою України на шляху до ЄС буде перехід від війни до зрілої демократії – експрезидент Польщі

Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.

На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.

Фото: Радіо Хартія



Джерело

Continue Reading

Політика

Парламент Данії одностайно підтримує продовження військової допомоги Україні

Published

on



Парламент Данії одностайно підтримує Україну та виступає за продовження допомоги не лише на словах, а й діями.

Про це заявив голова Фолькетингу (парламенту) Королівства Данія Сьорен Геле під час заяв для преси спільно з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Києві, передає кореспондент Укрінформу.

Стефанчук подякував данському колезі за візит і системну підтримку України, зокрема на шляху до Європейського Союзу, а також за тісну співпрацю між парламентами.

Зі свого боку Геле висловив співчуття родинам загиблих і постраждалим від російських атак, а також наголосив на великій повазі до стійкості українців.

«Данський парламент одностайно підтримує Україну, і всі депутати парламенту Данії виступають за продовження підтримки не лише на словах, а й у дії. Ми розуміємо, що Україна воює не лише за свою свободу, а й свободу Європи, і що найголовніше завдання зараз – виграти війну», – підкреслив спікер Фолькетингу.

Читайте також: Україна повинна мати свободу визначати власне майбутнє – Данія в Радбезі ООН

Він також відзначив зусилля українського парламенту в проведенні необхідних реформ на шляху до членства в ЄС і нагадав про нещодавнє рішення данського парламенту.

«17 вересня в парламенті Данії ми ухвалили ще один пакет військової підтримки Україні. І ми розуміємо, що це не буде останнім пакетом, тому що народ Данії і надалі підтримує необхідність фінансування України», – підсумував Геле.

Як повідомляв Укрінформ, Данія передає позачерговий пакет військової допомоги вартістю близько 275 млн дол., який буде спрямовано на посилення української протиповітряної оборони у критичний осінньо-зимовий період.

Скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський звільнив Клименка з посади посла в Уругваї

Published

on



Президент Володимир Зеленський звільнив Юрія Клименка з посади посла України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.

Як передає Укрінформ, відповідний указ №972/2026 опублікований на сайті глави держави.

“Звільнити Надзвичайного і Повноважного Посла України в Аргентинській Республіці Клименка Юрія Аркадійовича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Східній Республіці Уругвай за сумісництвом”, – ідеться в указі.

Читайте також: Призначення посла України в США: Зеленський очікує детальну інформацію про кандидатів від СБУ та НАБУ

Як повідомляв Укрінформ, 7 лютого 2025 року Зеленський призначив посла України в Аргентинській Республіці Юрія Клименка послом України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.