Connect with us

Політика

Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Published

on



Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».

Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.

У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».

Читайте також: 30 років Будапештському меморандуму: Зрада? Безцінний досвід? Друге дихання?

Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.

Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.

Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.

Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.

Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.

Фото: /Mega Agency/East News



Джерело

Політика

США мають збалансувати безпекову допомогу між Україною і Близьким Сходом

Published

on



Сполучені Штати мають збалансувати навантаження на оборонну промисловість і безпекову допомогу між Близьким Сходом та Україною.

Про це заявив колишній спецпосланець США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог у коментарі ЗМІ у Києві.

«На Близькому Сході триває війна. Ми повинні збалансувати те, що ми робимо, збалансувати навантаження. І саме над цим ведеться робота. Зараз я хотів би бачити, щоб оборонна база в Україні розширилася», – сказав він.

Келлог підкреслив, що Україна має величезний потенціал в галузі інженерії та бізнесу, чому може посприяти США.

«Саме туди я хотів би рухатися. Ми, Сполучені Штати, трохи повільно розширюємо нашу оборонну базу. Я це розумію. І для цього потрібен час. Тому я думаю, що, якщо ви перекладете частину цієї відповідальності на Україну, я думаю, це буде добре, тому що ви такі працьовиті, і ви можете зробити це набагато швидше, ніж ми», – додав колишній спецпосланець.

Читайте також: Буданов обговорив із Келлогом перспективи українсько-американського виробництва озброєння

Як повідомляв Укрінформ, 22 серпня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім спецпредставником президента США з питань України генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлогом.



Джерело

Continue Reading

Політика

Працюватимемо, щоб кошти на підтримку України відповідали її оборонним пріоритетам

Published

on



Влада Норвегії працюватиме над тим, щоб виділені наступного року кошти для підтримки України відповідали пріоритетам щодо здатності країни захищатися.

Про це заявив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час саміту лідерів України і країн Північної Європи та Балтії (NB8) у Києві, передає Укрінформ.

«Сьогодні я оголосив, що підтримка України з боку Норвегії наступного року буде на рівні цього року – 9 мільярдів доларів, що є рекордно високим показником. І ми працюватимемо, як і в попередні роки, над тим, щоб ці кошти відповідали пріоритетам, які мають значення у боротьбі України за свій захист, за те, щоб залишатися суверенною, вільною, демократичною країною», – сказав глава норвезького уряду.

Серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, розробку проєкту Freyja для протидії балістичним загрозам, а також посилення енергетичних спроможностей України напередодні зими.

Читайте також: У Фінляндії вироблятимуть дрони для потреб України і Європи – Зеленський

Прем’єр-міністр Норвегії наголосив на взаємовигідності двосторонньої співпраці, зазначивши, зокрема, що його країна запозичує український досвід у сфері готовності, стійкості й швидкого впровадження інновацій.

Відповідаючи на запитання про стратегічне партнерство між Норвегією та Україною, Гар Стере зазначив, що одним із його напрямків є співпраця у сфері безпілотників.

«У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців», – сказав глава норвезького уряду.

Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і Норвегія планують спільно виробляти десятки тисяч далекобійних безпілотників, поєднуючи український досвід і технології обох країн. Він також наголосив на значенні бойового досвіду України для вдосконалення озброєнь партнерів, зокрема систем протиповітряної оборони NASAMS.

«Повірте мені, наш досвід, наша експертиза, яку ми передаємо партнерам, справді перетворює вашу зброю на зброю, яка реально працює. Наприклад, NASAMS – одна з чудових систем протиповітряної оборони, так, але коли її використовують під час війни, це зовсім інше, ніж коли ви використовуєте її в мирний час, лише під час навчань тощо», – зазначив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере заявив, що Норвегія у 2027 році збереже військову, гуманітарну та фінансову допомогу України на рівні близько 9 млрд доларів.

Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю (Drone deal).

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Політика

Президент Литви виголосив у Києві промову українською

Published

on


Президент Литви Гітанас Науседа на церемонії підняття Державного Прапора України виголосив промову українською мовою і запевнив, що Литва залишатиметься з Україною до перемоги.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Дух свободи, який я тут відчуваю, не можна порівняти ні з чим. Приклад самопожертви, який ви демонструєте щодня, особливо дорогі для литовського народу. Ми добре знаємо ціну свободи. Ми знаємо, як боляче її втратити і скільки зусиль потрібно, щоб її повернути», – сказав Науседа.

Він зазначив, що добре пам’ятає лютий 2022 року, коли разом із колишнім президентом Польщі відвідав Київ за день до початку повномасштабної збройної агресії РФ.

«У ті страшні дні вся Литва об’єдналася, щоб допомогти Україні та її народу. Вулиці наших міст заполонили українські прапори. Це видовище, якого я ніде більше не бачив. Прапори, підняті 42 місяці тому, майорять і сьогодні», – запевнив президент Литви.

Він наголосив, що литовці добре знають, що лише перемога України принесе мир і спокій всій Європі.







Над Києвом підняли головний прапор України / Фото: Євген Котенко, Укрінформ

1 / 19

«Тому ми і надалі будемо підтримувати Україну. Ми не визнаємо окупації українських територій. Ми будемо посилювати тиск на державу-агресора та її спільників. І тоді, коли ця жахлива війна закінчиться… ми допоможемо Україні відбудувати зруйновані школи, лікарні, електростанції, відновити життя людей, загоїти рани. Ми допоможемо вам у прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО», – пообіцяв Науседа.

Читайте також: Норвегія у 2027 році збереже допомогу України на рівні близько $9 мільярдів – прем’єр

Як повідомляв Укрінформ, міністр культури Литви Лукас Алсіс відвідав знищений росіянами книжковий склад у Харкові.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.