Про це Укрінформу повідомили організатори.

Програму фестивалю об’єднує тема «Коди Відродження: Вдячність. Спокій. Гармонія. Досвід. Надія. Традиція. Рефлексія. Емпатія». Відбудеться шість традиційних концертів, інтерактив гурту «Муравський шлях» та музична презентація-обговорення книжок і творчості Миколи Леонтовича, Бориса Лятошинського й інших митців за участю письменника Сергія Жадана.

“Якщо дивитись масштабно, то відродження – це загальнонаціональна метафора, бо раз по разу сама Україна, попри всі загрози, відроджується як фенікс, і наші коди – символи ідентичності, що маркують шлях до незалежності та свободи. Процес відродження української культури, нації триває просто зараз, і фестиваль є одним з його інструментів, який допомагає репрезентувати унікальність та багатство нашої культури, популяризувати її та розширювати горизонти, зрештою, формувати культурну екосистему, яка взаємодіє з аудиторією і впливає на майбутнє”, – сказав президент Kharkiv Music Fest Сергій Політучий.

Відкриватиме фестиваль Національний ансамбль солістів «Київська камерата». Солістами будуть народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії скрипалька Богдана Півненко, заслужена артистка України альтистка Катерина Супрун і кларнетист зі США Юліан Мілкіс, який народився в Одесі і згодом з батьками емігрував у Канаду.

Серед творів, які прозвучать 2 травня, – один з найвизначніших творів харківського композитора Валентина Бібіка Симфонія-концерт для скрипки й альта, яка поєднує модернізм і глибоку емоційність. Цей твір не виконувався у Харкові з моменту його написання у 1986 році.

Богдана Півненко у відкриттях фестивалю у Харкові, де народилася, виступатиме за останні роки втретє. Організатори переконані: її повернення у 2025 році – це потужний жест підтримки місту, яке розташоване за 30 км від кордону країни-агресора РФ.

На авторському концерті заслуженої артистки України скрипальки Мирослави Которович 7 травня буде представлено музику одного з найвідоміших у світі українських композиторів Валентина Сильвестрова.

У музичній імпрезі «Міські симфонії» 11 травня демонструватимуть рідкісні історичні кадри 1906-1930 років про Харків та Відень у супроводі фортепіанних імпровізацій австрійського композитора та музиканта Флоріана Райтнера та українських музикантів – джазового піаніста Сергія Давидова та мультиінструменталіста Дениса Мороза.

У концерті закриття фестивалю Президентський симфонічний оркестр виконає Симфонію №3 «Героїчна» Людвіга ван Бетховена та «Симфонію Незламності» українського композитора Олега Безбородька. Диригуватиме Максим Гусак.

Перед завершенням фестивальної програми у межах Kharkiv Music Fest організують Kharkiv Art Therapy Day. Для дітей та дорослих 6-8 червня проводитимуть арттерапію, психологічне розвантаження музикою, танцями тощо.

Усі заходи проводитимуть у безпечних просторах.

«Саме зараз час перевідкривати для себе наше багате культурне надбання, яке має світовий рівень, і впливати на те, щоб воно набуло ще й світового значення. Відродження культури – це не розкіш, яку ми зможемо собі дозволити після перемоги, а один із факторів, що наближає нашу перемогу», – переконана виконавча директорка Kharkiv Music Fest Марія Горбонос.

Як повідомлялося, перший фортепіанний конкурс Ukrainian Piano Awards оголосив переможців. Ними стали молоді українські піаністи – Амєлія Плошко, Роман Шутко, Юлія Мандзюк та Олександр Олійник.

Фото ілюстративне: kh.vgorode.ua

У Києві відбувся закритий показ документального фільму «Рух почався» про наступальну операцію бригади Національної гвардії України «Хартія» на Харківщині.

Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу в Гаазі.

“У кожному проєкті культурної дипломатії має бути закладений просвітницький елемент. Саме так ми вибудовуємо свою роботу в Українському інституті. Наші театральні, кіно- чи фотопроєкти ми підбираємо так, щоби кожен із них ніс якесь змістовне повідомлення, додану цінність, пропонував аудиторії щось більше, ніж просто глядацьке задоволення від побаченого. У такий спосіб ми можемо заповнювати прогалини у знанні про Україну, особливо поза межами євроатлантичного світу, в країнах Латинської Америки, Африки та Азії, де ми почали працювати приблизно півтора року тому. Там ситуація інша, там ми часто стартуємо з білого аркуша, де немає ні негативного, ні позитивного сприйняття України – про нас просто не знають. Щиро кажучи, особливо й не думають про нас, навіть попри те, що Україна фігурує в новинах. Але це поле можливостей, це змога говорити про себе самим, а не лише спростовувати те, що до нас там наговорила Росія”, – сказав він.

Він також наголосив, що в Україні вже бачать повноправного партнера, з яким треба працювати не лише задля солідарності чи зі співчуття, а тому, що без України вже не можна.

“Перше враження, що всі відкриті до співпраці, готові не лише подати руку допомоги, а й справді бачать в Україні повноправного партнера, з яким треба працювати не лише задля солідарності чи зі співчуття, а тому, що без України вже не можна. І це дуже важливий наслідок повномасштабного вторгнення. Так, на жаль, він дається нам великою ціною. Але Україну, на мою думку, вже сприймають тут, у Нідерландах, як країну, без якої не обійтися, про яку змовчати вже не виходить, яку треба залучати не зі співчуття, а тому, що в Україні нарешті почали бачити фантастичних митців, дуже цікаві художні висловлювання, сильних спікерів та інтелектуалів, які готові говорити не лише про Україну, а й на теми, які цікавлять і нідерландське суспільство також”, – сказав він розповідаючи про свої враження після зустрічей із представниками міністерств, парламенту та ключових культурних інституцій країни.

Як повідомлялося, у Нідерландах відбулося відкриття представництва Українського інституту, ця країна стала вже третьою, де відкрито представництво Українського інституту.