Відбудова
Стефанчук закликав Італію підтримати повну конфіскацію заморожених активів РФ для відбудови України
Він висловив вдячність за послідовну підтримку Італією суверенітету і територіальної цілісності України та наголосив на важливості подальшої співпраці між парламентами обох країн.
“Безпекові гарантії для України. Вітаємо нещодавню заяву прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні щодо поширення дії статті 5 Договору НАТО на Україну без офіційного членства, що стане важливим фактором стабільності”, – заявив голова українського парламенту.
З приводу переговорів з Росії Стефанчук підкреслив, що Україна хоче завершити війну, але не “шляхом умиротворення агресора”.
Він заявив про підтримку ініціативи, що базується на принципі “нічого про Україну без України”, Статуті ООН та повазі до суверенітету і територіальної цілісності України.
“Конфіскація російських активів. Закликав Італію підтримати механізм повної конфіскації заморожених російських активів для їх використання у відновленні України”, – наголосив Стефанчук.
За його словами, у співпраці у сфері оборонної промисловості важливо інтегрувати український ОПК у європейську систему військового виробництва, що зміцнить як Україну, так і обороноздатність Європейського Союзу.
Крім того, сторони обговорили посилення санкційного тиску і розширення санкцій на ключові сектори економіки Росії, зокрема енергетику, атомну промисловість, IT, фінанси та агросектор.
Щодо офіційного визнання Голодомору геноцидом українського народу Стефанчук висловив сподівання, що Палата депутатів Італії ухвалить аналогічне рішення після Сенату.
Як повідомляв Укрінформ, Стефанчук під час зустрічі у Страсбурзі з президентом Парламентської асамблеї НАТО Маркосом Перестрелло обговорив подальшу підтримку України з боку союзників.
Фото: facebook.com/stefanchuk.official
Відбудова України не здійснюватиметься за класичною моделлю, вона фактично стане «створенням країни заново». Екологічне відновлення буде її першочерговою складовою.
Про це в коментарі Укрінформу сказав голова Асоціації управління відходами та виробників енергії з відходів Туреччини (TAYED) Алі Різа Онер.
“Те, що відбувається в Україні, – це не класична відбудова, а фактично створення країни заново. Тому на першому етапі життєво важливо правильно визначити екологічні пріоритети. Я розглядаю цей процес у п’яти ключових напрямках”, – сказав Онер.
По-перше, забезпечення безпеки територій. Без очищення від мін, нерозірваних боєприпасів і небезпечних хімічних залишків жодні інфраструктурні проєкти не зможуть розвиватися належним чином.
По-друге, управління руїнами та військовими відходами. Це не лише бетон і метал – серед них є токсичні речовини, залишки пального та азбест. Безконтрольне поводження з такими відходами може призвести до нової екологічної катастрофи.
По-третє, відновлення систем чистої води та каналізації, оскільки питна вода – критично важлива для здоров’я населення.
По-четверте, оцінка та картування рівня забруднення ґрунтів і вод, адже без точних даних неможливо знайти правильні рішення.
По-п’яте, найважливіше: Україна не повинна просто відтворювати стару систему, а має будувати нову – сучасну, екологічну та відповідну європейським стандартам.
Експерт наголосив на готовності турецьких компаній як ділитися досвідом, так і брати участь у проєктах з відновлення.
“Досвід Туреччини в інфраструктурі, управлінні відходами, муніципальних системах і швидкому запуску проєктів на місцях є великою перевагою. Вони можуть активно співпрацювати з українськими компаніями та міжнародними фінансово-технологічними структурами”, – зазначив турецький експерт.
Він запевнив, що в цьому процесі Туреччина виступатиме не просто як виконавець, а як партнер, що пропонує рішення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 6,4 трлн грн.
Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Законодавчу ініціативу № 0371 підтримали в цілому 283 народних депутатів, передає Укрінформ.
Предметом регулювання Конвенції є створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України.
Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих від 24 лютого 2022 року
Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими РФ в Україні або проти України.
Очікується, що ухвалення ініціатив дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Конвенцією чинності після виконання вимог, передбачених Конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, на вебпорталі «Дія» з 29 квітня можна подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, у п’яти нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із представниками однієї із державних енергетичних компаній відновлення об’єктів після російських атак, накопичення енергоресурсів та розбудову захисту.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“Детально пройшлися по кожному об’єкту, пошкодженому внаслідок російських атак. Важливо, щоб строки відновлення й планові ремонти були дотримані в межах встановлених графіків. Проаналізували забезпеченість необхідним для цього обладнанням”, – написав Шмигаль.
Він зауважив, що для забезпечення ресурсів для відновлення та накопичення резервів опрацьовуються всі можливі варіанти: від швидких закупівель через Фонд підтримки енергетики до залучення виведеного з експлуатації обладнання партнерів.
Окремо сторони обговорили накопичення енергоресурсів до зими.
“Окремий пріоритет – захист. Оцінили стан по кожному об’єкту. Визначили рішення, які дозволяють посилити захист і пришвидшити його будівництво до початку осінньо-зимового періоду. Очікую на їх швидку реалізацію”, – наголосив Шмигаль.
Крім того, сторони обговорили стратегію розвитку генеруючих потужностей компанії: залучення інвестицій у газову генерацію, СЕС та системи зберігання енергії.
Як повідомлялося, Європейський інвестиційний банк надасть €350 тисяч технічної допомоги для розробки стратегії декарбонізації ПАТ «Центренерго».
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова7 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Війна6 днів agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу