Connect with us

Політика

Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру

Published

on


Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.

Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.

У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.

Фото: МЗС

Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.

Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.

“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.

Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.

Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.

Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.

“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.

Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.

У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.

Читайте також: Зеленський упевнений, що тиск на Росію зрештою змусить її припинити вогонь

Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.

Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.



Джерело

Політика

У Польщі позитивно оцінили рішення України про збільшення кількості дозволів на пошукові роботи

Published

on



У канцелярії президента Польщі позитивно оцінили заяву Президента України Володимира Зеленського про намір відкрити архіви щодо Волинської трагедії та розширити кількість дозволів на пошукові й ексгумаційні роботи.

Про це в інтерв’ю Wirtualna Polska заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Укрінформ.

«Це позитивний сигнал», – зазначив Леськевич, водночас додаючи, що архіви СБУ були відкриті вже багато років.

За його словами, польські історики, зокрема в рамках спільної польсько-української групи Інституту національної пам’яті, мали доступ до документів, які стосувалися польсько-українських відносин, у тому числі Волинської трагедії.

Речник польського президента назвав дуже важливою частину заяви Зеленського щодо збільшення кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він висловив сподівання, що після зустрічі президентів Кароля Навроцького і Володимира Зеленського цей процес набуде системного характеру.

Читайте також: Польща хотіла би бачити більш інтенсивну співпрацю України зі своїми оборонними підприємствами

Леськевич також підкреслив, що Польща продовжить підтримувати Україну у війні проти Росії.

«Допомога Україні є спільним інтересом НАТО та Євросоюзу. Ніхто цього не зупинить», – наголосив він.

Водночас речник зазначив, що підтримка України у війні з Росією не виключає послідовного відстоювання Польщею своїх позицій у питаннях історичної пам’яті.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно відреагував на оголошені Президентом України Володимиром Зеленським кроки, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу, заявивши про готовність Варшави до серйозних переговорів з Києвом.

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash



Джерело

Continue Reading

Політика

Міністр юстиції Японії прибув до Києва

Published

on



Міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро 21 липня, прибув із візитом до Києва.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє посольство Японії в Україні у соцмережі X.

“Сьогодні Державний міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро перебуває з візитом у Києві. Пізніше сьогодні він покладе квіти до Стіни пам’яті біля Свято-Михайлівського монастиря, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників України”, – йдеться у дописі.

Читайте також: Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво у цифровій сфері

Як повідомляв Укрінформ, до України у вівторок приїхала блогерка Лора Лумер з оточення президента США Дональда Трампа.

Фото:  посольство



Джерело

Continue Reading

Політика

в Офісі Президента провели зустріч з делегацією ОБСЄ

Published

on


Перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця провів зустріч з делегацією постійних представників держав Організації з безпеки і співробітництва в Європі, під час якої обговорили пошук шляхів до миру та підтримку України.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба глави держави.

У складі делегації – посли при ОБСЄ понад двадцяти країн, а також чинні представники Секретаріату Організації та всіх її автономних інституцій.

Кислиця підкреслив, що ОБСЄ має залишатися важливою платформою для політичного тиску на Росію, документування її злочинів і притягнення до відповідальності, а також обʼєднання зусиль для допомоги Україні.

Учасники зустрічі обговорили ситуацію на фронті, динаміку й перспективи мирного процесу, роль у ньому США і Європи.

Перший заступник керівника ОП підкреслив, що важливо якнайшвидше провести зустріч на рівні лідерів.

Окремо він наголосив на значному технологічному прогресі українського оборонного сектору та ролі України в побудові європейської безпекової архітектури.

Ішлося також про можливу участь ОБСЄ у моніторингу мирних домовленостей, повоєнному врегулюванні та відновленні.

“Враховуючи кардинальну різницю безпекової ситуації на початку російської агресії 2014 року та на пʼятому році повномасштабного вторгнення, а також досвід Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, ми повинні реалістично оцінювати можливості Організації у політико-безпековому вимірі”, – зазначив Кислиця.

Постійні представники держав ОБСЄ підтвердили солідарність з Україною та готовність і надалі підтримувати її у протидії російській агресії, встановленні миру й зміцненні стійкості української держави та суспільства.

Читайте також: Понад 60 пунктів декларації ПА ОБСЄ присвячені підтримці України – Потураєв

Загальний бюджет проєктів ОБСЄ для України на 2022–2028 рр. становить 60 млн євро. Донорську підтримку програмної діяльності ОБСЄ в Україні надають 36 держав-учасниць та ЄС. Друга фаза Програми на 2025–2028 рр. передбачає фінансування обсягом 39 млн євро для реалізації 21 проєкту.

Як повідомляв Укрінформ, до Києва прибула делегація постійних представників держав-учасниць ОБСЄ.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.