Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Політика
Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги
П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.
«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.
Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.
Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.
“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.
Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.
Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.
“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.
Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.
“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.
Політика
Зеленський обговорив зі Стуббом і Стере їхній дзвінок до Путіна
“Говорив із Президентом Фінляндії Александром Стуббом і Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка з російським керівником та в продовження наших дискусій в Осло з представниками Америки, Європи і НАТО. Вдячний за детальний бриф і цю активність на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль”, – написав він.
За словами Зеленського, Стубб і Стере чітко сказали Путіну про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо української енергетики та інфраструктури.
Окрім цього, Президент повідомив, що йшлося про підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська.
“Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях”, – зауважив він.
Глава держави повідомив, що сторони обговорили й різні формати взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, нашого захисту та спільної безпеки.
“Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитись. Дякую всім, хто з Україною!” – додав він.
Як повідомлялося, 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з Путіним.
Фото: ОП
Політика
Зеленський увів у дію рішення РНБО про Стратегію нацбезпеки
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України».
Відповідний указ №1066/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Згідно зі вказаним рішенням, секретар РНБО має, зокрема, забезпечити організацію роботи з актуалізації Стратегії національної безпеки, затвердженої указом Президента від 14 вересня 2020 року №392/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» (зі змінами, внесеними згідно з указом Президента від 6 січня 2025 року №16/2025).
Також Апарат РНБО має спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень із залученням відповідних державних органів, інституцій громадянського суспільства й іноземних експертів за три місяці підготувати пропозиції щодо внесення змін до Стратегії для їх розгляду Радою національної безпеки і оборони.
Контроль за виконанням рішення покладений на секретаря РНБО.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня Зеленський анонсував безпекову зустріч у Брюсселі, під час якої обговорюватимуться ініціативи із завершення війни. Участь у ній візьмуть представники США, України, Євросоюзу та НАТО.
Фото: ОП
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
