Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Президент Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському парламенту за рішення надати Україні кредит підтримки на 90 млрд євро й наголосив, що Україна вистоїть за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія.
Про це глава держави повідомив в соцмережі Х, передає Укрінформ.
“Сьогодні Європейський парламент проголосував за виділення Україні кредиту підтримки ЄС на 90 млрд євро. Дякую Президентці Європейського парламенту та всім політичним групам Європейського парламенту за їхнє лідерство й відповідальність”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що “це саме той сигнал, який має бути надісланий агресорові”.
“Україна вистоїть і зможе захистити життя. Європа єдина й сильна, і вона підтримує Україну. І все це за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у середу Європейський парламент за терміновою процедурою ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки.
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, коментуючи статтю у Financial Times, у якій йдеться про нібито тиск США на Україну з вимогою провести вибори Президента до 15 травня, заявила, аби втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати.
Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешту чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода, ратифікована парламентами, а не меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає», – розповіла Айвазовська.
Вона також відзначила, що «робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого – зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою».
«Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», – зазначила громадська діячка, додавши, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні знаходиться на рівні близько 10%.
Айвазовська також нагадала, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори триває, але є порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії: «Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці строки є дуже оптимістичними».
12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням тощо», – зауважила вона.
Як повідомлялося, Financial Times із посиланням на власні джерела оприлюднила інформацію про те, що Україна почала готуватися до проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши в іншому разі позбавити Київ гарантій безпеки.
Президент Володимир Зеленський 3 січня під час брифінгу наголосив, що вибори неможливі без припинення вогню, та закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.
Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна братиме участь у двох важливих міжнародних безпекових заходах, зокрема у Мюнхенській безпековій конференції, а також очікує нові пакети підтримки для захисту країни.
Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні в Телеграмі, передає Укрінформ.
«Ми готуємося до двох системних безпекових подій, які будуть на цьому тижні. Перше – формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту», – зазначив він.
За словами Зеленського, другий формат передбачає участь України у Мюнхенській безпековій конференції.
«Україна братиме участь у її роботі, важливо, щоб сигнали України були почуті Європою, були почуті Америкою, всіма нашими партнерами. Я впевнений, так і буде», – наголосив Президент.
Зеленський підкреслив необхідність посилення спільної активності для безпеки, розвитку виробництв та сучасних розробок, а також координації дій з партнерами.
«Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно. Більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації. Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо», – підсумував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, 62-а Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.
Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.
Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.
-
Авто6 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня