Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Має настати переломний момент, коли європейські санкції змусять Кремль почати реальні переговори про мир в Україні.
Про це заявив міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс, який спілкувався із журналістами у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань, повідомляє Укрінформ.
«Я дуже сподіваюся, що найближчими днями Європейський Союз зможе ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, тому що ми як міністри фінансів знаємо, що бити по економіці Росії – це найкращий спосіб спробувати змінити розрахунки Путіна щодо … вторгнення в Україну», – сказав міністр.
Він вважає, що санкції – це «максимальний важіль впливу», який Європейський Союз має на Росію.
«Ми вже знаємо, що санкції мають дійсно значний вплив на економіку Росії. І має настати переломний момент, коли ми змусимо Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися на тривалий, справедливий та міцний мир для України», – сказав міністр фінансів.
При цьому він визнав, що наразі Путін не надсилає відповідних сигналів про готовність до перемовин, проте «тиск необхідно посилювати».
Відповідаючи на запитання щодо заводу з виробництва глинозему в Ірландії, продукція якого може використовуватися російською військовою промисловістю, міністр заявив, що уряд займає прозору позицію щодо цієї теми, національне розслідування «наближається до завершення», і що саме Європейська комісія після вивчення матеріалів розслідування має вирішити питання про можливі санкції на цю сировину.
Гарріс також сказав, що Президент Володимир Зеленський був добре поінформований про поточне розслідування під час свого останнього візиту до Дубліна, де він відвідав відкриття головування Ірландії в Раді ЄС.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, дискусії щодо наповнення наступного пакета європейських санкцій проти РФ тривають, посли держав-членів ЄС налаштовані завершити обговорення вже сьогодні.
Фото архівне: ОП
Надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет до американських зенітно-ракетних комплексів Patriot стало б стратегічним рішенням для зміцнення оборонних спроможностей усього Північноатлантичного альянсу.
Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.
За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.
«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.
Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.
«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.
Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.
«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.
Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.
«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.
За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, що саміт НАТО в Анкарі надіслав сигнал Москві про продовження підтримки України, однак не дав відповідей на три ключові питання щодо майбутнього Альянсу.
Таку думку дипломат висловив під час дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Для України є позитивні сигнали, яких ми очікували (від саміту НАТО в Анкарі – ред.). Це сигнал Москві: два роки у вас немає шансів “збити” нас (Північноатлантичний альянс – ред.) із підтримки України. Є ресурси, є певні обіцянки щодо технологій. Щоб ви розуміли, ракети до Patriot – це не один, не два і не три роки, це інвестиція у майбутнє. Але є контракт із німцями, які мають поставити нам 600 ракет», – зазначив Чалий.
Водночас, за його словами, якщо оцінювати саміт з точки зору стратегічних очікувань, він не дав відповідей на три ключові питання.
Перше – трансформація НАТО з регіонального євроатлантичного альянсу в організацію, здатну реагувати на глобальні загрози. За словами Чалого, війна вже має глобальний характер, тоді як НАТО намагається залишатися регіональною організацією, хоча в умовах кризи ООН і міжнародної системи безпеки має унікальний шанс відігравати значно ширшу роль.
Другим викликом дипломат назвав питання європейського ядерного стримування. За його словами, саміт не дав чіткої відповіді щодо майбутньої «ядерної парасольки» для Європи.
Третє питання, яке, на думку Чалого, залишилося без остаточної відповіді, – майбутня модель НАТО в умовах поступового скорочення ролі США в європейській безпеці та посилення відповідальності європейських союзників.
«Ми знаємо, що заміщення йде поступово і по дивізіях, і по планах, і навіть у структурі командування. Тобто це треба враховувати. Для України це також потрібно враховувати», – наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка