Connect with us

Політика

Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру

Published

on


Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.

Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.

У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.

Фото: МЗС

Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.

Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.

“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.

Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.

Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.

Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.

“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.

Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.

У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.

Читайте також: Зеленський упевнений, що тиск на Росію зрештою змусить її припинити вогонь

Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.

Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.



Джерело

Політика

На «Рамштайні» обговорили створення «Стіни дронів» в Україні

Published

on



На засіданні Контактної групи з оборони України було обговорено створення “Стіни дронів” в Україні, зокрема, виробництва більше дронів-перехоплювачів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте після засідання Контактної групи з оборони України у середу у Брюсселі.

“Ми розуміємо, що Путін продовжуватиме свій терор, продовжуватиме знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру. Тому нам потрібно більше перехоплювачів, і, власне, сьогодні це було головним фокусом нашої уваги. Ми також маємо виробляти українські дрони, щоб створити зону ураження, створити “Стіну дронів” в Україні, а потім розширити цю модель на східний фланг НАТО, східний фланг Європи. Сьогодні ми також обговорювали цю можливість”, – сказав він.

Читайте також: Україна стане рушійною силою проєкту «Стіна дронів» – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, у середу, 15 жовтня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі проходить 31-ше засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн. Участь у зустрічі беруть представники 50 країн.

Фото: Телеграм Дениса Шмигаля



Джерело

Continue Reading

Політика

Норвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда

Published

on



Уряд Норвегії запропонував збільшити фінансову підтримку України у 2026 році на 15 млрд норвезьких крон, тож загальний обсяг допомоги наступного року становитиме щонайменше 85 млрд крон (близько 8,6 млрд доларів).

Про це повідомляється насайті уряду Норвегії, передає Укрінформ.

Зазначається, що з цих коштів близько 15 млрд крон буде надано у вигляді цивільної допомоги, а 70 млрд крон – у вигляді військової.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде поінформував, що цивільна допомога піде на забезпечення освітлення та опалення домівок, підтримку роботи лікарень і шкіл, а також на допомогу населенню поблизу лінії фронту. Додаткові кошти спрямують на посилення енергетичної безпеки, реконструкцію, бюджетну підтримку влади та подвоєння асигнувань до Інвестиційного фонду Norfund для бізнесу в Україні. Також збільшать гуманітарну підтримку.

Водночас більша частина фінансування припадатиме на військову підтримку.

«Уряд продовжить роботу в рамках спільної ініціативи країн Північної Європи, Балтії та Польщі з надання обладнання та підготовки українських військовослужбовців. Ми також посилимо зусилля в Коаліції з морської військової підтримки України, закуповуватимемо обладнання в українській оборонній промисловості та зміцнюватимемо пріоритетні можливості, такі як артилерія, БПЛА, автономні системи та протиповітряна оборона», – сказав міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.

Якщо Стортинг (норвезький парламент) схвалить проєкт бюджету, загальний обсяг підтримки України з боку Норвегії на 2023–2030 роки становитиме 275 млрд норвезьких крон, йдеться у повідомленні.

Читайте також: Норвегія та Нідерланди допоможуть з відновленням енергетики України – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство оборони Норвегії підписали меморандум про співпрацю, в межах якого буде запущена програма підтримки новітніх оборонних технологій Brave-Norway.

Фото: Мінветеранів



Джерело

Continue Reading

Політика

Ракети більшої дальності для України сьогодні у Брюсселі не обговорюватимуться

Published

on



Міністри оборони НАТО, які сьогодні зустрічаються у Брюсселі, не планують ухвалювати рішення про постачання ракет більшої дальності для України.

Про це перед початком зустрічі заявив генсек Альянсу Марк Рютте, передає кореспондент Укрінформу.

«Для мене, як генерального секретаря, завдання полягає в тому, щоб забезпечити якомога сильнішу підтримку України, і ми справді пишаємося тим, що як колективний Альянс ми здатні зробити так, щоб Україна якомога довше залишалася в боротьбі», – сказав Рютте, водночас зазначивши, що питання надання Україні озброєння більшої дальності дії на сьогоднішній зустрічі міністрів оборони НАТО не обговорюватиметься.

«Це питання не є на сьогоднішньому порядку денному», – заявив він.

Коментуючи питання безпеки Альянсу на континенті, він зазначив, що у сфері протидії безпілотникам у європейському повітряному просторі НАТО вчиться в України, працюючи над тим, щоб «якомога швидше впровадити найновіші технології».

Він повторив свої попередні заяви про те, що Альянс правильно зреагував на попередні вторгнення у повітряний простір.

«Було багато запитань щодо того, чи здатне НАТО рішуче діяти у разі виникнення будь-яких інцидентів у нашому повітряному просторі. Якщо необхідно, ми можемо. Іноді в публічних дебатах виникають питання, що якщо російський літак, навмисно чи ні, залітає у повітряний простір НАТО, чи ми повинні його збивати – але я не погоджуюся. Я думаю, що ми повинні бути абсолютно впевнені, що він становить загрозу», – сказав генсек.

Читайте також: Рютте закликав законодавців країн НАТО пояснювати виборцям важливість підтримки України

На запитання, чи є потреба в рішенні на рівні НАТО щодо збиття дронів або літаків, які порушують повітряний простір союзників, або чи можуть окремі союзники робити це самостійно, Рютте утримався від прямої відповіді.

«Якщо вони (росіяни – ред.) навмисно спробують щось вчинити проти НАТО, у нас є все необхідне та всі повноваження, щоб захистити кожен сантиметр повітряного простору та території НАТО», – наголосив він.

Коментуючи ініціативу ЄС щодо “стіни дронів” Рютте відкинув припущення, що це може бути дублюванням функцій.

«Я можу запевнити вас, що ЄС і НАТО справді дуже добре працюють разом. Жодного дублювання немає. Європейська комісія, я, відповідні комісари, включаючи Андрюса Кубілюса, і, звичайно, Кая Каллас та інші – ми всі стежимо за тим, щоб використовувалися сильні сторони обох організацій, і НАТО добре справляється з військовою стороною, а ЄС пропонує величезну м’яку силу внутрішнього ринку, м’яку силу грошей», – сказав генеральний секретар.

Читайте також: Генсек НАТО назвав «стіну дронів» чудовою ідеєю

Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Марк Рютте сподівається, що більше союзників невдовзі приєднаються до ініціативи PURL із закупівлі американської зброї для України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.