Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Політика
Зеленський обговорив із німецькою делегацією посилення ППО
Президент Володимир Зеленський обговорив із федеральним міністром з особливих доручень, керівником відомства Федерального канцлера Німеччини Торстеном Фраєм і президентом Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартіном Єґером посилення української протиповітряної оборони.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі за результатами зустрічі, передає Укрінформ.
«Важливі сигнали підтримки на тлі масованого російського удару. Говорили про те, як можна прискорити наші з Німеччиною домовленості щодо ППО, щоб захистити українців та українок від такого терору. Німеччина неодноразово допомагала посилювати наш захист неба, і ми сподіваємося на відповідне лідерство й зараз», – зазначив Зеленський.
Він повідомив, що сторони обговорили співпрацю в межах Drone Deal.
«Ми готові посилювати тих, хто посилював нас», – заявив Президент.
На зустрічі йшлося також про повноправне членство України у Євросоюзі. Глава держави наголосив, що Україна готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів.
“Маємо скористатися вікном можливостей у найближчий місяць. Вдячний Німеччині за підтримку!” – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський запропонував Румунії співпрацю у спеціальному форматі Drone Deal.
Фото: ОП
Політика
ОБСЄ запустить Московський механізм для розслідування мілітаризації Росією українських дітей
Понад 40 держав ОБСЄ задіяли Московський механізм для розслідування фактів індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Вітаю запуск Московського механізму ОБСЄ 41 державою-учасницею для документування індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей», – зазначив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише викрадає українських дітей, а й намагається стерти їхню ідентичність і налаштувати проти власної Батьківщини.
Сибіга нагадав, що 11 травня у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, щоб напрацювати нові практичні кроки для повернення викрадених Росією дітей та забезпечення справедливості за злочини проти них.
«Україна вдячна всім державам-учасницям ОБСЄ, які стоять на боці дітей, справедливості та людяності. Сьогодні ОБСЄ зробила ще один важливий внесок у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності», – підкреслив глава української дипломатії.
Московський механізм – процедура, передбачена Московським документом Конференції з людського виміру ОБСЄ, що проходила 1991 року в Москві.
Цей механізм, зокрема, дає змогу групі з десяти і більше держав-учасниць ОБСЄ створити місію незалежних експертів для вивчення особливо серйозної загрози виконанню зобов’язань у сфері прав людини в одній з країн-учасниць. У координації з постійним органом ОБСЄ у людському вимірі – Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини – така місія має встановити відповідні факти, підготувати звіт, а також може надати рекомендації щодо можливих рішень.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз 11 травня запровадив санкції проти 23 фізичних і юридичних осіб за незаконну примусову депортацію українських дітей.
Фото: МЗС
Політика
Рютте закликає союзників виділити 0,25% ВВП на додаткову допомогу Україні
Генсекретар НАТО Марк Рютте звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП, прагнучи пом’якшити зростаючу напруженість всередині Альянсу щодо допомоги Києву.
Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела в Альянсі, передає Укрінформ.
За словами джерел, Рютте порушив це питання на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці минулого місяця, де виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту Альянсу в Туреччині.
«Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною», – сказав один із дипломатів НАТО.
Якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично потрояться до 143 мільярдів доларів, за оцінками Альянсу на основі сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала від союзників 45 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки на все: від закупівлі зброї до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваних НАТО зусиль із закупівлі американської зброї для Києва.
За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на розчарування деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, щоб допомогти Києву. Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більший відсоток від свого ВВП, ніж багато інших союзників. «Ті… держави, які дійсно роблять більший внесок, піднімають це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно», — заявила у вівторок глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ блоку у Брюсселі.
Подібну ідею вперше висунув Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, зазначивши, що Україна є частиною європейської безпеки і «ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної конкретної країни-партнера виділялося на нашу оборонну промисловість та внутрішнє виробництво».
Однак пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, зазначили дипломати, а це означає, що її навряд чи буде реалізовано в нинішньому вигляді. Будь-яка ціль на рівні Альянсу має бути узгоджена всіма членами НАТО.
Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – це лише одна з кількох, над якими зараз працюють в Альянсі, щоб досягти конкретного результату для України на саміті 7–8 липня, зазначили двоє дипломатів НАТО. «В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність», – сказав третій дипломат НАТО.
Цю пропозицію ускладнює те, що деякі союзники по НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно затвердженого кредиту для України на суму 90 мільярдів євро – з яких 60 мільярдів євро підуть на військові витрати – «були враховані» у будь-яких майбутніх пропозиціях, зазначив дипломат Альянсу.
Міністри закордонних справ Альянсу, ймовірно, обговорять це питання під час зустрічі наступного тижня в шведському місті Гельсінгборг, зазначили обидва дипломати.
Представник НАТО, який висловився від імені Альянсу, сказав: «Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього».
Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників Конгресу США зібрали необхідну кількість підписів для винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні.
Фото: НАТО
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoОдеському управлінню фізкультури за місяць призначили другого керівника Анонси
