Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що його країна буде за столом перемовин під час тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією в Абу-Дабі (ОАЕ), яка очікується 10-11 листопада.
Про це він розповів в інтерв’ю RTL у неділю, 8 листопада, передає Укрінформ.
«Європейці будуть добре представлені, а Франція буде в Абу-Дабі для участі в цих обговореннях. Я поки що не можу сказати вам, хто представлятиме Францію цього разу, але вона точно буде там», – заявив Барро.
Він також додав, що останніми тижнями європейці висловили свою думку, зазначивши американському посереднику, що жодна дискусія щодо майбутнього континенту «не може ігнорувати європейські очікування та вимоги».
За його словами, інколи такі дискусії проходять без європейців, а інколи з європейцями.
«Цього разу вони (європейці – ред.) будуть брати участь. Франція зробить так, щоб голос Європи був почутий, оскільки саме вона найбільше зацікавлена», – зазначив глава МЗС.
Останні переговори такого формату між російською, українською та американською делегаціями відбулися в середині лютого у швейцарській Женеві, але не призвела до жодного прогресу у врегулюванні конфлікту, спричиненого широкомасштабним російським вторгненням в Україну у лютому 2022 року.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч переговорних команд України, США та Росії очікується 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).
Фото: flickr
Німеччина наразі не може передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, оскільки це послабило б захист самої ФРН.
Про це міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, передає Укрінформ із посиланням на DW.
Очільник німецького оборонного відомства зазначив, що Берлін уже передав Києву кілька систем Patriot і ракети до них, а нові постачання створили б «прогалини у нашій власній обороні, яких ми не можемо собі дозволити».
Водночас Пісторіус наголосив, що інші країни надали Україні значно меншу допомогу, і закликав їх збільшити постачання озброєння. Він додав, що на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони України в середині листопада це питання обговорюватимуть «дуже серйозно».
Глава Міноборони Німеччини також висловив скепсис щодо запланованих на 10-11 листопада переговорів про припинення війни в Україні за участю представників Києва, Москви та Вашингтона. За його словами, події останніх місяців «дають мало надій» на те, що дії адміністрації президента США Дональда Трампа «швидко приведуть» до припинення вогню чи до миру.
Пісторіус підкреслив, що домовленість між США і Росією, досягнута без участі України та коштом її інтересів, буде неприйнятною як для Києва, так і для європейських країн. Він також запитав, хто в такому разі гарантуватиме безпеку України та дотримання мирних домовленостей.
«Ніхто не може очікувати, що європейці візьмуть це на себе, якщо вони навіть не беруть участі в самому процесі. Дональд Трамп це теж розуміє», – сказав Пісторіус.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 4 листопада обговорював із Пісторіусом прискорення постачання ракет PAC-2 німецького виробництва до Patriot на тлі хронічного дефіциту перехоплювачів».
Демократи, які здобули на виборах контроль над обома палатами Конгресу США, планують посилити підтримку України та запровадити додаткові санкцій проти Росії.
Про це йдеться в суботній публікації Financial Times, яка посилається на помічників конгресменів, передає Укрінформ.
Зокрема, демократи в Палаті представників працюють над новим пакетом військової допомоги Україні обсягом близько 15 млрд доларів.
Як зазначається, водночас прихильники України в Конгресі намагаються домогтися більшої підтримки Києва ще до початку роботи нового складу законодавчого органу в січні. Особливу увагу вони мають намір приділити українській енергетиці напередодні зими в умовах систематичних російських атак.
Одним з головних інструментів для цього може стати закон про асигнування національної оборони США (NDAA), який Конгрес має ухвалити до завершення поточної сесії. За інформацією видання, прихильники України намагатимуться включити до законопроєкту поправки щодо санкцій проти Росії, розвідувальної підтримки, ракет-перехоплювачів, а також систем Starlink і Starshield.
Ще одним пріоритетом демократів стане перегляд закону про санкції проти Росії, названого на честь сенатора Ліндсі Грема. Документ, який отримав широку двопартійну підтримку, передбачає фінансові обмеження проти російського оборонного та енергетичного секторів.
Як повідомляв Укрінформ, старший науковий співробітник Атлантичної ради Адріан Каратницький вважає, що законодавчі ініціативи щодо відновлення прямої військової та економічної допомоги Україні можуть бути реалізовані вже під час розгляду закону NDAA, тобто ще чинним складом Конгресу.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі