Політика
Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.
Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.
У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.
Фото: МЗС
Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.
Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.
“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.
Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.
Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.
Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.
“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.
Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.
У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.
Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.
Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Політика
ЄС закликав Україну прискорити реформи перед наданням додаткової допомоги
Представники Європейського Союзу повідомили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони хочуть побачити прогрес в ухваленні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на слова джерела, ознайомленого з ходом переговорів, передає Укрінформ.
За словами джерела, у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася напружена зустріч Президента України Володимира Зеленського з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Українська сторона висловила занепокоєння можливим загостренням ситуації з боку Росії взимку, зокрема через обмежені можливості протиповітряної оборони для захисту міст. Також Київ висловив невдоволення рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій.
«Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у Верховній Раді — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала фон дер Ляєн у дописі в X після зустрічі.
Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачений бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (30 млрд дол.) та закликала ЄС пришвидшити виділення позики на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні забезпечити фінансування до кінця наступного року.
Водночас ЄС висловив заперечення щодо деяких українських розрахунків і запропонував залучити до додаткового фінансування інших партнерів, зокрема Канаду, Норвегію та Японію. Зеленський повідомив журналістам, що команди сторін зустрінуться знову через 7–10 днів для подальших переговорів, і висловив сподівання на досягнення домовленості.
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир’я з Росією як першого кроку до припинення війни за умови, що Москва припинить атаки на українську інфраструктуру. Він зазначив, що попросив Трампа донести цю позицію до російської сторони та залучити до обговорення китайського лідера Сі Цзіньпіна, оскільки вважає, що той має вплив на Москву. Цього тижня Трамп приймає Сі у Вашингтоні.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС ухвалили Регламент, яким запроваджено кредит на підтримку України обсягом до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнюючих компонентів, а саме зміцнення оборонних спроможностей та оборонно-промислового потенціалу України, а також підтримка для забезпечення функціонування державних інституцій, надання державних послуг та економічної стійкості.
Політика
Трамп на Генасамблеї ООН заявив, що між Україною та Росією скоро буде укладений мир
Сполучені Штати сподіваються, що досягти миру між Україною та Росією вдасться “швидше, ніж очікується”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН.
“Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується”, – сказав Трамп.
Він додав, що регулярно дивиться на фотографії з поля бою “й більше не хоче їх бачити”.
“Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства”, – наголосив президент США.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Закон передбачає нові обмеження проти російських посадовців та олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також суден “тіньового флоту”, які використовуються для обходу обмежень.
Політика
Науседа розкритикував мапу ООН, де Крим зображений окремо від України
Президент Литви Гітанас Науседа розкритикував нову політичну карту світу, опубліковану Організацією Об’єднаних Націй, у зв’язку з тим, що тимчасово окупований РФ Крим було зображено окремо від України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Науседа озвучив занепокоєння Литви під час зустрічі лідерів країн Балтії з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку; президент Литви заявив, що мапи, які використовує ООН, повинні відповідати нормам міжнародного права та поважати суверенітет, територіальну цілісність та визнані кордони держав-членів.
Литва підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб зробити картографічне зображення світу точнішим та справедливішим, зазначив Науседа, однак наголосив, що ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії РФ Криму та інших окупованих нею українських територій.
Науседа також заявив, що РФ залишається головною довготерміновою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки та, що ця загроза виходить за межі України.
«Загроза з боку РФ не обмежується Україною, — наводить слова Науседи пресслужба президента. — Литва та інші європейські країни також стикаються з порушеннями своїх кордонів».
У вересні Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку нової мапи світу, розробленої для точнішого відображення співвідношення площ континентів. Резолюцію підтримали 164 країни, тоді як Сполучені Штати проголосували проти, а шість країн — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.
На новій карті Африку зображено більшою, тоді як видимі розміри Північної Америки та Європи зменшено. Вона замінює традиційну проєкцію Меркатора (в якій території, віддалені від екватора, виглядають непропорційно великими) на проєкцію, покликану краще відображати реальні співвідношення площ суходолу.
На новій мапі Крим позначено сірим кольором, що відрізняється від кольорів, якими позначено РФ та Україну.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відеозверненні з нагоди 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що ООН потребує серйозної реформи, щоб продовжувати виконувати свій мандат має перетворитися на платформу, що представляє глобальну справедливість.
Фото: ELTA / Julius Kalinskas
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса7 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Суспільство7 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
