Connect with us

Політика

Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО закликав посилити тиск на Росію для примусу її до миру

Published

on


Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО за участі держсекретаря США Марко Рубіо закликав посилювати тиск на Росію, бо це єдиний спосіб змусити її ставитися до миру серйозно.

Про це повідомило МЗС України за підсумками засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, передає Укрінформ.

У своєму виступі Сибіга висловив вдячність союзникам за їхню підтримку України та збільшення обсягів військової допомоги протягом перших місяців 2025 року. Він наголосив, що Україна зробила реальні кроки до миру, відзначивши лідерство США у цих зусиллях та безумовну згоду на повне 30-денне припинення вогню, та зазначив, що з російського боку у відповідь пролунали лише додаткові вимоги й умови, “що свідчить про те, що саме Росія є перешкодою для миру та єдиним джерелом війни”.

Фото: МЗС

Міністр також поінформував про конкретні випадки порушення Росією домовленостей про припинення вогню щодо обʼєктів енергетики та підкреслив, що припинення вогню в Чорному морі має розповсюджуватися на портову інфраструктуру та не стосується військових кораблів РФ.

Глава МЗС заявив, що Україна наполягає також на припиненні ударів по цивільній інфраструктурі та передала відповідну позицію американській стороні.

“Ми переконані, що час посилювати тиск на Росію. Економічний тиск завдяки санкціям. Військовий тиск завдяки наданню Україні додаткової військової допомоги та пакетів стримування. Тиск — це єдиний спосіб змусити Росію ставитися до миру серйозно”, – наголосив він.

Сибіга повторив принципові позиції України, які не можуть підлягати обговоренню в контексті мирних зусиль: Україна ніколи не визнає російської окупації своїх територій; не може бути жодних обмежень щодо української армії, обороноздатності чи військової допомоги партнерів; жодна третя країна не може блокувати вибір Україною альянсів чи союзів.

Глава МЗС нагадав, що майбутнє членство України в НАТО зафіксоване юридично як у Конституції України, так і в рішеннях низки самітів НАТО, включно з попереднім самітом у Вашингтоні.

Міністр звернув увагу союзників на те, що Україна на сьогодні є силою, яка зміцнює безпеку всього євроатлантичного простору. Саме Україна стримує агресивну Росію, яка є основною загрозою для Альянсу. Українська армія є найбільшою сухопутною армією континенту з унікальним досвідом, а держава витрачає 26% на оборону та здатна виробляти мільйони безпілотників на рік, серед інших досягнень українського високотехнологічного ВПК.

“Україна вже є та буде потужною військовою силою на сході Європи. Стратегічний вибір, який стоїть перед вами, полягає в тому, чи буде ця сила в НАТО чи поза НАТО”, – заявив він, закликавши союзників збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї.

Глава МЗС також привітав обговорення надійних гарантій безпеки для України в рамках «Коаліції рішучих», підкреслив необхідність поширення майбутньої присутності союзників на суходіл, у повітрі та на морі. Сибіга наголосив і на короткострокових потребах України, серед яких додаткові комплекси ППО та боєприпаси до них, снаряди, дрони та інше обладнання.

У МЗС додали, що серед ключових позицій, які висловили більшість учасників засідання, була підтримка мирних зусиль США та наголос на тому, що саме Україна робить кроки до миру, в той час як Росія зволікає. Більшість союзників також підтримали заклик до посилення тиску на Росію для примусу її до миру, збільшення підтримки України та її обороноздатності. Низка держав-членів НАТО оголосили про конкретні нові зобовʼязання та пакети допомоги, які будуть оголошені найближчим часом.

Читайте також: Зеленський упевнений, що тиск на Росію зрештою змусить її припинити вогонь

Глава МЗС України висловив глибоку вдячність союзникам НАТО за тверду та непохитну підтримку нашої держави у протистоянні російській агресії. «Сьогодні ми відчуваємо, що ми не наодинці. Дякую вам та розраховую на подальші конкретні рішення», — підсумував міністр.

Як повідомлялося, в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядають урядовці країн Альянсу, є підвищення оборонних спроможностей країн-союзниць та нарощування допомоги для України. В рамках заходу пройшла зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.



Джерело

Політика

Зеленський вперше прибув до Сербії, де має зустрітися з Вучичем

Published

on



Президент Володимир Зеленський прибув до Сербії, де має зустрітися з президентом Александром Вучичем.

Про це Укрінформу повідомили джерела в Офісі Президента.

Це перша поїздка українського лідера до Сербії за час його каденції. 

Раніше Вучич заявляв, що вони з Зеленським обговорять двосторонню економічну співпрацю, енергетичну співпрацю та інші можливості для обох країн.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Нові перспективи стратегічного партнерства України й Азербайджану

Published

on


Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним стратегічне партнерство України та Азербайджану, зменшення російського впливу на Південному Кавказі, нові енергетичні й транспортні маршрути та можливості, які відкриваються для України.

Гість і ведучий програми, зокрема, проаналізують:

  • чому відносини Києва та Баку переходять на новий рівень;
  • як Азербайджан підтримує Україну під час російської агресії;
  • чого Україна може навчитися з досвіду повернення Карабаху;
  • чому досвід Азербайджану у використанні безпілотників важливий для української армії;
  • як українські оборонні технології цікавлять азербайджанських партнерів;
  • яку роль Азербайджан відіграє у відбудові Ірпеня;
  • як азербайджанський газ уже надходить до України;
  • чи можуть українські газові сховища стати важливою частиною енергетичної безпеки Європи;
  • чому купівля російської нафти означає фінансування війни;
  • як змінився Південний Кавказ після виведення російських військових з Азербайджану;
  • чому вплив Москви в регіоні продовжує слабшати;
  • що таке «Дорога Трампа» і як новий маршрут може змінити торгівлю між Європою та Азією;
  • чому Україна зацікавлена у співпраці з Організацією тюркських держав;
  • як Азербайджан протидіє російському інформаційному впливу;
  • чому Україні потрібно посилювати власну присутність на Південному Кавказі.

У програмі констатують, що Південний Кавказ дедалі більше виходить з-під традиційного російського впливу. Азербайджан посилює власну незалежну політику, розвиває відносини із Заходом та перетворюється на важливий транспортний і енергетичний вузол між Європою та Азією.

Читайте також: Зеленський обговорив із главою МЗС Азербайджану співпрацю в оборонній та економічній сферах

Що ця трансформація означає для України — дивіться у програмі Ігоря Долгова сьогодні, 7 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Політика

Калашник обговорив із молдовським колегою створення альтернативних логістичних маршрутів

Published

on



Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.

Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.

За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.

«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.

Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.

«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.

Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.

«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.

Читайте також: Зеленський зустрівся з главою МЗС Молдови: Пріоритети нашої зовнішньої політики збігаються

Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.

«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.

Фото: Микола Калашник



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.