Політика
Сибіга спростував хибні припущення про ситуацію на фронті
Не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну було повною катастрофою, оскільки Москва планувала його як бліцкриг.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зауважив, що хоч ситуація на фронті була і залишається напруженою та складною, Росія не змогла прорвати фронт і не досягла стратегічного успіху на жодному з напрямків, незважаючи на величезні зусилля і ресурси.
“Загальне припущення, що Росія виграє війну, є хибним. Воно ґрунтується на поширеній серед іноземних аналітиків тенденції недооцінювати Україну і переоцінювати Росію. Цей підхід уже багато разів доводив свою хибність, але деякі коментатори продовжують потрапляти в ту ж пастку”, – наголосив глава МЗС.
Насправді, російські наступальні дії минулого року і цієї зими здебільшого втратили потенціал, зазначив Сибіга і додав, що Україна значною мірою стабілізувала лінію фронту і навіть повернула контроль над деякою територією поблизу Покровська та інших районів.
За оцінкою міністра, Росія досягає лише мінімальних просувань надзвичайно високою ціною на деяких ділянках, втрачаючи понад тисячу солдатів вбитими і пораненими щодня.
“Це найкривавіші квадратні метри, які будь-яка армія захоплювала в сучасній історії”, – підкреслив міністр.
Очільник української дипломатії акцентував на тому, що масштаб втрат був настільки високим, що Кремль був змушений звернутися за підтримкою до північнокорейського режиму, і понад 12 000 солдатів Північної Кореї були задіяні в боях у Курській області.
Він додав, що Росія планувала відвоювати Курську область за кілька місяців, але не могла цього зробити протягом майже дев’яти місяців, і за нинішніх темпів просування в Донецькій області Москві знадобиться багато років, щоб взяти її під контроль.
“Фокусуючись на поточних подіях, не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії було повною катастрофою. Москва планувала його як бліцкриг з метою знищення України і повалення її керівництва за лічені дні. За три роки Росія втратила понад 950 000 солдатів убитими і пораненими, але з моменту вторгнення 2022 року не захопила жодного нового обласного центру в Україні. Єдиним був Херсон, але Україна звільнила його у 2022 році разом із понад половиною окупованих територій”, – зауважив Сибіга.
Він відзначив той факт, що Україна розширила свою оборонну промисловість у шість разів і тепер задовольняє приблизно 40% своїх військових потреб самостійно, а також що Україна виробляє 95% дронів, якими були знищені 77 000 російських цілей на фронті лише у березні 2025 року. Цей показник на 10% вищий, ніж у лютому, і потужність українських дронів зростає із кожним тижнем, за інформацією міністра. А загалом, до трьох чвертей цілей на лінії фронту знищуються за допомогою безпілотників.
“Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший у світі. Ми ніколи не хотіли цієї війни, і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога швидше. Ми наполегливо працюємо разом зі Сполученими Штатами, європейськими та іншими партнерами для досягнення миру. І цей шлях повинен базуватися на точній інформації, припущеннях і оцінках. Ми закликаємо до тиску на Росію і чіткого посилення України, що позбавить Москву будь-яких ілюзій про те, що вона може переломити ситуацію на свою користь. Такі заходи змусять Кремль замислитися над припиненням війни, а не її розширенням”, – звернувся глава МЗС України.
Як повідомляв Укрінформ, в понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито чекає сигналу від України для поновлення прямих переговорів.
Політика
В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.
Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.
Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.
«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.
За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.
«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.
За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.
«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.
За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.
«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.
Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.
Політика
Німецький експерт назвав умови, за яких Росія може стати менш агресивною щодо України
Остаточне усунення російської загрози для України можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.
За його словами, Україна посідає центральне місце в російському імперському проєкті.
“Україна є найважливішим елементом цього імперського проєкту. Без України Росія значною мірою втрачає свої претензії на статус великої держави або навіть наддержави”, – сказав він.
Саме тому, як підкреслив Умланд, питання України для Кремля виходить далеко за межі територіальних суперечок.
“Конфлікт стосується не лише території чи державності. Йдеться про ідентичність, культуру, історію, релігію та саме визначення того, що означає бути росіянином і що означає бути українцем”, – наголосив аналітик.
Він погодився з тим, що будь-яке майбутнє перемир’я може виявитися лише тимчасовою паузою.
“На жаль, так. Російська агресивність і претензії щодо України виникатимуть знову і знову. Тому Україні потрібні не лише перемир’я чи мир, їй потрібне стримування: сильна армія, гарантії безпеки, а в ідеалі – членство у військовому альянсі”, – заявив Умланд.
Він додав, що за відсутності ефективного стримування Москва знову спробує атакувати Україну. “Якщо Росію не стримувати, якщо вона побачить шанс захопити Україну, вона нападе знову”, – сказав експерт.
На його думку, остаточне усунення російської загрози можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
“Ця загроза зникне лише тоді, коли або російська держава розпадеться, або відбудеться дуже глибока трансформація російського режиму – формування значно більш децентралізованого й справді нового політичного порядку, який кардинально відрізнятиметься як від системи Путіна, так і від системи Єльцина”, – зазначив Умланд.
На його думку, “лише тоді Росія, можливо, стане менш агресивною щодо України”.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що зміна режимів у Кремлі не змінить агресивної сутності РФ – стратегічною метою має бути поділ країни-агресорки на кілька держав, оскільки лише викорінення імперських амбіцій Москви гарантуватиме безпеку світу.
Політика
Україна очікує пришвидшення ратифікації документів щодо Компенсаційної комісії
Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.
«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.
Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.
«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.
Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.
«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.
Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.
«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.
Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
