Політика
Сибіга виступив за визнання гагаузів корінним народом України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив за поширення на гагаузьку спільноту дії Закону «Про корінні народи України».
Про це йдеться у повідомленні зовнішньополітичного відомства, передає Укрінформ.
У Дипломатичній академії України відбувся День гагаузької культури / Фото: МЗС
Зазначається, що 15 жовтня у Дипломатичній академії України відбувся День гагаузької культури, організований Асоціацією гагаузьких товариств за підтримки МЗС.
«Гагаузи – невід’ємна, інтегрована, органічна частина українського суспільства. Певно, сьогодні вже справедливо було би говорити про поширення на гагаузьку спільноту дії Закону «Про корінні народи України», – заявив Сибіга, вітаючи учасників заходу.
Міністр наголосив, що Україна, де мешкає близько 130 національних спільнот, є однією з найбільш поліетнічних держав Європи. Він окремо зазначив, що гагаузи є важливим містком між нашою державою та тюркським світом.
«Нам дійсно близьке гасло ЄС «Єдність у різноманітті». У час російської війни всі національні спільноти України довели, що Україна – наш спільний дім. Нас єднає не походження, а спільна українська ідентичність», – зазначив очільник МЗС.
Він подякував сотням українських воїнів гагаузького походження, які сьогодні боронять Батьківщину від російської війни, та вшанував пам’ять загиблих героїв.
Сибіга також підкреслив, що збереження культур національних спільнот є питанням національної безпеки для України, адже «російська війна – геноцидна і спрямована проти самобутності кожної спільноти».
У вітальному слові голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив: «Я пишаюся, що в Україні не існує «малих народів», а в нашому війську сьогодні є воїни з позивними «Гагауз» чи «Мадяр».
Голова Асоціації гагаузьких товариств Юрій Дімчогло розповів про життя гагаузької громади в Україні, відзначивши внесок українців гагаузького походження у розвиток армії, медицини, науки, спорту та інших сфер. Окремо він згадав Героя України, бригадного генерала Збройних сил України Миколу Паласа.
Як повідомляв Укрінформ, 23 липня 2021 року в Україні набув чинності закон про корінні народи.
У Джидді Президент України Володимир Зеленський обговорив зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом три напрями співпраці між країнами.
Про це інформує пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
«Перший напрям – експорт нашої української безпекової експертизи та спроможностей у захисті неба. Другий – енергетична співпраця, яка додає Україні стійкості в цей складний час. Третій – напрямок продовольчої безпеки. Працюємо разом, щоб посилити наші народи та партнерів», – цитує пресслужба Зеленського.
Президент наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом та напрацюваннями для взаємовигідної співпраці з Саудівською Аравією в захисті життів.
Окрему увагу було приділено питанням енергетичної стійкості, зокрема у зв’язку з кризою на ринку пального, що виникла через ситуацію навколо Ірану та блокування Ормузької протоки.
Також сторони обговорили перспективи участі Саудівської Аравії в реалізації інфраструктурних проєктів, відновленні та відбудові України, а також про партнерство у фінансовому секторі та інших державних проєктах.
Лідери визначили завдання для своїх команд і розраховують на їх оперативне та повне виконання.
Зеленський поінформував Мухаммада бін Салмана Аль Сауда про перебіг переговорного процесу щодо закінчення війни Росії проти України та подякував за всі зусилля з боку Саудівської Аравії.
Як повідомляв Укрінформ, 24 квітня Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії.
Фото: ОП
Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії, де зустрінеться зі Спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зеленський нагадав, що вчора, 23 квітня, на зустрічі з європейськими лідерами було закріплено фінансові гарантії стійкості України.
“Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним. Ціную змістовну співпрацю між нашими країнами”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз та Україна привітали затвердження кредиту на 90 млрд євро, водночас закликавши треті країни допомогти у подоланні прогалин у фінансуванні України, а також прийняття 20-го пакету санкцій проти РФ.
Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.
«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.
Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.
«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.
У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака