Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.

Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.

За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.

«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.

Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.

«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.

За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.

Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.

«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.

Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.

«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.

Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.

Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.

Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.

“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.

Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.

Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.

“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.

Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.

Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.

“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.

ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.

Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.

Фото: Guillaume Perigois unsplash