Війна
Сили оборони збили 68 російських безпілотників, ще 43 локаційно втрачені
Сили оборони України у ніч на 6 березня збили 68 російських безпілотників, ще 43 БПЛА локаційно втрачені.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
У ніч на 6 березня 2025 року (із 19.00 5 березня) ворог атакував двома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Воронезької області, Російської Федерації та Криму, та 112-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Брянськ – РФ, Чауда — Крим.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
Станом на 09.00 підтверджено збиття 68-ми ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Одеській областях.
43 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені (без негативних наслідків).
Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Одещина та Дніпропетровщина.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська вночі атакували ударними дронами Південне на Одещині, двоє поранених.
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Війна
Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим
Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.
За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.
Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.
Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.
“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.
За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.
Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.
Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.
Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.
Що раніше говорив Федоров
Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.
У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.
Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.
Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова
Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.
В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.
Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.
Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.
На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.
Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.
Війна
«Азов» зірвав спробу РФ вийти на логістичні шляхи біля Дружківки
Сили оборони у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» провели зачистку російських військ, які накопичувалися протягом літа, та зірвали спробу противника вийти на логістичні шляхи для оперативного оточення Дружківки й удару в напрямку Добропілля.
Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі та оприлюднив відповідне відео.
«У смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» проведено зачистку сил противника, які накопичувалися впродовж літа… Було зірвано спробу противника вийти на логістичні шляхи з метою оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що операцію провели загін розвідки спеціального призначення (ЗРСП) Ultima Ratio 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) «Туман» 1-го корпусу НГУ «Азов» та батальйону «Шквал» 425-го ОШП «Скеля». Підрозділи діяли за підтримки ОЗСП Lasar’s Group НГУ.
У корпусі додали, що деталі координації дій підрозділів та результати операції показані у відео.
Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 22 вересня, на фронті зафіксовано 247 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 1-й корпус НГУ «Азов»
Війна
Росія за три місяці у вісім разів наростила застосування реактивних безпілотників
Росія стрімко нарощує застосування реактивних безпілотників для атак по Україні. Якщо у червні російські війська використали 350 таких БПЛА, то у серпні – 2 850.
Про це заявив у телеетері начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передає кореспондент Укрінформу.
За словами Ігната, загалом від початку застосування реактивних безпілотників Росія використала 7 700 таких дронів. Їхня кількість зростає щомісяця: у червні було 350, у липні 1 500, у серпні – 2 850, а у вересні станом на зараз – близько 1 900, зазначив речник.
«Це говорить про те, що противник не зупиняється, що вони знаходять можливості закупляти ті реактивні двигуни, інші комплектуючі і збирати їх на території Росії. Близько половини зараз тих «Шахедів» – це реактивні БПЛА. Невтішна така для нас статистика», – наголосив Ігнат.
Він також зауважив, що Росія масштабувала виробництво реактивних безпілотників попри високу вартість комплектуючих і труднощі з логістикою доставки деталей з ЄС та США.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 119 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 22 вересня.
Фото ілюстративне згенероване ШІ
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство7 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
